Шпаргалка по "Рекреаційна географія"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 15:56, шпаргалка

Описание

Работа содержит ответы на 50 экзаменационных вопросов по предмету "Рекреаційна географія"

Содержание

Предмет, об'єкт та завдання вивчення дисципліни "Рекреаційна географія" 2
2. Поняття і склад рекреаційних ресурсів 2
3. Класифікація рекреаційних ресурсів 3
4. Типи рекреаційних ресурсів 3
5. Рекреаційні ресурси світу. Основні показники оцінки світових рекреаційних ресурсів 3
6. Поняття рекреаційного навантаження 4
7. Види ландшафтів та їх використання в рекреації 4
8. Ландшафт як рекреаційний ресурс 4
9. Спелеологічні ресурси. Географія розміщення 5
10. Використання біокліматичних рекреаційних ресурсів 5
11. Характеристика унікальних природних об'єктів світу 5
12. Види та використання фіторесурсів 5
13. Узбережжя морів і моря як рекреаційні ресурси 6
14. Використання національних парків у рекреації 6
15. Гідромінеральні ресурси. Структура і розміщення 6
16. Оцінка рекреаційних ресурсів, критерії та показники 7
17. Оцінка морських ресурсів та їх використання 7
18. Оцінка гірських ресурсів та їх використання 7
19. Оцінка лісових, степових ресурсів та їх використання 8
20. Оцінка акваторій річок і озер та їх використання 8
21. Антропогенні рекреаційні ресурси, їх типологія 8
22. Поняття і види таксономічних одиниць в рекреалогії 9
23. Бальнеологічні курорти світу 9
24. Рекреаційне використання парків і заповідників 9
25. Поняття і склад територіально-рекреаційної системи 10
26. Поняття "біоклімат", його складові, характеристика 10
27. Бальнеологічні ресурси Європи 10
28. Охорона природних рекреаційних комплексів. Поняття дигресії, рекреаційного навантаження 10
29. Курорти світового значення і їх розміщення 11
30. Рекреаційний потенціал Білорусі 11
31. Рекреаційний потенціал країн Балтії 12
32. Рекреаційний потенціал Молдови 12
33. Рекреаційний потенціал країн Середньої Азії 12
34. Рекреаційний потенціал країн Закавказзя 12
35. Рекреаційний потенціал країн Чорноморського басейну 13
36. Рекреаційний потенціал Росії 13
37. Рекреаційний потенціал Сибіру 13
38. Рекреаційний потенціал Далекого Сходу 14
39. Рекреаційний потенціал Південно-Західної Європи 17
40. Рекреаційний потенціал Південної Азії 17
41. Рекреаційний потенціал Південно-Східної Азії 17
42. Загальна характеристика рекреаційного потенціалу Африки 18
43. Рекреаційні ресурси острівних країн Індійського океану 18
44. Рекреаційні ресурси Північної Африки 18
45. Рекреаційні ресурси Південної Африки 19
46. Загальна характеристика рекреаційних ресурсів Америки 19
47. Рекреаційні ресурси Північної Америки 19
48. Рекреаційні ресурси Південної Америки 19
49. Рекреаційні ресурси острівних країн Латинської Америки 19
50. Рекреаційне природокористування і охорона навколишнього середовища 20

Работа состоит из  1 файл

рекреаційна географія.doc

— 354.50 Кб (Скачать документ)
 

     41.Рекреаційний потенціал Центральної Європи 

     Центральна  Європа багата на ресурси для розвитку рекреаційної галузі й туризму. Найважливішими передумовами цього є гірські курорти Карпат, Криму, Судет, Татр, чудові узбережжя Чорного, Азовського і Балтійського морів, унікальні ландшафти Карелії, Уралу, оз. Балатон, озерні ландшафти Білорусі та Польщі, курорти з цілющими водами у Чехії, Угорщині, Литві, Україні, багаті на історичні та культурні пам'ятки міста.

     У Познані (Польща), Сорочинцях (Україна), Нижньому Новгороді (Росія) організують традиційні торгові ярмарки, які є своєрідними етнографічними святами. Найважливіші центри туризму:

     — у Росії — Москва, Санкт-Петербург, міста «Золотого кільця» і міста на Волзі, об'єкти історії та культури: музеї Ермітаж, Третьяковська галерея, Великий театр, Московський Кремль, Петродворець, Пушкін, Павловськ, монастирі Сергієва Посаду;

     — в Україні — культурна спадщина Києва, Львова, 
Одеси, Канева (могила Т. Г. Шевченка) тощо;

     — у Чехії — Прага (Старе місто XIII ст., Карлов міст із фігурами святих, Градчанський замок, собор св. Вітта тощо), Брно, Пльзень (готична церква св. Варфоломія XIII ст., ратуша XVI ст.);

     — у Словаччині — Братислава (готичний собор XI ст., руїни палацу угорських монархів);

     — в Угорщині — Будапешт (будинок парламенту, палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді);

     — у Польщі — Варшава (Старе місто в стилі ренесанс і бароко, давні палаци), Гданськ, Краків (Вавельський замок XIII ст., собор св. Станіслава (1359), у якому знаходяться гробниці польських королів, Тадеуша Костюшко, Адама Міцкевича, Юзефа Пілсудського) та ін.

