Завдання інформаційно-аналітичних служб підприємств

     - інформаційно-аналітичне дослідження  клієнтів, партнерів, конкурентів  та інформаційно-аналітичне забезпечення  операцій і угод банку.

        У свою чергу, завдання економістів-аналітиків  підрозділів установ банку такі:

     - аналіз ефективності технологій банківських операцій і послуг;

     - акумуляція інформації, яка є  в підрозділі, проведення інформаційного  аудиту;

     - участь в інформаційно-аналітичних  дослідженнях клієнтів, партнерів  та конкурентів, інших суб’єктів  ринку банківських послуг;

     - розроблення пропозицій щодо  оптимізації та удосконалення  форм і методів діяльності  підрозділів, перспектив їх розвитку.

        Інформаційно-аналітична робота  з дослідження конкретного об’єкта  включає три повністю самостійні  аспекти, в кожному з яких  необхідно розглянути наявні факти.

        Перший аспект — вивчення існуючого  становища. Для розгляду питань  у цьому аспекті необхідно  мати тільки так звані “голі”  факти, які підбираються у такий  спосіб, щоб вони вказували на  відповідні закономірності та  тенденції існування (діяльності) об’єкта, який досліджується.

        Другий аспект — вивчення можливостей,  тобто потенціалу об’єкта, причому  як можливостей загальних —  без протидії об’єкту, так  і можливостей за умов активної  протидії його розвитку. Тут слід  звернути увагу на те, наскільки ефективно можуть бути реалізовані такі можливості об’єкта за конкретних умов, скажімо, притаманних відповідним банківським операціям.

        Третій аспект — вивчення (визначення) намірів об’єкта, його можливих  дій за тих чи інших умов. Тут насамперед аналізуються сприятливі та несприятливі фактори для дій об’єкта, порівнюється становище і поведінка даного об’єкта з іншими об’єктами, визначаються верхні та нижні межі розвитку (дій) об’єкта, його уразливі місця. На основі цього складається прогноз поведінки об’єкта за умов проведення конкретної банківської операції.

        В організації дослідження конкретного  об’єкта велике значення має  схема побудови роботи фахівців-аналітиків, яка передбачає створення відповідної  логічної структури з розрізнених подій і фактів. Як варіант ця схема може мати таку структуру:

     - збір фактів, які так чи інакше  стосуються подій і об’єктів, що цікавлять банк;

     - збір фактів, які прямо чи побічно  стосуються цих подій чи об’єктів;

     - побудова логічних зв’язків між  фактами, подіями з урахуванням  територіальних, часових та інших  характеристик, виявлення причин  їх взаємозв’язку;

     - визначення і розстановка можливих  учасників подій і фактів;

     - аналіз (вивчення) характеру діяльності  можливих учасників та їхніх зв’язків у зазначених подіях;

     - установлення пунктів (місць)  стикання можливих учасників  між собою і з цікавими для  банку об’єктами;

     - побудова логічної схеми кожної  події;

     - виявлення ролі і місця у  подіях можливих учасників;

     - визначення можливих перспектив розвитку ситуації.

        За результатами ІАР розробляються  відповідні інформаційні документи,  які надаються керівництву банку  або його керівним органам.  Сьогодні до таких інформаційних  документів належать:

     - інформаційні повідомлення — надання інформації, особливо важливого значення у вигляді усного чи письмового викладення;

     - інформаційні доповіді — комплексне  і всебічне викладення проблеми  з використанням усієї наявної  щодо неї інформації;

     - інформаційні довідки — опис  окремих характеристик конкретних подій або об’єктів;

     - інформаційні огляди — опис  основних інформаційних повідомлень  за певний період у формі  резюме з класифікацією за  рубриками;

     - інформаційні зведення — опис  загальної картини існуючих подій;

     - інформаційні прогнози — короткий огляд подій, фактів, викладення висновків і можливого розвитку ситуації з відповідним обґрунтуванням.

       Таким чином, інформаційно-аналітична робота у загальному вигляді спрямована на створення моделі відповідного об’єкта (людина, фірма, виробництво), діяльності (банківські операції, взаємовідносини суб’єктів на ринку банківських послуг), стану (рівень розвитку, основні показники) тощо на основі отримання та аналізу інформації. Створення таких моделей є продуктом інтелектуальної діяльності конкретної людини, фахівця служби безпеки. 

