5) наявності інших
підстав, визначених судом достатніми.
2. Суд ухвалює рішення
про здійснення дистанційного
судового провадження за власною
ініціативою або за клопотанням
сторони чи інших учасників
кримінального провадження. У разі якщо сторона
кримінального провадження чи потерпілий
заперечує проти здійснення дистанційного
судового провадження, суд може ухвалити
рішення про його здійснення лише вмотивованою
ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте
рішення. Суд не має права прийняти рішення
про здійснення дистанційного судового
провадження, в якому поза межами приміщення
суду перебуває обвинувачений, якщо він
проти цього заперечує.
3. Застосовувані в
дистанційному судовому провадженні
технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість
зображення і звуку, дотримання принципу
гласності та відкритості судового провадження,
а також інформаційну безпеку. Учасникам
кримінального провадження має бути забезпечена
можливість чути та бачити хід судового
провадження, ставити запитання і отримувати
відповіді, реалізовувати інші надані
їм процесуальні права та виконувати процесуальні
обов’язки, передбачені цим Кодексом.
4. Якщо особа, яка
братиме участь у судовому
провадженні дистанційно, знаходиться
у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває
під юрисдикцією суду, або на території
міста, в якому розташований суд, судовий
розпорядник або секретар судового засідання
цього суду зобов’язаний вручити такій
особі пам’ятку про її процесуальні права,
перевірити її документи, що посвідчують
особу, та перебувати поряд з нею до закінчення
судового засідання.
5. Якщо особа, яка
братиме участь у судовому
провадженні дистанційно, знаходиться
у приміщенні, розташованому поза
територією юрисдикції суду та
поза територією міста, в якому розташований
суд, суд своєю ухвалою може доручити суду,
на території юрисдикції якого перебуває
така особа, здійснити дії, передбачені
частиною четвертою цієї статті. Копія
ухвали може бути надіслана електронною
поштою, факсимільним або іншим засобом
зв’язку. Суд, що отримав доручення, за
погодженням з судом, що надав доручення,
зобов’язаний у визначений в ухвалі строк
організувати виконання зазначеного доручення.
6. Якщо особа, яка
братиме участь у судовому
провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього
ув’язнення або установі виконання покарань,
дії, передбачені частиною четвертою цієї
статті, здійснюються службовою особою
такої установи.
7. Хід і результати
процесуальних дій, проведених
у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів
відеозапису.
8. Особа, якій забезпечується
захист, може бути допитана в
режимі відеоконференції з такими
змінами зовнішності і голосу,
за яких її неможливо впізнати.
9. Дистанційне судове
провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися
в судах першої, апеляційної та касаційної
інстанцій, Верховному Суді України під
час здійснення судового провадження
з будь-яких питань, розгляд яких віднесено
до компетенції суду.
§ 2. Межі судового
розгляду
Стаття 337. Визначення меж судового
розгляду
1. Судовий розгляд
проводиться лише стосовно особи,
якій висунуте обвинувачення,
і лише в межах висунутого
обвинувачення відповідно до
обвинувального акта, крім випадків,
передбачених цією статтею.
2. Під час судового розгляду прокурор може змінити
обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення,
відмовитися від підтримання державного
обвинувачення.
3. З метою ухвалення
справедливого судового рішення
та захисту прав людини і
її основоположних свобод суд
має право вийти за межі висунутого обвинувачення,
зазначеного в обвинувальному акті, лише
в частині зміни правової кваліфікації
кримінального правопорушення, якщо це
покращує становище особи, стосовно якої
здійснюється кримінальне провадження.
Стаття 338. Зміна
обвинувачення в суді
1. З метою зміни
правової кваліфікації та/або
обсягу обвинувачення прокурор
має право змінити обвинувачення,
якщо під час судового розгляду
встановлені нові фактичні обставини
кримінального правопорушення, у
вчиненні якого обвинувачується особа.
