МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

  Київський інститут інвестиційного менеджменту 
 
 
 

            Курсова робота 

з предмету: “ Економіка підприємств ”

на  тему: “ Економічна оцінка ефективності комерційної діяльності підприємств ” 
 
 
 
 
 

     Студент ІІ курсу гр. СФ-12

     Виконав: Іванов Є.В.

     Перевірив: Тарасенко І.О. 

         2009

      ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління ефективністю комерційної  діяльності підприємства……………………………………………………....5

1. Сутність  комерційної діяльності підприємства……………….5

2.  Поняття  та система показників ефективності  діяльності підприємства……………………………………………….……8

3. Напрями підвищення ефективності комерційної              діяльності підприємства……………………………………….28

4. Зарубіжний  досвід оцінки показників комерційної             діяльності підприємств………………………………...............30

РОЗДІЛ 2. Розрахунково-аналітична  частина…………………………. ....33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….....44

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….46

ВСТУП

 

   В роки незалежності Україна вступила в новий період свого розвитку, пов’язаний з переходом до ринкових відносин, удосконаленням законодавства України, розширенням можливостей повноцінної господарської діяльності підприємств торгівлі i сфери послуг. Юридична i господарська самостійність підприємств, їхня економічна свобода i рівноправність як суб’єктів ринку, надають  підприємствам широкий простір комерційній ініціативі, самостійності в прийнятті рішень з питань комерційних зв’язків, використання фінансово-кредитного механізму. За роки незалежності був створений та введений в дію Господарський Кодекс України, в якого на меті є забезпечення зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, утвердження суспільного господарського порядку в економічній системі України, а також сприяння її гармонізації з іншими економічними системами. Перехідний період, в якому перебувала економіка України, характеризувалася рядом негативних явищ, таких як спадом ділової активності, високим рівнем інфляції, дефіцитом товарів вітчизняного виробництва, низькою покупною здатністю населення.

   Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва.

   Передумовами  формування i регулювання цього процесу  є перехід від централізованого розподілу товарних ресурсів до вільного їхнього продажу.   

   Мета  написання даної курсової роботи полягає  в  дослідженні питань, пов’язаних  з  економічною оцінкою  показників,  які  характеризують ефективність комерційної діяльності підприємства.

   Завдання  даної  роботи  полягає в  вивченні  теоретичних  та методичних  матеріалів, первинних документів  (звітності  підприємства)  з метою оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства.

   Актуальність  обраної теми полягає в тому,  що  своєчасна  та повна   оцінка  показників  комерційної  діяльності   підприємства потребує  значних  теоретичних знань  та  практичних  навиків,  ця оцінка   сприяє своєчасному  виявленню  слабких місць в  діяльності підприємства   та  пошуку  перспективних напрямків забезпечення ефективної підприємницької діяльності.

   Предметом дослідження є комерційна діяльність аналізованого підприємства "ТИСА".

   Об’єктом  обраної теми є приватне підприємство “ТИСА”. За допомогою звітності про це підприємство, зробимо аналіз даних і занесемо пропозиції щодо економічного стану підприємства.

   В своїй курсовій роботі ми розкриємо економічну оцінку ефективності комерційної діяльності підприємства. Для досягнення мети курсова робота ставить та виконує наступні завдання:

• розглянути теоретичні основи ефективності комерційної діяльності підприємств;
• дослідити системи показників та вимірювання ефективності виробництва;
• дослідити фактори, за якими підвищується рівень ефективності діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління ефективністю комерційної

діяльності  підприємства

1.    Сутність комерційної діяльності підприємства

 

     Комерційна  діяльність – більш вузьке поняття, ніж підприємництво.

     Згідно  Господарського Кодексу України (ГКУ),  підприємництво - це самостійна, ініціативна  систематична, на власний ризик  господарська  діяльність,  що  здійснюється суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з метою осягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

     Підприємство – самостійний  суб'єкт господарювання, створений  компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування,  або іншими суб'єктами  для  задоволення суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської діяльності   в  порядку,  передбаченому  ГКУ  та  іншими законами. Підприємство є юридичною особою,  має відокремлене  майно, самостійний баланс,  рахунки в установах банків,  печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

     Залежно від мети і характеру діяльності підприємства поділяють на:

• Комерційні – підприємства, господарська діяльність яких здійснюється заради одержання прибутку.
• Некомерційні – підприємства, господарська діяльність яких здійснюється не заради одержання прибутку.

