Шпаргалка по "Рекреаційна географія"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 15:56, шпаргалка

Описание

Работа содержит ответы на 50 экзаменационных вопросов по предмету "Рекреаційна географія"

Содержание

Предмет, об'єкт та завдання вивчення дисципліни "Рекреаційна географія" 2
2. Поняття і склад рекреаційних ресурсів 2
3. Класифікація рекреаційних ресурсів 3
4. Типи рекреаційних ресурсів 3
5. Рекреаційні ресурси світу. Основні показники оцінки світових рекреаційних ресурсів 3
6. Поняття рекреаційного навантаження 4
7. Види ландшафтів та їх використання в рекреації 4
8. Ландшафт як рекреаційний ресурс 4
9. Спелеологічні ресурси. Географія розміщення 5
10. Використання біокліматичних рекреаційних ресурсів 5
11. Характеристика унікальних природних об'єктів світу 5
12. Види та використання фіторесурсів 5
13. Узбережжя морів і моря як рекреаційні ресурси 6
14. Використання національних парків у рекреації 6
15. Гідромінеральні ресурси. Структура і розміщення 6
16. Оцінка рекреаційних ресурсів, критерії та показники 7
17. Оцінка морських ресурсів та їх використання 7
18. Оцінка гірських ресурсів та їх використання 7
19. Оцінка лісових, степових ресурсів та їх використання 8
20. Оцінка акваторій річок і озер та їх використання 8
21. Антропогенні рекреаційні ресурси, їх типологія 8
22. Поняття і види таксономічних одиниць в рекреалогії 9
23. Бальнеологічні курорти світу 9
24. Рекреаційне використання парків і заповідників 9
25. Поняття і склад територіально-рекреаційної системи 10
26. Поняття "біоклімат", його складові, характеристика 10
27. Бальнеологічні ресурси Європи 10
28. Охорона природних рекреаційних комплексів. Поняття дигресії, рекреаційного навантаження 10
29. Курорти світового значення і їх розміщення 11
30. Рекреаційний потенціал Білорусі 11
31. Рекреаційний потенціал країн Балтії 12
32. Рекреаційний потенціал Молдови 12
33. Рекреаційний потенціал країн Середньої Азії 12
34. Рекреаційний потенціал країн Закавказзя 12
35. Рекреаційний потенціал країн Чорноморського басейну 13
36. Рекреаційний потенціал Росії 13
37. Рекреаційний потенціал Сибіру 13
38. Рекреаційний потенціал Далекого Сходу 14
39. Рекреаційний потенціал Південно-Західної Європи 17
40. Рекреаційний потенціал Південної Азії 17
41. Рекреаційний потенціал Південно-Східної Азії 17
42. Загальна характеристика рекреаційного потенціалу Африки 18
43. Рекреаційні ресурси острівних країн Індійського океану 18
44. Рекреаційні ресурси Північної Африки 18
45. Рекреаційні ресурси Південної Африки 19
46. Загальна характеристика рекреаційних ресурсів Америки 19
47. Рекреаційні ресурси Північної Америки 19
48. Рекреаційні ресурси Південної Америки 19
49. Рекреаційні ресурси острівних країн Латинської Америки 19
50. Рекреаційне природокористування і охорона навколишнього середовища 20

Работа состоит из  1 файл

рекреаційна географія.doc

— 354.50 Кб (Скачать документ)

Поняття і види таксономічних  одиниць в рекреалогії

     Найліпше  зміни складу і таксономічної  структури фауни (або наших уявлень  про неї) можна простежити при порівнянні різновікових даних. Показником таксономічного багатства служить сума таксонів відповідного рангу (видів тощо), а показником відносного різноманіття — відношення кількості видів до родів (видове багатство родів), родів до родин (родове — родин) і т. д.

     Незважаючи  на тенденції до подрібнення всієї  системи загалом і класифікації таксонів на рівні регіональної фауни, зберігається стале співвідношення рівнів таксономічної диференціації  амфібій.

     Практично всі полівидові таксономічні комплекси та їхні складові (малі види) не відповідають класичним уявленням про вид або порушують хоча б один із загальноприйнятих (“книжних”) критеріїв виду.

     Таксономічні  одиниці (таксони) - це класифікаційні, або систематичні одиниці, що показують  клас, ранг або місце в системі яких-небудь об'єктів. У ґрунтознавстві таксономічні одиниці - це послідовно супідрядні систематичні категорії, що відображають об'єктивно існуючі в природі групи ґрунтів. В основу сучасної ґрунтової таксономії покладено докучаєвське вчення про ґрунтовий тип, розвинуте згодом у вченнях про типи ґрунтів і типи ґрунтоутворення. Сучасне розуміння типу ґрунту склалося поступово в міру розвитку науки.

