Внутрішнiй економічний механiзм підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2012 в 14:06, курсовая работа

Описание

Мета виконання цієї курсової роботи – поглибити теоретичні знання по структуризації підприємства як економічної системи і набути навичок системно-цільового підходу до аналізу структури управління підприємством, а також внутрішньовиробничого економічного аналізу.
У процесі виконання курсової роботи необхідно виявити:
• наявність теоретичних знань з виучуваного предмету та вміння їх використовувати в економічних розрахунках;
• вміння користуватися спеціальною та нормативною документацією;
• знання діючого законодавства в галузі функціонування підприємства;
• вміння проаналізувати основні показники діяльності підприємства, розробити та обґрунтувати пропозиції щодо поліпшення його роботи.

Содержание

ВСТУП
1. МОТИВАЦІЯ І СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА
2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
3. ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
3.1. Задачі, джерела і послідовність аналізу
3.2. Аналіз виконання плану випуску продукції
3.3. Аналіз виконання плану по праці і заробітній платні
3.4. Аналіз виконання плану по собівартості продукції
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Работа состоит из  1 файл

курсовая работа пример.doc

— 392.00 Кб (Скачать документ)

Експертні оцінки – цей метод застосовується в тих випадках, коли оцінка і аналіз не можуть бути виконаний на основі точних розрахунків в нестандартних ситуаціях з високим ступенем невизначеності.

Спеціальні методи діагностики – до них можуть бути віднесений методи математичного, імітаційного, аналогового моделювання.

Крім того, оцінка ефективності організаційної структури підприємства включає розрахунок формальних кількісних показників.

1. Структурний коефіцієнт централізації

К су = Ncn / Non                                     (2.1)                                         

де, N сп – кількість структурних підрозділів, керованих з єдиного центру;

N оп – загальна кількість структурних підрозділів одного рівня.

2. Кількісний коефіцієнт централізації

K ky = Nуч / Nоч                                    (2.2)                                                     

де, N уч – чисельність працівників підрозділів, керованих з єдиного центру;

N оч – загальна чисельність працівників.

3. Об'ємний коефіцієнт централізації

Кок = Оу / Оо                                   (2.3)                                                         

де, Оу – об'єм робіт, виконуваний централізованими підрозділами;

Оо – загальний об'єм робіт компанії.

4. Коефіцієнт централізації функцій

Куф = Ч цц / (Чцц + Чцп)                           (2.4)                                             

де, Чцц – чисельність працівників по централізованій функції в центральному апараті;

Чцп – те ж в апараті підрозділів і філіалів.

5. Коефіцієнт централізації управління

K цy = Nуц / Nцо                                   (2.5)

де, N уц – кількість працівників центрального управління;

N цо – загальне число працівників управління.

6. Коефіцієнт дотримання норм керованості

Купр = Чф / Чн                                  (2.6)                                                    

де, Чф і Чн – відповідно фактична і нормативна чисельність працівників, підлеглих одному керівнику.

7. Коефіцієнт відповідності посади

Ксд = Чс / Чау                                  (2.7)                                                    

де, Чс – чисельність працівників апарату управління, відповідних посадовій атестації;

Чау – загальна чисельність апарату управління.


Таблиця 2.1. - Оцінка ефективності організаційної структури підприємства

Показник

Значення

кількість структурних підрозділів, керованих з єдиного центру

15,00

загальна кількість структурних підрозділів одного рівня

17,00

Структурний коефіцієнт централізації

0,88

чисельність працівників підрозділів, керованих з єдиного центру

105,00

загальна чисельність працівників

133,00

Кількісний коефіцієнт централізації

0,79

об'єм робіт, виконуваний централізованими підрозділами

882,35

загальний об'єм робіт компанії

1000

Об'ємний коефіцієнт централізації

0,88

чисельність працівників по централізованій функції в центральному апараті

27,00

те ж в апараті підрозділів і філіалів

38,00

Коефіцієнт централізації функцій

0,42

кількість працівників центрального управління

17,00

загальне число працівників управління

22,00

Коефіцієнт централізації управління

0,77

фактична чисельність працівників, підлеглих одному керівнику.

12,00

нормативна чисельність працівників, підлеглих одному керівнику.

14,00

Коефіцієнт дотримання норм керованості

0,86

чисельність працівників апарату управління, відповідних посадовій атестації

19,00

Коефіцієнт відповідності посади

0,86


 

Висновок: оцінка організаційної структури підприємства свідчить про досить ефективну її побудову. Однак, вимагають покращення такі показники, як: коефіцієнт централізації функцій, коефіцієнт дотримання норм керованості та коефіцієнт відповідності посади.


3. ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

 

3.1. Задачі, джерела і послідовність аналізу

 

Внутрішньовиробничий економічний аналіз має, в порівнянні з аналізом господарської діяльності підприємства, специфічні риси, визначувані особливостями положення і специфікою показників роботи внутрішньовиробничих підрозділів. Оскільки у функції виробничих підрозділів не входять заготовчі, збутові і фінансові операції, головними аспектами внутрішньовиробничого аналізу є: виробництво продукції, показники праці, показники використовування основних фундацій і матеріальних ресурсів, а також собівартість продукції.

Розробка методики внутрішньовиробничого економічного аналізу повинна здійснюватися з урахуванням відмінності мети і задач аналізу на різних етапах (стадіях) управління.

Стадія планування. На цій стадії економічний аналіз проводиться з метою підвищення обґрунтованості планових завдань, виявлення внутрішніх резервів і включення їх в план. Інформація для ухвалення рішень по плануванню діяльності може бути отримана шляхом зіставлення планових даних із звітними за попередній період, а для підвищення оптимальності, прогресивності і напруженості планових завдань – з наявними потенційними можливостями використання виробничих ресурсів. Головна задача аналізу на цьому етапі – пошук резервів і шляхів їх мобілізації.

