Готель "Опера"

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................3

(Актуальність  теми, предмет, об’єкт дослідження)

РОЗДІЛ  І. Планувальна організація  адміністративно-господарських  приміщень.............................................................................................................5

1.1. Структура адміністративно-господарських приміщень.............................5

1.2. Планувальна  організація приміщень вестибульної  групи приміщень…..10

1.3. Планувальна організація адміністративних приміщень………………….15

РОЗДІЛ  ІІ Аналіз організації  внутрішнього простору рекреаційного закладу (на прикладі готелю Опера)...............................................................18

2.1. Загальна  характеристика готелю Опера.......................................................18

2.2. Функціонально-планувальна  організація готелю Опера ...........................22

(Планувальна  організація приміщень житлового  поверху, вестибульної групи тощо, зв’язок та забезпечення технологічного процесу обслуговування)

2.3. Особливості  організації внутрішнього простору готелю Опера ……….32

(Фірмовий стиль  підприємства та засоби, що використовуються  для його формування. Меблі, які  використані в інтер’єрі готелю, колористична композиція, світлова архітектура, декоративно-прикладне мистецтво тощо в інтер’єрі обраного готелю)

ВИСНОВКИ.........................................................................................................46

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................49

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      Актуальністю  даної роботи – є детальне дослідження організації внутрішнього простору та інтер’єрних рішень підприємств готельного господарства, зокрема на прикладі готелю «Опера».

        Предметом дослідження є теоретичні, практичні та організаційні питання розвитку організації внутрішнього простору готелів.

      Об’єктом  дослідження є внутрішні просторові рішення готелю «Опера».

     Наше  сьогодення – час, коли молода самостійна Україна робить кроки до інтеграції в Європу, в світ, де господарюють економіки з високо розвинутими технологіями. Ринковий готельний бізнес, якого ми прагнемо досягти, неможливий без загальноукраїнських нормативних технологічних засад, особливо в галузі гостинності¹, яку можна вважати національною рисою українського народу. Усім відома традиція зустрічати почесних гостей хлібом-сіллю.

     За  роки незалежності в Україні досягнуто  певних успіхів у розвитку індустрії  туризму і готельного господарства. Вітчизняна туристська сфера стає невід’ємною складовою світового туристського ринку. У 1997 р. у м. Стамбулі на XII Генеральній Асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО) Україну було прийнято дійсним членом цієї впливової міжнародної міжурядової організації, що об’єднує 138 країн світу. Свідчення високого авторитету України у світовій туристській спільноті стало обрання її до складу Виконавчої Ради ВТО. У Діловій Раді ВТО Україну представляє Київський університет туризму, економіки і права, готельний комплекс «Дніпро» та Київська міська державна адміністрація.

     Стрімка інтеграція у світове туристське співтовариство пояснюється вигідним географічним положенням України. Вона знаходиться у центрі Європи, на перехресті як транзитного, так і  кінцевого руху мільйонів людей  зі сходу на захід, з півночі на південь. Українська держава визначила туристську діяльність однією з пріоритетних галузей національної економіки і культури. Це закріплено в Законі України «Про туризм» (1995 р.).

     Очевидно, що в умовах розвитку нашої держави  туризм має бути дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, залучення широких верств населення до вивчення історико-культурної спадщини.

     Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності.До тенденцій розвитку підприємств  індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:

1. поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;
2. утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;
3. розвиток мережі малих підприємств;
4. упровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних технологій.

     Туризм  є найприбутковішою економічною  галуззю світового господарства. Водночас він є унікальним соціальним, правовим і культурно-комунікативним явищем. Україна володіє значним туристським потенціалом, який до цього часу використовувався не повною мірою. Серед причин цього – і недосконале правове регулювання туризму і туристичного підприємництва.

Сьогодні  готельні марки мають використовувати можливості економіки, що розвивається швидкими темпами, й пропонувати ринку нові продукти й послуги. Зараз для готельних марок існують унікальні шанси якими неможливо не скористуватися. Готельний ринок в Україні інтенсивно змінюється й розвивається, в результаті появи на ньому нових «імен», а також розширення й інтергації всесвітньо відомих мереж. Саме таке нове ім’я 5* готель «Опера» відкрився в історичній частині м.Києва, на вулиці       Б. Хмельницького, 53  20 грудня 2006 року. Готель «Опера» - це перший бутик  готель класу де люкс. Вона складається з трьох об’єднаних між собою приміщень, одному з яких 100 років. З березня 2007 року готель являється членом асоціації «Ведучі готелі світу» (The Leading Hotels of the World), гарантуючи розміщення і обслуговування найвищого класу на рівні світових стандартів.

П’ятизірковий готель «Опера» - це дійсно розкішна будівля, яка заворожує своєю елегантністю і шармом. Готель був побудований  в 1906 році і являється одним з  пам’ятників архітектури Києва. Готель розташований в центрі столиці, на перехресті ділової, культурної і історичної частини міста, не далеко від знаменитого Київського Оперного Театру і Володимирського Собору. Успішне місце розташування дозволяє гостям швидко і легко добратися з готелю до аеропорту, залізничного вокзалу, виставкових центрів і других бізнес-об’єктів. Готель «Опера» пропонує 138 розкішних номерів, основну увагу в яких приділено м’яким тонам, витонченому смаку і неповторності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  I. Планувальна організація адміністративно-господарських приміщень

1. Структура адміністративно-господарських приміщень

Група адміністративно-господарських приміщень  рекреаційного закладу (рис.1.1) утворює простір обслуговування рекреаційного процесу, забезпечуючи умови для основного технологічного процесу, адміністративного управління рекреаційним закладом і інженерно-технічного і господарського функціонування всіх приміщень.