     Тип ґрунту - велика група ґрунтів, що розвиваються в однотипових біологічних, кліматичних, гідрологічних умовах і характеризуються яскравим проявом основного процесу групо утворення при можливому сполученні з іншими процесами.

     Приклади  типів ґрунтів: підзолисті ґрунти, чорноземи, сірі лісові ґрунти, сіроземи, червоноземи. Тип ґрунту - це опорна, основна одиниця систематики ґрунтів. Типи ґрунтів можуть бути розділені на більш дрібні одиниці і, навпаки, об'єднані в більш великі. Характерні риси і єдність ґрунтового типу визначаються:

     а) однотипністю надходження органічних речовин і процесів їхнього розкладання і перетворення в гумус;

     б) однотипним комплексом процесів розкладання  мінеральної маси і синтезу органо-мінеральний  новоутворень;

     в) однотипним характером міграції й акумуляції речовин;

     г) однотипною будовою ґрунтового профілю  і характером генетичних горизонтів;

     д) однотипною спрямованістю заходів  щодо підвищення і підтримки родючості  ґрунтів і меліоративних заходів.

Бальнеологічні  курорти світу

     Курорти приваблюють до себе усіх, хто хоче покращити своє здоров’я, пов’язавши це в певній мірі з відпочинком. Курорт забезпечує і відпочинок, і лікування. Та й саме слово "курорт" означає "лікувальна місцевість". Особливості клімату, мінеральні води, море чи гори - все це людиною сприймається як оздоровчий засіб, завдяки якому вона прагне видужати, стати здоровою.

     Одним із бальнеологічних курортів являється  курорт „Трускавець”. Трускавець – самобутній і надзвичайно привабливий курорт – екологічно чиста зона. Щедрий розмаїттям природних багатств, курорт є однією з найдавніших оздоровниць Європи. Сьогодні Трускавець перетворився у великий курортний комплекс з сучасною лікувально-діагностичною базою.

     На  Трускавецькому родовищі розвідані  різні типи підземних мінеральних  лікувальних вод, які відрізняються  між собою як за хімічним складом  і лікувальними компонентами, так і за умовами формування.

     Природа Карпат завжди вабила людей, проте це не єдина причина створення тут  курортного господарства. Напрочуд корисні  вуглекислі води верхів’їв Чорного  Черемошу та інші мінеральні води. Є  родовища торфових лікувальних грязей. Бальнеогрязьовий курорт Черче місцевого значення на базі сульфідних вод, торфових вод і грязей розташований у долині, оточеній пагорбами Карпатського передгір’я. Зі сходу та заходу до нього впритул підступають гори заввишки до 2000 м. З півночі та півдня гори переходять у мальовничі пагорби. Гори й пагорби вкриті густими смерековими та листяними лісами. Гарні краєвиди курорту приваблюють туристів.

     Бальнеологічний курорт Поляна розташований у долині р. Пінія. Він оточений лісистими  горами. Курорт Синець – один з найстаріших у Карпатах. Клімат тут гірський, з підвищеною вологістю повітря та великою кількістю опадів. Для лікування використовуються мінеральні води. Мальовнича горовина вкрита хвойними лісами. На курорті Сойми для внутрішнього та зовнішнього вжитку використовується вуглекисла мінеральна вода. Курорт Шаян розташований на передгір’ї Великого, Середнього та Малого Шаяну. Схили вкриті буком, смерекою та грабом. Курорт захищений від вітрів вулканічним гірським пасмом. Тут панує клімат гірських улоговин. Для лікування використовуються вуглекислі мінеральні води.

     Курорт  Кваси розташований у однойменному селі у межигір’ї Чорної Тиси; він  оточений з півночі Полонинсько-Чорногорським  пасмом гір, з півдня – Мармороським кристалічним масивом. Тут розташовані Чорногори (з найвищою вершиною Українських Карпат Говерлою – 2061 м, горою Петрос – 2020 м). Тривкий сніговий покрив утворюється вже у листопаді. На курорті для зовнішнього застосування використовується вуглекисла миш’яковиста мінеральна вода.

Рекреаційне використання парків і заповідників

     До  основних завдань розвитку екотуризму в національних природних парках належать законодавче і нормативно-правове  оформлення туристичної діяльності, впровадження економічного механізму  надання платних туристичних послуг, створення госпрозрахункових рекреаційних структурних підрозділів, забезпечення національних парків відповідною рекреаційно-туристичною інфраструктурою, визначення допустимих величин рекреаційних (туристичних) навантажень на ландшафтні комплекси заповідних територій, формування в туристів та місцевих жителів патріотичного ставлення до природної і культурної спадщини країни.

     Головне завдання національних природних парків України полягає в управлінні рекреаційною діяльністю, зокрема відвідуванням  території. Здійснення такої екотуристичної діяльності покладається на спеціалізовані державні і комерційні структури - туристські фірми.

