Туристичні організації: їх види та діяльність

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 13:30, курсовая работа

Описание

Актуальність цієї теми полягає в тому, що на даний час туристична діяльність широко розвивається і стає прибутковим бізнесом. Розширення міжнародних зв’язків відкриває великі можливості для організації туристичної діяльності в Україні та зростанню туроператорської і турагентської діяльності.
На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність.
Ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють у процесі розробки та реалізації турпродукту, надання й споживання туристичних послуг,є:
- виробник (організатор) і гуртовий продавець туру - туроператор;

Содержание

ВСТУП - 3 -
РОЗДІЛ 1 ТУРОПЕРАТОР - 5 -
1.1 Поняття, функції, завдання діяльності туроператора - 5 -
1.2 Монопрофільні та багатопрофільні туроператори - 10 -
1.3 Приймаючі туроператорські компанії - 13 -
РОЗДІЛ 2.ТУРАГЕНТ - 16 -
2.1 Турагент: сутність, функції, та роль на туристичному ринку - 16 -
2.2 Класифікація турагентів - 20 -
РОЗДІЛ 3.САМОДІЯЛЬНІ ТУРИСТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ - 23 -
3.1 Туристський клуб - 23 -
3.2 Туристичні самодіяльні організації в Україні - 27 -
3.3 Міжнародні туристичні організації - 31 -
ВИСНОВКИ - 34 -
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ - 35 -

Работа состоит из  1 файл

Курсова 2 курс.docx

— 63.38 Кб (Скачать документ)

Основні завдання турагентства:

-повне та широке висвітлення можливостей відпочинку і подорожей за всі які є турам, курортів, туристичним центрами й т.д.

-просування інформації з допомогою реклами;

-організація продажу туристичного продукту відповідність до сучасних методів торгівлі, і навіть використовуючи специфіку й особливості туристичного бізнеса.

Туристичні  агентства можуть мати різноманітні форми:

-чисто туристичні агенції із продажу турів, сформованих туроператорами за умов комісійної винагороди;

-транспортно-туристичні агенції із організації транстурів. Тут є перспективи до створення спільних підприємств із транспортними організаціями: авіаційно-транзитними підприємствами, авіакомпаніями, залізницями. Варіантом взаємодії з перевізниками також є агентські угоди на реализацію транспортних квитків.

З погляду  специфіки діяльності турагенти можуть бути монопрофильними (найпоширеніші), тобто здійснюють комплексне обслуговування будь-яких клієнтів, включаючи відпускників, відряджених, тощо і спеціалізованими, найпоширенішими з яких є комерційні турагенти, організовуючі ділові поїздки значних компаній, включаючи конгресне обслуговування, і навіть які спеціалізуються у створенні відпочинку.

Функції турагенств:

1)Рекламування  турів, що пропонуються туроператорами  на регіональному ринку за  свій рахунок і під свою  фінансову відповідальність, тобто,  турагент самостійно ухвалює рішення проте які із запропонованих турів будуть позитивно сприйняті та затребувані на регіональному ринку, а потім рекламує їх всіма доступними йому способами за власні кошти.

2)Доведення  достовірної інформації про тур  потенційному клієнтові при цьому  інформація яка потрібна клієнтові  може бути будь-якого змісту, що  стосується продажу туру, тобто,  попереднє бронювання туру в  оператора, отримання від нього  підтвердження про бронювання  і приймання оплати за майбутній  тур у клієнта.

3)Комплектуюча  функція турагенства полягає  у придбанні у туроператора  або безпосередньо у постачальника  додаткових тур продуктів, що  максимально забезпечує зручність  туриста.

4)Трансформуюча  полягає у можливому придбанні  окремих тур продуктів у різних  туроператорів у самостійне формування  тур пакета особливо при замовленні  індивідуальних або групових  турів, а також тоді коли  придбання компонента у різних  операторів вигідніше з міркувань  підсумкової ціни турагента.

Продавати тур туроператора агент може як від  власного імені із посиланням на туроператора так і від імені туроператора, проте в будь-якому разі претензії  клієнта щодо організованого туру повинні  прийматись агентом який реалізував цей тур пакет.

Відносини між турагентом і туроператором закріплюються агентським договором. Агентським договором туроператор надає агенту право на продаж власних турів за встановлений розмір комісійної винагороди.

Відповідно  до договору турагенти зобов’язані:

-доводити достовірну інформацію про майбутній тур створений туроператором до клієнта, збирання необхідної інформації у клієнта і своєчасна іх відправка туроператору. Агент зобов’язаний своєчасно повідомити паспортні дані туриста, а в деяких випадках організувати відправку документів туриста у встановлений термін, наприклад, під час продажу турів увізові країни.

