Управління інвестиційним проектом

 

                                             ВСТУП

 

Актуальність  курсової роботи. Побудова нових економічних відносин неможлива без активізації інвестиційних процесів і поліпшення якості управління ними на рівні підприємств. В умовах переходу України до стійкого економічного розвитку підвищуються вимоги до розробки інвестиційних проектів і прийняття управлінських рішень з метою зменшення ризику при їх реалізації. З метою мінімізації ризиків необхідно здійснити відбір інвестицій уже на стадії планування, тому головна роль в управлінні інвестиціями належить саме аналізу. У випадку, якщо невигідний інвестиційний проект впроваджується без попередніх розрахунків,то ринковий механізм автоматично руйнує створюваний інвестиційний об’єкт, а інвестор отримує збитки.

Без капіталовкладень неможливо тривале існування жодного підприємства: той хто не робить інвестицій, не збільшує і не удосконалює свої активи, не має майбутнього. Від інвестицій, їхнього обсягу і структури залежать перспективи підприємства, його можливості утриматись на ринку.

Інвестиційний проект - це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

Актуальність теми дослідження полягає у потребі господарюючого суб’єкта раціонально робити вибір серед багатьох альтернатив інвестиційного розвитку. Обраний напрямок вкладання коштів має відповідати стратегічним і тактичним цілям, інвестиційній стратегії розвитку підприємства.

Метою роботи є розробка системи управління впровадження нової технології у формі інвестиційного проекту на підставі сучасних наукових методів.

Завдання дослідження:

• визначити існуючі теоретичні і методологічні принципи реалізації інвестиційних проектів інноваційної спрямованості;
• надати техніко-організаційну характеристику підприємства;
• обґрунтувати доцільність інвестиційного проекту на ТОВ "Meblium";
• розробити організаційно-економічну програму реалізації проекту;
• запропонувати шляхи щодо удосконалення технології планування та управління інвестиційним проектом.

Об’єкт дослідження: ТОВ "Meblium"

Предмет роботи: управління інвестиційним проектом підприємства на сучасному етапі розвитку на прикладі ТОВ "Meblium".

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, динамічний аналіз, фінансовий аналіз, порівняльний аналіз.

Обсяг та структура  роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної джерел. В тому числі 43 сторінки, 6 таблиць, 2 рисунки та 22 літературних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ  ДО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЕКТАМИ  ТА ЇХ ОЦІНКИ

 

1.1. Теоретичні засади управління інвестиційними проектами

 

У сучасному розумінні, проекти - це те, що змінює наш світ: будівництво  будинку, науково-дослідна робота, реконструкція  підприємства, створення нової організації, розробка нової технології і техніки, спорудження літака, створення кінофільму, розвиток регіону і т.п. Все це проекти.

У сучасній методології управління проектами існує ряд визначень  терміна «проект», кожна з який має право на існування, у залежності від конкретної задачі, що стоїть перед  спеціалістами. У тому випадку, коли в якості результатів реалізації проекту виступають фізичні об'єкти визначення проекту може бути таким: під проектом розуміється система  сформульованих у його рамках цілей, утворюемих або модернізуемих для  їх реалізації фізичних об'єктів, т  ехнологічних прийомів, технічної й  організаційної документації, матеріальних, трудових і інших ресурсів, а також  управлінські рішення і заходи щодо їх виконання. Проект - це комплекс взаємозалежних заходів, призначених для досягнення протягом обмеженого періоду часу і  при обмежених грошових і інших  ресурсах поставлених цілей.

Управління проектом - мистецтво  керувать і координувать людські  і матеріальні ресурси життєвого  циклу проекту, застосувувать системи  сучасних методів і техніки управління і мінімізації ризиків для  досягнення визначених у проекті  результатів по складу і обсягам  робіт, вартості, часу, якості і задоволенню  учасників проекту. [41] Існуючи методи управління проектами дозволяють: визначити  цілі проекту і провести його обгрунтування  і його життєздатність; виявити структуру  проекту ; визначити необхідні обсяги і джерела фінансування; підібрати виконавців - зокрема, через процедури торгів і конкурсів; підготувати і укласти контракти; визначити терміни реалізації проекту, скласти графік виконання, розрахувати необхідні ресурси; розрахувати кошторис і бюджет проекту; планувати і враховувати ризики; забезпечити контроль за ходом реалізації проекту. Термін "інвестиції" походить від латинського слова "investio", що означає "одягаю". У найбільше поширеному трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою його наступного збільшення. Вони є базою для застосування для інших вартісних категорій-грошей, фінансів, кредиту, доходу (прибутку), цін - які відображають відтворення основних фондів і оборотних коштів.

