Сучасні інформаційні технології в туризмі: перспективи використання

         Система Galileo — одна з найбільших CRS в світі, заснована в 1987 р.  авіакомпаніями British Airways, Swissar, KLM і Covia, до яких дещо пізніше приєдналися  Alitalia і Austrian Airlines. В даний час  в компанії 3 тис. робітників, а  її центр знаходиться в Денвері (штат Колорадо, США). Компанія Covia, що мала свою власну систему Apollo, переорієнтувала своїх користувачів на Galileo, і в 1993 р. система Galileo об'єдналася з системою Apollo в одну і одержала назву Galileo International. В новій компанії приблизно 50 % капіталу належить північноамериканським авіакомпаніям і 50 % — європейським. Система Apollo широко використовується в США, Мексиці, у меншій мірі в Японії. Система Galileo поширена в ста країнах світу, у тому числі в Європі налічується більше 150 тис. терміналів цієї системи.

               Сервіс мережі дозволяє забезпечувати  туриста і турагента інформацією  про туристські продукти і  послуги, передбачає автоматизацію  як самого процесу бронювання  авіаквитків, так і замовлення  додаткових послуг, прямий обмін повідомленнями. Більше 80 найбільших готельних компаній, таких, як Raddison, Hilton, Holidays, пов'язані з мережею і дозволяють турагентам бронювати готельні місця.

           Можливе також створення системи  бронювання в режимі on-line на агентському сайті за допомогою інтернет-додатку Travelpoint.com. Установка цього додатку для агентств— користувачів Galileo здійснюється на договірній основі і є безкоштовною.

     3.5.3.Система бронювання Sabre

          Система Sabre була створена в 1964 р. авіакомпанією American Airlines, а в 1976 р. була створена підсистема бронювання готельних місць. Центр мережі перебуває в Оклахоме (США). Мережа Sabre включає більш 114 тис. турагентів у більш ніж 27 тис. регіонах світу. Вона забезпечує резервування авіа- і залізничних квитків, місць у готелях і ін. На сьогоднішній день користувачам пропонується кілька варіантів підключення до системи: Planet Sabre, Turbo Sabre, Net Platform.     Planet Sabre надає користувачам простий і наочний графічний інтерфейс і екранні шаблонові форми, інтегровані з Інтернетом.    Turbo Sabre дозволяє агентствам створити своє власне середовище, зручне для роботи й підтримуюче безліч додаткових засобів - конфіденційні тарифи, бази даних, електронну пошту, зв'язок з Інтернетом.    Net Platform - система бронювання в мережі Інтернет, розрахована на використання малими й середніми агентствами.    У наш час є комплекси програм забезпечення конфіденційності й електронна пошта. Sabre Evision дозволяє одержувати в режимі діалогу кольорові зображення й точні географічні карти тих місць, куди направляються туристи. Ця програма може входити в програмне забезпечення будь-якої робочої станції, якщо вона підключена до мережі Sabre.

     3.5.4.. Вибір системи бронювання

        У наш час питання про необхідність підключення до глобальних систем бронювання й резервування для багатьох туристських підприємств залишається досить актуальним.   

