Сутність інвестиційного аналізу

Таблиця 4

Оцінка кількості  депонованих парникових газів (ПГ) лісовими насадженнями, створеними в рамках проекту (тон еквівалент СО2)

Роки	Щорічне депонування ПГ лісами	Щорічне депонування по базовому сценарію	Щорічні втрати вуглецю	Чисте поглинання ПГ
2009	3117	1633	50	1434
2013	61166	6967	106	21478
2018	173573	10995	33	37268
2023	201255	14555	33	35723
2028	173491	17934	33	27968

 

Досягнення, наведені у табл. 2, обсягів поглинання можливо тільки за умови забезпечення безперервності проекту, тобто мінімізації ризиків  загибелі або пошкодження насаджень. Поглинання ПГ буде зараховано Біокарбоновим фондом тільки у разі наявності доказів того, що розрахункові показники відповідають дійсності. Такі докази надає впровадження спеціальної системи моніторингу лісових культур,  створених у рамках проекту.  Зокрема,  вона включає моніторинг незмінності меж біокарбонових ділянок,  моніторинг створення лісових культур та моніторинг лісогосподарських заходів, заходів з охорони та захисту лісу.

Підготовка  грунту. При виборі способу підготовки грунту шукався компроміс між мінімальним порушенням грунтового покриву для збереження вуглецю та забезпеченням умов доброго росту лісових насаджень. Виходячи з того, що більшість сільгоспземель, які потенціально могли бути відведеними під реалізацію проекту біокарбонового фонду, були орними, то головним завданням підготовки грунту було створення умов для успішного розвитку кореневих систем деревних порід. Створення оптимальних умов для розвитку кореневих систем, освоєння ними глибинних горизонтів грунту, було запорукою інтенсивного росту насаджень, стійкості сосни проти кореневої губки і зменшення шкоди від об’їдання коріння хрущами. 

Виходячи з технічних  можливостей розрихлювачів грунту, які серійно випускаються промисловістю (РН - 60, РН – 80Б), достатня глибина рихлення знаходиться в межах 60 – 80 см.  На ділянках, де планувалося механізована посадка, для більш ефективної роботи лісосадильних машин крім рихлення бажано було проводити дискування грунту по рядах посадки. Визвано це тим, що «подушка» коріння сильнорозвиненого трав’яного покриву полів виштовхує з грунту сошник садильної машини. Ширина обробленої культиватором смуги повинна становити близько 0,7м.

Породний  склад і густота лісових культур. Більшість земельних ділянок, що передаються під заліснення, в лісорослинному відношенні представлені суборовими типами різного ступеню зволоження. Виходячи з цього, головними породами для створення насаджень на ділянках біокарбонового фонду є береза звисла і сосна звичайна.

Виходячи з ризиків  для насаджень, створюваних на староорних землях, та проведених обстежень ділянок  культур, закладених на забруднених  радіонуклідами колишніх сільгоспугіддях, можна заключити, що найбільш перспективною  породою для заліснення земель є  береза звисла. На користь даного вибору вкажемо наступне:

• березові насадження стійкі проти шкідників і хвороб;
• береза має широкий спектр лісорослинних умов, у яких вона може зростати;
• у силу швидкого росту дана порода виграє у боротьбі за існування з бур'янистою рослинністю полів і, відповідно, може з успіхом рости без агротехнічних відходів;
• у випадку виникнення пожежі береза ушкоджується значно менше інших порід, має властивість інтенсивно поновлюватись на згарищах, причому чисті зімкнуті березняки повністю безпечні в пожежному відношенні;  
• березові насадження можуть рости досить тривалий час без яких-небудь лісівничих доглядів;
• обстеження полів, засаджених березою показує, що з часом в рядах берези, по борознах, інтенсивно з'являється самосів сосни звичайної. На полях площею в 2-4 га, що граничать із лісовими масивами, він зустрічається повсюди, на більших - його кількість зменшується від стіни зростаючого лісу до середини поля. Таким чином, у майбутньому чисті березові культури будуть типовими для Полісся сосново-березовими насадженнями.

