Порiвняльна продуктивнiсть сортiв соi рiзних груп стиглостi для вирощування в рисовiй сiвозмiнi

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2011 в 23:50, дипломная работа

Описание

Актуальність теми. В сучасних умовах реформування аграрного сектору економіки України у степовому регіоні гостро стоїть проблема ефективного використання зрошуваних земель. Не менш важливою проблемою є покращання агромеліоративного стану та підтримання родючості зрошуваних земель, особливо у рисових сівозмінах. Одним з методів підвищення ефективності використання рисових зрошуваних сівозмін є вирощування культур, які здатні давати конкурентоспроможну продукцію та за своїми біологічними властивостями дозволяють проводити зрошення поверхневим способом і забезпечують накопичення біологічного азоту у ґрунті. Найбільш повно цим вимогам відповідає така важлива для існування людства культура як соя.

Содержание

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З УРАХУВАННЯМ БОТАНІКО-БІОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3
1.1. Ботанічні та морфо-біологічні особливості сої . . . . . . . . . . . .
3
1.2. Місце сої у сівозмінах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6
1.3. Технологія вирощування сої в умовах зрошення . . . . . . . . . .
8
1.3.1 Вплив способів посіву на продуктивність сої . . . . . . .
8
1.3.2 Вплив фону живлення на продуктивність сої . . . . . . . .
10
1.3.3 Режими зрошення сої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
15
1.3.4 Особливості поливного режиму сої в рисових сівозмінах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
17
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ .
18
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови району проведення досліджень .
18
2.2. Методика проведення досліджень і агротехніка в досліді . . .
20
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБҐРУНТУВАННЯ .
21
3.1. Фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин сої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
21
3.2. Біометричні спостереження за ростом та розвитком рослин сої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
22
3.3. Структура та урожайність сортів сої різних груп стиглості .
24
3.4. Якість зерна різних за стиглістю сортів сої . . . . . . . . . . . . . . .
26
3.5. Раціональність використання природних та виробничих ресурсів соєю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
28
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ. . . . . . . . . . . . . . . 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . .

Работа состоит из  1 файл

МАГИСТЕРСЬКА ДЕСИРТАЦИЯ.docx

— 114.48 Кб (Скачать документ)

     Між вмістом білка і олії в зерні  сої існує тісний зворотний зв’язок, на що вказують багато дослідників [30, 47, 117, 162 та ін.]. Так, найбільший вміст  олії в зерні сої був отриманий  у варіантах, де вміст білка був  найменший: сорти Юг -30 і Чернівецька 1298 мали вміст олії 19,45 та 19,33% відповідно. У сортів Харківська 708 і Фаетон вміст  олії складав 18,54 та 18,17% відповідно.

     Вміст білка в зерні середньоранніх сортів сої коливався в межах 25,56-29,94%, олії 17,70-19,26%. Найвищі показники  вмісту білка мали сорти Чернівецька 9 та Сонячна 29,94 та 28,32% відповідно. Дещо менші значення даного показника отримано у сортів Аполон та Юг -40 – 25,56 та 25,75% відповідно.

     Нами  визначено, що найбільший вміст олії в зерні сої був отриманий  у варіантах, де вміст білка був  найменший: сорти Чернівецька 9 і  Сонячна мали вміст олії 17,70 та 17,80% відповідно. У сортів Юг-40 і Аполон вміст олії складав 19,26 та 19,07% відповідно. Як свідчать дані таблиці 3.5 максимальний вміст білка в зерні середньостиглих  сортів сої був отриманий в  варіанті з сортом Деймос – 28,38%. Дещо менший цей показник був у сорту  Витязь - 50 –24,69%. Олійність насіння  була також найвищою у сорту Деймос – 20,05%, а найменшою у сорту  Витязь 50 – 19,76%.

      Таблиця 3.6

      Вихід білка та олії з 1 гектару посіву сої, кг

Скоростиглі Вихід, ц/га Середньоранні Вихід, ц/га Середньостиглі Вихід, ц/га
Назва сорту білка олії Назва сорту білка олії Назва сорту білка олії
Юг-30 (St) 426 340 Юг-40 (St) 516 386 Витязь -50 (St) 524 420
Фаетон 530 331 Аполон 506 377 Деймос 664 469
Харківська 708 431 263 Сонячна 522 328      
Чернівецька 1298 468 336 Чернівецька 9 489 289      
                   

     Максимальний  вихід білка з 1 га посіву сої був  отриманий у варіантах розміщення сорту Фаетон – 530 кг/га, що перевищував  стандарт на 19,6%, дещо менші значення були отримані у сортів Чернівецька 1298 та Харківська 708 – 468 та 431 кг/га, які  перевищували стандарт на 9,0 та 1,2% відповідно. Найменший вихід білка був  отриманий у варіанті посіву сорту  Юг-30 – 426 кг/га.

