Економічні ризики та економічна безпека підприємства

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С. З. ГЖИЦЬКОГО

 

 

 

кафедра менеджменту

зовнішньоекономічної

діяльності

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни:

«Антикризове  управління»

 

 

 

 

Виконав

студент 3-го курсу

ФЕМ «Менеджмент» 2 п/г

Паюк Володимир

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...…..4

РОЗДІЛ 1: «Економічні ризики та економічна безпека підприємства»

1.1. Економічні ризики…………………………………………………………...….5

1.2. Економічна безпека підприємства……………………………………………..6

РРОЗДІЛ 2: «Вплив кризи 2008 року на промисловість та сільське господарство в Івано-Франківській області»

2.1. Сільське господарство:

2.1.1. Виробництво основних сільськогосподарських культур у

2007-2011 роках………………………………………………………………7

2.1.2 Виробництво зернових та зернобобових культур у 2008-2011 роках……………………………………………………………………….....…7

2.1.3. Виробництво технічних культур у 2008-2011 роках ………………8

2.1.4. Поголів’я худоби та птиці у 2008-2011 роках………………………9

2.1.5. Виробництво основних видів продукції тваринництва у

2008-2011 роках…………………………………………………………...….10

2.2. Промисловість………………………………………………………………...12

2.3. Загальна характеристика впливу кризи…………………………………..15

РОЗДІЛ 3: «Аналіз діяльності сільськогосподарського підприємства»…...17

ВИСНОВОК………………………………………………………………………..19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….21

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….22

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Проблема дослідження  можливостей виживання в умовах глобальної економічної кризи являється на сьогодні однією із самих актуальних для всіх господарюючих суб'єктів. Так, огляд економічної періодики  та аналіз реальної економічної ситуації на Україні і за кордоном показують, що кризові ситуації частішають, а їх наслідки набувають все більших масштабів. За умов поширення глобалізаційних процесів у світі, країни, що розвиваються, стають найбільш вразливими під час виникнення кризи, спричиненої економічними, фінансовими, технологічними та іншими факторами. З огляду на це, організації повинні адаптуватись до тих умов, що створюються факторами зовнішнього середовища. Щоб адаптуватися до кризових ситуацій потрібно проаналізувати становище та ввести заходи щодо уникнення чи полегшення кризи для організації.

Саме цим займається Антикризове  управління. Антикризове управління — це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану  та створення відповідних передумов  для його своєчасного подолання  з метою забезпечення відновлення  життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

 

Дане індивідуальне навчально-дослідне завдання розглядає три розділи  які містять три окремі теми. В  першому, теоретичному, розділі я  розкрив суть економічних ризиків  та їх класифікацію, а також суть економічної безпеки підприємства. В другому розділі на основі динаміки економічних показників проаналізував  регіональний вплив кризи 2008 року на Івано-Франківську область, . В третьому розділі за даними  «Балансу підприємства»  та «Звіту про фінансові результати»  за три поточні роки побудував  та проаналізував моделі антикризового  управління сільськогосподарським  підприємством, а саме пятифакторна модель Альтмана, модель Терещенка, та R-модель.

РОЗДІЛ 1: «ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА»

1.1. Економічні  ризики

 

Проблема ризику і доходу є однієї з ключових концепцій  у фінансовій і виробничій діяльності підприємств.

У словнику Вебстера «ризик» визначається як «небезпека, можливість чи збитку». Отже, ризик відноситься до можливості настання якої-небудь несприятливої події. Під «ризиком» прийнято розуміти імовірність (погрозу) утрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання чи доходів появи додаткових витрат у результаті здійснення визначеної виробничої і фінансової діяльності. 

Економічний ризик — це об’єктивно-суб’єктивна категорія у діяльності суб’єктів господарювання, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору. Вона відображає міру (ступінь) відхилення від цілей, від бажаного (очікуваного) результату, міру невдачі (збитків) з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих та зворотних зв’язків стосовно об’єкта керування.

Це визначення ґрунтується  на системному підході до категорії  економічного ризику і вказує на необхідність аналізу впливу на об’єкти керування  множини внутрішніх і зовнішніх  чинників та надсистеми, а також ставлення до ризику суб’єктів господарювання (суб’єктів ризику).

Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі.

Під суб’єктом ризику розуміють особу (або колектив), яка зацікавлена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію прийняття рішень щодо об’єкта ризику.

Джерело ризику — це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, конфліктність у широкому сенсі цього поняття.

Під інформаційною ситуацією розуміють певний ступінь градації невизначеності навколишнього середовища в одному з можливих станів із заданої множини, якою володіє суб’єкт управління на момент прийняття рішення.

