Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Января 2013 в 01:39, курсовая работа
В курсовому проекті виконано аналіз технологічності конструкції деталі, що обробляється, для умови автоматизованого (роботизованого) виробництва, вибрана форма заготовки та спосіб її отримання.
Для реалізації запропонованої технології спроектовано РТК на базі 2-х верстатів з ЧПУ, 1-го автоматизованого та 1-го універсального верстата та 1-го промислового робота. Розрахована тривалість циклу роботи РТК, його продуктивність та показники функціонування.
Проведено критичний аналіз виконаних розробок та зроблено висновки щодо підвищення ефективності функціонування спроектованої технологічної структури.
1. Анотація
2. Завдання на проектування
3. Вступ
4. Загальні відомості
5. Аналіз конструкції деталі
6. Аналіз технологічності конструкції деталі
7. Вибір форми заготовки та способу її отримання
8. Складання технологічного маршруту обробки поверхонь деталі
9. Визначення припусків та допусків на поверхні, що оброблюються
10. Визначення технологічного маршруту обробки деталі
11. Вибір технологічного обладнання та засобів технологічного оснащення.
12. Розробка операційно-технологічного процесу
13. Розрахунок режимів різання та норм часу
14. Управляюча програма обробки деталі
15. Заповнення комплексу технологічної документації
16. Проектування РТК
17. Показники функціонування РТК його структурних елементів
18. Висновок
19. Література
20. Специфікація
21. Додатки
Рис. Горизонтальний верстат з хрестовим поворотним толом мод. 2204ВМФ4
Вибір допоміжного технологічного обладнання.
Використання верстату з ЧПУ передбачає використання промислового робота (ПР) для виконання операцій завантаження та розвантаження верстату, транспортування деталей до транспортного столу та поміж верстатами. ПР повинен мати вантажопідйомність більше маси заготовки (більше 5,752 кг), забезпечити необхідну точність позиціонування, мати достатню кількість елементарних переміщень для досяжності та обслуговування робочих зон верстатів, захват з мінімальною кількістю схватів заготовки. Всі ці вимоги відносно обробки даної деталі задовольняє промисловий робот ангулярно - циліндричної системи координат моделі: СМ40Ф2.08.01.
Занесемо його технічні
Технічні характеристики ПР СМ40Ф2.08.01
Технічна характеристика |
Значення |
Вантажопідйомність , кг |
40 |
Число ступенів рухомості (без захватного пристрою) |
4 |
Число рук/захватних пристроїв на руку |
1/1 |
Тип приводу |
Гідравлічний |
Керування |
Позиційне |
Число програмуємих координат |
5 |
Спосіб програмування |
Навчання |
Погрішність позиціонування, мм
|
|
Погрішність позиціонування, мм |
|
Найбільший виліт руки, мм |
1900 |
Лінійні переміщення та швидкість переміщення по координатним вісям: Переміщення по осі Х, мм Швидкість, м/с Переміщення по Y, мм Швидкість, м/с Переміщення в направленні Z, мм |
10000 0,8 3000 1,2 1000 |
Кутові переміщення та швидкість кутових переміщень по координатним вісям: Кут повороту a,° Швидкість повороту, °/с Кут повороту q, ° Швидкість , °/с Довжина монорельси, м |
180 30 180 30 12 |
Маса, кг |
3400 |
Необхідною складовою РТК є пристрої подачі заготовок і транспортування готових деталей в якості як першого так і другого засобу оснащення РТК може виступати тактовий стіл мод. СТ150 (рис. ). Параметри столу: довжина – 2250 мм; ширина – 650 мм; висота робочої поверхні над підлогою – 850 мм; довжина і ширина пластини столу – 225 150 мм; вантажопідйомність однієї пластинки – 10 кг; кількість пластин – 24; розмір пластин – 150 150 мм. Доля закріплення деталі на токарно-револьверному верстаті використовується трикулачковий само центру -вальний патрон 7100-0002 (ГОСТ 2675-80). Нижче приведено ескіз тактового столу.
