Аналіз міграційної політики України: основні напрями її діяльності

   Зміст

   1 .Суть, значення міграційних процесів, їх вплив на розвиток економіки країни...........................................................................................................................с.4-5

   2.Аналіз  динаміки та структура міграційних  процесів в Україні та їх вплив на економічне зростання країни.....................................................................................с.6-9

   3.Проблеми  участі України у міжнародному  обміні трудовими

   ресурсами.............................................................................................................с. 10-11

   3.1  Тенденції трудової міграції з України до країн СНД................................с.12-17

   3.2 Нелегальна міграція в Україні, шляхи її подолання...................................с18-23

   4.Аналіз  міграційної політики України: основні напрями її

   діяльності..............................................................................................................с.24-29

   5.Шляхи  вирішення проблем несприятливих  міграційних процесів

   України..................................................................................................................с.30-32

   Пропозиції  та висновки............................................................................................с.ЗЗ

   Додатки.................................................................................................................с.34-40

   Використана література............................................................................................с.41              
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ

   Одним із важливих чинників, які зумовлюють зміну чисельності населення  країни та його перерозподіл між окремими регіонами та населеними пунктами, є міграції населення. Міграції - це переміщення людей із зміною місця проживання. Вони мають різну, спрямованість, тривалість залежно від багатьох причин. У своїй роботі я маю на меті розглянути особливості міграцій населення України, їх причини, спрямованість та  обсяги в умовах ринкової трансформації економіки України. Об'єктом дослідження є  процеси міграції в Україні. Суб'єкт дослідження – теоретико – методологічні та прикладні аспекти дослідження міграції населення. Теоретичною методологічною  основою роботи слугували наукові положення,викладені у працях українських і  зарубіжних дослідників з теорії  народонаселення і методики    демографічного  аналізу.

   В умовах розширення   світогосподарських зв'язків трудова міграція з часом набула глобального характеру. Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції в Україні актуалізує її дослідження як явища, що має суттєвий вплив на розвиток    економіки,соціальної сфери,демографії та інших сторін суспільного життя. Важливість дослідження процесів міжнародної трудової міграції в Україні зумовлена також стрімким зростанням її обсягів та інтенсивності,поширенням на всі регіони держави. Традиційний підхід,що на практиці реалізується як прагнення або спроба вирішувати проблеми в окремих сферах суспільного життя,нехтуючи системністю та цілісністю підходів,не може бути ефективним. Тому на шляху вироблення в Україні ефективної стратегії і тактики втручання держави в процес міжнародної трудової міграції,що розвивається досить швидкими темпами,виникає велика потреба поєднання наукових розробок,досліджень і практичних кроків. Має бути реалізованим такий концептуальний підхід,суть якого б полягала в тому,щоб предметом відповідних досліджень стали не лише зміст і особливості формування міжнародного ринку праці. Досить суттєва увага має приділятися аналізу основних елементів міжнародних міграційних процесів,критичному підходу до існуючої практики їх державного регулювання,впливу стану економіки та соціальної сфери на динаміку і обсяги міжнародної трудової міграції в Україні,вивченню та впровадженню міжнародного     досвіду.

   Процес  міжнародної трудової міграції в Україні на сучасному етапі ринкової трансформації економіки, як якісно нове для нас явище,є мало дослідженим і потребує особливої уваги з боку вчених і держави. А тим часом,у світовій практиці вже існують достатньо змістовні моделі системного втручання в процес міждержавної трудової міграції населення.          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   1.Суть,значення міграційних процесів,їх вплив на розвиток економіки країни  

   Поряд з природним  рухом на демографічні параметри населення впливає територіальна мобільність,або механічний рух населення.Останній пов'язаний з міграційними процесами.Переважно під міграцією розуміють такі територіальні переміщення населення,які супроводжуються зміною місця проживання та місця праці (назавжди або на досить  тривалий строк) як у межах однієї країни,так і поза її межами.У демографічних та демоекономічних дослідженнях термін «міграція» вживається щодо таких актів переміщень у просторі,які пов'язані,по-перше,з перетином адміністративних   меж населених пунктів,по-друге,із зміною індивідом місця проживання назавжди чи на певний строк.