-своєчасна оплата туру, а саме агент зобов’язаний в установлений у договорі або у зазначений у підтвердженні бронювання термін повністю сплатити тур.

Турагент  реалізує туристичний продукт клієнту  як комплексів (інклюзив-турів) чи вільного набору пропонованих послуг (замовних турів).

Туроператор комплектує тури і формує комплекс послуг туристам, розробляє туристичні маршрути, насичує їх послугами шляхом взаємодії з постачальниками  послуг, забезпечує функціонування турів  і надання послуг, готує рекламно-інформаційні видання з своїм турам, розраховує ціни турів, передає тури турагенту для їхньої наступної реалізації туристам.

Турагент  – организация-посередник, що займається продажем сформованих туроперетором турів споживачеві. Турагент додає до придбаного туру проїзд туристів від місця проживання до першого маршрутного пункту розміщення, від нього на маршрут пункту розміщення назад.

Головною ринковою цілю цих організацій є поєднання постачальників послуг з клієнтами-туристами. Це специфічний вид туристичного бізнесу. Тут важливий правильний вибір постачальників послуг, заснований на професійних знаннях туристичного ринку, бізнесу, особливостей і важелів його розвитку та управління.

Основні функції туристичних організацій: комплектуюча; сервісна; гарантійна.

Комплектуюча функція – це комплектація туру із окремих послуг – для рецептивного туроператора; комплектація комбінованих турів з турів рецептивних – для ініціативного туроператора; комплектація пакетів турів з транспортними і деякими інші види послуг – для турагентств.

Сервісна функція – це обслуговування туристів на маршрутах й у офісі при продажі пакет турів.

Гарантійна функція – це надання туристам гарантій із заздалегідь оплаченими туристичними послугами в зумовлено необмеженій кількості й на зумовленому рівні. Відповідно до чинного міжнародного законодавства з якості наданої послуги повну відповідальність перед туристом несе та організація, яка сформувала і продала йому пакет послуг.

Зазвичай туроператор – це більша, ніж турагент, компанія. Вона має головний офіс і кілька філій – агентську мережу. Незалежно від власної агентської мережі, туроператор укладає агентські угоди з незалежними турагентствами для продажу своїх турів.

Турагент  може мати розмаїття різноманітних форм власності: приватну, державну, товариство, проте суть підприємницької роботи і ринкові функції від цього не меняєтся.

Головне ринкове завданням,  турагента,  залишається забезпечення стійкого становища на туристському ринку й отримання стійкого прибутку.

2.2 Класифікація турагентів

Класифікувати сучасні агентства можна за певними  ознаками. За ступенем залежності від  туроператора агентства можна розділити  на:

— незалежні, які продають тури практично будь-якого  туроператора за власним вибором. Агент  сам вирішує, з яким оператором йому працювати, засновуючи свій вибір на асортименті туроператорів, власному досвіді роботи, комерційних інтересах (аналізуючи відпускні ціни туроператорів  і розміри комісійних) та ін.;

— частково залежні — зв’язані зобов’язанням продавати тури певного туроператора на конкретному напрямі роботи. Наприклад, агентство пропонує тури будь-яких туроператорів у всіх напрямах, окрім Туреччини, потяги в яку пропонуються тільки від конкретного оператора;

— уповноважені, що пропонують тури тільки конкретного  оператора, тобто ті, що є своєрідними  представництвами оператора на регіональних ринках;

— роздрібні  — відомий туроператор надає  агенту право користування власною  маркою (найменування, логотип, слоган) з метою реклами, здійснює навіть деякі капіталовкладення в агента (наприклад, для придбання або ремонту офісу, покупку оргтехніки, рекламну кампанію). В обмін на це агентство, що стало роздрібним, зобов’язується поставляти туроператору певну кількість туристів кожен звітний період (наприклад, сто чоловік на місяць). На відміну від франчайзингу, роздрібні взаємовідносини між туроператором і турагентом не припускають окремої платні турагента за користування маркою (і навіть капіталом) туроператора, навпаки, з кожної проданої поїздки туроператора агент одержує певну комісійну винагороду. Єдиним обов’язком агента є необхідність продажу певного числа турів оператора в звітний період. Також варто відзначити, що роздрібне агентство не є уповноваженим. Воно має право торгувати не тільки турами оператора, маркою якого воно користується.

Аналогічно  до туроператорів, агентства можуть бути монопрофільними (що пропонують вузький асортимент турів і напрямів) і багатопрофільними. Залежно від функцій агентства можна поділити на:

- агентства-  імітатори, що продають туристам туристичний продукт, повністю придбаний у туроператора;

- агентства – новатори, що комплектують туристичний продукт, який купується у туроператора поряд з додатковим туристичним продуктом, що в результаті робить тур більш адаптованим до особливостей регіонального туристичного ринку (наприклад, агенти, що організують додаткові трансфери, візову підтримку, страхування туристів);

- агентства – розробники, що займаються формуванням турів із окремих туристичних продуктів, які купують у різних туроператорів.

