Актуальні проблеми зовнішньої політики Італії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2011 в 17:42, курсовая работа

Описание

Аж до 1861 року Італія була роздроблена, тому численні італійські держави вели власну зовнішню політику, орієнтуючись на сусідні потужні держави.

З 1861 року політика об'єднаної Італії була спрямована на приєднання областей із проживаючими там італійцями, а саме - Папську область, Трентіно, Істрію, Далмацію. Також Італія прагнула створити власну колоніальну імперію. Під час франко-прусської війни 1870 року Італія приєднала Папську область. Далі орієнтувалася в зовнішній політиці на Німеччину, тому що бажала зміцнитися в Тунісі, на який також претендувала Франція. Однак через бажання приєднати Істрію й Трентіно, Італія вступає в протистояння з Австро-Угорщиною наприкінці XIX - початку XX ст.

Содержание

Історія зовнішньої політики Італії
Президенти Італії та діяльність останніх
Політика Сільвіо Берлусконі
Стосунки України з Італійською Республікою
Українська діаспора в Італії

Список літератури

Работа состоит из  1 файл

Історія зовнішньої політики Італії.docx

— 101.54 Кб (Скачать документ)

     Інший аспект переговорів стосувався надзвичайно  хворобливої для Києва проблеми - проблеми так званої соціальної еміграції  й участі українських громадян у кримінальному бізнесі на Апеннінах. У переддень візиту італійського урядового чиновника посол Італії в Україні Іоланда Брунетті-Герц відзначила, що більшість рядових італійців асоціюють Україну з футболістом Андрієм Шевченко й тисячами "чорноробочих", "дівчат за викликом" і няньок. На думку офіційного Риму, український уряд повинний приділити максимум зусиль, щоб подолати бідність у державі й дати людям можливість заробляти гроші у власній країні.

     Прем'єр-міністр  і міністр закордонних справ  Італії Сильвіо Берлусконі     8 березня 2002 р. привітав керівника зовнішньополітичного відомства України Анатолія Зленко з 10-річчям установлення дипломатичних відносин між двома країнами. На думку Берлусконі, українсько-італійські взаємини є «чудовими» і «можуть глибшати й надалі». У той же час італійські урядові чиновники нагадують про ті проблеми, які існують між державами. Зокрема, надзвичайний і повноважний посол Італії в Україні Іоланда Брунетті-Герц називає проблему трудової міграції з України до Італії однієї із самих істотних, які тягнуть непорозуміння між Києвом і Римом. Властиво, це змусило останню переглянути чинний закон про міграцію: «Уряд Італії обговорює зміни до закону про міграцію. З одного боку, це полегшить життя тих, хто легально працює на Апеннінах, а з іншого - перекриє шлях в Італію нелегалам і криміналітету. Адже не секрет, що на чорному ринку праці в Італії діють злочинці з держав СНД - торговці людьми позбавлені будь-яких прав». 
Існує ще одне питання, яке намагаються погодити Київ і Рим - це полегшення процедури всиновлення італійськими громадянами українських дітей. В Італії всиновлені понад 2 тис. дітей з України, а процедура дотепер залишається складної, забюрократизованою й відбирає в італійців чимало засобів, нервів і часу. Уряди двох держав працюють над полегшенням процедури всиновлення дітей, насамперед - з фізичними й розумовими вадами. Більшість усиновлених дітей - це сироти й ті, кого у світі називають «чорнобильськими дітьми». В Італії вони знаходять другу вітчизну й батьків, але їх італійські батьки згодом розповідають їм, звідки вони походять. «І це - теж фактор, який зближає дві наші країни,» - відзначає Іоланда Брунетті-Герц.

     Українсько-італійські відносини, розвиваючись від установлення дипломатичних відносин до тісного  двостороннього співробітництва, здобувають ознаки стабільного партнерства.

