Внутрішнiй економічний механiзм підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2012 в 14:06, курсовая работа

Описание

Мета виконання цієї курсової роботи – поглибити теоретичні знання по структуризації підприємства як економічної системи і набути навичок системно-цільового підходу до аналізу структури управління підприємством, а також внутрішньовиробничого економічного аналізу.
У процесі виконання курсової роботи необхідно виявити:
• наявність теоретичних знань з виучуваного предмету та вміння їх використовувати в економічних розрахунках;
• вміння користуватися спеціальною та нормативною документацією;
• знання діючого законодавства в галузі функціонування підприємства;
• вміння проаналізувати основні показники діяльності підприємства, розробити та обґрунтувати пропозиції щодо поліпшення його роботи.

Содержание

ВСТУП
1. МОТИВАЦІЯ І СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА
2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
3. ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
3.1. Задачі, джерела і послідовність аналізу
3.2. Аналіз виконання плану випуску продукції
3.3. Аналіз виконання плану по праці і заробітній платні
3.4. Аналіз виконання плану по собівартості продукції
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Работа состоит из  1 файл

курсовая работа пример.doc

— 392.00 Кб (Скачать документ)

де  Уфк,Унк – відповідно фактичне і планове значення показника рівня якості.

Показником якості продукції цехів, ділянок, бригад може бути продукція вищої категорії якості або частка продукції, зданої з першого пред'явлення.

Частка продукції вищої категорії якості в загальному об'ємі товарної продукції:

Ук = Пвк / Побщ  100                                              (3.4)                                               

де  Пвк – об'єм продукції вищої категорії якості, грн;

Побщ – загальний об'єм випуску продукції, грн.

Аналогічно розраховується частка продукції, зданої з першого пред'явлення.

Про якість продукції судять також по величині браку у виробництві.

В цьому випадку показником якості умовно вважається рівень браку, який розраховується як відношення собівартості забракованих виробів і витрат на виправлення браку до собівартості товарної продукції цеху. З'ясовується, в яких цехах і із яких причин виник брак. Проводиться звіт спеціальної комісії цеху про кількість забракованої продукції по місцю його виникнення. Аналізується динаміка абсолютного розміру браку і відсоток браку по відношенню до об'єму випущеної продукції по місяцях. Проводиться аналіз претензій і рекламацій споживачів.

Таблиця 3.1. – Аналіз виконання плану випуску продукції

Показник

Значення

плановий об'єм випуску продукції встановленої номенклатури в прийнятих одиницях вимірювання

1000

фактичний об'єм продукції, випущеної в межах планового завдання

950

Коефіцієнт виконання плану по номенклатурі

95

сума об'ємів випуску продукції, що недовипущена в порівнянні з плановим завданням по номенклатурі, і продукції, випущеної з порушенням встановлених термінів здачі на склад (передачі споживачу)

50

Коефіцієнт виконання завдань по випуску продукції в номенклатурі і у встановлені терміни

5

фактичне значення показника рівня якості

97

планове значення показника рівня якості

100

Виконання плану за якістю продукції, робіт, послуг

0,97

об'єм продукції вищої категорії якості

44232

загальний об'єм випуску продукції

45600

Частка продукції вищої категорії якості в загальному об'ємі товарної продукції

97

 

Висновок: аналіз виконання плану з випуску продукції вказує майже повне його виконання, що є позитивним фактором  в роботі підприємства.

 

3.3. Аналіз виконання плану по праці і заробітній платні

 

Мета аналізу виконання плану по праці і заробітній платні – виявити забезпеченість виробництва робочою силою, рівень зростання продуктивності праці, використання фонду заробітної плати (ФЗП) відповідно до об'єму і темпів зростання виробництва, резерви кращого використовування трудових ресурсів, ступінь виконання плану за рахунок зростання продуктивності праці і використовування робочої сили, правильність співвідношення між зростанням продуктивності праці і середньою заробітною платнею і інші показники.

