Методи визначення потреби в трудових та матерiальних ресурсах для виконання виробничоi програми

 
 

Продовження табл.2.7

 

Пояснення до табл. 2.7:

    1.Попит – визначаємо за даними табл. 2.3.

        2. Обсяг виробництва по місяцям прийняємо на рівні  попиту на продукцію.

    3. Трудомісткість виробництва розраховуємо за формулою (2.13) і данні переносимо з табл. 2.6

    

людино-год

    4. Фонд робочого часу 1 робітника (Ф) у місяць складає:

     , год.                                         (2.19)

Ф січень = 22 * 8 = 176,000

Ф лютий = 19 * 8 = 152,000

Ф березень = 21 * 8 = 168,000

5. Кількість персоналу визначається за формулою:

тис.осіб                                            (2.20)

Кп січень = 225,00/176,00 = 1,278

Кп лютий = 253,125/152,000 = 1,665

Кп березень = 281,250/168,000 = 1,674

6. Кількість робітників, яких наймають визначають як різницю між потребою у персоналі у даному і попередньому місяцях.

Кн січень = 1,278 – 0 = 1,278

Кн лютий = 1,665 – 1,278 = 0,387

Кн березень = 1,674 – 1,665 = 0,009

6. Витрати на найом знаходять як добуток кількості найманих робітників на вартість найму та навчання 1 робітника.

Вн – вартість найму та навчання, грн./особу

Вн = 140 грн./особу

Внн січень = 1,278 * 140 = 178,977

Внн лютий = 0,387 * 140 = 54,164

Внн березень = 0,009 * 140 = 1,234

6. Кількість звільнених робітників знаходимо у разі зменшення потреби у персоналі (п.5), як різницю між попереднім та даним значенням.

Кз липень = 2,289 – 2,009 =  0,276

Кз серпень =  2,009 – 1,758 = 0,251

Кз вересень = 1,758 – 1,598 = 0,160

6. Витрати на звільнення знаходимо як добуток кількості звільнених на витрати на звільнення 1 робітника.

Вз – витрати на звільнення, грн./особу

Вз = 170 грн./особу

Вкз липень = 0,276* 170 = 46,959

Вкз серпень =  0,251* 170 = 42,690

Вкз вересень = 0,160* 170 = 27,166

6. Оплата праці знаходимо за формулою (2.10).

тис.грн.                            (2.21)

Зо  січень = 1,278 * 22 * 8 * 4 = 387,500

Зо лютий = 1,665 * 19 * 8 * 4 = 885, 938

Зо березень = 1,674 * 21 * 8 * 4 = 984, 375

6. Загальні витрати знаходемо як суму п.7, 9, 10 табл.2.7.

ЗВ січень = 178,977 + 787,500 = 966,477

ЗВ лютий = 54,164 + 885,938 = 940,102

ЗВ березень = 1,234 + 984,375 = 985,609

ЗВ рік = 966,477 + 940,102 + 985,609 + 1106,250 + 1191,903 + 1331,143 + 1228,209 + 1125,502 + 1011,541 + 901,461 + 826,309 + 716,229 = 12330,735 (тис. грн.)

    Після проведених розрахунків згідно з  трьома варіантами можна прийти до висновку, що Стратегія погоня за попитом  реалізована за другим варіантом, тобто  коли має місце  перемінний обсяг  при перемінній чисельності персоналу, є  самою оптимальною, тому що загальні витрати найменші і складають - 12330,735 тис. грн.

    Розроблення календарного плану матеріально-технічного забезпечення

    Заключним етапом розрахунку є складення календарного плану постачання деталей для випуску продукції у січні місяці. Обсяг виробництва на січень місяць згідно з оптимальним варіантом складає 50 тисяч деталей.

    Структурний склад продукції наведено на рис. 2.4.  

    

    Рис. 2.4. Структурний склад продукції 

Виріб У = 50 (тис.дет.)

Вузол К = 3 * 50 = 150 (тис.дет.)

Вузол Z = 2 * 50 = 100 (тис.дет.)

Вузол А (К) = 4 * 150 = 600 (тис.дет.)

Вузол В = 1 * 150 = 150 (тис.дет.)

Вузол А (Z) = 4 * 100 = 400 (тис.дет.)

Вузол С = 1 * 100 = 100 (тис.дет.) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.8

Календарний план потреби у матеріалах

 
 
 

   ВИСНОВКИ 

     У першому розділі на тему «Методи визначення потреби в  трудових та матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми» дослідження показали, що проектування виробничої програми займає дуже важливе місце у створенні операційної системи, а визначення методів підбору персоналу та визначення потреби у матеріальних ресурсах і є вирішальним при досягненні високого рівня ефективності діяльності підприємства.

