Сучасні інформаційні технології в туризмі: перспективи використання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2012 в 12:45, курсовая работа

Описание

Метою дипломної роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо застосування сучасних інформаційних технологій в управлінні субєктами туристичної діяльності. Відповідно до поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
- визначити роль інформації як ресурсу і продукту економічної діяльності у туриcтичній сфері
- визначити сучасні підходи впровадження інформаційних систем у діяльність суб’єктів господарювання у сфері туризму та основні завдання інформаційної системи управління туристичним підприємством;
- поглибити теоретико-методологічні засади застосування інформаційних технологій в управлінні суб’єктами туристичної діяльності;

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………………
Розділ І. Теоретико-методологічні засади ІС та ІТ ………………………………
1.1. Загальні положення інформаційних технологій в туризмі……………………
1.2. Вплив ІТ на розвиток туристичної галузі………………………
Розділ ІІ. Інформаційні технології в управлінні туризмом…………………
2.1.Роль ІТ в системі управління туристичним підприємтсвом ……
2.2. Переваги впровадження в діяльність турфірми інформаційних технологій……
2.4. Використання глобальної комп’ютерної мережі Internet в туризмі ……………
2.4.1. Електронна комерція в туризмі…………………………………………
Роздід ІІІ. Сучасний стан використання ІТ в туризмі.
3.1. Автоматизоване робоче місце менеджера у туристичній сфері, його технічне та програмне оснащення……………………………………………………
3.2. Огляд спеціалізованого програмного забезпечення для туризму та готельного господарства…..
3.2.1. Розрахунок вартості впровадження АСУ R-Keeper для комплексу підприємств ресторанного господарства…………………………………………
3.3. Основні можливості програмних комплексів для туристичних фірм…………
3.3.1.Програмний комплекс «МАЙСТЕР-ТУР»……………………
3.3.2.Програмний комплекс «САМО-Тур» та «САМО-ТурАгент»…………
Роздід ІV. Системи автоматизації управління готельним та ресторанним бізнесом……
4.1. Система автоматизації готелів Hotel-2000 ………..................................................
4.2. Міжнародні системи Lodging Touch та Fidelio........................................................
4.3.Характеристики комп’ютерних систем бронювання і резервування………….....
4.3.1. Система бронювання Amadeus……………………………...........................
4.3.2. Система бронювання Galileo……………………….....................................
4.3.3. Система бронювання Sabre…………………………………….....................
4.3.4. Вибір системи бронювання………………………………
Розділ V. Перспективи використання сучасних інформаційних технологій в туристично-рекреаційній діяльності. …………………
Висновки………………………………………..
Список використаної літератури…………

Работа состоит из  1 файл

Дипломана Інформаційні системи.doc

— 1.11 Мб (Скачать документ)

         Статистичні дослідження останніх  років, проведені закордонними аналітиками, свідчать, що 90 % оперативної та стратегічної інформації можна отримати з відкритих інформаційних джерел, з яких до 60 % інформації одержують безкоштовно. І тільки 7 % відомостей із конфіденційних і 3 % із закритих джерел доповнюються керівниками підприємств для досягнення бажаного ефекту в прийнятті бізнес-рішень.

     У практичній діяльності туристичних  підприємств використовуються різноманітні методи Інтернет-реклами (рис. 2.5), а саме банери, реєстрація в пошукових каталогах, e-mail реклама та ін.

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 2.5. Методи Інтернет-реклами

            Більшість сайтів туристичних підприємств використовуються як інформаційно-рекламний канал, який надає актуальну інформацію, що постійно оновлюється. Але проведені дослідження показують, що в середньому тільки 12,3 % туристичних фірм Криму мають власний сайт. У інших він узагалі відсутній або з моменту створення не оновлювався й містить застарілу інформацію. Крім того, сайти кримських туристичних фірм мають порівняно обмежений обсяг інформації, є однотипними та характеризуються відсутністю явної спрямованості на розвиток туристичного комплексу регіону в цілому (табл. 2.4.)