          Ухвалення рішення про підключення повинне насамперед бути зроблене на основі аналізу основних функцій і завдань конкретного туристичного підприємства, а також з урахуванням загального обсягу вироблених фірмою бронювань.     Як показує практика, використання GDS в українських турфірмах зводиться звичайно або до бронювання й продажу авіаквитків, або до бронювання окремих туруслуг у складі індивідуальних турів. 
     У першому випадку вибір системи бронювання й резервування, до якої доцільно підключитися фірмі, звичайно зводиться до наступного. Проводиться аналіз обсягів продажів авіаквитків по напрямках і кращим авіакомпаніям. Виходячи із цього перевага віддається терміналам тієї системи й авіакомпанії, по якій іде максимальний обсяг реалізації авіаквитків і в якій доступні спеціальні тарифи найбільше часто продаваної авіакомпанії.   Якщо  буде потреба бронювання окремих сегментів турів критерієм вибору системи бронювання може служити співвідношення ціна- якість наданої послуги. У цей час практично всі закордонні системи GDS пропонують користувачам різноманітні варіанти підключення, доступні як за ціною, так і по технічних можливостях практично будь-якому туристичному підприємству.     Поняття "якість послуги", наданої глобальними системами бронювання й резервування, характеризується наступними параметрами: - зручністю системного інтерфейсу, зокрема , іноді вирішальне значення має наявність русифікованої версії; - швидкістю й стабільністю роботи системи; - пропонованим способом підключення до системи; - сумісністю з вітчизняними офісними й бухгалтерськими програмами; - наявністю доступу до спеціальних тарифів авіакомпаній, готелів і т.п.; - використовуваної в системі технологією оплати й анулювання замовлення і т.д.      Технічно існує кілька способів підключення фірм до глобальних систем бронювання й резервування, у тому числі: по виділеній лінії; по лінії, що комутирується (дозвон до Інтернет-Провайдера по телефону); по прямому каналу, що з'єднує офіс із Інтернет-Провайдером ; бездротове підключення до системи за допомогою мобільного телефону.     Підключення по виділеній лінії передбачає прокладку спеціальної лінії зв'язку між офісом фірми й локальним вузлом мережі передачі даних SITA. Цей варіант підключення, з одного боку, забезпечує високоякісний зв'язок, а з іншого сторони, досить дорогий. Внаслідок цього такий варіант підключення доцільно використовувати для тих туристичних підприємств, які активно й постійно використовують системи бронювання й резервування. Тільки в цьому випадку буде забезпечений необхідний економічний ефект від використання GDS. Підключення по каналах, що комутируються, передбачає використання звичайних телефонних ліній і установку спеціалізованого програмного забезпечення для емуляції термінала. Якість підключення до системи GDS повністю залежить від якості телефонного зв'язку, а число робочих місць визначається числом вільних телефонних номерів у фірмі. Такий варіант підключення досить недорогий і доцільний для туристських підприємств, що мають невеликий обсяг бронювань. Підключення по прямому каналу практично нічим не відрізняється від підключення по лініях, що комутируються, але забезпечує більш високу якість зв'язку й швидкість роботи, а також зменшує плату за комунікаційне устаткування. Комп'ютерні системи бронювання мають рядо переваг над іншими каналами збуту продукції й послуг у сфері соціально-культурного сервісу й туризму. Вони надають можливість робити бронювання в найкоротші строки й здійснювати візуальний перегляд зарезервованих готельних місць, а також схеми розташування місць на транспортних засобах. Комп'ютерні системи бронювання забезпечують економію витрат на телефон, факс, здійснюють строгий фінансовий облік і контроль виконуваних операцій, аналіз збутової діяльності на основі статистичних даних, наданих комп'ютером і т.д. Стратегія діяльності готельних компаній, що працюють на міжнародному ринку, полягає в об'єднанні можливостей внутрішнготельних комп'ютерних систем, що дозволяють збільшувати доходи від продажу готельних місць, з потужними системами бронювання, що мають можливість підключатися до глобальних комп'ютерних мереж і використовувати електронне устаткування по бронюванню третього покоління. Такі системи повинні надавати докладну інформацію (графічну й у вигляді фільму) у пункті бронювання (продажу) і максимально полегшити й прискорити процес продажу. Уже зараз створена технологія, що дозволяє користуватися банком даних усіх глобальних комп'ютерних систем через один термінал. Серед варіантів підключення до систем GDS найчастіше використовуються виділені лінії, що й комутируються канали. Підключення по виділеній лінії вимагає прокладки спеціальної лінії зв'язку між офісом кінцевого користувача й локальним вузлом мережі передачі даних. Для цих цілей звичайно застосовується мережа SITA. В офісі користувача встановлюються спеціальні термінали бронювання якої-небудь системи GDS. Застосування такої технології забезпечує високу якість зв'язку, але при цьому звичайно встановлюється сегментна абонентна плата. Цей варіант підключення доцільний тільки для активно працюючих турфірм із великими обсягами бронювань і продажів. Для підключення по каналах, що комутируються, використовують звичайні телефонні лінії. В офісі користувача встановлюють спеціалізоване програмне забезпечення для емуляції термінала відповідної GDS. Такий варіант підключення суттєво простіше й дешевше, але якість зв'язку повністю залежить від працездатності телефонних мереж. У зв'язку із цим даний спосіб звичайно використовують тур фірми з невеликими обсягами бронювань. На сьогоднішній день інтенсивно розвиваються так звані Вап- Технології, що дають можливість використовувати для електронної комерції мобільні телефони й пейджинговий зв'язок. Така система Galileo Anywhere, завдяки якій Інтернет завжди "лежить у кишені" агента. При наявності мобільного телефону або пейджера останній може бачити, змінювати або анулювати раніше зроблене бронювання. У системі Galileo також скоро з'явиться продукт XML Select, який дозволить створювати клієнтам максимально зручні умови для замовлення послуг рідною мовою. На відміну від закордонних систем бронювання вітчизняні системи надають менше функціональних можливостей і не мають настільки необхідну гнучкість у керуванні процесом реалізації квитків залежно від поточної комерційної ситуації. У зв'язку із цим більше поширення одержали закордонні системи бронювання, технічний рівень і відповідність стандартам яких значно вище.

