Операції на статевому апараті самців свійських тварин. Анатомо-топографічна будова
Курсовая работа, 16 Ноября 2012, автор: пользователь скрыл имя
Описание
Ветеринарна хірургія - наука, яка вивчає захворювання, для лікування яких, крім загальних терапевтичних заходів (фармакологічних, фізичних і біологічних), застосовують різноманітні криваві й некриваві механічні прийоми, які мають на меті ліквідацію або полегшення хворобливого стану тварини. В оперативній хірургії механічні прийоми є основними. Із ряду окремих простих механічних прийомів або ручних дій складаються більш складні оперативні прийоми, які називаються хірургічними операціями.
Содержание
ВСТУП 3.
1. АНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНІ ДАНІ 4.
2. ПОНЯТТЯ ПРО ХІРУРГІЧНУ ОПЕРАЦІЮ 16.
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ОПЕРАЦІЙ 16.
4. ЗМІСТ ХІРУРГІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ 21.
5. ХІРУРГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ 24.
6. РОЗТИН ПЕРСИСТУЮЧОЇ ВУЗДЕЧКИ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА 33.
7. ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗРИВІ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА 37.
8. ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ІІРИ ФІМОЗІ 39.
9. ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ПРИ ПАРАФІМОЗІ 40.
10. РЕПОЗИЦІЯ ТА ФІКСАЦІЯ ПРЕПУЦІАЛЬНОГО МІШКА 41.
11. ЕКСТИРПАЦІЯ НОВОУТВОРЕНЬ 44.
12. ОПЕРАТИВНА ПІДГОТОВКА ПРОБНИКІВ БИКІВ І БАРАНІВ 47.
13. ПІДГОТОВКА БИКІВ-ПРОБНИКІВ ШЛЯХОМ ВАЗЕКТОМІІ 47.
14. ПІДГОТОВКА БАРАНІВ-ПРОБНИКІВ ШЛЯХОМ ВАЗЕКТОМІІ 48.
15. ПЛАСТИЧНИЙ ЗСУВ ПРЕПУЦІАЛЬНОГО МІШКА З СТАТЕВИМ ЧЛЕНОМ У БИКА 49.
16. ПЕРЕСАДКА ПРЕПУЦІЯ І ПЕНІСА В БАРАНА 51.
17. ЗШИВАННЯ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА БИКА В S-ПОДІБНОМУ
ВИГИНІ 52.
18. ВКОРОЧЕННЯ ПІДІЙМАЧА СТАТЕВОГО ЧЛЕНА ПРИ ПІДГОТОВЦІ БИКА-ПРОБНИКА 54.
ВИСНОВКИ 56.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Работа состоит из 1 файл
Курсова з хірургії (Операції на статевому апараті самців свійських тварин. Анатомо-топографічна будова, техніка і ускладнення).doc
— 2.21 Мб (Скачать документ)Судини, що кровоточать, шкірнофасціальної рани черевної стінки лігірують, рану припудрюють трицилліном або іншими складними порошками, накладають вузлуваті, краще петлевидні вертикальні шви й покривають їх клейовою пов'язкою або антисептичним лейкопластиром. Далі, починаючи від каудального краю зашитої рани, роблять лінійний розріз шкіри вліво убік колінної складки під кутом в 70—80° до серединної лінії Зупиняють кровотечу, припудрюють рану, знімають гніт зі шкірної складки, розправляють її й переміщають препуцій з пенісом на рану. Потім підшивають до неї вузлопатими швами шкірні краї розправленої складки, починаючи від каудального кінця рани. Лінію швів покривають лейкопластирем.
Рис.18 . Етапи пластичного переміщення препуціальньного мішка з статевим членом у бика.
Після операції утвориться запальний набряк. Для попередження значного набряку підшкірно вводять гідрокортизон. Шви знімають на 7-8-й день. Бика як пробника можна використовувати не раніше ніж через 3-4 тижні після первинного загоєння ран. При відсутності сталевого гніта роблять два паралельних розрізи по одному з кожної сторони препуція, починаючи від рівня дна препуціального мішка. Розрізи ведуть у краніальному напрямку й з'єднують їх дугоподібно вперед препуція на 3-4 см. Далі операцію проводять, як описано вище.
16. ПЕРЕСАДКА ПРЕПУЦІЯ І ПЕНІСА В БАРАНА
(за Р. А. ВАСИЛЬЄВИМ)
Барана перед операцією
витримують 18-24 годин на голодній дієті.
Перед операцією задають
Техніка операції В препуцій вставляють гумову трубку товщиною до 2 см (2). Відступивши на 2 см від кінця препуція, шкіру збирають у поперечну складку й роблять веретеноподібний розріз шкіри навколо препуціального отвору довжиною в 3-4 см. Далі від каудального кута цього розрізу розсікають шкіру дозаду вздовж середньої лінії препуція протягом 12-14 см (4) Потім відпрепаровують шкіру із препуциальным отвором від черевної стінки, перетинаючи при цьому краніальні й каудальні препуціальні м'язи. Орієнтуючись на введену в препуцій гумову трубку, ведуть препаровку вздовж препуція в межах зробленого поздовжнього серединного розрізу. Відпрепарувавши шкіру з вентральної і бічної поверхонь препуція, відокремлюють його від вентральної черевної стінки шляхом розсічення фасції й сполучної тканини. Після відділення препуція від черевної стінки з нього витягають гумову трубку й обертають препуцій стерильною марлевою серветкою.
