Судове провадження у першій інстанції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 15:33, шпаргалка

Описание

Стаття 314. Підготовче судове засідання

1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Работа состоит из  1 файл

СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ.doc

— 237.50 Кб (Скачать документ)

СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ  У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ

 

Глава 27. Підготовче провадження

 

Стаття 314. Підготовче судове засідання

 

1. Після отримання  обвинувального акта, клопотання  про застосування примусових  заходів медичного або виховного  характеру або клопотання про  звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

 

2. Підготовче судове  засідання відбувається за участю  прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

 

3. У підготовчому судовому  засіданні суд має право прийняти  такі рішення:

 

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

 

2) закрити провадження  у випадку встановлення підстав,  передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

 

3) повернути обвинувальний  акт, клопотання про застосування  примусових заходів медичного  або виховного характеру прокурору,  якщо вони не відповідають  вимогам цього Кодексу;

 

4) направити обвинувальний  акт, клопотання про застосування  примусових заходів медичного  або виховного характеру до  відповідного суду для визначення  підсудності у випадку встановлення  непідсудності кримінального провадження;

 

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

 

4. Ухвала про повернення  обвинувального акта, клопотання  про застосування примусових  заходів медичного або виховного  характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

 

Стаття 315. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду

 

1. Якщо під час підготовчого  судового засідання не будуть  встановлені підстави для прийняття  рішень, передбачених пунктами 1-4 частини  третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

 

2. З метою підготовки  до судового розгляду суд:

 

1) визначає дату та  місце проведення судового розгляду;

 

2) з’ясовує, у відкритому  чи закритому судовому засіданні  необхідно здійснювати судовий розгляд;

 

3) з’ясовує питання  про склад осіб, які братимуть  участь у судовому розгляді;

 

4) розглядає клопотання  учасників судового провадження  про:

 

 здійснення судового  виклику певних осіб до суду  для допиту;

 

 витребування певних речей чи документів;

 

5) вчиняє інші дії,  необхідні для підготовки до  судового розгляду.

 

3. Під час підготовчого  судового засідання суд за  клопотанням учасників судового  провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи  забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

 

Стаття 316. Закінчення підготовчого провадження і призначення  судового розгляду

 

1. Після завершення  підготовки до судового розгляду  суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

 

2. Судовий розгляд  має бути призначений не пізніше  десяти днів після постановлення  ухвали про його призначення.

 

Стаття 317. Матеріали кримінального  провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

 

1. Документи, інші  матеріали, надані суду під  час судового провадження його  учасниками, судові рішення та  інші документи і матеріали,  що мають значення для цього  кримінального провадження, долучаються  до обвинувального акта, клопотання  про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

 

2. Після призначення  справи до судового розгляду  головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

 

3. Матеріали про застосування  заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному  судочинстві, для ознайомлення  не надаються.

 

Глава 28. Судовий розгляд

 

§ 1. Загальні положення  судового розгляду

 

Стаття 318. Строки і загальний  порядок судового розгляду

 

1. Судовий розгляд  має бути проведений і завершений  протягом розумного строку.

 

2. Судовий розгляд  здійснюється в судовому засіданні  з обов’язковою участю сторін  кримінального провадження, крім  випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

 

3. Судове засідання  відбувається у спеціально обладнаному  приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі  процесуальні дії можуть вчинятися  поза межами приміщення суду.

 

Стаття 319. Незмінність  складу суду

 

1. Судовий розгляд  у кримінальному провадженні  повинен бути проведений в  одному складі суддів. У разі  якщо суддя позбавлений можливості  брати участь у судовому засіданні,  він має бути замінений іншим  суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

 

2. Суд вмотивованою  ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

 

1) сторони кримінального  провадження, потерпілий не наполягають  на новому проведенні процесуальних  дій, які вже були здійсненні  судом до заміни судді;

 

2) суддя, що замінив  суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

 

 У випадку, передбаченому  цією частиною, докази, що були  дослідженні під час судового  розгляду до заміни судді, зберігають  доказове значення та можуть  бути використані для обґрунтування  судових рішень.

 

Стаття 320. Запасний суддя

 

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

 

2. Якщо під час судового  засідання суддю замінює запасний  суддя, судовий розгляд продовжується.  Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

 

Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні

 

1. Головуючий у судовому  засіданні керує ходом судового  засідання, забезпечує додержання  послідовності та порядку вчинення  процесуальних дій, здійснення  учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

 

2. Головуючий у судовому  засіданні вживає необхідних  заходів для забезпечення в  судовому засіданні належного  порядку.

 

Стаття 322. Безперервність судового розгляду

 

1. Судовий розгляд  відбувається безперервно, крім  часу, призначеного для відпочинку.

 

2. Не вважаються порушеннями  безперервності судового розгляду  випадки відкладення судового  засідання внаслідок:

 

1) неприбуття сторони  або інших учасників кримінального  провадження;

 

2) складення та погодження  прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;

 

3) підготовки захисту  обвинуваченого від зміненого  чи додаткового обвинувачення;

 

4) підготовки потерпілого  для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

 

5) проведення дослідження  речових доказів за місцем  їх знаходження, огляду на місці;

 

6) проведення експертизи  у випадках та порядку, передбачених  статтею 332 цього Кодексу;

 

 7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

 

Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого

 

1. Якщо обвинувачений,  до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

 

Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника

 

1. Якщо в судове  засідання не прибув за повідомленням  прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

 

2. У разі неможливості  подальшої участі прокурора в  судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.

 

3. Якщо подальша участь  у судовому провадженні захисника  неможлива, головуючий пропонує  обвинуваченому протягом трьох  днів обрати собі іншого захисника.  Якщо в кримінальному провадженні,  де участь захисника є обов’язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з’явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.

 

4. Прокурору та захисникові,  які раніше не брали участі  у кримінальному провадженні,  суд зобов’язаний надати час,  достатній для ознайомлення з  матеріалами кримінального провадження  і підготовки до участі в судовому засіданні.

 

Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого

 

1. Якщо в судове  засідання не прибув за викликом  потерпілий, який належним чином  повідомлений про дату, час і  місце судового засідання, суд,  заслухавши думку учасників судового  провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Информация о работе Судове провадження у першій інстанції