Сутність інвестиційного аналізу

Економічний аналіз полягає  в оцінці впливу інвестиційного проекту  на добробут держави. Інтереси власників  проекту не завжди збігаються з національними  інтересами. Економічний аналіз оцінює проект на відповідність його стратегії  розвитку та економічним цілям країни. Основою економічного аналізу є  концепція альтернативної вартості. Отже, з позиції економічного аналізу  цінність проекту визначається на основі очікуваних вигод і витрат, які  має одержати суспільство в разі реалізації проекту.

Екологічний аналіз - важливий напрям дослідження проекту в  межах програми інвестиційного аналізу  пов’язаний з необхідністю визначення в кінцевому підсумку вартості заходів  з мінімізації шкідливого впливу на довкілля. У світовій практиці інвестиційного проектування затвердилося положення, відповідно до якого в межах кожного  інвестиційного проекту проводиться  оцінка впливу на довкілля. Проводиться  вона на замовлення інвестора й розглядається  експертами самої компанії або банку, у якому беруть гроші на здійснення проекту.

 

РОЗДІЛ 6. ІНВЕСТИЦІЙНЕ ОЦІНЮВАННЯ НА ПРАКТИЦІ

Широке застосування проектного фінансування та його результативність не може обминути вітчизняну економіку. На жаль, в Україні його розвиток гальмується відсутністю або  слабким розвитком ряду важливих чинників. Але вже є приклади використання його на практиці. В деяких великих  банках створені відділи (департаменти) проектного фінансування, все більше зростає попит на спеціалістів у  галузі проектного менеджменту та фінансування.

  Оцінювання - це «систематична оцінка операцій та ( результатів програми чи політики порівняно з комплексом явних та неявних стандартів з метою вдосконалення програм чи політики».

Визначення вартості інвестиційного проекту в Україні здійснюється на підставі відповідних правових і нормативних актів (як і в інших країнах) і формалізується в документі, що називається кошторисом. Кошторис - це нормативний документ і термін, що означає вартість об'єкта, або в якому визначається, скільки коштує (або вартує) цей об'єкт.

Тому «оцінювання» у кожному окремому випадку може мати різні ознаки і нести різне смислове навантаження. Але єдиним може бути потреба вдосконалення методів, засобів, інструментів та моделей «оцінювання» у всіх галузях; знань та економіці. «Все, що ми знаємо про проектування, вимірювання тат аналіз, знаходить своє застосування у процесі планування та виконання досліджень з оцінювання».

В усіх випадках для аналізу, оцінювання, а також і дослідження застосовують як якісні, так і кількісні методи, але використовують їх залежно від умов, ситуацій і потреб як у вітчизняній, так і закордонній практиці. Серед них - метод реплікації, метааналіз, аналіз витрат - вигід і витрат - результативності та інші. Усі вони досить поширені і в Україні, і за кордоном.

Реплікація - це повторне виконання дослідження. Вона має надзвичайно важливе значення для впевненості у достовірності результатів оцінювання [7, с. 46].

Форми кошторисної  документації дозволяють складати її в певній послідовності, поступово переходячи від дрібних до більших елементів будівництва, що являють собою вид робіт (витрат): об'єкт - пусковий комплекс - черга будівництва - будівництво (будова) у цілому.

Об 'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї. На будівництво об'єкта має бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний   розрахунок (об'єктний кошторис або об'єктний кошториси розрахунок).

При будівництві підприємств, виробничих або житлово-цивільних комплексів окремими об'єктами, що входять до складу будови, є зовнішні мережі з обслуговувальними   та   допоміжними   спорудами   на   них   (водопостачання, каналізація, теплофікація, газифікація, енергопостачання тощо), під'їзні колії, внутрішньозаводські або внутрішньоквартальні дороги, інші загальномайданчикові роботи.

Чергою  будівництва є визначена проектною документацією сукупність об'єктів виробничого призначення (або їх частин), введення в дію яких забезпечує випуск продукції або надання послуг та безпечну експлуатацію цих об'єктів. Вона може складатися з одного або кількох пускових комплексів.