     До  списку ЮНЕСКО занесено 58 об'єктів:

     — у Білорусі (2) — Біловезька Пуща,  комплекс

     палацу  «Мір»;

     — в Естонії (1) — історичний центр Таллінна;

     — у Латвії (1) — історичний цент Риги;

     — у Литві (1) — історичний центр Вільнюса;

     — у Польщі (10) — історичний центр Кракова, соляна шахта у Величці, концентраційний табір в Освенцімі, історичний центр Варшави та ін.;

     — у Росії (17) — історичний центр Санкт-Петербурга, Кіжипогост, Кремль і Красна площа в Москві, історичні 

     42.Рекреаційний потенціал Північної Європи

     Країни  Північної Європи мають значні ресурси  для розвитку туристсько-рекреаційної  діяльності. Сприятливими умовами є: гірські ландшафти, фіорди, умови для зимових видів спорту, прибережні острови, озерні ландшафти Фенноскандії, заполярне літо, культурна спадщина (пам'ятки епохи вікінгів), архітектурні споруди і культурні установи. Лахті (Фінляндія) — «столиця» лижного спорту.

     Незважаючи  на суворий клімат регіону, чисте  повітря, незаймана природа, затишні мальовничі озера приваблюють туристів (передусім любителів рибної ловлі, відпочинку в сільській місцевості), кількість яких щороку зростає.

     Загальні  прибутки від туризму становлять 9,73 млрд дол. (1995 р.), а загальна кількість туристів, які щорічно відвідують регіон, — до 4,5 млн осіб.

     До  списку об'єктів спадщини ЮНЕСКО з  регіону зараховано 24 об'єкти:

  • у Данії (3) — Еллінг із рунічним камінням і церквою, церква XI ст. в Роскіллі, замок Кронборг.
  • у Норвегії (4) — дерев'яна церква в Урнесі (XI ст.), Берген часів Ганзи, неолітичні наскельні зображення в Альті тощо;
  • у Фінляндії (5) — Стара Раума, фортеця в Суоменлінні (Свеаборг), старовинна церква Петаявесі, ділянка лісу і лісопилка у Верлі тощо;

     — у Швеції (12) — королівський палац Дротнігхольм, поселення вікінгів Бірка і Навгарден, наскельний живопис Танума,  залізні заводи Енгельсберга, Вісб'ю — місто Ганзи, Лапландська зона, сільська церква біля Лулео, мідні копальні Фалуна та ін.;

     Туристи, які приїжджають у регіон із пізнавальною метою, здебільшого відвідують одразу декілька північноєвропейських країн. 

     43.Рекреаційний потенціал Альпійського Регіону  

     В Австралійських Альпах розміщені гірськокліматичні курорти і добре обладнані центри зимових видів спорту. Тут своєрідний рослинний (евкаліпти, деревоподібні папороті тощо), тваринний світ (сумчасті, коали, собаки Дінго, качкодзьоб тощо). Створено багато зоо-, дендро- та аквапарків. Більшість іноземців виявляє підвищений інтерес до побуту і мистецтва аборигенів.

     Серед багатьох подібних документів з’явилася  на початку 1990-х років Альпійська конвенція як ефективна форма  трансграничного співробітництва  країн у вирішенні екологічних проблем та завдань сталого розвитку саме гірського регіону. Через десяток років питання про подібний захист другого гірського регіону Європи – Карпатського – було поставлено під час Карпатсько-Дунайського самміту “Зелене світло для Європи”.

     Зокрема, Австрія надала приміщення для роботи Тимчасового секретаріату Карпатської  конвенції у Відні, оплатила утримання  та роботу фахівців в обсязі 30 тис. євро. До речі, саме на території Австрії  ніби “зустрічаються” два цінних для Європи гірських регіони – Альпи та Карпати.

     Карпатська  конвенція є рамковою, і це означає, що більшість її статей не має прямої дії. У документі визначені лише спільні підходи до проблем, більшою  мірою надається політична заява, ніж встановлюються обов’язкові  умови для Сторін. Тому впроваджуватися конвенція буде через спеціальні рішення, так звані Протоколи, які стосуватимуться специфічних питань економічного, соціального, природоохоронного напрямів.

      

          44.Рекреаційний потенціал країн Причорномор'я

     Туризм  — багатогранне явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має практично невичерпний потенціал для постійного розвитку, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів.

     Нині  туризм став справді інтернаціональною  та демократичною сферою суспільної діяльності. Це галузь світової економіки, що характеризується високими темпами  розвитку.

     Туризм  є однією з небагатьох галузей  світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу.