                                                                                                                      Таблиця 2.4. Туристичні підприємства України, що мають власні сайти

     Місто (область)      Кількість туристичних фірм      Кількість туристичних фірм, що мають власний  сайт      Частка, %
     м. Київ      688      97      14,1
     АР  Крим      81      10      12,3
     Вінницька      6      1      16,7
     Волинська      11      1      9,1
     Дніпропетровська       74      12      16,2
     Донецька       66      11      16,7
     Житомирська      1      -      -
     Закарпатська       21      2      9,5
     Запорізька       16      4      25,0
     Івано-Франківська       23      2      8,7
     Київська       16      5      31,3
     Кіровоградська       7      1      14,3
     Луганська      15      3      20,0
     Львівська      176      53      30,1
     Миколаївська       12      2      16,7
     Одеська      46      12      26,1
     Полтавська       10      2      20,0
     Рівненська       8      2      25,0
     м. Севастополь       27      4      14,8
     Сумська      12      2      16,7
     Тернопільська      21      2      9,5
     Харківська       38      6      15,8
     Херсонська       11      2      18,2
     Хмельницька      16      3      6,3
     Черкаська      20      3      15,0
     Чернівецька      51      8      15,7
     Чернігівська       12      2      16,7
     Усього       1485      252      17,0

 

             Із таблиці 2.4. видно, що лише 17 % туристичних фірм України мають власний сайт, а це свідчить про недосконалість механізму інформаційного обміну суб’єктів господарювання у сфері туризму й зовнішнього середовища за допомогою мережі Інтернет. 

     2.4.1. Електронна комерція в туризмі 

          В країнах Західної Європи  і США туристичні послуги займають  перше місце за об'ємом продажів  в Інтернеті. Згідно даним аналітичної  компанії PhoCus Wright в найближчі два  роки європейський туристський  ринок on-line виросте на 100 % і досягне об'єму в 10,9 млрд долл., тоді як в 2008 р. його об'єм склав 2,9 млрд долл.

            Турбізнес з його глобальним  характером і прагненням запропонувати  потенційному мандрівнику максимальний  вибір варіантів не випадково  виявився тим різновидом ділової активності, в якій електронна комерція зробила вражаючі кроки.

           Глобальні системи комп'ютерного  бронювання є найрозгалуженішими  і могутніми мережами електронної  комерції, через які бронюється  і оплачується широкий спектр  послуг туризму.

           Об'єм електронної комерції виріс  з I кварталу 2007 р. по I квартал  2008 на 127 %. Кожні три з п'яти  американських компаній так чи  інакше використовують електронну  комерцію. Процентний склад ринку  електронної комерції наступний:  Північна Америка — 24, Європа — 11, Азія — 9, Латинська Америка-7%. (рис.2.6.)

      Рис.2.6. Використання електронної комерції в світі,%

     За  даними журналів ступінь готовності до електронної комерції по країнах  оцінюється приблизно таким чином:  1. США. 2. Швеція. 3. Фінляндія. 4. Норвегія. 5. Голландія. 6. Великобританія. 7. Канада. 8. Сінгапур. 9. Гонконг. 10. Швейцарія.  12. Австралія.... 20. Ізраїль…. 44. Росія…. 49, Україна….50. Індія.  51. Китай.

          Розвиток Інтернету міняє туристичний бізнес у всьому світі настільки стрімко, що багато компаній насилу встигають звикнути до нових технологій. Хоча віддача від електронної комерції (e-commerce) ще до кінця не проаналізована і деякими фахівцями ставиться під сумнів, залучення турфірм в електронний світ, особливо в США і Західній Європі, відбувається величезними темпами. Компанії, що мають свої сайти або сторінки в Інтернеті і використовуючи інтернет-системи бронювання, одержують нові високоефективні маркетингові канали просування своїх послуг.

