Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2011 в 23:50, дипломная работа
Актуальність теми. В сучасних умовах реформування аграрного сектору економіки України у степовому регіоні гостро стоїть проблема ефективного використання зрошуваних земель. Не менш важливою проблемою є покращання агромеліоративного стану та підтримання родючості зрошуваних земель, особливо у рисових сівозмінах. Одним з методів підвищення ефективності використання рисових зрошуваних сівозмін є вирощування культур, які здатні давати конкурентоспроможну продукцію та за своїми біологічними властивостями дозволяють проводити зрошення поверхневим способом і забезпечують накопичення біологічного азоту у ґрунті. Найбільш повно цим вимогам відповідає така важлива для існування людства культура як соя.
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З УРАХУВАННЯМ БОТАНІКО-БІОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3
1.1. Ботанічні та морфо-біологічні особливості сої . . . . . . . . . . . .
3
1.2. Місце сої у сівозмінах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6
1.3. Технологія вирощування сої в умовах зрошення . . . . . . . . . .
8
1.3.1 Вплив способів посіву на продуктивність сої . . . . . . .
8
1.3.2 Вплив фону живлення на продуктивність сої . . . . . . . .
10
1.3.3 Режими зрошення сої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
15
1.3.4 Особливості поливного режиму сої в рисових сівозмінах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
17
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ .
18
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови району проведення досліджень .
18
2.2. Методика проведення досліджень і агротехніка в досліді . . .
20
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБҐРУНТУВАННЯ .
21
3.1. Фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин сої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
21
3.2. Біометричні спостереження за ростом та розвитком рослин сої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
22
3.3. Структура та урожайність сортів сої різних груп стиглості .
24
3.4. Якість зерна різних за стиглістю сортів сої . . . . . . . . . . . . . . .
26
3.5. Раціональність використання природних та виробничих ресурсів соєю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
28
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ. . . . . . . . . . . . . . . 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . .
Між вмістом білка і олії в зерні сої існує тісний зворотний зв’язок, на що вказують багато дослідників [30, 47, 117, 162 та ін.]. Так, найбільший вміст олії в зерні сої був отриманий у варіантах, де вміст білка був найменший: сорти Юг -30 і Чернівецька 1298 мали вміст олії 19,45 та 19,33% відповідно. У сортів Харківська 708 і Фаетон вміст олії складав 18,54 та 18,17% відповідно.
Вміст білка в зерні середньоранніх сортів сої коливався в межах 25,56-29,94%, олії 17,70-19,26%. Найвищі показники вмісту білка мали сорти Чернівецька 9 та Сонячна 29,94 та 28,32% відповідно. Дещо менші значення даного показника отримано у сортів Аполон та Юг -40 – 25,56 та 25,75% відповідно.
Нами
визначено, що найбільший вміст олії
в зерні сої був отриманий
у варіантах, де вміст білка був
найменший: сорти Чернівецька 9 і
Сонячна мали вміст олії 17,70 та 17,80%
відповідно. У сортів Юг-40 і Аполон
вміст олії складав 19,26 та 19,07% відповідно.
Як свідчать дані таблиці 3.5 максимальний
вміст білка в зерні
Таблиця 3.6
Вихід білка та олії з 1 гектару посіву сої, кг
Скоростиглі | Вихід, ц/га | Середньоранні | Вихід, ц/га | Середньостиглі | Вихід, ц/га | ||||
Назва сорту | білка | олії | Назва сорту | білка | олії | Назва сорту | білка | олії | |
Юг-30 (St) | 426 | 340 | Юг-40 (St) | 516 | 386 | Витязь -50 (St) | 524 | 420 | |
Фаетон | 530 | 331 | Аполон | 506 | 377 | Деймос | 664 | 469 | |
Харківська 708 | 431 | 263 | Сонячна | 522 | 328 | ||||
Чернівецька 1298 | 468 | 336 | Чернівецька 9 | 489 | 289 | ||||
Максимальний
вихід білка з 1 га посіву сої був
отриманий у варіантах
Вихід олії з 1 га посіву скоростиглих сортів знаходився в межах від 263 до 340 кг/га. Максимальних значень показник зафіксували у сорту Юг-30 - 340 кг/га. Фаетон забезпечував лише на 9 кг/га менший збір олії ніж стандарт, а Чернівецький 1298 - на 4 кг/га. Суттєвий недобір олії - 77 кг/га було зафіксовано у сорту Харківська 708.
Максимальний
вихід білка з 1 га посіву сої середньоранньої
групи був отриманий у
Вихід
олії з 1 га посіву середньоранніх сортів
знаходився в межах від 289 до 386 кг/га.
Так, найменший вихід олії з 1 га посіву
культури був отриманий у сортів
Чернівецька 9 – 289 кг/га. В середньому,
на 13,5% цей показник був вищим
у сорту Сонячна, на 30,4% - сорту
Аполон та Юг -40 - на 33,6%. Максимальний вихід
білка з 1 га посіву сої був отриманий
у варіантах розміщення сорту
Деймос 664 кг/га, на 26,7% менші значення
були отримані у сорту Витязь -50,
які складали 524 кг/га. Максимальний
вихід олії з 1 га посіву сої був
отриманий у варіантах
3.5. Раціональність використання природних та виробничих ресурсів соєю
Нині
в соціально-економічному житті
нашої країни відбуваються значні перетворення.