     Розділ  V. Перспективи використання сучасних інформаційних технологій в туристично-рекреаційній діяльності.  

         Збереження туристично-рекреаційного потенціалу вцілому, його подальший розвиток пов’язаний з широким використанням сучасних інформаційних технологій.    Як свідчить наявний вже досвід, впровадження таких технологій в туристично-рекреаційну галузь забезпечить:

     - Створення та ведення кадастру туристично-рекреаційних ресурсів.

     - Моніторинг туристично-рекреаційних земель засобами ГІС та дистанційного зондування, насамперед навколо курортів державного значення. Це забезпечить контроль за використанням природних лікувальних ресурсів, за забудовою в середині курортних зон, за дотриманням екологічного законодавства в прибережній смузі, в межах природно-заповідного фонду.

     - Створення геоінформаційної системи туристичної інфраструктури, яка буде включати як об’єкти туристичних атракцій, так і об’єктів туристичного сервісу, що дозволить вирішити наступні проблеми в галузі:

• організувати документообіг;
• забезпечити продаж товарів і послуг через Інтернет;
• здійснювати маркетинг та рекламну діяльність;
• забезпечити зв’язок засобами електронної пошти;
• організувати інформування потенційних споживачів про туристичні послуги та наявні турпродукти;
• гарантувати більш надійну безпеку туристичних маршрутів;
• забезпечити постійні міжнародні контакти та міжнародне співробітництво;
• здійснювати в реальному режимі аналіз статистичних даних по галузі;
• ефективно реалізовувати всі інші види туристичної діяльності.

     - Здійснення інформаційного забезпечення заходів з охорони та збереження об’єктів культурної і природної спадщини, які на техногенно перевантажених територіях зазнають суттєвих негативних впливів. Наявність оперативної інформації про стан геологічного середовища (підтоплення, загроза зсувів, просадки, абразія берегів тощо), яка може бути отримана засобами дистанційного зондування або міститися в екологічних ГІС, дозволить більш ефективно здійснювати комплексні заходи з інженерного захисту архітектурних та історичних пам’яток, обґрунтувати величини техногенного впливу, зокрема, обсяги туристичного навантаження, здійснювати реконструкцію та забудову курортної інфраструктури.    Сьогодні між Національним космічним агентством України (НКАУ) та Державною службою туризму і курортів (ДСТК) МКТ України укладена Угода про співробітництво у сфері застосування сучасних інформаційних та супутникових технологій. Угодою передбачається, що НКАУ всіляко сприятиме ДСТК у впровадженні в туристичну галузь сучасних інформаційних та супутникових технологій для більш ефективного вирішення нею своїх завдань. Це дає підстави з оптимізмом дивитися на перспективи використання таких технологій у рекреаційно-туристичній діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

            Сучасні комп'ютерні технології активно впроваджуються в сферу туристського бізнесу, їх використання стає невід'ємною умовою успішної роботи. Відомий вислів «Хто володіє інформацією, той володіє світом» особливо актуально для сфери туристичного бізнесу, оскільки саме оперативність, надійність, точність, висока швидкість обробки і передачі інформації багато в чому визначають ефективність управлінських рішень в цій області. Реалізація цих умов можлива тільки в рамках використання інформаційних комп'ютерних систем.

           Повноцінна інтеграція України в світовий туристський бізнес вимагає найшвидшої реалізації сформульованих задач і є необхідною умовою створення і просування сучасних туристських продуктів.

       Загальна тенденція упровадження  інформаційних технологій у сфері  туризму, активна робота ряду  комп'ютерних фірм, що спеціалізуються в цій області, свідчать про хороші перспективи цього напряму.

     У сьогоднішніх економічних умовах жорсткої конкуренції і ринкової економіки  жодна успішна туристична фірма  не може повноцінно розвиватися й  ефективно просуватися без сучасних автоматизованих інформаційних технологій.

     Для більшості турфірм України (60 %), впровадження АІТ управління є необхідним, і  вже стало реальним фактом, критично важливим для успішного розвитку бізнесу. Як в усьому світі, так і  в Україні, використання сучасних АІТ  стає засобом конкурентної боротьби туроператорів.