На ділянках, з лісорослинними умовами близькими до свіжих суборів, надґрунтовий покрив яких слаборозвинений і в ньому переважають лугові види, культури слід створювати за схемою 2 – 3 ряди сосни звичайної через один ряд берези звислої.

Розміщення сіянців сосни 2 – 2.5 х 0.5 – 0.7м; березу було доцільно садити відступивши від сосни 2.5 – 3м, а в ряду - через 1м. Як домішку в культури сосни доцільно вводити горобину, бузину червону, черемху пізню.

На всіх інших ділянках необхідно було створювати культури берези за схемою 2.5 – 3 х 1 – 1.5м. 

Наведені схеми створення  лісових культур рекомендуються виходячи з вимоги максимального  накопичення і збереження вуглецю  в насадженнях, що виключає проведення рубок догляду до 15 – 20-річного  віку (періоду проведення розрахунків  за поглинутий вуглець).

Догляд  за лісовими культурами. Головну увагу при плануванні агротехнічних доглядів за культурами слід приділяти ділянкам з сосною звичайною.  З метою збереження вуглецю, агротехнічні догляди необхідно проводити в рядах посадок за нормами, прийняти в лісокультурному виробництві.

Організація території. Технологія заліснення сільгоспугідь повинна передбачати елементи протипожежної організації території. На ділянках, де головною породою виступає сосна, вздовж доріг необхідно створювати куліси з листяних порід, а поля площею більше 10 га повинні розбиватись 20-30-рядними березовими кулісами. 

При залісненні полів площею понад 25 га слід перед посадкою намічати розміщення квартальної сітки і доріг.

Подальшу роботу в напрямку підготовки проекту призупинив Біокарбоновий  фонд через порушення встановлених термінів підготовки. Переговори щодо укладання Угоди про купівлю зменшених викидів не проведено через відсутність ухваленої на законодавчому рівні процедури купівлі/продажу tCO2 еквіваленту. Потрібно зазначити, що процес створення відповідної законодавчої бази було розпочато у 2006 р., але на цей час не завершено.

Ще однією важливою перешкодою реалізації цього проекту,  а в  подальшому – і в реалізації інших  подібних проектів у лісовому господарстві, єскладнощі з виділенням земель під створення нових лісових насаджень, що перебувають поза компетенцією Держкомлісгоспу.

Таким чином, перший проект спільного впровадження в лісовому господарстві завершився на фазі документальної підготовки. Перспективи його запровадження  залишаються невизначеними. У ході його підготовки було виявлено такі ключові  питання, які потрібно враховувати  під час започаткування подібних проектів в Україні:

1. Проекти в лісовому  господарстві, в рамках реалізації  механізмів Кіотського протоколу,  можуть стосуватись лише лісорозведення, удосконалення заходів охорони  лісів від пожеж та удосконалення  практики ведення лісового господарства  з метою зменшення викидів  парникових газів. 

2. При розгляді питання  доцільності започаткування проекту  спільного впровадження з лісорозведення  потрібно враховувати факт,  що  перші 4-5 років після створення  лісових насаджень результат  поглинання є від'ємним. Тому  за наявності невеликого кредитного  періоду такі проекти є маловигідними. 

3. Насадження, що створюються  відповідно до вимог проектів  спільного впровадження, потребують  інших технологій створення і  вирощування, не передбачених існуючою в лісовому господарстві нормативною базою. З огляду на це, потрібно внести відповідні зміни до чинних нормативних документів.

4. Під час започаткування  проектів спільного впровадження  реципієнту обов'язково потрібно довести принцип додатковості, тобто довести факт, що без цього проекту такі заходи в цій галузі не здійснювались би.

