Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Января 2013 в 01:39, курсовая работа
В курсовому проекті виконано аналіз технологічності конструкції деталі, що обробляється, для умови автоматизованого (роботизованого) виробництва, вибрана форма заготовки та спосіб її отримання.
Для реалізації запропонованої технології спроектовано РТК на базі 2-х верстатів з ЧПУ, 1-го автоматизованого та 1-го універсального верстата та 1-го промислового робота. Розрахована тривалість циклу роботи РТК, його продуктивність та показники функціонування.
Проведено критичний аналіз виконаних розробок та зроблено висновки щодо підвищення ефективності функціонування спроектованої технологічної структури.
1. Анотація
2. Завдання на проектування
3. Вступ
4. Загальні відомості
5. Аналіз конструкції деталі
6. Аналіз технологічності конструкції деталі
7. Вибір форми заготовки та способу її отримання
8. Складання технологічного маршруту обробки поверхонь деталі
9. Визначення припусків та допусків на поверхні, що оброблюються
10. Визначення технологічного маршруту обробки деталі
11. Вибір технологічного обладнання та засобів технологічного оснащення.
12. Розробка операційно-технологічного процесу
13. Розрахунок режимів різання та норм часу
14. Управляюча програма обробки деталі
15. Заповнення комплексу технологічної документації
16. Проектування РТК
17. Показники функціонування РТК його структурних елементів
18. Висновок
19. Література
20. Специфікація
21. Додатки
V=370×1,0×0,5×0,8×0,95=141 м/хв×
Тоді приймаємо
Тоді .
6п. Точити Æ30 тонко.
Глибина різання t=1мм
Подача Sот=0,22 мм/об.
Поправкові коефіцієнти на подачу:
КSM=1,00 – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалу.
КsІ=1,00 – коефіцієнт, що враховує виліт різця.
Кsr=1,00 – від радіуса вершини різця.
Кsк=0,85 – коефіцієнт, що враховує квалітет деталі, що обробляється.
Кsjк=1,00 – коефіцієнт, що враховує кінематичний кут.
Кінцеве значення подачі:
Sо=0,22×0,85= 0,19мм/об.
Швидкість різання
=300 м/хв
=1,0- залежить від інструментального матеріалу
=0,5 – від групи оброблюваності матеріалу.
=0,8 – від механічних властивостей матеріалу, що оброблюється.
=0,95 – від геометричних параметрів різця.
V=300×1,0×0,5×0,8×0,95=114 м/хв×
Тоді приймаємо
Тоді .
Потужність різання вираховуємо для найбільш навантаженого переходу – точіння Æ30 мм начорно, при цьому t=4мм, S=0,13мм/об
NT=4,3кВт.
Поправковий коефіцієнт на потужність різання NT:
.
Розрахункове значення NР=4,3×1,20=5,16 кВт.
Потужність різання 5,16 КВт, менша за потужність двигуна верстата 8,2 КВт. Таким чином режими різання задовольняють потужності верстата.
Перевстановлення
1п2. Свердлувати отвір Æ7 мм.
Глибина різання t=30мм
Sот = 0,14 мм/об; Vт = 26 м/хв.
Коректуємо подачу та швидкість різання:
Sо = Sот×Ksm = 0,14×1 =0,14 мм/об
де Ksm – поправковий коефіцієнт на подачу в залежності від механічних властивостей матеріалу, що обробляється.
V = V×Kvm×Kvp×Kvп×Kvi×Kvз×Kvl×Kvw×
V = 26×1×1×1×1×1×1×1,1×1 =28,6 м/хв.
Частота обертання шпинделя
, .
Узгоджуючи дану частоту обертання з можливостями верстата приймаємо фактичну швидкість обертання: . Отже фактична швидкість різання буде складати
Vф = 30,8 м/хв.
Величина подачі за хвилину
Sхв = Sо×nф = 0,14×1400 = 196 мм/хв
Приймаємо фактичну подачу за хвилину Sхв = 200 мм/хв.
2п2. Зенкерувати отвір Æ8 мм.
Глибина різання t=30мм
Sот = 0,19 мм/об; Vт = 46,2 м/хв.
Коректуємо подачу та швидкість різання:
Sо = Sот×Ksm = 1,09×1 =0,19 мм/об
V = V ×Kvm×Kvp×Kvп×Kvi×Kvз×Kvl×Kvw×K
V = 46,2×1,1 =51 м/хв.