модель |
Габаритні розміри |
вантажо- підйомність однієї пластини кг |
к-сть пластин |
Розміри пластин | |||||
L |
B |
H |
A |
l |
E |
D | |||
СТ-150 |
2250 |
650 |
700-850 |
10 |
24 |
150 225 |
150 150 |
100 |
120 |
Рис. Ескіз тактового столу СТ.150
Вибір засобів технологічного оснащення.
Для встановлення заготовки та деталі при обробці на токарно-револьверному верстаті використовуємо трикулачковий самоцентруючий патрон ГОСТ 24351-80. Для чорнової, напівчистової та одноразової обробки поверхонь деталі (зовнішніх торців та циліндричних поверхонь) приймаємо токарні збірні контурні різці з механічним кріпленням твердосплавних пластин з тригранною пластиною неправильної форми Т15К6 ГОСТ 20872-80. Для чистової та тонкої обробки поверхонь деталі приймаємо різець контурний упорний з паралелограмною пластиною Т15К6. Для нарізіння внутрішньої різьби будемо використовувати різець різьбовий з механічним кріпленням твердосплавної пластини Т15К6.
Для встановлення заготовки та деталі на столі свердлувально-фрезерного верстата будемо використовувати спеціальне трикулачкове пристосування. Для
свердлування отвору Æ20Н7 приймаємо спіральне свердло Æ 17,5мм ГОСТ 2 И20-1-80 та для зенкерування отвору Æ20Н7 використаємо зенкер оснащений пластинами із твердого сплаву (Т15К6) ГОСТ 3231-71. Для свердлування отвору Æ 8 приймаємо спіральне свердло Æ 6,9 мм. Для нарізання різьби мітчик М8-Н7×1,5. Для фрезерування пазу висотою 4 мм на глибину 20 мм використаємо пазову затиловану фрезу (ГОСТ 8543-71) D=50, B=4. Для фрезерування лиски приймаємо циліндричну фрезу (2200-0106 ГОСТ 8721-69), оснащену правими винтовими пластинами з твердого сплаву марки Т15К6, D=80мм, L=96мм.
Для обробки різьби М8-Н7 та свердлування отвору Æ9 будемо використовувати пристосування, яке повертатиме деталь на 90° відносно центру деталі.
Розробка операційно-
Операційну технологію розробляємо на токарну обробку деталі, на яку в подальшому буде складатися управляюча програма.
Установ І.
Установ ІІ.
1. Точити поверхню Æ50 начорно в розмір 67 мм, Ra 5.
10. Розрахунок режимів різання та норм часу
Режими різання розраховуються за двома методами:
1 – аналітичним – з
2 – дослідно – статистичним – з використанням нормативних таблиць.
В К. П. режими різання розраховуються з використанням нормативних таблиць.
Визначення режимів різання за емпіричними формулами для поверхні Æ50h8:
Визначаємо швидкість різання для повздовжнього точіння [3, карта 2.88, лист 8]:
Чорнове точіння:
Виходячи з розрахунків припуск
t=1мм
Вибираємо подачу згідно [3,карта 2.3]
SОТ=0,22мм/об;
Розрахунок швидкості різання виконуємо згідно [6, C.341,карта 2.88, лист8]:
Визначаємо коефіцієнти згідно [3,карта 2.88, лист8]:
СV=112;
yv=0.15;
xv=0.4;
;
коефіцієнти:
СV=4.936
mV= -0.435
;
коефіцієнти:
СV=0.55
mV= 0.07
;
коефіцієнти:
СV=18107
mV= -1,288
;
коефіцієнти:
СV=3.62
xV= 0.004
yv=-0.29
Швидкість різання:
м/хв.
Тоді швидкість обертання
об/хв.
nф=2000хв-1 .
Фактична швидкість різання
об/хв.