Інвестиції об'єднують  два протилежних процеси - вкладення  капіталу й одержання прибутку. [26] Інвестиційна діяльність здійснюється на основі збігу інвестиційного попиту і пропозиції. Суб'єкти інвестиційної  діяльності реалізують інвестиційний  попит і пропозицію, вступаючи  у певні економічні взаємовідносини  за допомогою інвестиційного ринку. [10]

В даний час ринок інвестицій характеризується великим попитом  і невеличкою пропозицією. У зв'язку з цим перед інвесторами постає задача вибору найбільш привабливого інвестиційного проекту. Це можливо  при проведенні всебічного проектного аналізу. Проектний аналіз - це методологія, що дозволяє оцінювати фінансові  й економічні гідності проектів, а  також альтернативні шляхи використання ресурсів з урахуванням макро- та мікроекономічних наслідків. [21]

Поняття проекту є одним  із базових елементів концепції  проектного аналізу. У світовій практиці інвестиційний проект являє собою  комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих  на досягнення поставлених цілей  в умовах обмежених фінансових, тимчасових та інших ресурсів. [26] Це визначення було запропоновано всесвітнім банком і є найбільш точним і правильним. Здійснення будь-якого реального  інвестиційного проекту припускає  зв'язування (перетворення в неліквідну форму) на відносно тривалий термін деякого  обсягу фінансових ресурсів.

Ціль проекту - це бажаний  аргументований результат, досягнутий за визначений термін при заданих  умовах реалізації проекту. Визначення цілі проекту передбачає постановку задачі, що потребує: визначити результати діяльності на певний строк; дати цим результатам кількісну оцінку; довести, що ці результати можуть бути досягнуті; визначити умови, при котрих ці результати повинні бути досягнуті.

Розробка промислового інвестиційного проекту - від початкової ідеї до експлуатації підприємства - може бути подана у вигляді  циклу, що складається з трьох  окремих фаз передінвестиційної, інвестиційної й експлуатаційної. Кожна з цих фаз, у свою чергу, підрозділяється на стадії, а деякі  з них містять такі важливі  види діяльності, як консультування, проектування і виробництво. У передінвестиційній фазі мають місце декілька паралельних  видів діяльності, що частково поширюються  і на наступну, інвестиційну фазу. Таким  чином, як тільки дослідження інвестиційних  можливостей визначили надійні  ознаки життєздатності проекту, починаються  етапи сприяння інвестиціям і  планування їхнього здійснення. Проте  при цьому основні зусилля  припадають на етап остаточної оцінки проекту й інвестиційної фази (додаток Б). Щоб зменшити втрати обмежених ресурсів, необхідно ясне розуміння послідовності дій  при розробці інвестиційного проекту - від концептуальної стадії до експлуатації підприємства. Також важливо розуміти значення ролей, які повинні грати  різноманітні учасники проекту, такі як інвестори, організації, що сприяють інвестуванню, комерційні банки, фінансові установи, постачальники устаткування, агентства  зі страхування експортних кредитів і консультаційні фірми. [15]

Проектні і консультаційні роботи, здійснювані учасниками проекту, повинні виконуватися на усіх фазах  проектного циклу. Вони особливо важливі  у передінвестиційній фазі, оскільки успіх або провал промислового проекту  залежить, у першу чергу, від маркетингових, технічних, фінансових і економічних  рішень і їхньої інтерпретації. Виникаючі  витрати не повинні служити перешкодою для відповідної експертизи й  оцінки проекту в передінвестиційній фазі, оскільки це може зберегти значні засоби, у тому числі ті, що стосуються невірно спрямованих інвестицій після пуску підприємства. [66]