   Підприємці  мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості  здійснення   окремих видів  підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік  видів  господарської  діяльності,  що  підлягають ліцензуванню,  а також перелік видів діяльності,  підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом. Здійснення    підприємницької   діяльності   забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

 Підприємництво  здійснюється на основі:

• вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
• самостійного  формування  підприємцем  програми   діяльності,
• вибору  постачальників  і споживачів продукції,  що  виробляється,
• залучення   матеріально-технічних,  фінансових  та   інших   видів

ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення  цін

на продукцію  та послуги відповідно до закону;

• вільного найму підприємцем працівників;
• комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
• вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця

після  сплати  податків,  зборів та інших  платежів,  передбачених

законом;

• самостійного   здійснення  підприємцем   зовнішньоекономічної

діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної

виручки на свій розсуд.

     Підприємництво  в Україні   здійснюється   в  будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок  створення,  державної   реєстрації,   діяльності, реорганізації   та  ліквідації  суб'єктів  підприємництва  окремих організаційних форм визначається ГКУ та іншими законами. Щодо громадян та юридичних осіб,  для яких  підприємницька

діяльність  не є основною,  положення ГКУ поширюються на ту  частину   їх   діяльності,   яка   за   своїм   характером   є підприємницькою.

     Підприємці  мають право  укладати  з  громадянами  договори щодо  використання  їх  праці.  При  укладенні  трудового договору (контракту,  угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її  своєчасне  одержання  працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та  соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

     Загальні  гарантії прав підприємців:

1. Держава  гарантує усім підприємцям,  незалежно  від  обраних ними  організаційних форм підприємницької діяльності,  рівні права та  рівні    можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових,     трудових,    інформаційних, природних та інших ресурсів.

2. Забезпечення  підприємця матеріально-технічними  та  іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою  виконання  підприємцем  поставок,  робіт  чи  послуг  для пріоритетних державних потреб.

3. Держава  гарантує недоторканність майна  і забезпечує захист майнових  прав  підприємця.  Вилучення   державою   або   органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається  відповідно  до  статті  41  Конституції України  на  підставах і в порядку,  передбачених законом.

4. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи  юридичними  особами,  органами  державної  влади  чи  органами місцевого   самоврядування  його  майнових  прав,  відшкодовуються підприємцю відповідно до ГКУ та інших законів.

5. Підприємець  або громадянин,  який працює  у  підприємця  по найму,  у  передбачених  законом  випадках  може бути залучений до виконання в робочий час державних або громадських обов'язків, з відшкодуванням   підприємцю   відповідних  збитків  органом,  який приймає таке рішення.  Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.

     З    метою   створення   сприятливих   організаційних   та економічних умов  для  розвитку  підприємництва  органи  влади  на умовах і в порядку, передбачених законом:

• надають  підприємцям  земельні  ділянки,  передають  державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;
• сприяють  підприємцям  в  організації  матеріально-технічного забезпечення  та  інформаційного  обслуговування  їх   діяльності, підготовці кадрів;
• здійснюють   первісне   облаштування   неосвоєних   територій об'єктами  виробничої і соціальної інфраструктури з  продажем  або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;
• стимулюють  модернізацію технології, інноваційну  діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;
• підприємцям інші види допомоги.

Держава  сприяє  розвитку  малого підприємництва,  створює необхідні умови для цього.

     Існує відповідальність суб'єктів підприємництва:

1. Підприємці  зобов'язані  не  завдавати  шкоди довкіллю,  не порушувати права та законні  інтереси  громадян  і  їх  об'єднань, інших   суб'єктів   господарювання,  установ,  організацій,  права місцевого самоврядування і держави.

2. За  завдані шкоду і збитки підприємець  несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

   Підприємницька  діяльність може бути припинена:

• з власної ініціативи підприємця;
• у разі закінчення строку дії ліцензії;
• у разі припинення існування підприємця;
• на підставі  рішення  суду  у  випадках,   передбачених   ГКУ та іншими законами.

     Особливості  здійснення  підприємницької   діяльності   на території  України,  на  її континентальному шельфі та у виключній (морській)  економічній зоні   іноземними   юридичними   особами, громадянами визначаються ГКУ та іншими законами України. У разі  якщо  чинним  міжнародним  договором,  згоду  на обов'язковість якого надано Верховною Радою  України,  встановлено інші   правила   щодо   підприємництва,  ніж  ті,  що  передбачено законодавством  України,   застосовуються   правила   міжнародного договору.  Правила міжнародних договорів України, чинних на момент прийняття Конституції   України,  застосовуються відповідно до Конституції  України  в  порядку,  визначеному  цими міжнародними договорами.