     Вихід олії з 1 га посіву скоростиглих сортів знаходився в межах від 263 до 340 кг/га. Максимальних значень показник зафіксували  у сорту Юг-30 - 340 кг/га. Фаетон забезпечував лише на 9 кг/га менший збір олії ніж  стандарт, а Чернівецький 1298 - на 4 кг/га. Суттєвий недобір олії - 77 кг/га було зафіксовано у сорту Харківська 708.

     Максимальний  вихід білка з 1 га посіву сої середньоранньої  групи був отриманий у варіантах  розміщення сорту Сонячна 522 кг/га, дещо менші значення були отримані у сортів Юг-40 та Аполон - 516 та 506 кг/га відповідно. Найменший вихід білка серед  середньоранніх сортів сої був отриманий  у варіанті сорту Чернівецька 9 – 489 кг/га, що на 6,3% менше максимального  збору.

     Вихід олії з 1 га посіву середньоранніх сортів знаходився в межах від 289 до 386 кг/га. Так, найменший вихід олії з 1 га посіву культури був отриманий у сортів Чернівецька 9 – 289 кг/га. В середньому, на 13,5% цей показник був вищим  у сорту Сонячна, на 30,4% - сорту  Аполон та Юг -40 - на 33,6%. Максимальний вихід  білка з 1 га посіву сої був отриманий  у варіантах розміщення сорту  Деймос 664 кг/га, на 26,7% менші значення були отримані у сорту Витязь -50, які складали 524 кг/га. Максимальний вихід олії з 1 га посіву сої був  отриманий у варіантах розміщення сорту Деймос 469 кг/га, на 11,7% менші  значення були отримані у сорту Витязь-50 – 420 кг/га.

      3.5. Раціональність використання  природних та виробничих  ресурсів соєю

     Нині  в соціально-економічному житті  нашої країни відбуваються значні перетворення. Сотні підприємств і установ  набувають статусу самостійності. Господарювання пов’язується із справедливим прагненням господаря власноручно  розпоряджатися своїми коштами. Розрахунки економічної ефективності вирощування  сої здійснювали по цінам, які  сформувались на 2008 рік. При визначенні вартості валової продукції з 1 га в розрахунках використовували  тільки основний вид продукції. Виробничі  витрати формувалися залежно  від агротехнічних, тобто фінансових капіталовкладень (табл. 3.7).

     Таблиця 3.7

Економічна  та біоенергетична ефективність вирощування зерна  сої

Сорт Економіка Біоенергетика
Чистий  прибуток, грн./га Рівень рента-бельності, % Собівартість, грн./ц Приріст енергії, тис. МДж/га Енергетичний коефіцієнт
Скоростиглі
Юг -30 (St) 1401 91,2 68,0 12,8 1,36
Фаетон 1482 95,0 66,7 13,0 1,42
Харківська 708 1208 80,7 71,9 10,6 1,24
Чернівецька 1298 1501 95,8 66,4 12,4 1,35
Середньоранні
Юг - 40 (St) 1859 112,6 61,1 15,9 1,64
Аполон 1774 108,7 62,3 15,2 1,54
Сонячна 1489 95,1 66,7 13,6 1,45
Чернівецька 9 1403 90,6 68,2 11,3 1,28
Середньостиглі
Витязь - 50 (St) 1625 103,3 63,9 16,2 1,79
Деймос 1752 109,4 62,1 18,1 1,84
               

     Серед групи скоростиглих сортів найкращі показники чистого прибутку і  рівня рентабельності мають сорти  Чернівецька 1298 і Фаетон, відповідно 1501 і 1482 грн/га та 95,8 і 95,0%. В середньому на 100 грн/га поступається по прибутку вищенаведеним сортам сорт Юг-30, і  складає 1401 грн/га, при цьому рівень рентабельності дорівнює 91,2%. Найменші показники чистого прибутку і  рівня рентабельності серед групи  скоростиглих сортів мав сорт Харківська 708 – відповідно 1208 грн/га і 80,7%, при  цьому собівартість 1 ц була найвища  у досліді – 71,9 грн./ц. Найнижча собівартість 1 ц/га зерна сої - 66,4 грн. була отримана у варіанті розміщення сорту Чернівецька 1298. Всі ін. сорти культури даної  групи стиглості мали приблизно  однакову собівартість – 66,7-68,0 грн./ц.