Передінвестиційна фаза містить декілька стадій визначення інвестиційних можливостей (дослідження можливостей); аналіз альтернативних варіантів проекту і попередній вибір проекту, а також підготування проекту. Проходження проекту через ці стадії також сприяє просуванню інвестицій, створює кращу основу для прийняття рішень і здійснення проекту, роблячи цей процес більш зрозумілим. Визначення інвестиційних можливостей є відправною точкою для діяльності, пов'язаної з інвестуванням (додаток Б) у кінцевому рахунку, це може стати початком мобілізації інвестиційних засобів. Потенційні інвестори, приватні або державні, з країн, що розвиваються або розвинутих, зацікавлені в одержанні інформації про виникаючі інвестиційні можливості. Щоб створити таку інформацію для ідентифікації інвестиційного проекту, варто застосовувати підходи на рівні сектору економіки і на рівні підприємства.

Дослідження інвестиційних  можливостей носять дуже переносний характер і засновуються більше ступені  на загальних оцінках, аніж на детальному аналізі. Дані про витрати зазвичай беруться з аналогічних існуючих проектів, а не на основі зведень  від таких джерел, як постачальники  устаткування. У залежності від обставин повинні проводитися дослідження  або загальні можливості, або можливостей  конкретного проекту (підхід на рівні  підприємства), або те й інше разом. Дослідження загальних можливостей  можна розділити на такі три категорії:

• дослідження регіонів, призначені для виявлення можливостей у даному регіоні, будь-то адміністративна провінція, відсталий район або район, що тяжіє до порту;
• промислові дослідження, призначені для виявлення можливостей у даній галузі промисловості, наприклад, у виробництві будівельних матеріалів або харчових продуктів;
• дослідження, призначені для виявлення можливостей, заснованих на використанні природних ресурсів, сільськогосподарської і промислової продукції, такої як продукція нафтохімічної і металургійної галузей.

Дослідження можливостей  конкретного проекту повинні  проводитися відповідно до спочатку виявлених загальних можливостей  у вигляді продукції, що володіє  потенціалом для внутрішнього виробництва, а інвестиційний профіль повинен  бути звернений до потенційних інвесторів. Хоча в багатьох країнах, що розвиваються, таку роботу може виконувати державне агентство сприяння інвестиціям  або торгово-промисловій палаті, у більшості випадків ці дослідження  проводяться певним інвестором або  групою підприємців. [15]

Дослідження можливостей  конкретного проекту менше детальні, аніж дослідження загальних можливостей. Їх можна визначити як перетворення проектної ідеї в широку інвестиційну пропозицію. Маючи за мету стимулювання зацікавленості інвесторів, дослідження  можливостей конкретного проекту  повинні містити певну базову інформацію, причому простого перерахування  товарів, що має потенціал для  внутрішнього виробництва, недостатньо. Хоча такий перелік заснований на загальноекономічних показниках (наприклад, імпорт у попередні періоди, зростання  споживчого попиту), або на матеріалах одного з досліджень загальних можливостей  регіонів, секторів промисловості або  ресурсів, і може служити відправною точкою, необхідно, по-перше, підходити  вибірково до продукції, виявленої  таким чином, і, по-друге, узагальнити  інформацію про кожний вид продукції, щоб потенційний інвестор, місцевий і закордонний, міг розглянути питання  про те, наскільки привабливі наявні можливості для переходу до такої  стадії підготування проекту попередньому відбору .

Основні цілі попередньому відбору полягають у визначенні того, чи виконуються такі положення: усі можливі альтернативи проекту  розглянуто; концепція проекту виправдовує  проведення детального аналізу; всі  аспекти проекту здійснення мають  важливе значення з погляду його здійснення і визнання необхідності глибокого вивчення шляхом функціональних досліджень, або досліджень забезпечення, таких як аналіз ринку, лабораторні  або дослідно-промислові іспити; ідея проекту (на підставі наявної інформації) повинна бути визначена або як нежиттєздатна, або достатньо приваблива для окремого інвестора або групи інвесторів; екологічна ситуація на ділянці запланованого будівництва і потенційний вплив на її певного виробничого процесу відповідають національним стандартам.

Попередній відбір варто  розглядати як проміжну стадію між  дослідженням можливостей проекту  і детальним ТЕО. Розходження  полягає в ступені деталізації  одержуваної інформації і глибині  розгляду варіантів проекту. Структура  попередньому відбору повинна бути така ж, як і структура докладного ТЕО (техніко-економічного обґрунтування).