Сучасне ринкове середовище немислиме без ризику. Прийнято розрізняти наступні основні види ризиків: 

1)                 виробничий ризик, зв'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань за контрактом чи договором із замовником; 

2)                 фінансовий (кредитний) ризик, зв'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань перед інвестором у результаті використання для фінансування діяльності фірми боргу; 

3)                 інвестиційний ризик, зв'язаний з можливим знецінюванням інвестиційно-фінансового портфеля, що складає як із власних цінних паперів, так і придбаних; 

4)                 ринковий ризик, зв'язаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок як власної національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют. 

 

1.2. Економічна  безпека підприємства

 

Економічна безпека підприємства – це система створення механізму  мобілізації й найбільш оптимального управління корпоративними ресурсами  даного підприємства з метою найбільш ефективного їх використання і забезпечення стійкого функціонування того чи іншого підприємства, його активної протидії будь-яким негативним чинникам впливу на свою економічну безпеку.

Економічну безпеку підприємства складають юридичні, виробничі відносини  і організаційні зв’язки , матеріальні  і інтелектуальні ресурси, що забезпечують стабільність його функціонування, фінансово-комерційний  успіх, прогресивний науково-технічний  і соціальний розвиток.

РОЗДІЛ 2: « ВПДИВ КРИЗИ 2008 р. НА ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ»

 

2.1. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Щоб визначити вплив кризи 2008 року в Івано-Франківській області  ми проаналізуємо стати виробництва  сільськогосподарських культур, технічних  культур та виробництва тваринництва.

2.1.1. Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2007-2011 роках

Табл. №1.(тис. тон)

Роки	Зернові та зернобобові культури	Цукрові буряки	Соняшники	Картопля	Овочі	Плоди та ягоди
2008	53290,1	13437,7	6526,2	19545,4	7965,1	1504,1
2009	46028,3	10067,5	6364,0	19666,1	8341,0	1618,1
2010	39270,9	13749,2	6771,5	18704,8	8122,4	1746,5
2011	56746,8	18740,5	8670,5	24247,7	9832,9	1896,3

 

Як ми бачимо з наведених  статистичних даних,виробництво сільськогосподарських  культур у 2009 році помітно зменшилось ніж у 2008 р, яке спричинене економічною  кризою. Після цього просліджується значне зростання виробництва у 2011 році , тобто подолання наслідків  кризи 2008 року.

2.1.2. Виробництво зернових та зернобобових культур у 2008-2011 роках

Табл. №2. (тис. тон)

	2008	2009	2010	2011
Пшениця	25885,4	20886,4	16851,3	22323,6
Жито	1050,8	953,5	464,9	578,9
Ячмінь	12611,5	11833,1	8484,9	9097,7
Овес	944,4	730,7	458,5	505,6
Гречка	240,6	188,6	133,7	281,6
Кукурудза	11446,8	10486,3	11953,0	22837,8

 

 

Результати статистичних досліджень зернових та зернобобових культур відображають значний негативний вплив кризи на виробництво: пшениці, жита, ячменю, Гречки, кукурудзи, який просліджується у зменшенні виробництва в  середньому на 10-20%.

2.1.3. Виробництво технічних культур у 2008-2011 роках

Табл.№3. (тис. тон)

	2008	2009	2010	2011
Цукрові буряки (фабричні)	13437,7	10067,5	13749,2	18740,5
Олійні культури:	10271,6	9436,4	10033,0	12453,9
У тому числі соняшник	6526,2	6364,0	6771,5	8670,5
соя	812,8	1043,5	1680,2	2264,4
ріпак	2872,8	1873,3	1469,7	1437,4

 

У виробництві технічних  культур також відбувається спад виробництва, але після виходу із кризи просліджується значне зростання  виробництва, подекуди і на 40% порівняно  з кризовою ситуацією.

 

2.1.4. Поголів’я худоби та птиці у 2008-2011 роках

Табл.№4. (тисяч голів)

	2008	2009	2010	2011
Велика рогата худоба	5079,0	4826,7	4494,4	4425,8
Свині	6526,0	7576,6	7960,4	7373,2
Вівці та кози	1726,9	1832,5	1731,7	1739,4
Кролі	5386,5	5620,6	5354,7	5642,7
Птиця	177555,9	191446,4	203839,8	200760,6

 

Щодо тваринництва, то тут  криза мала не дуже значний вплив, подекуди просліджується зростання  виробництва в період розгортання  кризи, як от виробництво птиці. Це явище  спричинене ціновим аспектом, тобто  мясна продукція птиці набагато дешевша ніж свинина чи яловичина, і є замінником більш дорогого продукту.

 

2.1.5. Виробництво основних видів продукції тваринництва у 2008-2011 роках.

Табл.№5

	2008	2009	2010	2011
М'ясо т	1905,9	1917,4	2059,0	2143,8
Молоко тис. л	11761,3	11609,6	11248,5	11086,0
Яйця млн. шт.	14956,5	15907,5	17052,3	18689,8
Вовна т	3755	4111	4192	3877
Мед т	74853	74051	70873	70311