Частота обертання шпинделя
, .
Узгоджуючи дану частоту обертання з можливостями верстата приймаємо фактичну швидкість обертання: . Отже фактична швидкість різання буде складати
Vф = 50,24 м/хв.
Величина подачі за хвилину
Sхв = Sо×nф = 0,19×2000 = 380 мм/хв
Приймаємо фактичну подачу за хвилину Sхв = 355 мм/хв.
3п2. Фрезерувати паз на глибину 30 мм та висоту 10 мм.
Глибина різання t=30мм
Szт = 0,06 мм/зуб;
Коректуємо подачу з урахування поправкових коефіцієнтів:
Sz = Szт×Ksm×Ksi×Ksz×Ksl = 0,06×1,45×1×1×1 =0,087 мм/зуб
Значення швидкості різання:
Vт =32 м/хв.
Коректуємо швидкість з урахування поправкових коефіцієнтів:
V = Vт ×Kvо×Kvм×Kvі×Kvт×Kvв×Kvп×Kvр
V = 32×1,7×0,6×1×1×1×1×0,8 = 26 м/хв.
Частота обертання шпинделя
, .
Узгоджуючи дану частоту обертання з можливостями верстата приймаємо фактичну швидкість обертання: . Отже фактична швидкість різання буде складати
Vф = 26 м/хв.
Величина подачі за хвилину
Sхв = Sz×z×nф = 0,087×18×276 =385 мм/хв
4п2. Фрезерувати площину на глибину 5 мм(двічі).
Подача на зуб:
Szт = 0,07 мм/зуб;
Коректуємо подачу з урахування поправкових коефіцієнтів:
Sz = Szт×Ksm×Ksi×Ksz×Ksl = 0,07×1,2 =0,084 мм/зуб
Значення швидкості різання:
Vт =131 м/хв.
Коректуємо швидкість з урахування поправкових коефіцієнтів:
V = Vт ×Kvо×Kvм×Kvі×Kvт×Kvв×Kvп×Kvр
V = 24×0,8 = 19,2 м/хв.
Частота обертання шпинделя
, .
Узгоджуючи дану частоту обертання з можливостями верстата приймаємо фактичну швидкість обертання: . Отже фактична швидкість різання буде складати
Vф = 19,2 м/хв.
Величина подачі за хвилину
Sхв = Sz×z×nф = 0,07×5×836 = 293 мм/хв
5п2. Свердлувати отвір Æ5 під різьбу М6-7Н
Глибина різання t=8мм
Sот = 0,15 мм/об; Vт = 26,5 м/хв.
Коректуємо подачу та швидкість різання:
Sо = Sот×Ksm = 0,15×1 =0,15 мм/об
де Ksm – поправковий коефіцієнт на подачу в залежності від механічних властивостей матеріалу, що обробляється.
V = V×Kvm×Kvp×Kvп×Kvi×Kvз×Kvl×Kvw×
V = 26,5×1×1×1×1×1×1×1,1×1 =29м/хв.
Частота обертання шпинделя
, .
Узгоджуючи
дану частоту обертання з
Vф = 30 м/хв.
Величина подачі за хвилину
Sхв = Sо×nф = 0,15×2000 = 300 мм/хв
Приймаємо фактичну подачу за хвилину Sхв =300 мм/хв.
6п2. Нарізання різьби М6-7Н мітчиком
Глибина різання t=мм
Подача S=1мм/об
Швидкість різання
=8,7 м/хв.
=1,00- ступеня точності різьби
Тоді приймаємо
Vф = 8,7 м/хв.
Величина подачі за хвилину
Sхв = Sо×nф =1×462 =462 мм/хв
Розрахунок основного часу по установам та переходам
Установ І
- довжина поверхні обробки
- відстань підводу інструмента
- відстань перебігу інструмента
.
2. Точити поверхню Æ50 на довжину 45 мм (напівчисто).
.
3. Точити поверхню Æ20 на довжину 29 мм за 5 проходів (напівчисто).
.
4. Підрізати торець Æ20 на довжину 22 мм (начорно).
.
5. Підрізати торець Æ20 на довжину 20 мм (начисто).