Сотні підприємств і установ
набувають статусу
Таблиця 3.7
Економічна та біоенергетична ефективність вирощування зерна сої
Сорт | Економіка | Біоенергетика | |||||
Чистий прибуток, грн./га | Рівень рента-бельності, % | Собівартість, грн./ц | Приріст енергії, тис. МДж/га | Енергетичний коефіцієнт | |||
Скоростиглі | |||||||
Юг -30 (St) | 1401 | 91,2 | 68,0 | 12,8 | 1,36 | ||
Фаетон | 1482 | 95,0 | 66,7 | 13,0 | 1,42 | ||
Харківська 708 | 1208 | 80,7 | 71,9 | 10,6 | 1,24 | ||
Чернівецька 1298 | 1501 | 95,8 | 66,4 | 12,4 | 1,35 | ||
Середньоранні | |||||||
Юг - 40 (St) | 1859 | 112,6 | 61,1 | 15,9 | 1,64 | ||
Аполон | 1774 | 108,7 | 62,3 | 15,2 | 1,54 | ||
Сонячна | 1489 | 95,1 | 66,7 | 13,6 | 1,45 | ||
Чернівецька 9 | 1403 | 90,6 | 68,2 | 11,3 | 1,28 | ||
Середньостиглі | |||||||
Витязь - 50 (St) | 1625 | 103,3 | 63,9 | 16,2 | 1,79 | ||
Деймос | 1752 | 109,4 | 62,1 | 18,1 | 1,84 | ||
Серед групи скоростиглих сортів найкращі показники чистого прибутку і рівня рентабельності мають сорти Чернівецька 1298 і Фаетон, відповідно 1501 і 1482 грн/га та 95,8 і 95,0%. В середньому на 100 грн/га поступається по прибутку вищенаведеним сортам сорт Юг-30, і складає 1401 грн/га, при цьому рівень рентабельності дорівнює 91,2%. Найменші показники чистого прибутку і рівня рентабельності серед групи скоростиглих сортів мав сорт Харківська 708 – відповідно 1208 грн/га і 80,7%, при цьому собівартість 1 ц була найвища у досліді – 71,9 грн./ц. Найнижча собівартість 1 ц/га зерна сої - 66,4 грн. була отримана у варіанті розміщення сорту Чернівецька 1298. Всі ін. сорти культури даної групи стиглості мали приблизно однакову собівартість – 66,7-68,0 грн./ц.
Серед
середньоранніх сортів культури найбільший
прибуток і рівень рентабельності були
отримані у варіанті розміщення сорту
Юг-40 – відповідно 1859 грн/га і 112,6%, собівартість
1 ц зерна склала 61,1 грн./ц. Майже
не поступався сорту Юг-40 по прибутку
і рівню рентабельності сорт Аполон:
прибуток був меншим на 85 грн/га і
рівень рентабельності – на 3,9%. Найгірші
показники економічної
Енергетичний аналіз та оцінювання технологій виробництва продукції рослинництва є важливою умовою оптимізації природокористування та визначення першочергових заходів охорони навколишнього середовища.
Витрати
енергії на виробництво одиниці
сільськогосподарської
Найкращі
показники біоенергетичної
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Вперше встановлено можливість вирощування сої в умовах рисових зрошувальних систем, що дозволяє отримувати урожаї зерна на рівні 20-27 ц/га та в значній мірі вирішувати проблему попередників для рису і забезпечити підвищення загальної продуктивності рисової сівозміни. При сівбі сої в рисових чеках у кінці травня урожай скоростиглих сортів може бути зібраний у 3 декаді вересня – 1 декаді жовтня у середньостиглих сортів – у 1 декаді жовтня.
2. Більшість скоростиглих
сортів сої, висота рослин
3.
Із окремих досліджуваних
4. Найбільший врожай
зерна сформували серед групи
скоростиглих сортів – Фаетон,
Юг-30 та Чернівецька 1298 - 21,2; 20,3 та
20,2 ц/га відповідно; серед групи
середньоранніх сортів сої Юг-
5. Найбільш з якісним
насінням в скоростиглій групи
були сорти Харківська 708 (30,38 білка
та 18,54% олії) та Фаетон (29,06 білка
та 18,17% олії); серед середньоранньої
групи Чернівецька 9 (29,94% білка
та 17,70% олії) та Сонячна (28,38 білка
та 17,80% олії); серед середньостиглої
групи Сорт Деймос (28,38 білка та
20,05% олії). Максимальний вихід білка
з 1 га посіву сої був отриманий
у варіантах: серед
6. Серед сортів
сої різних груп стиглості
найкращі економічні показники
мав середньоранній сорт Юг-40
- чистий прибуток при
Пропозиції виробництву: