Сутність інвестиційного аналізу

Після ратифікації Кіотського протоколу у 2004 р. перед Україною відкрились значні можливості використання його гнучких механізмів з огляду на міжнародну торгівлю викидами. З  метою апробації його механізмів та часткової компенсації витрат на створення лісових насаджень, Державний комітет лісового господарства за підтримки Світового банку  з 2004 р. став учасником розроблення  проекту міжнародного Біокарбонового фонду "Створення захисних лісових насаджень на забруднених радіонуклідами землях в умовах Полісся".

Проект Біокарбонового фонду є першим проектом спільного впровадження в Україні щодо секвестрування вуглецю шляхом лісорозведення. Метою проекту є заліснення близько 15000 га земель, що виведені з господарського використання внаслідок забруднення радіонуклідами, ряду районів Житомирської та Київської областей, поза межами 30 кілометрової Зони відчуження ЧАЕС.  

Цінність даного демонстраційного проекту полягає в тому, що він дозволить створити прецедент торгівлі вуглецем, що відповідає умовам Кіотського протоколу; дасть змогу оцінити рівень депонування вуглецю в Україні; розбудувати можливості, які допоможуть Україні здійснювати операції з торгівлі вуглецем у перший період (2008-2012 роки) дії Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних націй про зміну клімату.

Україна ратифікувала Кіотський протокол в лютому 2004 року. Згідно протоколу  промислово розвинені країни повинні  скоротити свої сумарні викиди 6 парникових газів в період 2008-2012 рр. не менше чим на 5,2% в порівнянні з рівнем 1990 року. Найбільш високі зобов`язання щодо зниження викидів – на 8% - взяли  на себе країни Європейського Союзу. Україні та Росії достатньо не перевищити власні викиди рівня 1990 року.

На додаток до скорочення викидів  в результаті дій на національному  рівні Кіотський протокол надає Сторонам, що мають зобов`язання по рівням викидів, можливість використовувати додаткові механізми для досягнення встановлених рівнів. До так званих „гнучких” механізмів відносять: спільне впровадження проектів (СВ), механізм чистого розвитку (МЧР), торгівлю квотами на викиди парникових газів.

Ідея впровадження проекту виникла  влітку 2004 року, коли місія Світового  Банку відвідала Україну. Можливість часткового покриття витрат на заліснення радіоактивно забруднених земель шляхом реалізації проекту спільного впровадження обговорювалася на зустрічі з керівництвом Держкомлісгоспу, та в ході робочої поїздки представників Світового Банку по кількох поліських районах. Після цього, підготовлена Державним комітетом лісового господарства „Записка щодо ідеї проекту” була розглянута та схвалена Групою управління Біокарбонового фонду у липні 2004 року. Так проект ввійшов до складу 14 основних проектів, схвалених інвесторами фонду, при тому, що до портфоліо фонду надійшли 140 Записок щодо ідей проектів.

Протягом березня-квітня 2005 року оцінкова комісія Держкомлісгоспу під головуванням Менеджера проекту Біокарбонового фонду, начальника економічного управління В.Кирилюк, за участі в.о. Голови Державного комітету лісового господарства Ю.Марчука, провела відбір консультаційних компаній згідно їх кваліфікації за процедурою Світового Банку. 6 травня 2005 року були проведені перемовини з переможцем тендеру – консорціумом на чолі з компанією Агротек (Італія) на предмет підготовки проекту Біокарбонового фонду. 31 жовтня 2005 року Державний комітет лісового господарства та компанія Агротек уклали угоду на підготовку проекту Біокарбонового фонду „Створення захисних лісових насаджень на забруднених радіонуклідами землях в умовах Полісся”.

В ході підготовки проекту, протягом травня-жовтня 2005 року, державні лісогосподарські підприємства вели переговори та готували до підписання угоди з  районними державними адміністраціями  на предмет передачі земель під заліснення. Станом на 1 грудня 2005 року було укладено угод на передачу 8486,1 га земель, в т.ч. по Київській області – 5328,7 га, та 3157,4 га земель по Житомирській області (таблиця 1).

Таблиця 1

Перелік підприємств, що уклали угоди на передачу земель під заліснення

На землях, що відведені  під проект, планують посадку лісових  культур з кінцевою метою відтворення  корінних типів лісу, характерних  для регіону. Лісові культури, які  створюються в рамках проекту  повинні відповідати вимогам  мінімізації ризику їх загибелі впродовж дії проекту, вимогам максимального  депонування вуглецю у біомасі, а також тим лісорослинним умовам в яких вони створюються. Науковцями Київської лісової дослідної станції разом з іншими виконавцями цієї роботи було розроблено спеціальні рекомендації для лісгоспів-учасників проекту,  які базувалися на існуючому в Українському Поліссі досвіді лісокультурної справи,  багаторічних дослідженнях експериментальних лісових культур, а також аналізі літературних джерел.

Україна має значний потенціал  фінансово привабливих проектів зі зменшення викидів завдяки  проектам спільного впровадження, зокрема  проектів із використання земель, зміни  землекористування та лісового господарства, до яких відноситься проект Біокарбонового фонду. За даними Української Академії аграрних наук близько 10 млн. га земель потребують вилучення з ріллі та заліснення чи залуження.  Законом України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України” передбачено заліснення 76 тис. га деградованих і забруднених земель по Житомирській та 38 тис. га земель по Київській області. Державна програма „Ліси України” за період з 2002-2015 рр. планує створення нових насаджень на території 564,3  тис. га. , в т.ч.  -  441,2 тис. га. підприємствами Держкомлісгоспу. В проекті Концепції реформування і розвитку лісового господарства України передбачається створення до 2010 року 300 тис. га нових насаджень. Виконання таких масштабних програм потребує значного фінансування,  що можливо через залучення інвестицій шляхом реалізації проектів спільного впровадження з лісорозведення. У разі успішності впровадження даного експериментального проекту, Світовий Банк запевнив, що Україна зможе отримати доступ до сотень мільйонів доларів для підтримки впровадження програми „Ліси України”.

Орієнтовні витрати  проекту складають 75 млн. грн. за період з 2006 до 2015 року включно, в т.ч. розрахункові витрати на 2006 рік - 6 млн. грн. До 2017 року Біокарбоновий фонд готовий придбати 1 млн. тон. СО2 еквіваленту за ціною до 4 дол. США за 1 тону, тобто повернення витрат через механізм купівлі зменшених викидів становитиме близько 4 млн. дол. США, або 20 млн. грн. за цінами 2005 року. Кошти на заліснення планується отримати за рахунок залучення коштів бюджету в рамках Державної програми „Ліси України”, коштів фондів охорони навколишнього природного середовища областей, та коштів, отриманих як відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. В перспективі на цих землях буде отримано 3,5-4 млн.м3 ліквідної деревини. Кошти на заліснення планується отримати за рахунок залучення коштів бюджету в рамках Державної програми „Ліси України”, коштів фондів охорони навколишнього природного середовища областей, та коштів, отриманих як відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Загалом проект Біокарбонового фонду суттєво вплинув на процес передачі земель під заліснення по Київській та Житомирській областях, практично ініціювавши його. Наприклад, органами земельних ресурсів Житомирської області спільно з спеціалістами лісового господарства проведено обстеження деградованих, малопродуктивних та забруднених земель та виявлено в межах області 27 тис. га, що можуть бути передані під заліснення. Разом з тим, при підготовці проекту були виявлені юридичні та фінансові бар`єри, що стосуються розробки технічної документації та підготовки актів на право постійного користування. На розробку технічної документації для площі в 10 тис. га слід орієнтовно витрати 160 тис. дол. США. З тим, щоб спростити процес передачі земель під заліснення, та врегулювати ряд інших питань впровадження проекту, Державний комітет лісового господарства звертався з листом до Прем`єр-Міністра України Ю.Тимошенко. Питання стосовно спрощення процедури передачі земель під заліснення, було підняте Головою Державного комітету лісового господарства В.Червоним на зустрічі з Президентом України В.Ющенком.

Термін  виконання проекту – листопад 2005р. – червень 2007 р.

Учасники  проекту – державні лісогосподарські підприємства.

Управління  проектом – Agrotec SpA, Italy.

Консультанти проекту  також здійснили оцінку потенціалу поглинання вуглецю на прикладі 5 адміністративних областей: Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Чернігівської, що повністю охоплюють Поліську зону,  враховуючи частину лісостепової.  Цільова  площа оцінки становила 452 тис. га забруднених, покинутих чи деградованих земель. Очікується, що діяльність з лісорозведення обраних 5 адміністративних регіонів протягом 80 років виробництва зумовить поглинання вуглецю у 207 млн т CO2, беручи до уваги зміни в запасах вуглецю у живій біомасі. Тому, цінність сектора лісового господарства, тільки завдяки діяльності з лісорозведення та лісовідновлення у плані надлишку одиниць визначеної кількості (1.5 млрд т CO2 еквіваленту), становить не менше 13 % (у разі озеленення ОВК через еквівалент скорочення емісії або збільшення стоку).

У рамках підготовки та реалізації проекту підприємства Держкомлісгоспу за власні кошти протягом 2006-2007 рр. створили 1590 га лісових насаджень (див. табл. 2).

Таблиця 2

Обсяги створення  насаджень під час підготовки проекту Біокарбонового фонду «Створення захисних лісових насаджень на забруднених радіонуклідами землях в умовах Полісся» підприємства держлісгоспу за власні кошти

Потенціал поглинання вуглецю при лісорозведенні в Київській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Чернігівській областях (тон CO2) – за даними проекту Біокарбонового фонду подані в таблиці 3.

Таблиця 3

Потенціал поглинання вуглецю, тон СО2

Розрахунки та прогнози накопичення вуглецю базувались на стандартній методиці розрахунків проектів у галузі землекористування, змін землекористування та лісовому господарстві , а також відповідали критеріям та відповідним керівництвам Рамкової конвенції ООН зі змін клімату. При цьому використовувася підхід, при якому розраховується щорічний та акумулятивний багаторічний баланс майбутніх втрат парникових газів  (ПГ) під час зміни виду землекористування та їх депонування залежно від розвитку лісу. Всі втрати ПГ враховувались згідно з розробленими рекомендаціями, діючих на виробництві нормами виробітку та технологічної послідовності виконання робіт з лісорозведення. Для розрахунку поглинання ПГ використовували закономірності накопичення компонентів фітомаси у насадженнях. Розрахунки проводились окремо для кожної зі 134 відведених ділянок з урахуванням схеми змішування лісових культур, розміщення посадкових місць, цільового складу, типу ґрунту, бонітету насадження тощо. Сумарна оцінка кількості ПГ, що буде накопичена у лісах на ділянках проекту починаючи з 2008 року до 2028 року є "чистим накопиченням", тобто без врахування тієї кількості ПГ, що були би накопичені у випадку відсутності проекту та з урахуванням втрат ПГ (табл.4 ).