Будовою є сукупність будівель та споруд (об'єктів) різного призначення, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (розрахунком вартості будівництва) або, у відповідних випадках, із зведенням витрат, і на які в установленому порядку затверджується окремий титул будови. Для визначення кошторисної вартості будівництва проектованих підприємств, будівель, споруд або їх черг складають інвесторську кошторисну документацію таких видів.

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами, їх складають на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах на підставі обсягів, визначених під час розроблення робочої документації (робочих креслень). Локальні кошторисні розрахунки складають також на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначені і підлягають уточненню.

Об'єктні кошториси  об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисів. Об'єктні кошторисні розрахунки об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складають у  тих випадках, коли потрібно визначити в цілому по будові кошти, необхідні для відшкодування тих витрат, що не враховані кошторисними нормативами (наприклад: компенсації у зв'язку з вилученням земель під забудову; витрати, пов'язані із застосуванням пільг і доплат, встановлених урядовими рішеннями, отриманням архітектурно-планувальних завдань, технічних умов, експертних висновків тощо).

Зведення витрат - це кошторисний документ, що об'єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва.

Зведення витрат складається у випадках, коли одночасно  з будівництвом виробничих об'єктів передбачається будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення або бази будівельної індустрії, профтехучилищ, профілакторіїв, об'єктів підсобного сільського господарства та побутового обслуговування населення, міського наземного пасажирського транспорту, доріг, шляхопроводів та подібних інженерних споруд, а також об'єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок коштів на виробниче будівництво.

Зведенням витрат також можна  об'єднувати два та більше зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва невиробничого призначення.

Відомість кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять у пусковий комплекс, складається у тому разі, коли здійснення будівництва та введення в експлуатацію підприємства, будівлі або споруди передбачається окремими пусковими комплексами. Ця відомість містить у собі кошторисну вартість об'єктів, загальномайданчикових робіт і витрат, що входять до складу пускового комплексу.

Відомість кошторисної  вартості будівництва об'єктів та робіт з охорони довкілля складається в тому разі, коли під час будівництва підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснення заходів щодо охорони довкілля. При цьому у відомості зберігається нумерація об'єктів та робіт, прийнята у зведеному кошторисному розрахунку. До відомості включається тільки вартість об'єктів та робіт, що безпосередньо стосуються природоохоронних заходів.

У разі проектування будов, будівництво яких намічається здійснювати за чергами, складають: розрахунок загальної вартості будівництва (зведення витрат); зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва першої черги; розрахунки вартості будівництва наступних черг; об'єктні розрахунки вартості.

Розрахунок вартості будівництва на повний розвиток входить  до складу проекту на будівництво  першої черги і містить дані зі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва першої черги та розрахунків вартості будівництва наступних черг.

Розрахунок вартості будівництва на наступну чергу складається  на підставі даних з об'єктних розрахунків вартості.

Об'єктний розрахунок вартості складається на кожний з об'єктів, що намічається до будівництва у  складі наступних черг.

Склад інвесторської кошторисної документації визначається залежно від стадійності проектно-кошторисної документації, що розробляється, та технічної складності об'єкта.

Розробляючи передпроектну документацію (техніко-економічні обгрунтування, інвестиційні та ескізні проекти), визначають розрахункову вартість будівництва і складають локальні, об'єктні розрахунки та зведений розрахунок вартості будівництва. Зазначені розрахунки складають за відповідними формами кошторисної документації. При цьому склад інвесторської кошторисної документації може бути скороченим порівняно зі стадією проектною за умови забезпечення достовірності визначення вартості будівництва.

При обґрунтуванні та аналізі  ефективності інвестиційних проектів, для оцінювання ефективності та порівняння доходів і витрат за ними застосовується комплекс різноманітних показників і методів:

Р – вартість суми грошей тепер;

F - Вартість суми грошей у майбутньому;

FV - майбутня вартість грошового потоку;

PV - теперішня вартість грошового потоку;

n -кількість періодів, на які робляться вкладення;

(1+r)ⁿ - коефіцієнт майбутньої вартості для r та n;

FV_пр. -  реальна майбутня вартість грошей;

FV_n -  номінальна майбутня вартість грошей з урахування інфляції;

rp - реальна процентна ставка прибутковості;

 t - темп інфляції;