За обсягом  виконаної роботи і формами співпраці  агентств і операторів агенства можна поділити на:

        - агентства, що працюють за ризиковими схемами, тобто бронюють путівки у туроператора тільки за наявності реального клієнта, який вніс певну передоплату. Ця форма співпраці агента і оператора носить найменш ризикований характер для агентства, хоч і розміри комісійної винагороди агента стандартні. Крім того, агентства, що вважають за краще не ризикувати, з великою ймовірністю не зможуть обслуговувати значну кількість клієнтів, особливо в пікові дати (внаслідок того, що в момент появи реальних клієнтів може просто не залишитися вільних місць в пропонованих оператором турах); - агентства, що працюють за ризиковими схемами, — припускають у своїй роботі можливість придбання безвідкличного бронювання блоків місць у турах, пропонованих оператором, з метою гарантованого розселення майбутніх клієнтів агентства. Це означає, що, маючи власний блок місць на організовуваних туроператором турпоїздках, агент дістає можливість відправити у поїздку всіх своїх клієнтів без попереднього узгодження наявності місць у туроператора. Це не тільки спрощує поточну роботу агентства, але й може бути матеріально вигіднішим, ніж робота за разовими заявками, оскільки будь-який туроператор дасть збільшену комісію своїм «оптовим» агентам. З іншого боку, агентство може йти на ризиковані форми співпраці з оператором тільки у випадках, коли його менеджери впевнені в повній реалізації заброньованого числа місць у турі оператора. Ризикові форми співпраці можуть привести до такої ситуації, коли сам оператор звертається до свого агента з метою придбання через нього місць на власні тури. Це цілком нормально за ситуації, коли всі місця на турпоїздку реалізовані, і тільки в квоті, сплаченій агентом, залишилися вільні крісла і номери в готелях. У такому разі оператор просто змушений просити агентство продати йому необхідну кількість місць зі своєї квоти (зрозуміло, вже за відпускною ціною агентства). Сутність тур - брокерської роботи полягає в завчасному скуповуванню блоків місць у операторів і подальшому їх перепродажі в «гарячіший» сезон за підвищеними цінами. На відміну від операторів туру, ризик брокерів туру набагато нижчий, оскільки вони викуповують у операторів заїзди на найпіковіший час сезону.

 

РОЗДІЛ 3.САМОДІЯЛЬНІ ТУРИСТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

3.1 Туристський клуб

Самодіяльна туристська організація - це добровільне об'єднання людей не комерційної спрямованості, метою й завданням якої є популяризація туризму у всіх колах населення.

У загальному розумінні прикладом самодіяльної туристської організації можна  вважати територіальний туристський  клуб.

Залежно від умов і сформованих традицій при клубі можуть створюватися такі комісії.

Підготовка  і проведення походу.

Екскурсійно-масовий  напрямок діяльності.

Методичний  напрямок діяльності.

Організація і проведення змагань з туристського багатоборства

Організаційно-масовий  напрямок діяльності.

Спортивний  напрямок діяльності.

Інформаційний напрямок діяльності (виставки, ярмарки  реклама).

За необхідності при туристському клубі можна  створити й інші громадські комісії. До їхнього складу потрібно включати найбільш авторитетних і кваліфікованих туристів, що добре знають той або  інший розділ роботи.

Більшість міських (районних) туристських клубів здійснюють свою діяльність на громадських  засадах, залучаючи для цієї мети широкий суспільний актив.

Туристський клуб вважається туристською організацією, створення якої ґрунтується на Законі України «Про об'єднання громадян».

Кожна туристська організація керується статутом.

Клуб  створюється з метою пропаганди й впровадження здорового способу  життя в умовах природного середовища знаходження людини, розвиток моральних, інтелектуальних і фізичних можливостей  особистості, заохочення широких кіл  населення до регулярних занять активними  формами туризму, реалізації додаткових освітніх програм і послуг в інтересах  особистості й держави,

До основних завдань клубу належать:

  • навчання основам туризму, краєзнавства, екології;
  • підготовка кадрів для спортивно-оздоровчого туризму;
  • проведення спортивних походів, подорожей, оздоровчих таборів, змагань та інших масових заходів, які забезпечують удосконалення туристських навичок; удосконалення, розробка й здійснення програм по розвитку територіального туризму, а також розвиток різних напрямків спортивно-оздоровчої діяльності;
  • розвиток матеріально-технічної бази туризму (спорядження, транспорт).

Информация о работе Туристичні організації: їх види та діяльність