Далі формують підшкірне містилище для препуція й статевого члена. Для цього на правій виголеній бічній черевній стінці розрізують шкіру й пухку сполучну тканину на 3-4 см, відступивши від природного положення препуція вліво до 12-и см і на таку ж відстань від основи відпрепарованої частини препуция.
Рис.19. .Пересадка препуція і пеніса у барана за Р.А. Васильєвим
У зроблений розріз обережно вводять стерильний шпатель під кутом 65 і направляють його до основи відпрепарованого препуція. Ретельно роз'єднуючи шпателем пухку підшкірну клітковину, просувають його до основи препуція й виводять у заднього кута рани поздовжнього розрізу. Шпатель витягають, а замість нього вводять у підшкірний тунель стерильний корнцанг, захоплюють ним шматок шкіри із препуціальним отвором і препуціем, знімають із останнього серветку, злегка припудрюють одним з бактеріостатичних порошків і проводять крізь туннель. Знімають корнцанг, розправляють шкіру кінця препуцяя так, щоб її краї співпали з краями шкіряної рани черевної стінки, і накладають вузловаті шви. Закінчують операцію накладенням швів на поздовжню рану черевної стінки. При суворому дотримані асептики й антисептики післяопераційний період протікає при наявності помірного набряку без нагноєння. Шви знімають на 7-8-й день. Як пробників тварин можна використовувати через 3-4 тижні після операції.
17. ЗШИВАННЯ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА БИКА В S-ПОДІБНОМУ ВИГИНІ (за Р. А. ВАСИЛЬЄВИМ)
Підготовляти бичків-пробників цим способом доцільніше у віці 12 місяців і старше.
Операційне поле готують звичайним способом, знеболюють введенням 0,5% -ного розчину новокаїну по лінії розрізу. При наявності ромпуна його инєкують внутрішньомязово. Це забезпечує необхідне знерухомлення оперуємого бичка.
Техніка операції. Розріз роблять довжиною 5-6 см по середній лінії промежини, відступивши від шийки мошонки на 2-3 см. Розсікають шкіру, фасцію, лигують судини, що кровоточать, роз'єднують пальцями пухку клітковину й проникають із правої сторони тіла пеніса до його дорсальної поверхні. Захопивши великим і вказівним пальцями вентральне його коліно, виймають пеніс із рани. Ізолюють витягнуту частину пеніса від навколишньої пухкої сполучної тканини.
Рис.20. . Зшивання статевого члена в S-подібному згибі.
Накладають лігатуру-держалку на верхньо-бокову (звернену до оператора) поверхню пеніса, прошиваючи 1/3 товщини його, каудально від держалки роблять на дорсальної поверхні члена дві насічки білкової оболонки довжиною 3-4 см і глибиною 0,5 см. Одну з них розташовують на вентральному коліні, а іншу на дорсальному коліні S-подібного вигину пеніса, уникаючи по можливості ушкоджень кровоносних судин. Потім для зближення того й іншого коліна в зоні насічок накладають два петлевидных горизонтальних шви. Голки вколюють над насічкою верхнього коліна, трохи відступивши від сечівника так, щоб кінець її пройшов через 1/3 товщини пеніса й вийшов через рану цієї насічки. Далі голку вколюють із боку рани другої насічки вентрального коліна так, щоб до викола вона пройшла також 1/3 товщі пеніса й вийшла над уретрою через білкову оболонку. Відступивши від викола на 1-1,5 см, вколюють голку у зворотному виколу напрямку й закінчують проведення лігатури на дорсальному коліні. Виконав таким же способом другий стібок шва, відступивши від першого на 1-1,5 см. зав'язують кінці лігатур першого й другого стібків хірургічним вузлом, щільно підтягуючи верхнє коліно до нижнього. Зшите верхнє й нижнє коліна статевого члена й основну рану припудрюють трициліном або іншим складним бактеріостатичним порошком. На шкірну рану накладають вузлуваті шви й заклеюють колоїдною пов'язкою або антисептичним лейкопластиром. У післяопераційному періоді спостерігається помірний набряк, що проходить через 3-4 дні. Шви знімають на 7-8-й день. Дорослих биків можна використати як пробників через 3-4 тижні після операції.
Цей спосіб поки не одержав широкої апробації, але по простоті його здійснення й ефективності він заслуговує застосування.
Більш фізіологічний і найменше загальмовує статевий рефлекс у баранів і биків-пробників спосіб пластичного переміщення статевого члена.