CF - періодичні надходження (відрахування) рівних за величиною грошових потоків;

CF_k -   елементи грошового потоку;

 k - номер періоду, в якому розглядається грошовий потік;

IC _t -  інвестиційні витрати, здійсненні за період t ;

 P_t - грошові надходження за період t;

P - обсяг грошових надходжень від проектованого або введеного в експлуатацію інвестиційного проекту;

Одним із основних є метод  розрахунку чистої приведеної вартості NPV ( Net Present Vaule) Чиста приведена вартість - це сума потокових ефектів або перевищення доходів над затратами за весь період існування проекту. Можна визначитися, що це і теперішня вартість грошових потоків мінус теперішня вартість грошових відпливів.

NPV=å Pt/(1+r)ⁿ –IC,

Якщо NPV> 0, то проект доцільно приймати;

якщо NPV < 0. то проект потрібно відхилити;

якщо NPV =0, то проект неприбутковий, але і не збитковий.

Можна вважати, що період окупності - це період часу, упродовж якого недисконтовані прогнозовані надходження грошових коштів перевищать недисконтовану суму інвестицій (не перевищать число років, необхідних для повернення початкових (стартових) інвестиційних затрат.

IRR – внутрішня норма дохідності;

PBP – період окупності проекту або коштів;

DBP – дисконтний період окупності;

ARR – облікова норма дохідності;

PI – індекс прибутковості інвестиційного проекту;

K = 1/(1-r)^t – коефіцієнт приведення;

r – реальна ставка дисконту(процента) у теперішньому  або реальному значенні;[5,с. 290-298].

У практиці бюджетування капітальних вкладень використовуються різні методики для оцінювання проекту. Вони дають можливість приймати обґрунтовані рішення щодо інвестицій.

Методи, засновані на дисконтуванні  грошових потоків, тобто які враховують зміну вартості грошей у часі:

а) розрахунок внутрішньої  ставки прибутку (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості — Internal Rate of Return — IRR);

б) визначення чистої приведеної вартості (Net Present Value — NPV);

в) визначення коефіцієнтів вигода/витрати (Benefit/Cost ratio) або індекс прибутковості.

Методи, що не враховують зміни  вартості грошей у часі:

а) визначення періоду окупності  проекту (Payback Period);

б) оцінювання проекту на основі використання балансової норми  прибутку (The Accounting Rate of Return).

Розрахунок внутрішньої  ставки прибутку

Оцінка інвестицій визначається розрахунком внутрішньої ставки прибутку, або внутрішнього коефіцієнта  прибутковості. Показник являє собою  таку дисконтну ставку, за якої сьогоднішня (приведена) вартість грошових потоків  за проектом дорівнює сьогоднішній вартості витрат на даний проект [7, 67].

Види  кошторисної документації:

1. Локальні  кошториси. Локальні  ресурсні  кошториси є первинними  кошторисними  документами і складаються на окремі види робіт   та   витрат  по  будівлях та спорудах  або по загальномайданчикових  роботах на основі обсягів,  що визначилися при розробленні робочої документації (робочих креслень). Локальні  кошторисні  розрахунки  складаються також на окремі види робіт та витрат по будівлях та спорудах або по загальномайданчикових роботах  замість локальних кошторисів у тих випадках,   коли  обсяги  робіт  і  розміри  витрат  остаточно  не визначилися та підлягають уточненню.
2.    Об'єктні   кошториси. Об'єктні  ресурсні  кошториси об'єднують  у  своєму  складі на об'єкт у цілому дані відповідно з локальних кошторисів, локальних ресурсних кошторисів. Об'єктні кошторисні  розрахунки  об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню. Кошторисні   розрахунки   на   окремі   види  витрат складаються  в тих випадках, коли необхідно визначити, як правило, у  цілому   по  будові  розмір  (ліміт)  коштів,  необхідних  для відшкодування тих витрат, що не враховані кошторисними нормативами (наприклад: компенсації в зв'язку з  вилученням  земель  під забудову;  витрати,  пов'язані із застосуванням пільг і доплат, встановлених урядовими        рішеннями,  отриманням архітектурно-планувальних  завдань,  технічних  умов,  експертних висновків тощо).