6. Точити поверхню Æ20 на довжину 24,7 мм (начисто).
.
7. Точити поверхню Æ50 на довжину 15,3 мм (начисто).
.
8. Розточити канавку до Æ16.
9. Нарізати різьбу М20-7Н на довжину 20 мм за 3 проходи.
Разом Т =4,52 хв.
Установ ІІ
1. Точити поверхню Æ50 на довжину 62,5 мм (начорно).
2. Точити поверхню Æ30 на довжину 70,5 мм за 2 проходів (напівчисто).
.
3. Підрізати торець Æ30 на довжину 34 мм (начорно).
4. Підрізати торець Æ30 на довжину 34 мм (начисто).
.
5. Точити поверхню Æ30 на довжину 69 мм (начисто).
.
6. Точити поверхню Æ30 на довжину 70 мм (тонко).
Разом Т =6,8 хв.
Установ ІІІ
1. Свердлувати отвір Æ7 на глибину 30 мм
.
2. Зенкерувати отвір Æ8 на глибину 30 мм
.
3. Фрезерувати паз на глибину 30 мм
4. Фрезерувати площину з двох сторін
5. Свердлувати отвір Æ5 на глибину 8 мм
.
6. Нарізати різьбу М6-7Н на глибину 8 мм
Разом Т =0,74 хв.
Розрахунок допоміжного часу.
На токарному верстаті:
де: - час на встановлення, закріплення та зняття деталі (визначаємо при проектуванні РТК);
- час, що пов'язаний з переходом;
- час на зміну режимів роботи верстата та на зміну інструментів.
Будемо вважати, що інструмент підходить до заготовки в початкову точку, як і відходить у вихідну точку за 0,003 хв.
Для першого переустанову:
Для другого переустанову:
Час затрачений на зміну інструмента:
Допоміжний час для
де: - час на встановлення, закріплення та зняття деталі (визначаємо при проектуванні РТК);
- час, що пов'язаний з переходом;
- час на зміну режимів роботи верстата та на зміну інструментів.
Час затрачений на зміну інструмента:
Приймаємо допоміжний час для фрезерних робіт та свердлувальних робіт: .
Таблиця 10.1.
Технічні норми часу на технологічні операції, хв.
Номер та назва операції технологічного процесу |
Основний час t0, хв |
Допоміжний час tдоп, хв |
Оперативний час | |
Установка та зняття деталі tвст |
Зв’язаний з переходом tпер | |||
Обробка на ТВ |
11,32 |
0,017 |
0,4327 |
11,77 |
Обробка на СФВ |
0,72 |
0,019 |
1,358 |
2,097 |
Розрахунок сумарного основного часу на операцію на ТВ:
Установ 1: То1 = 4,52 хв
Установ 2: То2 = 6,8 хв
Загальний час обробки на ТВ: Т = 11,32 хв
Обробка на СФВ: То = 0,72 хв
Час пов'язаний з переходами при токарній обробці:
Установ 1: Тпер1 = 0,06625 хв
Установ 2: Тпер2 = 0,04645 хв
Загальний час переходів ТВ: Тпер = 0,1127 хв
Переходи на СФВ: Тпер = 0,0579 хв.
Таблиця 10.2.