Стадія оперативного регулювання виробництва. Метою  економічного аналізу є виявлення відхилень від планових завдань, виявлення причин збоїв і диспропорцій у виробництві, попередження і ліквідація непродуктивних витрат. Інформація для ухвалення рішень по оперативному регулюванню виробництва може бути отримана за допомогою обліку і контролю виконання планів, досягнутих результатів і виникаючих відхилень від нормального ходу виробничого процесу.

На стадії підведення підсумків діяльності підрозділу економічний аналіз використовується для підвищення обґрунтованості і об'єктивності оцінки трудового внеску підрозділів в кінцеві результати роботи об'єднання (підприємства). На цьому етапі мета економічного аналізу – дати об'єктивну оцінку діяльності цехів і підрозділів підприємства, виявити відхилення від плану і попереднього періоду, причини цих відхилень, пояснити їх, намітити шляхи усунення недоліків.

Аналіз роботи цеху проводиться по показниках, які представлені
в плані і звіті цеху, при цьому фактичні значення зіставляються з плановими (відсоток виконання плану) і з попереднім періодом (темп зростання). Більш об'єктивну оцінку результатів господарської діяльності цехів, ділянок, бригад дає аналіз, в процесі якого можна отримати наступні дані:

*                    виявити чинники, що впливають на формування даного  показника, їх взаємозв'язок;

*                    визначити напрями впливу кожного чинника і розрахувати величину цього впливу на результативний показник;

*                    з'ясувати причини, що зумовили дію кожного чинника, винуватців виникнення цих причин;

*                    встановити чинники, залежні від діяльності колективу даного підрозділу;

*                    скоректувати фактичну або планову величину показника
на розмір впливу, не залежного від колективу підрозділу чинника;

*                    порівняти скоректовані показники і дати оцінку виконання
по них планового завдання, яку потім узяти за основу для реалізації системи економічного стимулювання роботи колективу.

Послідовність аналізу

Економічний аналіз роботи цеху починається з попереднього огляду основних показників, мета якого – дати загальне уявлення про результати роботи цеху за звітний період.

Більш детальний аналіз результатів роботи цеху проводиться в такій послідовності:

Аналіз виконання плану випуску продукції.

Аналіз виконання плану по праці і заробітній платні.

Аналіз виконання плану по собівартості продукції.

 

3.2. Аналіз виконання плану випуску продукції

 

Аналіз виконання плану випуску продукції проводиться по наступних напрямках:

*                    виконання плану за об'ємом і номенклатурі продукції;

*                    ритмічність і комплектність виробництва;

*                    якість продукції.

Виконання плану за об'ємом виробничої продукції – найважливіший показник роботи підрозділів підприємства, і задача аналізу
полягає в тому, щоб встановити рівень виконання планового завдання за об'ємом вироблюваної продукції, темпам зростання, дати оцінку виконаного завдання з метою виявлення резервів зростання об'єму продукції на подальший період.

Коефіцієнт виконання плану по номенклатурі.

    Кн = ТПф/ТПп                                                         (3.1)                                                       

де ТПп – плановий об'єм випуску продукції встановленої номенклатури в прийнятих одиницях вимірювання (нормо-години, нормо-грн, НЧП);

ТПф – фактичний об'єм продукції, випущеної в межах планового завдання.

Коефіцієнт свідчить про невиконання цехом (ділянкою, бригадою) плану по встановленій номенклатурі.

Причини невиконання плану і заходи  щодо їх усунення.

Також необхідно при оцінці виконання номенклатурного плану враховувати дотримання термінів, встановлених графіком випуску (здача) продукції. Виконання завдань по випуску продукції в номенклатурі і у встановлені терміни оцінюється коефіцієнтом:

Кнед = ТПнед / ТПп100                                       (3.2)                           

де ТПнед – сума об'ємів випуску продукції, що недовипущена в порівнянні з плановим завданням по номенклатурі, і продукції, випущеної з порушенням встановлених термінів здачі на склад (передачі споживачу).

Ритмічність виробництва визначається по показнику частки випуску продукції за добу, декаду в загальному об'ємі продукції за місяць.

Для аналізу ритмічності застосовується коефіцієнт ритмічності, який розраховується як відношення фактичного об'єму випущеної продукції по декадах до планового. При цьому фактичний відсоток ритмічності по декадах приймається не вище планового.

Ритмічному випуску продукції значною мірою перешкоджає
некомплектність виробництва, яка веде до утворення наднормативних залишків незавершеного виробництва при одночасному браку деяких деталей, що, у свою чергу, уповільнює цикл виробництва і заморожує оборотні кошти підприємства. Тому аналіз причин некомплектності виробництва дуже важливий.

Комплектність виробництва – це випуск деталей і складальних одиниць в кількостях, кратних їх складу в одиниці кожного виробу і числу виробів за планом з урахуванням необхідного заділу. Комплектність продукції характеризується повною відповідністю її технічним умовам і стандартам, включаючи упаковку і наявність відповідного комплекту запасних частин і інструментів.

Комплектність продукції аналізують по відповідності її стандартам, технічним умовам або умовам договорів при здачі цехами на склад готової продукції.

В процесі аналізу необхідно встановити кількість нестандартних виробів, причини затримки і порушень термінів здачі. В цілому комплектність продукції оцінюється по відсотку виконання місячного плану.

Виконання плану за якістю продукції, робіт, послуг:

Кк = Уфк / Унк  100                                                 (3.3)                                          

Информация о работе Внутрішнiй економічний механiзм підприємства