Шпаргалка по "Рекреаційна географія"

Рекреаційний  потенціал Південно-Східної Азії

     Регіон  багатий на рекреаційні ресурси, які через економічну відсталість  деяких країн використовуються недостатньо. Базою для розвитку туристичної  галузі  є унікальні  й мальовничі  екваторіальні  ландшафти, курортні  зони узбережжя, історико-архітектурні пам’ятки різних епох, екзотика сучасного життя і традиції різних народів.

     Основними центрами туризму є Малайзія, Сінгапур, Таїланд, а найпривабливішими туристичними містами – Бангкок, Сінгапур.

     До  списку ЮНЕСКО занесено 24 об'єкти:

• у В'єтнамі (4) — архітектурні пам'ятки середньовічної столиці Хюе і затоки Ха, середньовічне м. Хой та ін;
• в Індонезії (6) — храми Борободур і Прамбанан, національні парки Комодо, Лорец і Уджунг та ін.;
• у Камбоджі (1) — храмовий комплекс Ангкор-Ват XII ст.;
• в Лаосі (2) — колишня королівська резиденція Луанг Прабанг таін.;
• у Малазії (2) — національні парки Гунун Мулу та Кінабалу;
• у Таїланді (4) — національний парк Тхунгіай-Хуай-Кха-Кхаенг, давні столиці Сукотан і Аютія (XIII— XIV ст.), археологічні розкопки Бан Ч'янг;
• на Філіппінах (5) — океанічний парк «Рифи Туббатаха», церкви епохи бароко, рисові тераси Філіппінських Кордильєр, історичний центр м. Віган та ін.

     Загалом туристичний бізнес у регіоні  не отримав належного розвитку (крім Сінгапуру і Таіланду). Для пожвавлення іноземного туризму в країнах здійснюються різноманітні заходи (будівництво нових готелів, розширення транспортної мережі туристичних маршрутів тощо). 

      

Загальна  характеристика рекреаційного  потенціалу Африки

     На  сьогоднішній момент є важливим рекреаційним регіоном, так як має великий потенціал для розвитку туристичної сфери.

     Привабливість африканського регіону заключається в:

     1. теплий клімат, сонячні дні на  протязі всього року;

     2. чудові піщані пляжі;

     3. унікальні історичні та культурні пам’ятки (Єгипетьсі піраміди);

     4. екзотична флора і фауна (заповідники,  національні парки, які зберегли  свій первісний стан). Але існують фактори які мають відштовхуючій вплив на туристів:

     . низькій рівень економічного  розвитку;

     . слабо розвинена рекреаційна інфраструктура (розміщення туристів, транспортні сполучення);

     . природні умови в окремих районах  (жара, суховії, чисельні опади);

     . нестабільне політичне положення  в деяких країнах.

     Але для африканського регіону є  дуже важливим і вигідним розвивати туристичну галузь. Уряди багатьох африканських країн приділяють увагу розвитку рекреаційних ресурсів, вбачаючи в туризмі важливу статтю прибутку, а інколи навіть єдиний шлях економічного підняття. Економіка таких країн, як Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та Маврикій, з значній степені залежать від іноземного туризму, так як це є надійним джерелом надходжень іноземної валюти. Тому у всіх перерахованих країнах в складі уряду створений пост міністр по туризму.

Рекреаційні ресурси острівних країн Індійського океану 

     Туризм  в регіоні є не тільки одним  із джерел іноземної валюти, а й важливою галуззю економіки. Австралія, Фіджі, Тонга, Нова Каледонія, Вануату, Західне Самоа, Острови Кука отримують від нього 20—30 % іноземної валюти.

     В Австралію щорічно приїжджають із туристичною метою 3,3 млн, у Нову Зеландію — 1,3 млн, у країни Океанії — майже 500 тис. іноземців. Регіон приваблює можливостями відпочинку біля моря й у горах, унікальністю та екзотичністю природи. Сприяє цьому також добре розвинута туристична інфраструктура, відмінний сервіс в Австралії, Новій Зеландії, на Гаваях.

     В Австралійських Альпах розміщені гірськокліматичні курорти і добре обладнані центри зимових видів спорту. Тут своєрідний рослинний (евкаліпти, деревоподібні папороті тощо), тваринний світ (сумчасті, коали, собаки Дінго, качкодзьоб тощо). Створено багато зоо-, дендро- та аквапарків. Більшість іноземців виявляє підвищений інтерес до побуту і мистецтва аборигенів.

     Припливу  туристів до Австралії сприяють традиційні міжнародні ярмарки у Сіднеї, щорічний фестиваль мистецтв і гонки «Формули-1» в Аделаїді, кінні та водні змагання, відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, який входить до серії «Великого шолома» у Мельбурні тощо. Основні курортні міста Австралії розташовані на східному узбережжі: Таунсвілль, Туеумба і найпопулярніший — Золотий Берег, відомий морським парком з акулами й дельфінами, казино, чудовими умовами для серфінгу.

     До  списку спадщини ЮНЕСКО занесено 17 культурних об'єктів:

• в Австралії (14) — національні парки Какаду, Ует-Тропікс, Хайфіш-Бей, о. Фрейзер, вологий ліс Квінсленда, архіпелаг Лорд-Гау, озерна округа Вілландра, незаймані ліси Тасманії, печери Наракурта, Улуру і Великий Бар'єрний риф, острови Херд, Макдональд та ін.;
• у Новій Зеландії (3) — національний парк Тонгариро і комплекс національних парків Те-Вахіпоунаму (10 % площі країни).

     Яскрава і різноманітна природа Нової  Зеландії (мальовничі гірські та рівнинні пейзажі, численні водоспади на річках, гірські озера, льодовики, вулкани, гейзери, тепле море з багатою фауною), своєрідна культура аборигенів-маоре, а також розгалужена інфраструктура забезпечили значний розвиток туристичної сфери. Серед островів Океанії особливо виділяються о. Таїті (пляжі, розкішний ботанічний сад, музей П. Гогена), о. Пасхі з гігантськими кам'яними фігурами «маос», і печерами, які приваблюють туристів з усього світу. 

Рекреаційні ресурси Північної Африки 

     Природно-кліматичні умови є сприятливими для розвитку туризму і відпочинку. На узбережжі Червоного моря розташовані всесвітньо відомі пляжі. Туристів приваблюють курорти субтропічного узбережжя Середземномор'я, численні історико-культурні пам'ятки античності та арабських халіфатів у Тунісі, Марокко, Лівії, Мавританії.

     Основним  рекреаційним районом є Єгипет, де більшість визначних пам'яток зосереджено у дельті та долині Нілу. Одні з найбільш відвідуваних центрів — Місто Мертвих (Каїр), величезний цвинтар, захоронення на якому належать до II тис. до н.е., а також музей Єгипту, де знаходиться значна колекція експонатів Давнього Єгипту, в тому числі скарби гробниці Тутанхамона, у Гізі — піраміди й Сфінкс, у Луксорі та Карнаці — руїни давньої єгипетської столиці III тис. до н.е. Щорічно Єгипет відвідують 2,9 млн туристів, що забезпечує державі 2,7 млрд. дол. доходу.

     До  списку культурної спадщини ЮНЕСКО внесено  38 об'єктів:

• в Алжирі (7) — доісторичні наскельні малюнки Тассилі, руїни Тімгада, Тіпази, Джеміли, долина Мзаб, мечеть Бені-Хаммад, касба (історичний центр) м. Алжира;
• в Єгипті (6) — давня столиця Мемфіс і його некрополі з пірамідами, стародавні Фіви та їхні некрополі, пам'ятки Абу-Сімбела, ісламський Каїр і Абу-Мена та ін.;
• у Лівії (5) — розкопки Лептіс-Магни, Сабрата і Кірени, історичний центр Гадамеса, наскельні малюнки в горах Тадрарта;
• у Мавританії (5) — середньовічна архітектура центрів оазисів (Вадан, Шингетті, Тишит, Ваката) та ін.;
• у Марокко (7) — середньовічні столиці Фес, Марракеш і Мекнес, мечеть Бені-Хаммад (XII ст.) та ін.;
• у Тунісі (8) — руїни Карфагена і Керкуана, історичні центри міст Туніса і Суса, м. Кайруан і його Велика Мечеть (690 р.), Айт-Бен-Хадду, амфітеатр Ель-Джем, національний парк Ішкель.

     Країни  Північної Африки приймають переважну  більшість туристів, які відвідують Африканський материк. 