Розташовують  ці групи приміщень в залежності від виконуваних ними функцій  і їх направленості на об’єкт рекреаційного обслуговування.

Група приміщень основного технологічного процесу являється головною в  просторі обслуговування; має функціональну  направленість на рекреантів, забезпечуючи зв’язок людина – людина, і розміщується на першому поверсі, в групі вестибюльних приміщень з центральним входом.

Група адміністративно-конторських приміщень  являється головною в просторі управлінського обслуговування; має функціональне  направлення на персонал рекреаційного  закладу, забезпечуючи зв’язок людина – людина, і розміщується між житловими і громадськими групами приміщень.

Група інженерно-технічних і господарських  приміщень являється необхідною в просторі матеріального обслуговування, має функціональну направленість  на матеріальну базу, забезпечуючи зв’язок людина – машина, і розміщується в підвальних або технічних поверхах рекреаційного закладу.  
 

    Рис. 1.1. Приміщення господарського і складського  призначення 
 

    Приміщення  господарського і  складського призначення

    Приміщення  господарського і складського призначення виконують функції матеріального забезпечення організації праці всіх приміщень і служб готельного господарства, а також необхідних ремонтних робіт.

    До  приміщень господарського і складського  призначення належать приміщення і  підприємства побутового обслуговування, група приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт, група приміщень інженерного устаткування.

    Приміщення  і підприємства побутового обслуговування, як правило, відокремлені від блоку  приміщень господарського і складського призначення, що пов'язано з виконанням функцій обслуговування мешканців готелю. До них належать перукарні, пункти прокату предметів культурно-побутового призначення, пункти дрібного ремонту, прийомні пункти хімчистки і прання білизни, фотолабораторія, пральня за методом самообслуговування, медичний пункт тощо.

    Перукарні, як правило, розраховані на обслуговування мешканців готельного господарства і осіб, що мешкають в районі його розташування. Перукарні розміщуються біля вестибюля, мають із ним безпосередній зв'язок і передбачаються в готельних господарствах місткістю 50 місць і більше. До складу приміщень перукарні входять чоловічі та жіночі зали, зал очікування і підсобні приміщення. Основним обладнанням перукарських залів є туалетний столик майстра-перукаря і перукарське крісло, в якому вмонтовано поворотний пристрій і підйомний механізм.

    У жіночих залах виділяються зони для виконання манікюрних робіт, що обладнано манікюрним столиком, стільцем для відвідувачів, робочим  кріслом для манікюрші, зоною  для сушіння волосся за допомогою електричних сушильних апаратів.

    У перукарських салонах, які передбачаються у 5-, 4-зірочних готелях виділяються  окремі приміщення для манікюрного, педікюрного, косметичного, масажного  кабінетів, окрім чоловічого і жіночого залів.

    До  пунктів прокату предметів культурно-побутового призначення входять: приміщення прийому, видачі і підготовки прокатного фонду; приміщення для збереження предметів  культурно-побутового призначення.

    Пункти  дрібного ремонту речей (шкіряно-галантерейних  виробів, годинників, електротоварів, верхнього одягу) обладнано спеціальними і універсальними меблями відповідно тим функціям, які вони виконують. У приміщеннях пункту дрібного ремонту організовуються зони очікування, розрахунку за замовлення, примірювання, прийняття і видачі замовлення.

    Прийомні  пункти хімчистки і прання білизни  організовуються у приміщеннях, що мають безпосередній зв'язок із ліфтом і господарчим входом у  готельне господарство, аби запобігти  перехрестю руху мешканців rqTeflio і замовлених речей під час транспортування.

    Фотолабораторія розміщується у двох приміщеннях: одне з них призначено для обробки  світлочутливих матеріалів, друге (прохідне) слугує для прийому і видачі замовлень.

    Пральню за методом самообслуговування розраховано  на виконання всіх операцій щодо прання білизни мешканцями готельного господарства. У приміщенні пральні передбачено пристрої для швидкого сушіння білизни, а в літніх турбазах, таборах тощо для цих цілей використовують відкриті майданчики або навіси. Пральні можуть бути обладнано малоємними машинами для прання і сушіння. Обов'язковою у приміщенні пральні є наявність кранів гарячої І холодної води, каналізаційних зливів чи трапів.

    Медичний  пункт призначено для обслуговування мешканців готелю і персоналу, і  тому повинен бути легкодоступним для хворих. У великих медпунктах передбачено приміщення для лікувальних процедур. Хворі мешканці готелю, що потребують стаціонарного лікування, як правило, доставляються для лікування до місцевих медичних закладів. У разі розміщення готельного господарства у ненаселеній або малонаселеній місцевості (і за відсутності поблизу медичних закладів) до його складу включаються ізолятори на випадок травми, хвороби мешканця або працівника готелю, а також забезпечуються можливості евакуації хворого до медичного пункту (або ізолятора) із номеру або з робочих приміщень, а потім - транспортування його в машину "швидкої допомоги". Для цього один із службових ліфтів повинен мати габарити, де б розмістилися носилки і супроводжуюча особа.