2. Дійшовши до переконання,
що обвинувачення потрібно змінити,
прокурор після виконання вимог
статті 341 цього Кодексу складає
обвинувальний акт, в якому
формулює змінене обвинувачення
та викладає обґрунтування прийнятого
рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому,
його захиснику, потерпілому, його представнику
та законним представникам. Обвинувальний
акт долучається до матеріалів кримінального
провадження.
3. Якщо в обвинувальному
акті зі зміненим обвинуваченням
ставиться питання про застосування закону України
про кримінальну відповідальність, який
передбачає відповідальність за менш
тяжке кримінальне правопорушення, чи
про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий
зобов’язаний роз’яснити потерпілому
його право підтримувати обвинувачення
у раніше пред’явленому обсязі.
4. Суд роз’яснює обвинуваченому,
що він буде захищатися в
судовому засіданні від нового
обвинувачення, після чого відкладає
розгляд не менше ніж на
сім днів для надання обвинуваченому,
його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового
обвинувачення. За клопотанням сторони
захисту цей строк може бути скорочений
або продовжений. Після закінчення цього
строку судовий розгляд продовжується.
Стаття 339. Висунення
додаткового обвинувачення
1. У разі отримання відомостей про можливе вчинення
обвинуваченим іншого кримінального правопорушення,
щодо якого обвинувачення не висувалось
і яке тісно зв’язане з первісним та їх
окремий розгляд неможливий, прокурор
після виконання вимог статті 341 цього
Кодексу має право звернутися до суду
з вмотивованим клопотанням про розгляд
додаткового обвинувачення в одному провадженні
з первісним обвинуваченням.
2. У разі задоволення такого
клопотання прокурора, суд зобов’язаний
відкласти судовий розгляд на
строк, необхідний для підготовки до
захисту від додаткового обвинувачення
та виконання прокурором вимог, передбачених
статтями 276-278, 290-293 цього Кодексу, але
не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк
відкладення судового розгляду може бути
продовжений судом за клопотанням сторони
захисту у випадку, якщо обсяг або складність
нового обвинувачення вимагають більше
часу для підготовки до захисту.
3. Після закінчення встановленого
судом строку, судове провадження
повинно бути розпочате з підготовчого
судового засідання. Нове дослідження
доказів, які вже були досліджені судом
до висунення додаткового обвинувачення,
здійснюється тільки у разі визнання судом
такої необхідності.
Стаття 340. Відмова від
підтримання державного обвинувачення
1. Якщо в результаті судового
розгляду прокурор дійде переконання,
що пред’явлене особі обвинувачення не
підтверджується, він після виконання
вимог статті 341 цього Кодексу повинен
відмовитися від підтримання державного
обвинувачення і викласти мотиви відмови
у своїй постанові, яка долучається до
матеріалів кримінального провадження.
Копія постанови надається обвинуваченому,
його захиснику, потерпілому, його представнику
та законним представникам.
2. У разі відмови прокурора
від підтримання державного обвинувачення
в суді головуючий роз’яснює
потерпілому його право підтримувати
обвинувачення в суді.
3. Якщо потерпілий висловив
згоду на підтримання обвинувачення
в суді, головуючий надає йому
час, необхідний для підготовки
до судового розгляду.
4. Потерпілий, який погодився підтримувати
обвинувачення в суді, користується всіма
правами сторони обвинувачення під час
судового розгляду.
5. У випадку, передбаченому частиною
третьою цієї статті, кримінальне
провадження за відповідним обвинуваченням
набуває статусу приватного і
здійснюється за процедурою приватного
обвинувачення.
6. Повторне неприбуття в судове
засідання потерпілого, який був
викликаний у встановленому цим
Кодексом порядку (зокрема, наявне
підтвердження отримання ним
повістки про виклик або ознайомлення
з її змістом у інший спосіб),
без поважних причин або без повідомлення
про причини неприбуття після настання
обставин, передбачених у частинах другій
і третій цієї статті, прирівнюється до
його відмови від обвинувачення і має
наслідком закриття кримінального провадження
за відповідним обвинуваченням.
