Судове провадження у першій інстанції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 15:33, шпаргалка

Описание

Стаття 314. Підготовче судове засідання

1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Работа состоит из  1 файл

СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ.doc

— 237.50 Кб (Скачать документ)

 

Стаття 371. Порядок ухвалення  судових рішень, їх форма

 

1. Суд ухвалює вирок  іменем України безпосередньо  після закінчення судового розгляду.

 

2. Вирок ухвалюється  в нарадчій кімнаті складом  суду, який здійснював судовий  розгляд.

 

3. У випадках, передбачених  цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

 

4. Ухвали, постановлені  без виходу до нарадчої кімнати,  заносяться секретарем судового  засідання в журнал судового  засідання.

 

5. Виправлення в судовому  рішенні мають бути засвідченні підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.

 

Стаття 372. Зміст ухвали

 

1. Ухвала, що викладається  окремим документом, складається  з:

 

1) вступної частини  із зазначенням:

 

 дати і місця  її постановлення;

 

 назви та складу  суду, секретаря судового засідання;

 

 найменування (номера) кримінального провадження;

 

 прізвища, ім’я і  по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

 

 закону України  про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;

 

 сторін кримінального  провадження та інших учасників  судового провадження;

 

2) мотивувальної частини  із зазначенням:

 

 суті питання, що  вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;

 

 встановлених судом  обставин із посиланням на  докази, а також мотивів неврахування  окремих доказів;

 

 мотивів, з яких  суд виходив при постановленні  ухвали, і положення закону, яким  він керувався;

 

3) резолютивної частини із зазначенням:

 

 висновків суду;

 

 строку і порядку  набрання ухвалою законної сили  та її оскарження.

 

2. В ухвалі, яку суд  постановляє без виходу до  нарадчої кімнати, оголошуються  висновок суду та мотиви, з  яких суд дійшов такого висновку.

 

Стаття 373. Види вироків

 

1. Виправдувальний вирок  ухвалюється у разі, якщо не  доведено, що:

 

1) вчинено кримінальне  правопорушення, в якому обвинувачується  особа;

 

2) кримінальне правопорушення  вчинене обвинуваченим;

 

3) в діянні обвинуваченого  є склад кримінального правопорушення.

 

 Виправдувальний вирок  також ухвалюється при встановленні  судом підстав для закриття  кримінального провадження, передбачених  пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

 

2. Якщо обвинувачений  визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

 

3. Обвинувальний вирок  не може ґрунтуватися на припущеннях  і ухвалюється лише за умови  доведення у ході судового  розгляду винуватості особи у  вчиненні кримінального правопорушення.

 

Стаття 374. Зміст вироку

 

1. Вирок суду складається  зі вступної, мотивувальної та  резолютивної частин.

 

2. У вступній частині  вироку зазначаються:

 

1) дата та місце  його ухвалення;

 

2) назва та склад  суду, секретар судового засідання;

 

3) найменування (номер)  кримінального провадження;

 

4) прізвище, ім’я та  по батькові обвинуваченого, рік,  місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан  та інші відомості про особу  обвинуваченого, що мають значення  для справи;

 

5) закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;

 

6) сторони кримінального  провадження та інші учасники  судового провадження.

 

3. У мотивувальній  частині вироку зазначаються:

 

1) у разі визнання особи виправданою – формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення;

 

 мотиви ухвалення  інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд;

 

2) у разі визнання  особи винуватою:

 

 формулювання обвинувачення,  визнаного судом доведеним, із  зазначенням місця, часу, способу  вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;

 

 статті (частини статті) закону України про кримінальну  відповідальність, що передбачає  відповідальність за кримінальне  правопорушення, винним у вчиненні  якого визнається обвинувачений;

 

 докази на підтвердження  встановлених судом обставин, а  також мотиви неврахування окремих  доказів;

 

 мотиви зміни обвинувачення,  підстави визнання частини обвинувачення  необґрунтованою, якщо судом приймалися  такі рішення;

 

 обставини, які  пом’якшують або обтяжують покарання;

 

 мотиви призначення  покарання, звільнення від відбування  покарання, застосування примусових  заходів медичного характеру  при встановлені стану обмеженої  осудності обвинуваченого, застосування  примусового лікування відповідно  до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому;