Поняття і склад територіально-рекреаційної системи

     Територіальна структура рекреаційного комплексу  України складається з багатьох ланок. Первинною ланкою цього комплексу є санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристичні бази. Окремо розміщені санаторії, пансіонати, бази створюють рекреаційні пункти. Населений пункт з кількома рекреаційними пунктами називається курортом. Курортом може називатися також частина великого міста, в якій з концентровані рекреаційні пункти: санаторії, бази тощо (наприклад, в Одесі – курорти Аркадія, Великий Фонтан, Чорноморка).

     Сукупність  рекреаційних пунктів і курортів, що використовують означену територію і розміщену на ній інфраструктуру, створюють рекреаційні райони. Група рекреаційних районів створює рекреаційний регіон (наприклад, Кримський, приморські території Одеської або Миколаївської областей). Рекреаційні райони завдяки транспортним і функціональним зв’язкам створюють рекреаційні зони.

      

Поняття "біоклімат", його складові, характеристика

     На  думку медиків, на світі не так  багато місць з  здоровим середземноморським кліматом, як на Кіпрі. На острові 330 сонячних днів в році, але відпочинок сезонний - в травні-листопаді. Сонце особливе активно з квітня по вересень, коли тривалість яскравої сонячності досягає 11 годин на добу.

     Літо (травень-жовтень) - пора болісної спеки - стовпчик термометра в тіні не рідко  піднімається до відмітки 40 градусів(. Але від жари можна врятуватися в морі. Купальний сезон продовжується з травня по жовтень, так само, як і пора спеки. (див. додаток).

     Зима  досить незвичайна для російського  туриста. Температура повітря рідко  опускається нижче +15 градусів(. Найхолодніший місяць в році - січень. Характер у кіпрської зими мінливий - сонячні дні перемежаються затяжними дощами і похмурим небом.

Бальнеологічні  ресурси Європи

     Країни  Європи мають в своєму розпорядженні сприятливі рекреаційні ресурси і надалі залишається основним регіоном світу в сфері санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму.

     Позитивні якості:

     * вигідне економічно

     -географічне  розташування;

     * високий рівень економічного  розвитку;

     * зростаюча урбанізація;

     * зручні транспортні зв’язки з іншими країнами;

     * розвинена рекреаційна інфраструктура.

     В європейському регіоні зосереджені  джерела мінеральних вод, пляжі, гірські території. Більша частина  регіону має всі умови для  проведення відпочинку, санаторно-курортного лікування.

     До  країн з найкращими рекреаційними ресурсами відносяться:

     > приморські, з переважною кількістю  сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако та інші);

     > країни з гірськими ландшафтами  та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).

     Ще  одна причина популярності європейського регіону – це зосередження найбільшої кількості історичних та архітектурних цінностей. На розвиток рекреації впливає і те, що в Європі найвищий рівень освіченості та культури. Традиційно тут проводяться різні міжнародні заходи: конгреси, з’їзди, конференції, семінари, симпозіуми, фестивалі, спортивні змагання і інше, що сприяє розвитку туризму.

Охорона   природних   рекреаційних   комплексів.   Поняття   дигресії, рекреаційного навантаження

      Заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів парку; на її території забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси й об'єкти, а саме:

      - будівництво споруд, шляхів, лінійних  та інших об'єктів транспорту  і зв'язку, не пов’язаних з  діяльністю парку, розведення  вогнищ, влаштування місць відпочинку  населення, стоянка транспорту, проїзд  і прохід сторонніх осіб, прогін  домашніх тварин поза спеціально встановленими для цього маршрутами, пересування механічних, гужових та інших транспортних засобів (крім транспорту парку), за винятком шляхів загального користування, проліт літаків і гелікоптерів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією НПП "Сколівські Бескиди" та інші види шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

      - геологорозвідувальні роботи, розробка  корисних копалин, порушення ґрунтового  покриву та гідрологічного режиму, руйнування геологічних відшарувань, застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками і хворобами рослин і лісу, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших, рослин, збирання насіння, квітів, очерету, випасання худоби, відлов і відстріл звірів, птахів, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

      - мисливство, рибальство, завезення  нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково-обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів для виконання наукових досліджень.

      Для охорони, збереження й відтворення  корінних природних комплексів, проведення наукових досліджень та виконання інших завдань у заповідній зоні, відповідно до Проекту організації території НПП "Сколівські Бескиди", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, допускається:

      - збір колекційних та інших  матеріалів, пов'язаних із веденням  наукових досліджень, виконання  робіт, передбачених планами довгострокових  стаціонарних наукових досліджень. проведення екологічної освітньо-виховної роботи;

Информация о работе Шпаргалка по "Рекреаційна географія"