     Україна й Італія в майбутньому будуть поглиблювати співробітництво в торгово-економічній і політичної сферах. Про це йшла мова під час зустрічі міністра закордонних справ України Костянтина Грищенко й міністра закордонних справ Італії Франко Фраттіні, повідомляє прес-служба МЗС України.

     Сторони відзначили позитивну динаміку українсько-італійського економічного співробітництва, відзначивши, що ріст обсягу італійських інвестицій в економіку України становить 8,5% у порівнянні з 2008 р. 
Міністр закордонних справ України відзначив, що демократичні реформи, які проводяться Кабміном України мають на меті лібералізацію умов ведення бізнесу, будуть сприяти залученню італійських інвестицій в економіку України й збільшать кількість ділових контактів між двома країнами.

     Серед пріоритетних напрямків співробітництва  К.Грищенко особливо відзначив можливість залучення італійських компаній до реалізації інфраструктурних проектів, особливо в рамках проведення в Україні  Євро-2012, проектів у сфері телекомунікацій, банківської галузі, залучення передових технологій в енергетичну галузь і реконструкцію об'єктів теплової й електроенергетики, а також участь італійських компаній, у модернізації української ГТС.

     Міністр закордонних справ Італії підкреслив зацікавленість у залученні італійських  інвестицій в економіку України  й готовність продовження безперервної діяльності українсько-італійської Ради з питань економічного, промислового й фінансового співробітництва.

     Сторони дійшли згоди в проведенні VIII спільного  засідання Ради в Києві в 2011 р.

     К.Грищенко й Ф.Фраттіні погодилися з необхідністю поновлення діалогу на рівні керівників зовнішньополітичних відомств двох країн, а також досягнення домовленості, про активізацію політичного діалогу на найвищому й високому рівнях, зокрема можливість проведення в 2011 р. візиту голови Ради міністрів Італії Сильвіо Берлусконі в Україну.

     Серед країн ЄС Німеччина й Італія займають провідне місце в зовнішньоторговельному обігу України. Налагоджена структура експорту й імпорту доводить, що в найближчому майбутньому ці дві країни залишаться основними торговельними партнерами України в Європі й будуть служити барометром або орієнтиром і для інших країн регіону щодо можливості плідного співробітництва, налагодження взаємовигідних зв'язків, з Україною.

     Отже, продуманий курс у відносинах між  Україною й основними західноєвропейськими країнами може стати взаємовигідним співробітництвом, що є характерним для останнього часу, хоча, звичайно, спостерігається певна упередженість у відношенні Європи.

     Європейський  вимір міжнародних відносин не обмежується  групою країн. Практично з кожною західноєвропейською державою в  Україні відносини мають значну перспективу розвитку. 

  1. Українська  діаспора в Італії
 

     За  даними статистичного відомства  Італії ISTAT, кількість громадян України  на Апеннінах за останні три роки подвоїлась.

     Як  повідомляє "Німецька хвиля", українська громада в Італії нарівні з румунською зростає найшвидшими темпами.

     За  даними різних організацій, в Італії наразі проживає від 120 до 700 тисяч українців.

     Більшість з них приїхали сюди працювати, деякі  – через мотиви об’єднання сім’ї.

     Крім  того, Україна входить до п’ятірки країн, звідки італійські сім’ї найчастіше всиновлюють дітей.

     Як  свідчать дані соціологічних досліджень, зростає і кількість добре  інтегрованих в італійське суспільство  українців, які придбали нерухомість  в Італії або відкрили свій бізнес – найчастіше це магазини українських  продуктів та перукарні.

     Водночас, велика частка українських заробітчан досі мають на меті заробити грошей і повернутися в Україну, зазначає радіо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури

  1. http://uk.wikipedia.org – Італія – Вікіпедія
  2. http://alkj.ru – Дипломные работы, курсовые
  3. http://www.pravda.com.ua – Украинская правда
  4. http://telegrafua.com – Киевский телеграф

Информация о работе Актуальні проблеми зовнішньої політики Італії