   Соціально-економічна суть міграції населення полягає  у забезпеченні кількісної та якісної  відповідності між потребою у  робочій силі та  наявністю її у різних регіонах держави,а також у реалізації прагнень працівників   задовольнити  особисті потреби соціального,професійно-кваліфікаційного та духовного характеру.

   Переміщення у просторі відбувається внаслідок  дії економічних, соціальних,демографічних,політичних,етнічних,освітніх,морально-психологіч-них,військових,екологічних та інших факторів,але ці чинники діють одночасно,  вони певною мірою  взаємозалежні, тож виявити  окремі компоненти міграційного процесу,сформовані під впливом одного чи двох факторів, як правило,складно.

   Будь-який міграційний  акт відбувається під дією комплексу мотивів.  Вони залежать від суб'єктивних та об'єктивних причин: з одного боку,міграції відбуваються за особистим бажанням — кожен громадянин має право і можливість вибирати для себе місце проживання та праці,тобто задовольнити   свої різноманітні  потреби матеріального,професійно-кваліфікаційного і   духовного характеру.

   Для  дослідження міграційних  процесів велике значення має визначення соціально-демографічних характеристик мігрантів, оцінка обсягів міграцій, вивчення кількісних і структурних характеристик міграційних процесів, прогнозування напрямків та інтенсивності їх розвитку.Вивчення  міграційних процесів ґрунтується на матеріалах переписів населення,даних поточного обліку мігрантів,вибіркових досліджень окремих міграційних потоків.  Основним джерелом оперативної інформації про міграцію населення в Україні сьогодні є поточний облік міграційних подій.Він здійснюється шляхом  безпосередньої реєстрації осіб, задіяних у міграційних процесах, тих, хто виписується з попереднього або прописується на новому місці проживання. Ця процедура пов'язана із заповненням талонів статистичного обліку до адресних листків прибуття та вибуття.

   Структуру загальних міграційних потоків, їх питому вагу, з якої наочно можна  уявити її кількісний і якісний характер (орієнтовно, тому що пропорції змінюються, хоча й у відносно невеликих розмірах), дано на малюнку.

   \ 

   Структура територіального руху населення  в Україні  

   2. Аналіз динаміки та структура міграційних процесів в Україні та їх вплив на

   економічне  зростання країни

   Україна у всі історичні періоди відзначалася значним переміщенням людей як по її території, так і за її межі.

   У роки останнього десятиліття XX ст. значно змінились обсяги і напрями міграційних потоків.У перші роки після проголошення незалежності України значно зменшились обсяги еміграції.З іншого боку,багато українців та представників нацменшин, які раніше проживали в Україні (німці, кримські татари та ін.),почали повертатись (репатріювалися) на свою батьківщину. Тільки за 1991-1999 рр. на територію України повернулося 243 тис. кримських татар і 12 тис. депортованих вірмен, болгар, греків, німців. Внаслідок цього сальдо міграції було додатнім,в 1995 р., наприклад, воно становило понад 282 тис.  осіб.

   Однак,вже  з 1996 р. припинився потік репатріантів,посилилися кризові процеси в економіці,що зумовлювали скорочення працівників  у різних галузях господарства,зниження рівня і погіршення якості життя  людей.Надія на недовготривалість  цих процесів,на проведення ринкових реформ в країні ще певний час стримувала переселення людей за межі держави.Але вже із 1997 р. сальдо міграції стає від'ємним,його обсяги збільшуються,поступово все більше людей бере участь у міждержавних міграціях. а даними центру "Демократичні ініціативи" не менше 5-7 млн. громадян України з більшою чи меншою періодичністю виїжджають за кордон на тимчасові сезонні роботи з метою поповнення сімейного бюджету.Виїжджають переважно люди з високими якісними характеристиками робочої сили та інтелектуального потенціалу.