Існує кілька методів розрахунку планової величини ФЗП цеху:

*              по середній заробітній платі й чисельності працівників;

*              по категоріям працюючих;

*              по нормативу заробітної плати на гривню продукції, прийнятої для визначення продуктивності праці.

При плануванні ФЗП по середній заробітній платі й чисельності робітників вихідними даними є планові темпи росту продуктивності праці й обсягів виробництва, а також співвідношення темпів росту продуктивності праці й середньої заробітної плати. На основі цих показників розраховують планову чисельність працівників цеху і темп росту середньої заробітної плати (без фонду матеріального заохочення).

Забезпеченість цеху необхідними кадрами робітників і їх правильне використання аналізуються на основі даних місячних звітів, матеріалів внутрішньо цехового планування і обліку.

Визначають абсолютне і відносне відхилення фактичної чисельності від плану. Відносне відхилення визначають порівнянням кількості робітників, необхідних для виробництва фактичного об'єму продукції при запланованій продуктивності праці, з кількістю за планом. Потрібну кількість робітників встановлюють шляхом перерахунку планової кількості на відсоток виконання плану за об'ємом продукції.

Фонд оплати праці /ФОП/ планують, виходячи із середнього розміру оплати працівників за категоріями /З,/ і чисельності робітників даної категорії /Ч,/:

ФОП = ∑nі=1 Зі * Чі * 12,                                          (3.5)

 

де n - кількість категорії робітників;

і - конкретна категорія /керівники, робітники та ін./

Середній розмір оплати праці за категоріями наводиться у завданні. При цьому вважається, що до неї входять усі виплати робітникам, які відносять у відповідності з діючим законодавством на собівартість продукції. Дані зводять до табл. 3.1.

На практиці планування чисельності працюючих ведуть, виходячи із нормативів чисельності і норм обслуговування при погодинній оплаті праці, норм часу і норм виробітку - при відрядній.

Чисельність працівників апарату управління та спеціалістів планують на основі типових штатних розкладів.

Фонд оплати праці на підприємствах планують виходячи з очікуваної чисельності працівників за категоріями, їх тарифних ставок (посадових окладів) і діючої системи матеріального заохочення, що дозволяє враховувати очікуваний розмір премій і доплат, передбачених діючим законодавством, з урахуванням специфіки роботи підприємств і структури професійного складу кадрів. Для працівників, які знаходяться на відрядній формі оплати праці, розмір тарифного фонду зарплати визначається за сумарною величиною витрат на оплату планового обсягу робіт за діючими розцінками.

При аналізі чисельності інших категорій персоналу (окрім робітників) перерахунок кількості працівників на відсоток виконання плану не проводиться, оскільки надплановий випуск продукції не викликає необхідності збільшення їх чисельності. Тому перевищення чисельності інших працівників цеху проти плану слід розглядати як негативне явище.

Перевіряється забезпеченість робітниками не тільки цеху в цілому, але і кожної ділянки окремо, оскільки при відносній укомплектованості робітниками всього цеху в деяких ланках можуть мати місце надмірні кадри і навпаки. При аналізі забезпеченості підрозділів робочою силою необхідно визначити частку допоміжних робітників в загальній чисельності і відповідність її запланованої, оскільки підвищення частки допоміжних робітників стримує зростання продуктивності праці.

Таблиця 3.2. - Розрахунок фонду оплати праці.

Показники

Од. вимір.

План

Факт

Середньооблікова чисельність - всього

чол.

142

140

У тому числі:

 

 

 

- робітників

чол.

99

98

- керівників

чол.

3

3

- спеціалістів

чол.

28

28

- службовців

чол.

11

11

Фонд оплати праці - Всього

тис. грн.

1638,4

1713,3

У тому числі:

 

 

 

- робітників

тис. грн.

1063,58

1117,2

- керівників

тис. грн.

45,44

46,76

- спеціалістів

тис. грн.

420,32

434

- службовців

тис. грн.