 

 підстави для задоволення  цивільного позову або відмови  у ньому, залишення його без  розгляду;

 

 мотиви ухвалення  інших рішень щодо питань, які  вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

 

4. У резолютивній частині  вироку зазначаються:

 

1) у разі визнання  особи виправданою - прізвище, ім’я  та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його  невинуватим у пред’явленому обвинуваченні та його виправдання;

 

 рішення про поновлення  в правах, обмежених під час  кримінального провадження;

 

 рішення щодо заходів  забезпечення кримінального провадження,  в тому числі рішення про  запобіжний захід до набрання  вироком законної сили;

 

 рішення щодо речових  доказів і документів;

 

 рішення щодо процесуальних  витрат;

 

 строк і порядок  набрання вироком законної сили  та його оскарження;

 

 порядок отримання  копій вироку та інші відомості;

 

2) у разі визнання  особи винуватою: прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред’явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

 

 покарання, призначене  по кожному з обвинувачень, що  визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом;

 

 початок строку  відбування покарання;

 

 рішення про застосування  примусового лікування чи примусових  заходів медичного характеру  щодо обмежено осудного обвинуваченого  у разі їх застосування;

 

 рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя;

 

 рішення про цивільний  позов;

 

 рішення про інші  майнові стягнення і підстави  цих рішень;

 

 рішення щодо речових  доказів і документів;

 

 рішення про відшкодування  процесуальних витрат;

 

 рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження;

 

 рішення про залік  досудового тримання під вартою;

 

 строк і порядок  набрання вироком законної сили  та його оскарження;

 

 порядок отримання  копій вироку та інші відомості.

 

 Якщо особі пред’явлено  декілька обвинувачень і деякі з них не доведені, то у резолютивній частині вироку зазначається, за якими з них обвинувачений виправданий, а за якими - засуджений.

 

 Якщо обвинувачений  визнається винним, але звільняється  від відбування покарання, суд  зазначає про це в резолютивній частині вироку.

 

 У разі звільнення  від відбування покарання з  випробуванням відповідно до  статей 75-79, 104 Кримінального кодексу  України у резолютивній частині  вироку зазначаються тривалість  іспитового строку, обов’язки, покладені  на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою або на їх прохання, суд покладає обов’язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

 

 Коли призначається  більш м’яке покарання, ніж  передбачено законом, при зазначенні обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України.

 

Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді

 

1. Судове рішення ухвалюється  простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.

 

2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.

 

3. Кожен суддя з  колегії суддів має право викласти  письмово окрему думку, яка  не оголошується в судовому  засіданні, а приєднується до  матеріалів провадження і є  відкритою для ознайомлення.

 

Стаття 376. Проголошення судового рішення

 

1. Судове рішення проголошується  прилюдно негайно після виходу  суду з нарадчої кімнати. Головуючий  у судовому засіданні роз’яснює  зміст рішення, порядок і строк  його оскарження.

 

2. Якщо складання судового  рішення у формі ухвали вимагає  значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

 

3. Після проголошення  вироку головуючий роз’яснює  обвинуваченому, захиснику, його  законному представнику, потерпілому,  його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз’яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

 

4. Якщо обвинувачений  не володіє державною мовою,  то після проголошення вироку  перекладач роз’яснює йому зміст  резолютивної частини судового  рішення. Копія вироку рідною  мовою обвинуваченого або іншою  мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.

 

5. Ухвали, постановлені  в судовому засіданні, оголошуються  негайно після їх постановлення.

 

6. Учасники судового  провадження мають право отримати  в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

 

7. Копія судового рішення  не пізніше наступного дня  після ухвалення надсилається  учаснику судового провадження,  який не був присутнім в  судовому засіданні.

 

Стаття 377. Звільнення обвинуваченого з-під варти

 

1. Якщо обвинувачений  тримається під вартою, суд звільняє  його з-під варти в залі судового  засідання у разі виправдання;  звільнення від відбування покарання;  засудження до покарання, не  пов’язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

 

2. При засудженні до  обмеження волі суд з урахуванням  особи та обставин, встановлених  під час кримінального провадження,  має право звільнити обвинуваченого  з-під варти.

 

3. Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Информация о работе Судове провадження у першій інстанції