Шпаргалка по "Рекреаційна географія"

      - виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів внаслідок антропогенного впливу;

      - здійснення протипожежних і санітарних  заходів, що не порушують режиму  заповідності, спорудження у встановленому порядку будівель. та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед парком завдань;

      - стоянка й проїзд транспорту  парку;

      - на виділених ділянках відповідно  до встановлених нормативів сінокосіння  та випасання худоби для задоволення потреб служби охорони парку, що проживає в заповідній зоні;

      - у разі термінової необхідності, за клопотанням науково-технічної  ради парку в заповідній зоні, з дозволу Мінекобезпеки України  можуть проводитись роботи, пов'язані  з ліквідацією осередків шкідників і хвороб або недопущенню їх появи, а також розробка вітровалів, буреломів і сніголамів;

      - у виняткових випадках можуть  проводитись санітарні рубки,  рубки, пов’язані з реконструкцією  малоцінних деревостанів та влаштування  протипожежних розривів, лише на підставі, наукового обґрунтування і погодження з Мінекобезпеки України.

     Неоднаковий характер впливу на середовище та питоме рекреаційне навантаження окремих  рекреаційних занять призводить до різниці  в загальному рекреаційному навантаженні на ресурси. Так, при однаковій відвідуваності рекреаційні об'єкти, які використовуються переважно для відпочинку або туризму, зазнають, як правило, в декілька разів більше рекреаційне навантаження, ніж ті, які використовуються переважно для екскурсійної діяльності. При цьому слід зазначити, що рекреаційні об'єкти здатні витримувати певне рекреаційне навантаження.

       Отже, при збільшенні питомого  рекреаційного навантаження знижується  потенційно допустима кількість  рекреантів. Одним із факторів, які  визначають рекреаційний ефект, є організація рекреаційного процесу.  
 

Курорти світового значення і їх розміщення

     Бобруйськ є популярним бальнеологічними курортом який знаходиться у Білорусії. Національні парки (Литовський, Аукшайтський, Даукійський, Тракай, Зарасай), чимало ланшафтно-історичних заповідників, понад 500 заказників та природних парків, які охороняються у Балтії.

     "Буковель" – це  гірськолижний курорт, який  зараз найшвидше розвивається  в Східній Європі. Найбільші в  світі інвестиції зараз саме  у гірськолижний спорт. Однак, якщо в Європі такі курорти розвивались 50 років і там будувалось по одній-дві траси на рік, то ми будуємо 12-15 кілометрів, в перспективі будуватимемо 20 кілометрів трас

     Сонячний  берег знаходиться в південній  частині Болгарської Рив'єри. Розташований у гарній затоці, що має форму півкола. У південній частині знаходиться розташоване на півострові древнє місто Несебир - архітектурний і історичний пам'ятник світового значення. Пляжна смуга тягнеться на 8 кілометрів, ширина її 40 метрів. На курорті 108 дво- і тризіркових готелів. Деякі готелі розташовані біля моря, але багато - серед гарного лісового масиву, на височині. Аматорам зимового відпочинку радимо відвідати відомі гірськолижні курорти: Боровец, Пампорово і Банско.

     Золоті  піски знаходяться у північній частині Рив'єри, в 18 кілометрах від Варни. Курорт розташований у національному парку, у самому екологічно чистому районі Причорномор'я. Тут 61 готель, категорії "дві і три зірки". На Золотих Пісках добре відпочивати з дітьми. Близькість соснових лісів надає повітрю особливий смолистий присмак, у поєднанням із запахом моря - це справжнє захоплення.

Рекреаційний  потенціал Білорусі

     Білорусь  займає територію на сході Європи, у басейнах середньої течії Німану  та західного Бугу. На території Білорусі знаходиться більша частина заповідника Біловезька Пуща. У 1940 р. у Пущі було створено  заповідник для охорони зубрів, чисельності яким загрожує знищення. Біловезька Пуща є єдиним  давнім  лісовим масивом у Європі.

     Внаслідок слаборозвинутої   туристичної інфраструктури, а також складного радіаційного стану (до 1/5 території Білорусі піддалося сильному  забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи) туризм майже не розвивається. Однак у країні  є унікальні природні  рекреаційні об’єкти, серед яких заповідник Біловезька Пуща, Березинський  та Прип’ятський заповідники, мальовничі озера Нарач та Брацлавські озера на півночі країни у Вітебській області. Бобруйськ є популярним бальнеологічними курортом.

Рекреаційний  потенціал країн Балтії

     До  країн Балтії (Прибалтики) належать держави, розташовані на узбережжі Балтійського моря – Латвія, Литва та Естонія. Країни Балтії мають багато спільного у політико-географічному положенні і політичному устрої. Країни мають сприятливі природно-рекреаційні умови: цілюще морське повітря, піщані пляжі, торф’яні грязі. У прибалтійських країнах  створена велика кількість  природних комплексів для туристів: національні парки (Литовський, Аукшайтський, Даукійський, Тракай, Зарасай), чимало ланшафтно-історичних заповідників, понад 500 заказників та природних парків, які охороняються.

Рекреаційний  потенціал Молдови

     Молдова розташована у південно-східній  частині Європи у межиріччі Дністра  і Пруту.  Сприятливі кліматичні умови, родючі і різноманітні ґрунти сприяють розвитку багатогалузевого сільського господарства загалом та харчової промисловості зокрема. Серед корисних копалин виділяють піски, глини, вапняк та інші.

     Молдова не володіє потужними  природними рекреаційними ресурсами. Майже  повсюдно переважають  культурні  ландшафти. Для комплексної  охорони природи  засновано єдиний заповідник „Кодри”.

     Більшість природних рекреаційних ресурсів певною мірою компенсується наявністю  унікальних історичних і культурних памяток.

Рекреаційний  потенціал країн  Середньої Азії

     Азія  найбільша  частина світу, яка займає 1/3 земної поверхні. Вона розташовано переважно у Північній частині  півкулі. На її території розташована найвища вершина  світу Еверест у Гімалаях, розташоване найбільше озеро Байкал. Мінеральні ресурси багаті та різноманітні, особливо щедрі поклади  паливних ресурсів.  Територія Азії пронизана великими і потужними річковими системами. До басейну Північного Льодовитого океану належать ріки Лена (довжиною 4400 км), Єнісей, Яна, Індігірка, Колима; до Тихого океану впадають ріки Янцзи (5800 км), Анадир, Амур, Хуанхе, Сіцзян, Меконг, Менам; до Індійського океану — Інд (3180 км) та Ганг (2700 км), Салуїн, Іраваді, Брахмапутра, а також Шат-ель-Араб, що утворюється злиттям Тигра (1850 км) й Євфрату (3065 км). Найбільшими озерами є Каспійське (368 тис. км²) і Аральське (51,1 тис. км²), що залишилися від найдавнішого моря Тетіс. Озерами тектонічного походження є Байкал (площа 31,5 тис. км²), Ван. Деякі озера виникли внаслідок обвалів (Сарезьке), карстових процесів (озера Західного Тавра), лавових запруд тощо. У безстічних западинах багато солоних озер (Кукунор, Туз та ін.). При будівництві гідроелектростанцій на ріках Азії створено великі водосховища, зокрема Братське, Красноярське, Новосибірське, Бухтармінське (у Росії), Сунхуату (Китай), Супхунхо (КНДР) тощо. Ріки й озера — важливі транспортні шляхи. Багато рік мають величезні запаси гідроенергії, яка масштабно використовується в Росії (ГЕС на Єнісеї, Ангарі, Обі, Іртишу), в Японії, КНДР, Китаї.

     В Азії зі змінами клімату і віддаленням від океанів змінюються і типи рослинності: від тундри до вологих екваторіальних лісів і саван. Хвойна тайга переважає на Півночі, південніше — лісостепи і змішані широколистяні ліси. У тропічних широтах Східної та Південної Азії ростуть мусонні ліси і савани, на схилах гір — вічнозелені ліси. На екваторі в Індонезії знаходяться заболочені ліси — гілеї. Середземноморський клімат і рослинність характерні для південно-східного узбережжя Малої Азії.

     Азія  є політично нестабільною частиною світу. Кровопролитною була безрезультатна ірано-іракська війна (1980—1988 рр.). Уже понад 50 років триває арабо-ізраїльський конфлікт. Періодично з новою силою спалахують індійсько-пакистанський конфлікт і християнсько-мусульманське протистояння у Лівані. В Афганістані після виведення радянських військ так і не було встановлено миру. У 2003 р. розпочалася американсько-англійська інтервенція в Іраку під лозунгом впровадження демократичних свобод тощо.