     Історико-культурні  пам’ятки є також вагомою складовою  туристичного потенціалу України. Найбільше приваблюють туристів розкопки античних міст Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей); пам’ятки Київської Русі IX — XII сторіч у Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Володимирі-Волинському; пам’ятки оборонної архітектури — фортеці в Луцьку, Меджибожі, Кам’янці-Подільському (третє місце в Україні після Києва і Львова за кількістю пам’яток старовини. Кам’янець-Подільський одним із перших з українських міст у 1374 р. отримав магдебурзьке право), Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді, Мукачевому; палацові комплекси в Криму, на Львівщині, Тернопільщині (зокрема в Збаражі) та Чернігівщині (загалом в Україні збереглося понад 100 палаців, замків і замкових споруд); пам’ятки культової архітектури в Києві, Львові, на Івано-Франківщині, у Почаєві, Міжгір’ї, Мукачевому, Чернівцях, а також дерев’яної культової та цивільної архітектури в Карпатах. У цьому списку слід виокремити Генуезьку фортецю у Судаку — кримському місті, з якого за давніх часів розходилися за різними географічними напрямками гілки Шовкового шляху.

Рекреаційний  потенціал Південно-Західної Європи

     Країни  Південно-Західної Європи - один із найбільших у світі районів туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства.

     Головними передумовами розвитку рекреаційної галузі є: рекреаційні можливості Альп, морських узбереж і островів; культурна спадщина, яка охоплює Етичну, візантійську, римську, мавританську епохи, середньовіччя і сучасність. Тут розташовані курорти: Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови (Іспанія),  острови Егейського моря (Греція), Мальта — курортні зони світового значення. Італійські Альпи — один з основних міжнародних районів зимових видів спорту. Всесвітньої слави набули архітектурні пам’ятки - культура і живопис, музичні твори, театр і кіномистецтво. Найвідомішими культурними центрами є: Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неаполь, Генуя, Мадрид, Ефселона, Толедо, Саламанка, Севілья, Гранада, Афіни Дельфи, Олімпія, Корінф тощо.

     До  списку ЮНЕСКО занесено 105 об'єктів, серед яких:

     - у Ватикані (2) —святе місто та  його споруди. 

     -  У Греції (16) — фінський Акрополь, руїни Олімпії, Атос, Метеора, середньовічні Родос і Мість, християнські пам'ятки Салонік і Хіоса,  археологічні розкопки в Бассае, Вергіні, Мікенах та ін.;

     - в Іспанії (37) — печери Альтаміра  з доісторичними малюнками, істотні центри та архітектурні пам’ятки міст Кордові, Гранада (палац-фортеця Аль-гамбра) Сеговія (рим-ький акведук), Авіла, Теруель, Толедо, Валенсія Меріда, монастир і палац Ескуріал у Мадриді, собор у Бургосі, церкви королівства Астурія, релігійний комплекс Сантьяго-де-Компостела, монастирі Пабла і Гвадалупе та ін.;

  • в Італії (35) — історичний центр Рима, Помпеї та 
    Геркуланума, Венеція та її лагуна, церква Санта Марія- 
    делле-Граціє з «Останньою вечерею» Леонардо да Вінчі в Мілані, історичні центри Флоренції, Пізи, Сан-Джиміньяно, наскельні малюнки Валькомоніки та ін.;
  • у Мальті (3) — мегалітичні культові споруди і місто Валлетта та ін.;
  • у Португалії (12) — центральний район міста Анграду-Ероїмжу на Азорських островах, історичні центри міст Порто та Евора, монастирі та храми в Лісабоні, Батальї, Томарі, Алкобасі, культурний ландшафт колишньої королівської резиденції Сінтра та ін.

     Тепле море, середземноморський клімат, багата субтропічна рослинність, численні пам'ятки давньої культури та архітектури — головні чинники, завдяки яким Південна Європа є улюбленим місцем відпочинку й розваг багатьох рекреантів світу, найкрупнішим туристичним центром.

Рекреаційний  потенціал Південної  Азії 

     Останнім  часом цей регіон набирає все  більшої популярності, що сприяє швидкому розвитку рекреаційної сфери.

     Основні фактори які сприяють розвитку: прo сусідство з великим рекреаційним ринком (Європа); прo найбільш ємка та найбільша територія в світі за населенням; прo територію омивають три океани, багато морів, де проходять основні водно-транспортні комунікації; прo різноманітні і багаті природні ресурси та культурно-історична спадщина; прo розміщення в межах території важливих центрів паломництва; o велика різноманітність етнічного складу (екзотика).

     Негативні фактори розвитку рекреації: непридатність значної частини територій (пустелі, скелі, гори, джунглі) для організації масового туризму; невисокий рівень економічного розвитку більшості країн, непідготовленість до прийому туристів; слабкий розвиток транспортних комунікацій, нестабільність внутрішньополітичного становища а більшості азіатських країн.

     Для Азії основними постачальниками  туристів є розвинені країни Європи (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія, Скандінавські країни), а також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія. З країн Африки найбільші потоки рекреантів спостерігають під час паломництва в Мекку та Медіну.

Информация о работе Шпаргалка по "Рекреаційна географія"