   Із 1998 р.,коли вперше в Україні Міністерство статистики почало облікувати мігрантів, можна аналізувати не тільки обсяги міграцій,але й вікову,статеву,етнічну,освітню  і професійну структуру мігрантів.Ці дані свідчать про те,що вибуття населення з України становить серйозну проблему, яка у перспективі може становити загрозу формуванню продуктивного праце ресурсного потенціалу.Це підтверджує ряд показників, передусім,це обсяги       мігрантів  (додаток   А). /

   Аналіз  засвідчує велику міграційну активність населення України.Воно бере участь як у внутрішніх (внутрішньо регіональних та міжрегіональних), так і міждержавних міграціях.У цих міграціях було задіяно тільки у 1993-2002 рр. 18,3 млн. осіб.Внутрішні міграції не впливають на зміну чисельності населення держави,а тільки на його перерозподіл в межах її території (додаток Б).Їх обсяги поступово зменшуються,бо високий рівень безробіття,що охопив всі регіони України,не сприяє переміщенню населення.Особливо сповільнилися обсяги міграцій із сільської місцевості у міста,що були досить значними у 80-90-ті роки.Обсяги та спрямованість внутрішньо державних міграцій зумовлюються значною мірою територіальними відмінностями у соціально-економічному розвитку,різним рівнем життя населення,його структурою та   ін.

   Дослідженнями встановлено,що міграційна активність є набагато вищою серед міського населення, ніж серед сільського,що місцями вибуття мігрантів є, передусім,малі та середні міста,а  прибуття - великі міста.тільки у 2010 р. зі зміною місця проживання в Україні перемістилось понад 129,5 тис. осіб, що набагато менше,ніж у попередні роки.

   Характерною рисою сучасних міграцій населення  України є поступове зменшення  обсягів внутрішньодержавних потоків  і збільшення міждержавних. До 1996 р.Україна  мала додатне сальдо міграції (імміграція не переважала еміграцію),а пізніше - від'ємне.У 2002 р. кількість вибулих на 45 тис. осіб перевищила кількість прибулих.Найбільша імміграція в Україну була у 1991-1992 рр., після проголошення її незалежною державою, тоді прибуло майже 1,3 млн. осіб.А вже у 2008 р. чисельність іммігрантів становила 66 тис. осіб (у 8 разів менше,ніж у 1995 р.).Серед них багато сезонних мігрантів,які виїжджають на певний термін (до 3 років) в пошуках заробітків.Така міграція певною мірою пом'якшує ситуацію з безробіттям в Україні,є джерелом прибутків для багатьох родин.Якщо раніше основні потоки мігрантів формувалися з прикордонних областей,то зараз за кордоном на тимчасових, сезонних роботах зайняті люди з усіх регіонів України.Серед них у країнах СНД у 2009 р. працювало 8,3% мігрантів,а решта - у інших країнах.Більша частина мігрантів працювали у Греції, Італії, Іспанії, Німеччині, Великобританії, Чехії,Польщі,Росії, Ізраїлі,Ліберії,Багамах, Кіпрі,США та ін. Переважна більшість мігрантів - чоловіки (понад 70%).Найбільше офіційно зареєстрованих мігрантів,які тимчасово працювали за кордоном,було в Одеській,Закарпатській,Львівській,Харківській,Тернопільській,Донецькій та Івано-Франківській областях.Найширшою є географія зовнішніх зв'язків мігрантів із Одеської області,вони працювали у 32 країнах  світу.

   За  2001-2009  чисельність  емігрантів  становила  понад  2,1   млн.  осіб. Більшість із емігрантів виїжджають з України до Російської Федерації, але їх кількість поступово зменшується (у 2009 в 2,4 менше,ніж у 1996 р.). Збільшується кількість людей,які виїжджають у високорозвинені країни світу (США, Ізраїль, Німеччина та ін.).

   Більшість серед мігрантів - понад 60% - люди працездатного віку,що свідчить про переважно трудову міграцію.Серед тих, хто виїжджає з України, висока частка людей з вищою освітою,особливо серед тих,хто емігрує в розвинені країни світу (в 2008 р. -24%).В їх числі багато людей,які мають науковий ступінь, що свідчить про відтік з України високопрофесійних кадрів, тобто "міграцію умів".