      Виробнича програма - основний розділ перспективного і річного бізнес-плану розвитку підприємства, в якому визначаються обсяг виготовлення та випуску продукції по номенклатурі, асортименту та якості у натуральному і вартісному виразах.

      Виробнича програма є результатом узгодження наступних цілей фірми:

      - Отримання максимального прибутку;

      - Облік реальних фінансових та  інших ресурсних можливостей; 

      - Можливо повне задоволення потреб  ринку збуту; 

      - Максимальне зниження виробничих  витрат, в т. ч. і максимально  можлива завантаження обладнання.

      Формування  розділів виробничої програми здійснюється із застосуванням балансового методу, що дозволяє приводити у відповідність обсяги планованих робіт та потреби на них, а також здійснювати розрахунки забезпеченості виробничої програми виробничими потужностями, матеріальними, паливно-енергетичними і трудовими ресурсами.

     Планування  персоналу служить цільовим плануванням потреб в області персоналу і плануванням заходів, які повинні проводитися для створення, розвитку, збереження, використання персоналу, його оплати, а також для вивільнення персоналу.

     Потреба підприємства у сировині та матеріалах повинна бути обґрунтована. Кожен вид споживання (основне виробництво, впровадження нової техніки і проведення експериментальних робіт, ремонтно-експлуатаційні потреби, виготовлення технологічного оснащення та інструменту, приріст незавершеного виробництва, створення необхідних матеріальних запасів) має відповідну специфіку розрахунків.

    У аналітико – розрахунковому розділі  був розроблений операційний  план з виготовлення продукції.  Прогнозування попиту на продукцію  було розраховано за допомогою рівняння тренда, яке мало вигляд: у_х = -х + 758. Прогнозний обсяг виробництва продукції у 2010 році склав 750 тис. од. Далі був розрахований щомісячний попит на продукцію за допомогою сезонних індексів. На другому етапі був розроблений альтернативний варіант тактичного плану виробництва продукції на дванадцять місяців з використанням стратегій вирівнювання потужностей та погоні за попитом (І – ІІ варіант). Оптимальною за критерієм мінімуму витрат виявилась стратегія погоня за попитом (ІІ варіант), перемінний обсяг при перемінній чисельності персоналу, загальні витрат в цьому випадку становили 12330,735 тис. грн. Заключним етапом розрахунку було складання календарного плану постачання деталей для випуску продукції у січні місяці. Був розроблений структурний склад продукції з урахуванням кількості елементів в одному виробі та на основі цих даних був складений календарний план  потреби у матеріалах з врахуванням дати потреби, розміщення замовлення та тривалості виконання елементів виробу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 

1. Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы: Учебно-методическое пособие. — Г.: Финансы и статистика, 1998. — 248 с.
2. Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.- К.: 2005. – 624 с.
3. Василенко В.А. Ткаченко Т.И. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією В.А. Василенко. – К.: ЦУЛ,2003. – 532 с.
4. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: Учебник. — Г.: Изд-во МГУ, 1995. — 416 с.
5. Вольвач И.Ю., Софиенко А.В., Методичнские указания по виполнению курсовой работы по блоку профессионально-ориентированных дисциплин для студентов специальности 6.050.200 – Менеджмент внешнеэкономической деятельности. – Херсон, 2005.
6. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. — Г.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 480 с.
7. Гєлловей Лес. Операционный менеджмент. Принципы и практика. – Спб, 2001. – 287 с.
8. Глухов В. В. Основы менеджмента. Учебно-справочное пособие. — Спб: Специальная литература, 1995. — 327 с.
9. Горелик О.М. Производственній менеджмент: принятие и реализация управленческих решений: учебное пособие. – М.: КНОРУС, 2007. – 272 с.
10. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка: Учеб.-метод. пособие. — К.: МАУП, 1997. — 300 с.
11. Кальченко А. Г. Логистика. Навч. пособие. — К.: КДЕУ, 1997. — 112 с.
12. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства: Учеб. пособие. — Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. — 334 с.
13. Мескон А.Х., Альберт М., Хедоуи Ф. Основы менеджмента: Перевод с англ.. – М.: Дело, 1992. – 672 с.
14. Петрович Й. М. и др. Экономика производственного предпринимательства. Навч. пособие. — Львов: Оксарт, 1996. — 416 с.
15. Прокопенко И. И. Управление производительностью: Практ. руководство: Пер. с англ. — К.: Тэхника, 1990. — 319 с.
16. Экономика предприятия: Учебник для студ. екон. вузов / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: Волна-Пресс, 1995. — Т. 1. — 393 с.; Т. 2. — 280 с.
17. http://docs.sarkis-webdesign.com/1/11.htm
18. http://www.cfin.ru/management. Бандурин А.В. Управление производством.