       

Рекреаційні ресурси Південної  Африки

     Регіон  має сприятливі природні й культурно-історичні ресурси для розвитку рекреації. Туристів приваблюють піщані пляжі на Сейшельських і Коморських Островах, Маврикії, у Мозамбіку, ПАР, гірські масиви, особливо Столова гора поблизу Кейптауна, відомий водоспад Вікторія та р. Замбезі (між Замбією та Зімбабве). Всесвітньо відомими є національні парки Чобе у Ботсвані, Етоша у Намібії; Калахарі-Хемсбок та парк Крюгера у ПАР. Парк Крюгера є одним з найдавніших національних парків світу (заснований у 1898 р.), його площа до 2 млн. га.

     Серед визначних культурно-історичних пам'яток — національні музеї історії, колекції археологічних, палеонтологічних та антропологічних експонатів у ПАР і Ботсвані, давні палаци — племінних королів (Мадагаскар, Свазіленд, ПАР). Величезні прибутки від туризму дає і спеціально побудований у ПАР центр розваг — місто Сан-Сіті.

     До  списку спадщини ЮНЕСКО занесено 14 об'єктів:

• Ботсвана (1) — Тсоділо;
• Зімбабве (4) — водоспад Вікторія на р. Замбезі, 
  національний парк Мана-Пуле із зоною сафарі, монументи Великого Зімбабве і руїни Камі (XII—XVII ст.);
• Мадагаскар (2) — національний парк Цінгі-дю-Бемараха, королівський пагорб Амбохіманга;
• Мозамбік (1) — острів Мозамбік (у 1508—1907 рр. —адміністративний центр Португальської Східної Африки);
• ПАР (4) — парк святого Луки, острів Роббен, райони знахідок викопних останків перших людей у Стеркфонтейні, Сварткрансі та Кромдраї, національний парк Драконової гори;

     — Сейшельські Острови (2) — Альдабра-атол і природна резервація долини Малі.

     В останнє десятиріччя активно нарощує свій туристсько-рекреаційний потенціал ПАР, розвиваючи не тільки пізнавально-розважальні види туризму, а й діловий туризм, бере участь у проведенні міжнародних симпозиумів та саммітів (наприклад, самміт ООН 2002 р.). 

Загальна  характеристика рекреаційних ресурсів Америки

     Регіон  Північної Америки розташована  на півночі однойменного  континенту і охоплює територію двох великих  держав - США, Канада.

     Північна  Америка багата на внутрішні  води, однак розміщенні вони нерівномірно. Тут розвинута густа і повноводна річкова система, хоча є територія, на яких немає  річок або озер.

     Більша  частина площі Великих озер належить США та Канади. На території розташовано 45 парків, де розвинутий екологічний  туризм. Найвідоміший з них  Єллоустонський, Великий Каньйон, Банф, Джаспер та інші.

     Різноманітність природних умов  регіону Америки  зумовлено розмірами території, великою протяжністю  у меридіальному  напрямку від азидної зони до  Антарктиди, положенням більшості країн  у тропіках і ссубтропіках, висотною поясністю у горах.

Рекреаційні ресурси Північної  Америки      

     Цей рекреаційний регіон включає в себе такі високо розвинуті країни як США і Канада. Північна Америка має вигідне економіко-географічне положення, омивається трьома океанами – Атлантичним, Тихим та Північним Льодовитим. Регіон знаходиться на перетині важливих морських комунікацій та повітряних трас, має в розпорядженні велику територію, яка володіє природнім та соціально-економічним потенціалами та людськими ресурсами. Регіон має високий рівень рекреаційної інфраструктури, включаючи всі види транспортних комунікацій.

     Більша  частина площі Великих озер належить США та Канади. На території розташовано 45 парків, де розвинутий екологічний  туризм. Найвідоміший з них  Єллоустонський, Великий Каньйон, Банф, Джаспер.

Рекреаційні ресурси Південної  Америки 

     Країни  Південної Америки розташовані  у Західній півкулі між Тихим  океаном та Атлантичним океаном. на території континенту розташовані 12 незалежних держав (Аргентина, Болівія, Гайана, Еквадор, Перу, Уругвай).

     Загалом країни Південної Америки мають  успішних розвиток у господарстві, а також у розвитку туризму.

Рекреаційні ресурси острівних  країн Латинської Америки

     Латинська Америка має сприятливі природні та культурно-історичні умови для розвитку туризму й відпочинку. Серед визначних природних пам'яток — водоспади Ігуасу, Анхель, ландшафти Анд, високогірне озеро Тітікака, океанські пляжі Бразилії (Копакабана, Іпанема), Мексики (Акапулько) тощо. У численних історичних та археологічних музеях представлені рідкісні експонати епох майя та інків.