18. ВКОРОЧЕННЯ ПІДІЙМАЧА СТАТЕВОГО ЧЛЕНА ПРИ ПІДГОТОВЦІ БИКА-ПРОБНИКА (за С. Т, ШИТОВИМ)
Операцію виконують на стоячій або лежачій тварині, зафіксованій, як при кастрації. Протягом доби до операції бика витримують на голодній дієті.
Область промежини миють водою з милом, потім 2%-ным розчином хлораміну й осушують. Операційне поле двічі змазують настойкою йоду. У ході операції суворо дотримують правил асептики й антисептики.
Після інфільтраційної анестезії, відступив вниз від сідничної вирізки на 15 см, на середині промежини по білій лінії роблять розріз шкіри, підшкірної клітковини, глибокої фасції довжиною 7-8 см. Підводять палець під кремастер і витягають його назовні, збираючи в складку довжиною 3-4 см. На основу складки накладають м'який кишковий гніт. Вище гніта на праву й ліву частини кремастера накладають по одному стібку горизонтального петлевидного шва із шовку Потім гніт знімають і підшивають кожну вершину складки стібком вузлуватого шва до проксимальної частини кремастераю У місцях накладення швів попередньо треба скарифікувать ту й іншу частини кремастера.
Рану припудрюють трицилліном, і накладають переривчастий шов. Зверху наносять кубатол або ватно-коллоїдную пов'язку. Шви знімають на 7-8-й день. Бика мож'но експлуатувати як пробника через 3-4 тижні після операції.
ВИСНОВКИ
Мета ветеринарної служби тваринницького комплексу - забезпечити збереженність здоров'я тварин, а також одержати від них оптимальну, фізіологічно припустиму продуктивність при високій якості молока, м'яса, вовни, шкір. У зв'язку із цим ветеринарний лікар повинен бути контролером фізіологічного стану тварин, зоогигиенических параметрів змісту й годівлі, експлуатації їх з обліком біологічних особливостей і фізіологічних можливостей організму. Однак таких результатів важко домогтися тільки ветеринарно-санітарним контролем. Крім цього, необхідно вчасно виявляти ранні ознаки захворювання тварин, щоб якомога раніше проводити попереджувальні й лікувальні заходи, спрямовані на нормалізацію обміну речовин, усунення порушень фізіологічних функцій, що сприяють виникненню незаразних і заразних захворювань.
Особливої уваги заслуговують операції в ділянці статевого апарату самців.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Анатомія свійських тварин:-Підручник / С. К. Рудик, Ю. О. Павловський, Б. В. Криштофорова та ін.; За ред С. К Рудика. — К: Аграрна освіта, 2001. — 575 с.: іл.
2. Власенко В. М., Тихонюк Л. А Хірургія у молочному тваринництві.- К.: Урожай, 1994—176с.
3. Власенко В М., Тйхонюк Л. А. Хірургія у конярстві. - К.: Урожай, 1995.-255 с.
4. Власенко В. М., Тйхонюк Л. А. Хірургія у свинарстві та вівчарстві. -К.: Урожай, 1998.-318 с.
5. Власенко В. М., Тйхонюк Л. А. Ветеринарна анестезіологія. - Біла Церква, 2000. - 335 с.
6. Борисович В. Б., Борисевич Б. В. Оперативная хирургия домашних животных. - К., 1996. - 253 с.
7. Герцен П. П. Профилактика и лечение травм в промышленном животноводстве. -Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1981.-353 с.
8. Кашин А.С. Профилактика и остановка кровотечения у животных – М. Колос 1987.
9. Ковалев М.И. Петраков К.А. Практикум по оперативной хирургии с основами топографической анатомии домашних животных Мн.- Урожай 1991 136 с.
10. Лебедев М.И., Зеленевский Н.В., "Практикум по анатомии сельскохозяйственных животных". СПб.: "Агропромиздат", 1995.
11. Магда И.И. Иткин Б.З. Воронин И.И. М. Агропромиздат 1990 –333с.
12. Магда І.І., Власенко В. М., Пономаренко Є. Н. Оперативна хірургія: Практикум. - К.: Вища школа, 1993. - 199 с.
13. Магда И. И., Воронин И. И. Обезболивание животных. - М.: Колос, 1974.-207 с.
14. Оперативна хірургія тварин з основами топографічної анатомії і анестезіології / За ред. І. І;Магди; ї. І. Магда, В. М. Власенко, 1.1. Вороній та ін. -К.: Вища школа, 1995. -296 с.
14. Оперативная хирургия / Под ред. И, И. Магды; И;.-И. Магда, Б. 3. Иткин, И.И.Воронин и др.-М.: Агропромиздат, 1990.-333 с.
15. Оперативная хирургия в ветеринарной медицине / П. П. Герцен, С. В. Аранчий, В. И. Скрипник, Ю. Г. Мироненко и др. - Полтава: Компьютерные технологии, 1998. - 392 с.
16. Плахотин М.В. Справочник по ветеринарной хирургии. М. Колос 1977
17. Шакалов К.И. Башкиров Б.А. Павоженко И.Е.Частная ветеринарная хирургия – М. Агропромиздат 1986 –415с.