3. Завдання  ІАС на базі наукових бібліотек

  Загальна тенденція збільшення  кількості інформації в суспільстві і, як наслідок,

зростання  інформаційних запитів користувачів бібліотек потребують реалізації проектів щодо поліпшення повноти та якості інформаційно-аналітичної діяльності наукових бібліотек.

     Становлення інформаційної аналітики, як особливої діяльності бібліотечних структур, проходило в найкоротші строки, в умовах інтенсифікації всіх процесів і загострення багатьох проблем в українському суспільстві. Активно створювалися інформаційно-аналітичні служби, перевагами яких є оперативний доступ до великих масивів різноманітної інформації, наукової,  монографічної літератури, наукових статей,  матеріалів періодики, інформації з мережі Інтернет.

     Робота  інформаційно-аналітичних структур на базі наукових бібліотек забезпечує перш за все розв’язання таких  завдань:

• отримання об’єктивної та достовірної інформації про перебіг цих процесів, у тому числі і в реальному аспекті;
• виявлення суспільно-політичних, соціально-економічних, науково-технічних та інших проблем;
• моніторинг інформаційного простору;
• системний аналіз одержаної інформації;
• забезпечення органів управління, установ і організацій, громадян інформацією, одержаною при здійсненні моніторингу;
• виявлення чинників, що викликають суспільно-політичні, економічні й соціальні загрози в даний час і в перспективі.

Нині  одним із пріоритетних і перспективних  напрямів роботи інформаційно-аналітичних  служб на базі наукових бібліотек  є підготовка інформаційних продуктів «на випередження» . Такі матеріали можуть містити експертні оцінки, аналітичні довідки та прогнози розвитку ключових проблем нашого суспільства.

     Підсумовуючі, можна сказати, що інформаційно-аналітична діяльність великих наукових бібліотек сьогодні повною мірою здатна реалізувати інформаційні вимоги сучасного замовника. Основними завданнями інформаційно-аналітичних служб на базі наукових бібліотек є вивчення та аналіз проблемних ситуацій в суспільстві, виявлення проблем різного інформаційного характеру, забезпечення органів управління, установ та громадян вчасною та повною  інформацією. 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

1. Інформаційно-аналітична діяльність стає необхідною для успішного функціонування будь-якого органу діяльності, адже інформаційне суспільство прогресує і заповнює собою майже всі ланки людського існування. Саме тому створюються інформаційно-аналітичні служби на підприємствах, основними завданням яких є створення системи інформаційного забезпечення управлінської діяльності. Це завдання включає поточне інформування керівника та розв’язання проблемних ситуацій, що виникають у сфері управління.
2. Основним завданням інформаційно-аналітичної служби на комерційних підприємствах є дослідження й аналіз зовнішнього та внутрішнього станів підприємства та, на основі проведеного аналізу, вироблення відповідних рекомендацій і пропозицій, оперативне, повне наочне надання результатів аналізу, що відповідають висновків і вироблених рекомендацій.
3. Інформаційно-аналітична робота у загальному вигляді спрямована на створення моделі відповідного об’єкта (людина, фірма, виробництво), діяльності (банківські операції, взаємовідносини суб’єктів на ринку банківських послуг), стану (рівень розвитку, основні показники) тощо на основі отримання та аналізу інформації.

     4. Інформаційно-аналітична діяльність  великих наукових бібліотек сьогодні  повною мірою здатна реалізувати  інформаційні вимоги сучасного  замовника. Основними завданнями  інформаційно-аналітичних служб  на базі наукових бібліотек  є вивчення та аналіз проблемних ситуацій в суспільстві, виявлення проблем різного інформаційного характеру, забезпечення органів управління, установ та громадян вчасною та повною  інформацією. 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 c.

2. Валеев Р. Аналитическая служба банка — новый подход к информации // Деньги. — 1996. — № 9.

3. Давыдов И. Информационно-аналитическое обеспечение фирмы // Служба безопасности. — 2000. — № 3—4.

4. Сілкова Г. Інформаційно-аналітична діяльність як напрям інформаційної діяльності / Г. Сілкова // Вісн. кн.. палати . – 1999. - №3.- С. 15 – 16.

5. http://ukraine-diplom.com

6. http://www.amulet-group.ru