     Регіональний  поділ азіатських країн ґрунтується  на географічних або політико-географічно-історичних факторах. Азію поділяють на Південно-Західну (один з найдавніших осередків світової культури, сформований на стику трьох частин світу, охоплює країни, розташовані у західній частині Азії, а також на прилеглих до них островах Середземного моря і Перської затоки); Передню Азію (західна частина Азії, що прилягає до Середземного і Чорного морів); Середню Азію (територія у глибині Євразійського континенту біля Каспійського та Аральського морів); Південну Азію (країни на південь від Гімалаїв, на півострові Індостан і на прилеглих островах в Індійському океані); Південно-Східну Азію (країни, розташовані на півострові Індокитай і островах Малайського архіпелагу, простягається на південь до Австралії); Північну Азію (розташована на півночі азійської частини Євразії і має вихід до Північного Льодовитого океану), яка із Східною Азією займає 1/4 частину азійської території; Далекий Схід (східний край Євразійського континенту з численними островами).

Рекреаційний  потенціал країн Закавказзя    

     У Закарпатті зосереджене  51 відсоток вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. Одним з основних компонентів природних рекреаційних ресурсів є різноманітні мінеральні води. Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття згадуються в архівних документах вже в 1463 році XV сторіччя, а їх хімічні аналізи проводилися регулярно з 1803 року XIX сторіччя. У 1800 році з'явилися перші відомості про розлив мінеральної води родовищ цього району, які експортувалися до Відня, Парижа. У 1842 році в Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією з кращих за смаковими якостями, а в 1855 році отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи в Парижі.

     Мінеральні  води Закарпаття різні по хімічному складу і лікувальними властивостями. З 207 родовищ, занесених в Кадастр мінвод України, 18.8 відсоток складають закарпатські. З досліджених 30 типів мінеральних вод 27 відсотків складають вуглекислі хлорідні натрієві, 22 - вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні і гидрокарбонатно-хлоридні натрієві, 18 - вуглекислі гідрокарбонатні натрієві, 15 - вуглекислі гідрокарбонатні натрієвий-кальцієво-магнієві металічні, по 6 відсотків - сульфідні, кремнієві. Ряд родовищ є унікальним, їх води відповідають типу Єсентуки, Боржомі і Арзні і не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Вони є високоефективними і цінними для лікування і профілактики захворювань органів травлення, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і периферійної нервової системи.

       Серед найвідоміших  є родовища мінеральних  вод Полянськоє, Плоськівськоє, Голубінськоє, Соймовськоє, Келечинськоє і Шаянськоє. Із загальної кількості мінеральних вод 21 внесено до державного стандарту України "Води мінеральні питні". Затверджені запаси мінеральних вод, які складають 3197.4 куб. м в добу, минулого року були використані на 12.6 відсотків.

     На  базі багатьох природних лікувальних  мінеральних вод, завдяки м'якому  клімату, живописному ландшафту  з багатою і різноманітною  рослинністю в краю сформувалися бальнеологічні і кліматичні курорти  з різними санаторний-оздоровчими установами державного і місцевого значення. Рекреаційна територія санаторіїв складає 156 гектарів. У них функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії.

Рекреаційний  потенціал країн  Чорноморського басейну

     Чорноморський регіон замикає на себе основні транспортні нафтові комунікаційні шляхи як по осі "Схід - Захід", так і по осі "Південь - Північ". Досить сказати, що використання території України дає можливість більш ніж вдвоє скоротити довжину шляху транспортування нафти з Близького Сходу (через Туреччину та Чорне море) в Європу. Українсько-грузинський транспортний коридор поставляння нафти в Європу також є значно коротшим, порівняно з альтернативними шляхами через Туреччину і Російську Федерацію.

     Першочергові  економічні інтереси України в системі  ОЧЕС полягають у реалізації спільних програм і проектів у галузі транспорту, телекомунікацій, енергетики, сільського господарства, екології, туризму. Надзвичайно важливим є вирішення завдань, пов'язаних з відновленням судноплавства по Дунаю.

     Розгляд ЧЕС як потенційної зони вільної  торгівлі розкриває можливості узгодження зовнішньоекономічних пріоритетів  країн регіону, вирішення проблем їхньої економічної сумісності. Не зважаючи на відмінності у рівні та структурі економіки, у стані зовнішньоекономічної діяльності країн-учасниць ЧЕС, проведення скоординованої експортно-імпортної політики може забезпечити певний баланс інтересів у рамках основних пріоритетів.

     Україна має позитивне сальдо у торгівлі з чорноморськими країнами, що підтверджує  перспективність цього напряму  зовнішньоторгових відносин. Є також  підстави для того, щоб активізувати балканський напрям нашої політики, роблячи ставку на розвиток двосторонніх зв'язків з тими державами регіону, зовнішньополітичні й економічні устремління яких об'єктивно відповідають інтересам нашої країни.