         В наш час, за даними досліджень  британської маркетингової групи  PhoCusWright, за допомогою Інтернету  в світі бронюється тільки 3 % на 7 млрд долл. Серед різних сегментів туру найбільш часто резервуються авіаквитки (біля 84%), значно випереджаючи продажі готелів і автомобілів. Продажі подорожей в режимі on-line в 2,5 рази перевершують за об'ємом продажі комп'ютерної техніки і більш ніж в 3,5 рази мережну реалізацію книг.

          Електронна комерція працює більш  ефективно, якщо при цьому використовується e-mail (електронна пошта). Електронна  пошта — обмін поштовими повідомленнями  з будь-яким абонентом мережі  Інтернет. Поштова розсилка по  ефективності рекламної дії випереджає рекламу через банери, причому фірмі зовсім необов'язково мати свій сайт в Інтернеті.

           За даними компанії Forrester Research, близько  14 % всіх продажів в секторі  туризму припадає на online ринок.  Дослідження турринку Великобританії також показують, що в найближчі роки структура реалізації операторського турпродукту істотно зміниться у бік скорочення на 14—16% частки продажів через агентства і зростання на 11—16% сектора інтернет-продажів.

        Дослідження, проведене в Канаді, показало, що практично половина канадських користувачів в Інтернеті розшукують інформацію, що стосується подорожей, тоді як 18 % вже вчинили в режимі on-line туристські покупки. Більшість (92 %) тих, хто замовив собі тур через Інтернет, повідомляють про те, що тепер вони рідше вдаються до послуг традиційних турагентств. За оцінками експертів, вже в 2002 р. до 50 % світовій електронній комерції доводитиметься на індустрію подорожей.

            Для України ця тенденція також актуальна. Зараз доступ до глобальної комп'ютерної мережі мають близько 15 млн чол., і цей показник стрімко збільшується.

             Яскравими представниками електронної  комерції є інтернет-магазини. Туристичний  електронний магазин — це нове  явище в Рунеті. Основна його  перевага полягає в сприятливій  дії на потенційного покупця. Крім того, більшість клієнтів до моменту приходу в офіс вже визначилася з вибором туру, що значно знижує навантаження на менеджерів в офісі. Якщо в програмному забезпеченні передбачений зв'язок з внутрішньоофісною програмою, то до моменту приходу туриста в офіс вже можуть бути виписані необхідні документи.

            В Українї на шляху електронної  комерції встають об'єктивно існуючі  перешкоди — слаборозвинена система  електронних платежів, низька платоспроможність  більшої частини населення, низька якість комунікацій. Через незначне число кредитних карт і малого розповсюдження так званих віртуальних рахунків у наших громадян схема business-to- customer (робота з клієнтом), що швидко росте на заході, сьогодні має ще поки обмежену нагоду в Україні. Проте схема business-to-busines, коли обидві сторони зв'язано договірними зобов'язаннями, у принципі успішно реалізується.

         Якщо оцінювати ситуацію в  цілому по галузі, то в найближчій  перспективі основним напрямом  турбізнесу в режимі on-line буде  бронювання і продаж квитків, а також продаж окремих сегментів туру корпоративному клієнту для організації ділової або індивідуальної поїздки. В першу чергу це відноситься до таких складових туру, як розміщення в готелі, бронювання автомобіля, отримання медичної страховки.

             Якщо розглядати ситуацію в  схемі business-to-business, то тут можна  прогнозувати подальший розвиток  систем бронювання туроператор—тур  агент. Причому намічається тенденція  використання таких систем не  тільки як технологічні засоби  вдосконалення бізнес-процесів, але і як могутній маркетинговий інструмент формування агентської мережі. При такому підході турагентство прив'язуватиметься до того або іншого оператора за допомогою сумісного використання відповідного програмного забезпечення і перехід до іншого оператора супроводжуватиметься перебудовою роботи усередині агентства.

             Компанії, озброєні інтернет-засобами, дістають додаткові можливості  для залучення споживачів і  реалізації нестандартних і економічних  способів просування власних  послуг. Переваги електронної комерції в порівнянні з традиційною очевидні — це економія на виплаті агентських комісійних, зменшення витрат на видання рекламно-інформаційних матеріалів, формування рекламних кампаній нового типу, створення нетрадиційних збутових каналів і т.п.

