Активи підприємства їх класифікація та оцінка

 

 

Продовження  таблиці 1.2.1

Векселі одержані	Заборгованість (боргові  зобов’язання) покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена  векселями (борговими розписками)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	Заборгованість підприємству на відшкодування вартості його майна  та одержання вигоди від продажу  покупцям
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом
за виданими авансами
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіто-рська  заборгованість
Поточні фінансові інвестиції	Фінансові інвестиції (активи), які передані підприємством іншим  суб’єктам господарюван-ня, на строк, що не перевищує один рік
Грошові кошти та їх еквіваленти:	Кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які  можуть бути використані для поточ-них  операцій, а також еквіваленти  грошових кош-тів в національній та іноземній валютах. Кошти, які  не можна використати для операцій протягом одного року, включаються  до складу необоротних активів
Інші оборотні активи	Оборотні активи, як зобов’язання перед підприємством за його майно
3. Витрати майбутніх періодів	Витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних  періодів, але належать до наступних  звітних періодів

 

Наявні у кожного підприємства активи, вони одержують з відповідних  джерел. Джерела утворення майна  підприємства поділяються на два  види: власний капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти – кредити, кредиторська заборгованість тощо).

Між активами і джерелами  їх утворення на підприємстві існує  тісний взаємозв’язок. Яка сума є  активів, така сума є джерел їх утворення. У вартісному виразі цю рівність можна  виразити так:  А=Д

де А – вартість активів;    Д – сума джерел активів.

Джерела формування активів  підприємства можуть існувати у багатьох формах (табл. 1.2.2).

Таблиця 1.2.2.

Характеристика джерел  утворення активів підприємства

Джерела утворення  майна (активів) підприємства за формами  існування	Поняття та характеристика зобов’язання перед власниками активів
1. Власний капітал
Статутний капітал	Заборгованість перед власниками в частині здійснених інвестицій з власних доходів на умовах, визнаних в статуті підприємства
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал	Заборгованість перед власниками за рахунок здійснених ними реінвестицій із створеного доходу на підприємстві в його господарську діяльність
Інший додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
2. Забезпечення наступних витрат  і платежів
Забезпечення виплат персоналу	Гарантійні зобов’язання підприємства в частині виплат, строк сплати яких не настав
Інші забезпечення
Цільове фінансування	Зобов’язання по залишках коштів цільового призначення
3. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	Зобов’язання, які не є поточними  за активи, що використовуються в господарській  діяльності за відповідну плату
Інші довгострокові фінансові  зобов’язання
Відстрочені податкові зобов’язання
Інші довгострокові зобов’язання
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	Заборгованість за одержані кошти, на які нараховуються відсотки
Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями
Векселі видані	Заборгованість підприємства оформлена  векселем (борговою розпискою)
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	Заборгованість підприємства на відшкодування  вартості майна, одержаного від постачальників та забезпечення ним економічних  вигод
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	Одержані підприємством аванси під зобов’язання зменшення своїх  активів
з бюджетом	Зобов’язання по зменшенню активів
з позабюджетних платежів
зі страхування
з оплати праці
з учасниками
із внутрішніх розрахунків
Інші поточні зобов’язання
5. Доходи майбутніх періодів	Зобов’язання по доходах, які будуть забезпечені активами у майбутньому

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.[13.с.265]

Необоротні активи відображають у балансі за статтями:

• нематеріальні активи – вартість прав користування природними ресурсами, промисловими зразками, знаками для товарів і послуг, місцем на товарній і фондовій біржі, вартість програмного забезпечення обчислювальної техніки, об'єктів промислової та інтелектуальної власності, ноу-хау, гудвілу, прав користування будинками, спорудами, внесених вкладів у статутний фонд, а також придбаних у процесі діяльності підприємства, вартість прав на здійснення окремих видів діяльності й оренду будівель (споруд, помешкань);
• незавершене будівництво – вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва;
• основні засоби – вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, що належать до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів;
• довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виокремлюють фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковують методом участі в капіталі;
• довгострокова дебіторська заборгованість, яка включає заборгованість фізичних і юридичних осіб, що не виникає в процесі нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців від дати балансу;
• відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки;
• інші необоротні активи – наводяться суми необоротних активів, що не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".[5.с.45]

Таким чином, термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Більшість  установ самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних  активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування  на баланс) і надалі не переглядається.