Результати розрахунків режимів різання на токарному верстаті з ЧПУ
№ переходу та його зміст |
Цикли та робочі ходи |
Функція G, М |
Глибина різання t, мм |
Позиція різального інструменту |
Подача |
Швидкість обертова | |||||
розрахункова, мм/об |
код в УП |
розрахункова,хвс-1 |
прийнята, хв.-1 |
код в УП | |||||||
1.обточити начорно та напівчисто поверхню Æ50 залишивши припуск 1 мм на сторону: |
Цикл1 Цикл2
|
G77 G77
|
1 1 |
Т1 Т1 |
0,13 0,13
|
F13 F13
|
442 459 |
500 500
|
S8 S8 | ||
2. обточити чорно поверхню Æ 20 залишивши припуск 1 мм на сторону |
Цикл3 |
G77 |
3 3 3 3 3 |
Т1 Т1 Т1 Т1 Т1 |
0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 |
F10 F10 F10 F10 F10 |
1086 1086 1086 1086 1086 |
1000 1000 1000 1000 1000 |
S10 S10 S10 S10 S10 | ||
3. підрізати торець начорно в розмір L=105,5 |
Цикл4 |
G71 |
2 |
Т1 |
0,1 |
F10 |
1086 |
1000 |
S10 | ||
4. Підрізати торець начисто в розмір L=105 |
0,5 |
Т2 |
0,069 |
F06 |
2596 |
2000 |
S12 | ||||
5. обточти начисто Æ50 |
1 |
Т2 |
0,07 |
F07 |
898 |
1000 |
S10 | ||||
6. обточити начисто Æ20 |
1 |
Т2 |
0,069 |
F06 |
2596 |
2000 |
S12 | ||||
7.проточити канавку до Æ 16мм |
Цикл 5 |
G4 |
2 |
Т3 |
0,04 |
F04 |
1453 |
1400 |
S11 | ||
8. Нарізати різьбу М20-7Н |
Цикл 6 |
G31 |
0,75 |
Т4 |
1,5 |
F15000 |
1584 |
1400 |
S11 | ||
Переустановлення | |||||||||||
1.Обточити поверхню Æ50 начорно |
Цикл7 |
G70 |
3
|
Т1 |
0,11 |
F30 |
478 |
500 |
S8 | ||
2.Обточити напівчисто Æ30 |
Цикл8 |
G77 |
4 4 |
Т1 Т1 |
0,05 0,05 |
F16 |
656 |
710 |
S9 | ||
3.підрізати торець начорно в розмір L=105,5 |
G71 |
2 |
Т1 |
0,13 |
F13 |
703 |
710 |
S9 | |||
4.підрізати торець начисто в розмір L=105 |
0,5 |
Т2 |
0,092 |
F09 |
1527 |
1400 |
S11 | ||||
5. обточити начисто Æ30 |
1 |
Т2 |
0,07 |
F07 |
1430 |
1400 |
S11 | ||||
6. обточити тонко Æ30 |
1 |
Т2 |
0,19 |
F19 |
1240 |
1400 |
S11 |
Циклограми(траекторії) переміщення кожного різального інструменту для токарної обробки
Рис.10.1. Циклограма роботи чорнового контурного різця з зазначеними шарами припуску (установ І)
Рис.10.2. Циклограма роботи чистового контурного різця з позначеними шарами припуску (установ І)
Рис.10.3 Циклограма роботи канавочного різця з позначеним шаром припуску. (установ І)
Рис. 10.4. Циклограма роботи різьбового різця з позначеними шарами припуску (установ І)
Рис. 10.5 Циклограма роботи чорнового контурного різця з зазначеними шарами припуску (установ ІІ)
Рис. 10.6 Циклограма роботи чистового контурного різця з позначеними шарами припуску (установ ІІ)
Визначення координат точок траєкторії переміщення інструментів за осями Х та Z
Таблиця 10.3
Інстр
|
Опорні точки |
Ілюстрація за рис. |
Інстр |
Опорні точки |
Ілюстрація за рис. | |||||
№ п/п |
координати |
координати | ||||||||
Х |
Z |
Х |
Z |
|||||||
Т1
|
0 П.Т. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
100 56 54 52 52 56 22 22 52 24 24 -1 -1 |
118 109,5 109,5 109,5 65 65 109,5 81 81 109,5 109,5 105,5 109,5 |
13.1 |
Т1 |
П.Т. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |
56 100 50 50 56 34 34 52 36 36 -1 -1 |
108,5 118 108,5 39 39 108,5 37 37 107,5 105,5 105,5 108,5 |
13.5 | |
Т2 |
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
100 0 0 32 32 52 30 30 30 52 |
118 106,5 105 105 36 36 105,5 105 35 35 |
13.6 | ||||||
Т2 |
0 1 2 3 4 5 6 |
100 0 0 20 20 50 50 |
118 106,5 105 105 80,3 80,3 65 |
13.2 | ||||||
Т3 |
0 1 2 3 |
100 52 16 50 |
118 80 80 80 |
13.3 | ||||||
Т4 |
П.Т. 0 1 2 3 4 5 6 7 |
20 100 19,5 19,5 19 19 18,5 18,5 20 |
112 118 112 82,5 112 82,5 112 82,5 82,5 |
13.4 | ||||||
Информация о работе Роботизована технологія виготовлення деталі “Опора-Б”