109,056

115,36

Середній розмір оплати праці за рік

тис. грн.

11,538

12,238

- робітників

тис. грн.

10,7

11,4

- керівників

тис. грн.

16,0

16,7

- спеціалістів

тис. грн.

14,8

15,5

- службовців

тис. грн.

9,6

10,3

 


 

 



Аналізується рівень текучості кадрів (коефіцієнт текучості, обчислюється як відношення числа вибулих працівників (звільнення за прогули і інші порушення трудової дисципліни, за власним бажанням, через невідповідність кваліфікації, за рішенням судових органів) до середньоспискового числа працівників за звітний період). Виявляються причини, що викликали текучість, і намічаються заходи по їх усуненню.

Аналізується ефективність використання робочого часу на основі даних, що розраховані в табл. 3.3. та формули 3.6.

Кт = Вф / Вп  100                                              (3.6)                                                 

де  Вф – фактична корисна фундація часу, ч;

Вп – планова корисна фундація часу, ч.

 

Таблиця 3.3. - Фонд робочого часу

Найменування фонду робочого часу

Для керівників

Для спеціалістів

Для робітників

Для службовців

Номінальний фонд робочого часу

фактично

222,45

221,9

222,5

221,9

за планом

222,5

222,6

222,3

222,1

Тривалість робочого дня

Фактична

7,99

7,92

8,01

7,99

Планова

8

8

8

8

Фонд робочого часу

Фактичний

1777,37

1757,45

1782,22

1772,98

Плановий

1780

1780,8

1778,4

1776,8

Фонд робочого часу середній

Фактичний

Плановий

1772,51

1779

Ефективність використання робочого часу

0,996350408

 


 

 

Висновок: робочій час на підприємстві використовується доволі ефективно, однак має місце незначне невиконання плану.

 



 

Сутність нормативного методу полягає в тім, що необхідний ФЗП цеху визначається на основі нормативів заробітної плати на грн продукції. Для внутрішньозаводського планування плановий норматив витрат заробітної плати на грн продукції можна визначити за формулою:

Нзп = Фзпб (100+ЗП),                                            (3.7)

Об (100+ПТ)

 

де Фзпб – ФЗП робітників в базовому періоді;

Об – обсяг виробленої продукції в цьому ж періоді;

ЗП и ПТ – плановий приріст відповідно середньої заробітної плати
та продуктивності праці, %.

Аналіз виконання плану по продуктивності праці здійснюється шляхом порівняння фактичного вироблення на одного працюючого з плановою. Темп зростання продуктивності визначається аналогічно.

Велике значення при аналізі виконання плану по праці надається вивченню співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і середньою заробітною платнею працюючих. Цей аналіз починається з їх визначення і оцінки.

1. Темпи зростання продуктивності праці одного працюючого і одного робітника обчислюють відношенням планової і фактичної продуктивності праці за певний період до фактичної продуктивності за попередній період. Аналогічно визначаються темпи зростання середньої заробітної платні.

2. Розраховується співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні.

Для виявлення чинників, що визначають порушення планових співвідношень між темпами зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні, проводиться аналіз окремо по категоріях робітників, а також диференційований по основних і допоміжних робітниках.

Аналіз фактичного співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні можна використовувати для визначення відносного відхилення від планового ФЗП:

ФЗП = (ЗП –  ПТ)/ПТ100                                         (3.8)                                     

де ФЗП – зміна (економія, перевитрата) ФЗП за рахунок зміни співвідношення між продуктивністю праці і середньою заробітною платнею одного працюючого %;

ЗП –  відсоток виконання плану по середній заробітній платні;

ПТ – відсоток виконання плану по продуктивності праці.

Аналіз продуктивності праці і заробітної платні закінчують розробкою комплексу заходів, направлених на підвищення продуктивності праці, поліпшення використовування ФЗП і забезпечення оптимального співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні.

Информация о работе Внутрішнiй економічний механiзм підприємства