     У сучасних умовах неможливо забезпечити  якісне ведення туристичного бізнесу  без впровадження й застосування новітніх інформаційних технологій. Саме їх використання на практиці забезпечує дотримання суб’єктами туристичної діяльності комплексу взаємодіючих і взаємодоповнюючих вимог, що формують якість туристичних послуг.  
Менеджмент, персонал та автоматизація – усе це дає шанс обійти конкурента та забезпечити турфірмі успіх в умовах ринкових відносин. Використовуючи переваги комп’ютерних технологій, сучасна туристична компанія упевнено та успішно працює сьогодні, закладаючи фундамент завтрашнього процвітання

     Проаналізовано  задачі, що виникають у туристичній  сфері, та наявне на ринку програмне забезпечення.

     У дипломній роботі наведено теоретичні та науково-практичні узагальнення, проблеми застосування інформаційних технологій в управлінні суб'єктами туристичної діяльності.

     У дослідженні було отримано такі основні результати.

     1. Туризм як один із важливих  сегментів національної економіки здійснює вагомий вплив на її ключові галузі, з'єднувальною ланкою між якими є інформація. Туристична діяльність, на відміну від інших видів економічної діяльності, вважається інформаційно насиченою, а тому найбільший соціально-економічний ефект від якої досягається шляхом впровадженням різноманітних інформаційних технологій.

       2. Досліджено функціонування інформаційних систем у діяльності суб'єктів господарювання у сфері туризму, що дозволило з'ясувати еволюційну природу цих систем та визначити етапи життєвого циклу.

     3. Поглиблено теоретико-методологічні  засади застосування інформаційних  технологій в управлінні суб'єктами туристичної діяльності.

       4. Зазначено, що у системі стратегічного менеджменту підприємств туристичної сфери вагомим компонентом є інформація, для отримання і перетворення якої використовуються інформаційні технології.

     Запропоновано концептуальну модель використання інформаційних технологій у стратегічному  менеджменті туристичних підприємств, яка відображає основні види IT на кожному етапі стратегічного управління з виділенням таких блоків управлінських дій: визначення цільових орієнтирів; аналітичний блок; розроблення та реалізації стратегії; оцінювання стратегії і контролю за її реалізацією.  
 

     Список  використаної літератури: 

1. Герасименко В.Г. Основи туристичного бізнесу. - Одеса.: Чорномор’я, 1997.
2. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування кон'юнктури ринку: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. – К.: Знання, 2001.
3. Восколович Н.А. Маркетинг туристских услуг. М.: изд-во "Теис", 2002.
4. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. – М.: ЮНИТИ, 2003.  
5. Ванштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // МЭ и МО. – 2002. – № 7. – С. 17.
6. Виноградов А.А. Маркетинг в Интернет // Маркетинг и реклама. – 1999. – № 4. – С. 37-42.
7. В Інтернеті від рекламного оголошення до покупки – один “клік” // Галицькі контракти. – 2000. – № 42. – С. 23.
8. Віртуальна подорож або Web-камери в Інтернеті // ПіК. – 1999. – № 20. – С. 47.
9. Гайдук Д. Электронный вариант директ мейл // Бизнес-иформ. – 1997. – № 20. – С. 54-57.
10. Інтернет-статистика України: останні дані // www.korespondent.net.
11. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия Интернет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 607 с.
12. Forrester Research // www.forrester.com
13. Информационные технологии в бизнесе. Энциклопедия / [под ред. Милана Желены]. – Санкт-Петербург, Москва, Харьков, Минск : ПИТЕР, 2002. – 1120 с.
14. Квартальнов В. А. Туризм / В. А. Квартальнов. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 320 с.
15. Мельниченко С. В. Інформаційні технології в туризмі : теорія, методологія, практика : [монографія] / С. В. Мельниченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 493 с.
16. Пінчук Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу / Н. С. Пінчук, Г. П. Галузинський, Н. С. Орленко. – К., 2003. – 352 с.
17. Скопень М. М. Комп’ютерні інформаційні технології в туризмі / М. М. Скопень. – К. : Кондор, 2005. – 301 с.
18. Соловьев А. А. Интернет как средство развития туризма в Крыму // Культура народов причерноморья. [науч. журнал] / А. А. Соловьев. – 2008. – № 137. – С. 130-133.
19. Туризм в Україні : Стат. збірник. – К., 2007. – 184 с.
20. Сенин В.С. Организация международного туризма : учебник. – М. : Финансы и ста-