Стаття 341. Погодження зміни
обвинувачення, висунення нового обвинувачення
та відмови від підтримання державного
обвинувачення
1. Якщо в результаті судового
розгляду прокурор дійде переконання,
що необхідно відмовитися від
підтримання державного обвинувачення,
змінити його або висунути додаткове обвинувачення,
він повинен погодити відповідні процесуальні
документи з керівником органу прокуратури,
в якому він працює. Суд за клопотанням
прокурора відкладає судове засідання
та надає прокурору час для складення
та погодження відповідних процесуальних
документів.
У разі якщо в судовому
засіданні брав участь керівник
органу прокуратури, який дійшов
одного з зазначених переконань,
він повинен погодити відповідні
процесуальні документи з прокурором
вищого рівня.
2. Якщо керівник органу прокуратури,
прокурор вищого рівня відмовляє
у погодженні обвинувального
акта із зміненим обвинуваченням,
клопотання про висунення додаткового
обвинувачення або постанови
про відмову від підтримання
державного обвинувачення, він усуває
від участі в судовому розгляді прокурора,
який ініціював таке питання, та самостійно
бере участь у ньому як прокурор або доручає
участь іншому прокуророві. У такому разі
судовий розгляд продовжується в загальному
порядку.
§ 3. Процедура
судового розгляду
Стаття 342. Відкриття
судового засідання
1. У призначений для
судового розгляду час головуючий
відкриває судове засідання і
оголошує про розгляд відповідного
кримінального провадження.
2. Секретар судового
засідання доповідає суду, хто з учасників судового
провадження, викликаних та повідомлених
осіб прибув у судове засідання, встановлює
їх особи, перевіряє повноваження захисників
і представників, з’ясовує, чи вручено
судові виклики та повідомлення тим, хто
не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття,
якщо вони відомі.
Стаття 343. Повідомлення
про повне фіксування судового розгляду
технічними засобами
1. Секретар судового
засідання повідомляє про здійснення
повного фіксування судового
розгляду, а також про умови
фіксування судового засідання.
Стаття 344. Оголошення
складу суду і роз’яснення права
відводу
1. Після виконання
зазначених у статтях 342 та 343 цього
Кодексу дій головуючий оголошує
склад суду, прізвище запасного
судді, якщо він призначений,
прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача,
обвинуваченого, захисника, цивільного
відповідача, представників та законних
представників, перекладача, експерта,
спеціаліста, секретаря судового засідання,
роз’яснює учасникам судового провадження
право відводу і з’ясовує, чи заявляють
вони кому-небудь відвід.
2. Питання про відвід
вирішується судом згідно зі
статтями 75-81 цього Кодексу.
Стаття 345. Повідомлення
про права і обов’язки
1. Судовий розпорядник
роздає особам, які беруть участь
у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки,
передбачені цим Кодексом.
2. Після ознайомлення
обвинуваченого та інших осіб,
які беруть участь у судовому
розгляді, з пам’яткою головуючий
з’ясовує, чи зрозумілі їм їх
права та обов’язки і у разі
необхідності роз’яснює їх.
Стаття 346. Заборона
присутності свідків у залі судового
засідання
1. Перед початком судового
розгляду головуючий дає розпорядження
про видалення свідків із залу
судового засідання.
2. Судовий розпорядник
вживає заходів, щоб допитані
і недопитані свідки не спілкувалися між собою.
Стаття 347. Початок
судового розгляду
1. Після закінчення
підготовчих дій головуючий оголошує
про початок судового розгляду.
2. Судовий розгляд
починається з оголошення прокурором
короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження
не заявили клопотання про оголошення
обвинувального акта в повному обсязі.
3. Якщо в кримінальному
провадженні пред’явлено цивільний
позов, цивільний позивач або
його представник чи законний
представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує
короткий виклад позовної заяви, якщо
учасники судового провадження не заявили
клопотання про її оголошення в повному
обсязі.