          Аналіз діяльності західних компаній  виявив декілька істотних переваг,  які дає перехід на web-обслуговування  клієнтів. Наприклад, звичайні витрати  на організацію торгівлі транспортними  квитками оцінюються в 8 долл., а в режимі on-line — всього в 1 цент за квиток. Звернення до можливостей Інтернету дозволяє понизити виробничі витрати, створити сприятливі умови і зручності для покупця, прискорити оформлення квитків і резервування місць відпочинку. При цьому вивільняються додаткові засоби, які можна використовувати для введення більш гнучкої системи знижок.

             Одним з питань для традиційних  туристичних фірм є проблема  їх виживання в умовах широкого  проникнення на український ринок  електронної комерції. Адже вже  зараз зарубіжний досвід свідчить, що багато хто вважає за краще просто зайти в Інтернет і самостійно сформувати пакет турпослуг, ніж оплачувати послуги туроператорів і турагентів по організації свого відпочинку. Але абсолютно очевидно, що в цьому випадку йдеться про індивідуальний туризм і немасові і нечартерні напрями. Крім того, навряд чи повністю сформований через Інтернет тур буде дешевше, ніж аналогічний тур, що надається туроператорською фірмою.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Роздід  ІІІ. Сучасний стан використання ІТ в туризмі.

     3.1. Автоматизоване робоче місце менеджера у туристичній сфері, його технічне та програмне оснащення

           Основним завданням  туроператора є формування турпродукту. Турпродукт формується шляхом вибірки  даних із усіляких довідників і класифікаторів. Інформація в довідниках формується за даними умов контрактів із приймаючою стороною або з готелями. В міру надходження нової інформації (нові готелі, спеціальні пропозиції, зупинки продажів) ці довідники поповнюються.

     На  основі заповнених довідників формуються пакети. При цьому менеджер, відповідальний за формування пакета, повинен мати інструмент, що дозволяє використовувати різні схеми ціноутворення для різних обєктів (наприклад, мати різні ціни для різних груп готелів, рейсів, установлювати різні націнки і знижки різних партнерів). При всьому різноманітті можливих варіантів, цей інструмент повинен забезпечувати повну прозорість інформації для фахівців, що займаються фінансами.

     За  кожною заявкою і по будь-якій їхній  сукупності стає зрозуміло: який дохід  туроператора, скільки він винен окремо кожному постачальникові послуг, який відсоток одержить турагенство. Робота такого обсягу вимагає значних ресурсів, і вирішити її без використання сучасних компютерних технологій компаній, що відправляє хоча б 10 000 туристів у сезон, просто нереально.

     Після того як пакети сформовані і готові до продажу, вони надходять на реалізацію. Тут потрібно відзначити, що для  невеликого турагенства швидкість  введення заявки не є критичною, а  для тур оператора це його реальна  перевага. Збільшення швидкості оформлення заявок забезпечується наступними шляхами

     По-перше, це функціональні можливості программного забезпечення :дублювання однотипних заявок (потрібно лише коректування прізвищ), використання готових пакетів (як у випадку з турагенством), зручний і інтуїтивний-зрозумілий інтерфейс.

     По-друге, це можливість передачі заявок, оформлених турагенством, безпосередньо у внутріофісну систему туроператора. Для вирішення цієї задачі існує 3 варіанти:

            Перший створення офф-лайнової системи. У цьому випадку турагенство заповнює форму заявки, розташовану на сайті тур оператора. Ця заявка потрапляє в поштову систему тур оператора, звідки передається безпосередньо в його базу даних.

         Другий варіант - створення повноцінного електронного магазину. У цьому випадку агентству доступні тільки реально існуючі на даний момент пропозиції туроператора. Крім того, у такій системі повинен бути реалізований пошук пропозицій тур оператора по всіх необхідних критеріях. Заявка зроблена в подібній системі, потрапляє безпосередньо в базу даних тур оператора.

Информация о работе Сучасні інформаційні технології в туризмі: перспективи використання