Чистове точіння:
Виходячи з розрахунків
t=1мм
Вибираємо подачу згідно [3,карта 2.4]
SОТ=0,17мм/об;
Розрахунок швидкості різання виконуємо згідно [3, карта 2.88, лист7]:
м/хв.
Тоді швидкість обертання
об/хв.
nф=2000хв-1
Фактична швидкість різання
об/хв.
Тонке точіння:
Виходячи з розрахунків
t=1мм
Вибираємо подачу згідно [3,карта 2.6]
SОТ=0,07мм/об;
Розрахунок швидкості різання виконуємо згідно [3, карта 2.88, лист7]:
м/хв.
Тоді швидкість обертання
об/хв.
nф=2000хв-1
Фактична швидкість різання
об/хв.
Призначення режимів різання.
Режим різання призначаємо за „Нормування часу та режимів різання для токарних верстатів з ЧПУ” (В.А. Кирилович, П.П. Мельничук, В.А. Яновський 2001.-584с.)
Глибина різання t=1мм
Подача Sот=0,22мм/об.
Поправкові коефіцієнти на подачу:
Кsi=0,8 – коефіцієнт, що враховує марку інструментального матеріалу, в нашому випадку Т15К6.
Кsp=1,00 – коефіцієнт, що враховує спосіб кріплення різальної пластини, в нашому випадку – з використанням коливального елементу.
КSD=1,00 – коефіцієнт, що враховує найбільший діаметр встановлення виробу над станиною, в нашому випадку – 400 мм з перерізом державки різця 25´25 мм.
Кsh=1,00 – коефіцієнт, що враховує міцність різальної пластини, зумовленої способом її кріплення та товщиною (h=6 мм).
КSM=1,00 – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалу.
Кsy=1,00 – коефіцієнт, що враховує схему установки заготовки та відношення L/D, в нашому випадку L/D=1,5<5.
Кsп=1,00 – коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки – без кірки.
Кsj=0,95 – коефіцієнт, що враховує спосіб кріплення пластини та геометричні параметри різця.
Кsj=0,75 – коефіцієнт, що враховує жорсткість верстата.
Кінцеве значення подачі:
Sо=0,22×0.8×1,00×1,00×1,00×1,
Швидкість різання
=1,05- залежить від інструментального матеріалу.
=0,5 – від групи оброблюваності матеріалу.
=0,8 – від механічних властивостей матеріалу, що оброблюється.
=0,95 – від геометричних параметрів різця.
V=187×1,05×0,5×0,8×0,95=75 м/хв×
Тоді приймаємо
Тоді V=84,78м/хв
Глибина різання t=1мм
Подача Sо=0,13 мм/об
Швидкість різання
Тоді приймаємо
Тоді
Глибина різання t=3мм
Подача Sот=0,16мм/об.
Поправкові коефіцієнти на подачу:
Кsi=0,8 – коефіцієнт, що враховує марку інструментального матеріалу, в нашому випадку Т15К6.
Кsp=1,00 – коефіцієнт, що враховує спосіб кріплення різальної пластини, в нашому випадку – з використанням коливального елементу.
КSD=1,00 – коефіцієнт, що враховує найбільший діаметр встановлення виробу над станиною, в нашому випадку – 400 мм з перерізом державки різця 25´25 мм.
Кsh=1,00 – коефіцієнт, що враховує міцність різальної пластини, зумовленої способом її кріплення та товщиною (h=6 мм).
КSM=1,00 – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалу.
Кsy=1,00 – коефіцієнт, що враховує схему установки заготовки та відношення L/D, в нашому випадку L/D=1,5<5.
Кsп=1,00 – коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки – без кірки.
Кsj=0,95 – коефіцієнт, що враховує спосіб кріплення пластини та геометричні параметри різця.
Кsj=0,75 – коефіцієнт, що враховує жорсткість верстата.
Кінцеве значення подачі:
Информация о работе Роботизована технологія виготовлення деталі “Опора-Б”