     Серед середньоранніх сортів культури найбільший прибуток і рівень рентабельності були отримані у варіанті розміщення сорту  Юг-40 – відповідно 1859 грн/га і 112,6%, собівартість 1 ц зерна склала 61,1 грн./ц. Майже  не поступався сорту Юг-40 по прибутку і рівню рентабельності сорт Аполон: прибуток був меншим на 85 грн/га і  рівень рентабельності – на 3,9%. Найгірші показники економічної ефективності мав сорт Чернівецька 9 – прибуток склав 1403 грн/га і рівень рентабельності 90,6%, при цьому собівартість була 68,2 грн./ц. Сорт Сонячна займав проміжне значення по показникам економічної ефективності. Серед середньостиглих сортів найвищі показники прибутку і рівня рентабельності були отримані у варіанті сорту Деймос – відповідно 1752 грн/га і 109,4%. На 127 грн/га і 6,1% мав менший прибуток і рівень рентабельності сорт Витязь - 50.

     Енергетичний  аналіз та оцінювання технологій виробництва  продукції рослинництва є важливою умовою оптимізації природокористування та визначення першочергових заходів охорони навколишнього середовища.

     Витрати енергії на виробництво одиниці  сільськогосподарської продукції  постійно зростають, що відповідно позначається на її собівартості. Ця тенденція є  проявом закону зниження енергетичної ефективності природокористування. Зростання обсягу використання непоновлюваної енергії призводить до погіршення стану довкілля. При енергетичній оцінці виділяють два основних потоки: енергетичні витрати і накопичену енергію кінцевого продукту. Енергетичну ефективність доцільно розраховувати по кінцевій продукції на одиницю площі цілісного енергетичного циклу виробництва (табл. 3.7).

     Найкращі  показники біоенергетичної ефективності за кількістю приросту енергії (18,1 тис. МДж) та біоенергетичному коефіцієнту (1,84) мав сорт сої Деймос.

 

ВИСНОВКИ  ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Вперше встановлено можливість вирощування сої в умовах рисових зрошувальних систем, що дозволяє отримувати урожаї зерна на рівні 20-27 ц/га та в значній мірі вирішувати проблему попередників для рису і забезпечити підвищення загальної продуктивності рисової сівозміни. При сівбі сої в рисових чеках у кінці травня урожай скоростиглих сортів може бути зібраний у 3 декаді вересня – 1 декаді жовтня у середньостиглих сортів – у 1 декаді жовтня.

2. Більшість скоростиглих  сортів сої, висота рослин яких  становить 95-105 см при вирощуванні  їх у рисових чеках характеризується  слабким ступенем вилягання. Відносно  більш високу стійкість до  вилягання мали сорти Юг-30, Юг 40. Найвищу ступінь до розтріскування  бобів мали сорти Фаетон, Юг-40, Аполон, Деймос.

     3. Із окремих досліджуваних сортів  скоростиглої групи найбільші  значення маси 1000 насінин – 110 г були у сорту Чернівецька  1298; середньоранніх сортів сої  – 145 г були у сорту Сонячна;  середньостиглих сортів – 140 г  були у сорту Деймос.

4. Найбільший врожай  зерна сформували серед групи  скоростиглих сортів – Фаетон, Юг-30 та Чернівецька 1298 - 21,2; 20,3 та 20,2 ц/га відповідно; серед групи  середньоранніх сортів сої Юг-40 та Аполон - врожай зерна 23,3 та 23,0 ц/га відповідно; серед групи  середньостиглих сортів – Деймос, врожай якого склав 27,2 ц/га.

5. Найбільш з якісним  насінням в скоростиглій групи  були сорти Харківська 708 (30,38 білка  та 18,54% олії) та Фаетон (29,06 білка  та 18,17% олії); серед середньоранньої  групи Чернівецька 9 (29,94% білка  та 17,70% олії) та Сонячна (28,38 білка  та 17,80% олії); серед середньостиглої  групи Сорт Деймос (28,38 білка та 20,05% олії). Максимальний вихід білка  з 1 га посіву сої був отриманий  у варіантах: серед скоростиглих  сортів Фаетон – 530, олії сорт  Юг-30 - 340 кг/га; серед середньоранніх - білка - сорт Сонячна 522, олії - сорт Юг-40 386 кг/га; середньостиглих  сорт Деймос білка - 664, олії - 469 кг/га.

6. Серед сортів  сої різних груп стиглості  найкращі економічні показники  мав середньоранній сорт Юг-40 - чистий прибуток при вирощуванні  якого становив 1859 грн/га, рівень  рентабельності 112,6%. Дещо нижчі показники  економічної ефективності мав  середньостиглий сорт Деймос  – його прибуток і рентабельність  становили відповідно 1752 грн/га і  109,4%, біоенергетичної сорт Деймос.

Пропозиції  виробництву:

Информация о работе Порiвняльна продуктивнiсть сортiв соi рiзних груп стиглостi для вирощування в рисовiй сiвозмiнi