Сутність інвестиційного аналізу

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

 

 

кафедра фінансів

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни “Інвестиційний аналіз”

 

 

 

 

Виконала:

студентка 403 БС групи

Залужна Соломія

Перевірив

 Бардиш Г. О.

 

 

 

 

 

Львів 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Становище економіки  України на фоні економік економічно розвинутих країн…………………………………………………………...........................5
2. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці……………………………10
3. Основні положення інвестиційного проектування……………………….14
4. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту……………18
5. Основна сутність основних аналізів інвестиційних проектів……………30
6. Інвестиційне оцінювання на практиці……………………………………..33
7. Структурна трансформація економіки України в напрямку ринкової соціально спрямованої……………………….……………………………..41
8. Ризики та оцінювання ризиків …………………………………………….47
9. Лісове господарство: стан, проблеми, перспективи, потреба в інвестиційних ресурсах………..……………………………………………51

Висновки…………………………………………………………………………….63

Список використаної літератури…………………………………………………..65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у  центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Економічна ситуація, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність.

Загальновідомо, що ефективне  реформування економіки будь-якої країни, її структурне перетворення з якісним  оновленням товаровиробництва, ринкової та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності національного товаровиробництва, без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країни в Європейське співтовариство.

Крім того інвестиції дають  змогу впроваджувати науково-технічні досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП, продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено пряму залежність між темпами зростання ВНП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаються інвестиціями.

В Україні ж дотепер  не створено обгрунтованої системи державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли недоінвестування посилює спад виробництва, що, в свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише науково обгрунтована інвестиційна політика держави.

Метою даної індивідуальної роботи є в межах запропонованого обсягу розглянути основні питання, що стосуються стану інвестиційної діяльності в Україні, виділити основні проблеми щодо інвестиційних капіталовкладень, та розглянути стан ядерної промисловості в Україні, а саме виробництво електроенергії на атомних електростанціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СТАНОВИЩЕ ЕКОНОМІКИ  УКРАЇНИ НА ФОНІ ЕКОНОМІК  ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНУТИХ  КРАЇН

Україна, яка є великою європейською країною, має добре розвинуту  промислову базу, родючу землю сільськогосподарського призначення, висококваліфіковані  кадри та розвинуту систему освіти. Україна є багатою на природні ресурси, зокрема, на природні копалини. І хоча поклади нафти значною мірою вичерпані, вона має інші важливі джерела енергії, такі як вугілля, гідроенергетику та сировину для атомної енергетики. 

У структурі промисловості  України найбільшу питому вагу займає чорна металургія (перше місце  серед сусідів) і ПЕК (лише трохи  поступається Росії).  
У зв'язку із цим питома вага харчової промисловості трохи нижче більшості її східноєвропейських сусідів, однак, вона вище, ніж у Росії, Білорусії, Грузії.  
 Відносно зниженою є частка хімічної й нафтохімічної промисловості, лісового комплексу й легкої промисловості. Україна разом із Казахстаном замикає провідну десятку вуглевидобувних країн світу (71 млн. тонн). Вона входить до ведучої групи з 7 країн з видобутку залізної руди, виплавці чавуну й стали, виробництву прокату й глинозему.

У сільському господарстві для України характерно практична  рівність виробництва продукції  рослинництва (зерно, технічні культури) і тваринництва, однак зі стійкою  тенденцією зниження частки останнього. Яскраво виражений зональний  тип зміни спеціалізації. Країна - великий виробник зерна (входить  у трійку провідних виробників ячменя). Поряд із Францією, ФРН і США - найбільший виробник цукрового буряка, перевершуючи таких своїх сусідів, як Польща й Туреччина. Входить у  сімку найбільших світових виробників цукру й олії, свинини. 

Товари, які виробляються в Україні, включають металургійне обладнання, дизельні локомотиви, трактори та автомобілі. Країна володіє потужною високотехнологічною  промисловою базою, включаючи електронну промисловість, виробництво товарів  військового призначення, космічну галузь, є також одним з найбільших виробників цукру, зерна, м’яса та молочних виробів. 

Україна заохочує зовнішню торгівлю та інвестиції. Верховна Рада (Парламент України) прийняла законодавство про іноземні інвестиції, відповідно до якого іноземним інвесторам дозволяється придбання у власність бізнесових структур та майна, а також вільне вивезення прибутків і доходів. 

Для Європи Україна є важливою транзитною країною, через газотранспортну  мережу якої надходить газ з Росії  до Європейського Союзу. Україна не тільки є незалежною від зовнішніх поставок електроенергії, але і сама експортує її до інших країн. Прийнята в країні енергетична стратегія спрямована на поступове зменшення виробництва електроенергії на основі споживання газу та нафти, на користь атомної енергетики, а також на застосування енергозберігаючих технологій, які дозволять скоротити промислове споживання газу. 

Українська  національна  валюта – гривня –  булла  впроваджена  у вересні 1996  року  і  залишалася  стабільною  до  2008 року,  коли  розпочалася  світова фінансово-економічна криза.  

Починаючи з 2005 року, в Україні фіксується помірний рівень інфляції. Зокрема, за даними Державного комітету статистики, інфляція в Україні за січень-листопад 2009 року зросла на 11,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На розвиток кредитних відносин та процес реструктуризації економіки негативний вплив здійснює світова фінансово-економічна криза [10]. 

Сучасна світова криза, що зародилась у США як криза ринку  нерухомості та похідних фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, по дорозі вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії –  «країни найвищого добробуту». Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до найвіддаленіших куточків, захопивши  навіть Австралію. Враховуючи характер зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах) постраждали провідні країни світу  з добре розвиненим фондовим ринком (США, Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Зазнали відчутних втрат також країни з начебто чудово розвиненою фінансово-банківською системою,проте без серйозної основи в реальному секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного колапсу країни, що розвиваються (Пакистан) [8, с.27].

        Світова  фінансова криза лише оголосила  вже існуючі диспропорції української  економіки. Загалом, можна виділити  ключові причини впливу світової  кризи на українську економіку:

• Україна сьогодні відзначається високим рівнем інтеграції у світову економіку – близько 60 % ВВП України залежить від експорту, фактично стільки ж – від імпорту, що сприяє відчутному реагуванню на світові економічні процеси;
• різкий відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського фондового ринку (найбільше в Європі падіння фондового ринку – понад 70 %);
• штучна ревальвація гривні у травні 2008 року з рівня 5,05 до 4,85 грн./дол.. США автоматично послабила позиції українських експортерів на тлі явних ознак загострення фінансової кризи та автоматично сприяла подальшому зростанню зовнішньоторговельного дефіциту;
• «рейдерська атака» на один із найбільших українських банків «Промінвестбанк» посилила панічні настрої серед вкладників і стала поштовхом до падіння довіри населення до банків;
• на тлі відтоку грошових коштів нерезидентів та кризи довіри серед українських банків, на міжбанківському валютному ринку переважали панічні настрої, що призвело до подорожчання американського долару [8, с.27].

Станом на жовтень 2009 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну склав більш ніж 38,5 млрд. дол. США. Традиційно найбільшими інвесторами залишаються Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Велика Британія та  Російська Федерація. Водночас, обсяг прямих іноземних інвестицій на одного мешканця України за період з 2001 року зріс майже у дев’ять разів, а саме з 94 дол. США у 2001 році до 829 дол. США у 2009 році [10]. 

У 2010 році очікується відновлення економічного зростання як виробництв, орієнтованих на внутрішній ринок (у т.ч. завдяки витісненню імпорту з внутрішнього ринку), так і активізація вітчизняних експортоорієнтованих виробників услід за покращенням зовнішньої кон'юнктури. 

Продовження позитивних тенденцій  кінця 2009 року, зменшення структурних  диспропорцій закладатимуть основу для розвитку у наступні роки. У 2010 році очікується новий інвестиційний цикл за рахунок відновлення інвестиційного попиту. Передбачається, зокрема залучення близько 5 млрд. дол. США на реалізацію проектів з підготовки проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (з них майже 66% становитимуть кошти приватних інвесторів), зростання обсягу прямих іноземних інвестицій до 8 млрд. дол. США, стійка активізація підприємницької діяльності. 

З поліпшенням світової економічної кон'юнктури очікується активізація

зовнішньоекономічної діяльності українських компаній, зростання експорту майже за всіма товарними групами, чому, певною мірою, сприятиме використання переваг членства України у СОТ. Зростання експорту товарів і послуг у 2010 році очікується на рівні 9,5%. 

Значно покращилося у 2009 році сальдо платіжного балансу України. Зокрема, за 9 місяців 2009 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України зменшилося у 2 рази у порівнянні з аналогічним  показником 2008 року, склавши 3,7 млрд. дол. США. 

У 2010 році формуватимуться позитивні  тенденції та стимули для довгострокового  економічного зростання на основі усунення диспропорцій розвитку та зміцнення  конкурентоспроможності економіки  України. Ключовими елементами відповідної політики будуть заходи з енергоефективності й енергозбереження, розбудови транспортно-комунікаційних мереж, стимулювання інноваційних процесів тощо. 

У 2008 р. Україна виконала свої зобов’язання щодо вступу до Світової організації  торгівлі та створення сприятливого внутрішнього економічного середовища. 16 травня 2008 року Україна стала 152-м  членом СОТ. 

Наступним важливим кроком, спрямованим  на розширення економічних зв’язків  та зростання обсягів зовнішньої торгівлі, є переговори щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС, які було розпочато у цьому році. Зона вільної торгівлі є важливою частиною Нової посиленої угоди між Україною та Європейським Союзом [11].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Інвестиційна діяльність підприємства - це об'єктивний процес, що має свою логіку, і розвивається відповідно до властивих йому закономірностей  і відіграє важливу роль в господарській  діяльності підприємства, оскільки по своїй економічній природі інвестиції являють собою відмову від  сьогочасного споживання заради одержання  прибутків у майбутньому.

Тому інвестиційний процес починається з визначення інвестиційної  стратегії підприємства, вибір якої залежить від:

• стадії життєвого циклу  підприємства;

• стратегії розвитку в  цілому;

• стану зовнішнього і  внутрішнього ринків інвестиційних  ресурсів;

• інвестиційної принадливості  підприємства як об'єкта вкладення  засобів.

І якщо на перший погляд може здаватися, що здійснення інвестицій є  справою самого підприємства, керівництво  якого може самостійно приймати рішення  щодо інвестування, то в цьому випадку  необхідно насамперед навчитися  оцінювати наслідки таких рішень, оскільки нездійснення інвестицій - це теж свого роду стратегія.