Визначення терміну корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик  об’єкта, зазначених у його паспорті, практики використання аналогічних  об’єктів, передбачуваної інтенсивності  експлуатації об’єкта в даній  установі й інших факторів.

Визначившись з тим, чи є той чи інший об’єкт необоротним  активом, переходимо до складу необоротних  активів.[3.с.125]

До складу необоротних  активів входять:

• земельні ділянки,
• капітальні витрати на поліпшення земель,
• будинки, споруди,
• передавальні пристрої,
• робочі силові машини і обладнання,
• транспортні засоби,
• інструменти, прилади,
• столовий, кухонний і господарський інвентар,
• обчислювальна техніка,
• робоча та продуктивна худоба,
• багаторічні насадження,
• музейні цінності,
• експонати зоопарків, виставок,
• бібліотечні фонди,
• знаряддя лову,
• спеціальні інструменти і спеціальні пристосування,
• білизна, постільні речі, одяг і взуття,
• тимчасові не титульні споруди,
• природні ресурси,
• інвентарна тара,
• матеріали довготривалого використання для наукових цілей,
• авторські і суміжні з ними права,
• права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності,
• інші матеріальні і нематеріальні активи довготривалого використання.

Очевидно, що склад необоротних  активів доволі різноманітний, а  тому вони потребують класифікації. Економічна класифікація необоротних активів наведена на рисунку 1.2.1

 

Рисунку 1.2.1 Економічна класифікація необоротних активів

Облік необоротних активів  в Україні ведеться відповідно до чинного законодавства, а саме законів, інструкцій, положень, плану рахунків, національних та міжнародних стандартів обліку.[7.с.100]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Аналіз активів підприємства

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових  майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу  майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу  балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.[20]

Аналіз активів  підприємства передбачає вирішення  наступних завдань:

- вивчення динаміки  валюти балансу і з’ясування  причин її зміни; 

- загальну оцінку  складу, структури і динаміки  активів; 

- аналіз використання  необоротних активів підприємства;

- аналіз стану  і використання виробничих запасів; 

- аналіз дебіторської  заборгованості. [16]

Аналіз розпочинають з оцінки динаміки валюти балансу  та вивчення його структури. Збільшення валюти балансу в цілому характеризується позитивно, особливо, якщо вона зросла за рахунок збільшення власного капіталу. Негативно розцінюється значне збільшення зобов'язань підприємства.

Зменшення валюти балансу  сигналізує про згортання діяльності підприємства.

Наступним етапом аналізу  є вивчення складу, структури, динаміки активів і пасивів. Такий аналіз дозволяє з'ясувати причини зміни  валюти, дати оцінку, співвідношення відповідних  активів і пасивів у загальному підсумку балансу, зробити інші загальні висновки щодо фінансового стану  підприємства.

Для аналізу використовують горизонтальний та вертикальний методи аналізу фінансової звітності. За допомогою  горизонтального аналізу вивчаються абсолютні та відносні відхилення по розділах, статтях балансу, відповідних  групах активів і пасивів. Вертикальний аналіз дозволяє охарактеризувати структуру  балансу та її зміну. [10.с.305]

Розміщення  засобів підприємства має велике значення у фінансовій діяльності і  підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні  та оборотні засоби, скільки їх перебуває  у сфері виробництва та у сфері  обігу, у грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства. Тому аналіз майна підприємства починають з аналізу динаміки, складу і структури загального капіталу (табл.1.3.1 ).