Одним з визначальних чинників щодо успішності реалізації таких проектів є виділення в установленому законом порядку земель під створення "Кіотських лісів".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5. ОСНОВНА  СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ АНАЛІЗІВ ІНВЕСТИЦІЙНИХ  ПРОЕКТІВ

Проектний аналіз є одним  із найбільш відповідальних та визначальних етапів проектного циклу і представляє  собою сукупність методологічних заходів  та прийомів, які використовуються для підготовки та обґрунтування  проектних рішень. Тобто, перед тим  як реалізувати будь-який інвестиційний  проект, його вибирають, проектують, вираховують, а головне оцінюють його ефективність, і насамперед, на основі порівняння витрат на проект та результатів від  його впровадження в життя. Для детального аналізу інвестиційного проекту  існують різні види аналізу, основні  з яких розглянемо нижче.

Аналіз інвестиційних  проектів (проектний аналіз) слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах - часовій та предметній. У часовій площині виконуються роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від виникнення самої ідеї і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістовних аспектах. 

Метою аналізу інвестиційних проектів є визначення цінності проекту. Для цього використовують такий вираз:

Результати (цінність)    =     Зміна вигід           -           Зміна затрат

          проекту                в результаті проекту         в результаті проекту

Результати та затрати по проекту можна визначити ( для одного виду ресурсів та одного виду продукції) таким чином:

Результати за     =     Приріст обсягу   *   Ціна одиниці продукції

будь-який рік                продукції                        проекту

   Затрати за       =           Приріст обсягів       *       Ціна одиниці

будь-який рік         ресурсів на виробництво              ресурсів

 

Проектний аналіз - це сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна розробити оптимальний проект у документальному вигляді і визначити умови його успішної реалізації.

Проектний аналіз можна визначити як метод, котрий дозволяє системно оцінити вади і переваги проектів через встановлення логічних схем для:

• збирання та аналізу даних;
• визначення інвестиційних пріоритетів;
• розгляду альтернативних варіантів;
• аналізу існуючих проблем і врахування різних аспектів розробки та реалізації проектів до прийняття рішення про їх фінансування. [6, c.92]

Технічний аналіз полягає  у визначенні найбільш ефективних для  даного проекту технічної та технологічної  життєздатності інвестиційного проекту  і продукції, яку випускатимуть  на створюваних виробничих потужностях. Проведення технічного аналізу забезпечує на альтернативній основі обґрунтування  місця розташування проекту, визначення його масштабів і термінів створення  з урахуванням можливих коливань на ринку.

Інституційний аналіз має  на меті визначення впливу всього спектра  зовнішніх і внутрішніх факторів на успішність виконання проекту. При  проведенні інституційного аналізу  аналітику необхідно: сканувати  умови реалізації проекту; оцінити  ступінь впливу умов на ефективність реалізації проекту, визначити додаткові  припливи і відтоки грошових коштів при дотримуванні заданих умов реалізації проекту у визначеному середовищі; розробити заходи і програму можливої протидії негативному впливу на проект зовнішніх та внутрішніх факторів, а також оцінити доцільність  надання технічної допомоги для  досягнення встановлених цілей проекту.

Соціальний аналіз полягає  в дослідженні впливу проекту  на життя населення регіону, де здійснюється проект, визначення прийнятності варіантів  реалізації проекту з позиції  користувачів і здобуття їх підтримки, досягнення цілей проекту та поліпшення характеристики його соціального середовища. Проводиться демографічна оцінка, визначаються соціально-культурні особливості і традиції населення, що проживає в зоні реалізації проекту та вплив проекту на них.

Комерційний аналіз – це обґрунтування комерційної спроможності інвестиційної продукції. Для цього  потрібно оцінити як попит так  і пропозицію проектної продукції  а також основні три складові маркетингового комплексу: ціна, продукція, канали збуту. Важливо визначити  конкурентноздатність даної проектної продукції чи послуг на ринку, щоб отриманий від реалізації проекту дохід дозволив би покрити витрати і задовольнити інтереси інвесторів.

Фінансовий аналіз полягає  у визначенні сукупності показників, що відображують платоспроможність  підприємства. Необхідно провести ґрунтовне  вивчення фінансових можливостей самого інвестиційного проекту, ділової активності підприємства, і усіх його агентів  і контрагентів для оцінки їх платоспроможності  та інвестиційної привабливості. Основним джерелом аналізу фінансового стану  підприємства є бухгалтерська звітність.