Оцінка якостей менеджера виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 09:03, курсовая работа

Описание

Управління організацією в наш динамічний час являє собою складну роботу, яку не можна виконати успішно, керуючись простими сухими заученими формулами. Керівник повинний співставити розуміння загальних істин і значимості численності варіацій, завдяки яким ситуації відрізняються одна від іншої. Керівник повинний розуміти і враховувати критичні фактори чи складові організацій (внутрішні перемінні), а також сили, що впливають на організацію з зовні (зовнішні перемінні), а також враховувати вплив організації на суспільство.

Содержание

Вступ 4
1. Методика оцінки якостей менеджера виробництва
1.1. Якості, якими повинен володіти менеджер 5
1.1. Стилі управління 9
1.3. Методика оцінки якостей менеджера виробництва 13
2. Оцінка якостей менеджера на ВАТ “Козятинський птахокомбінат”
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 22
2.2. Аналіз діючої ОСУ 27
2.3. Оцінка якостей менеджера ВАТ “Козятинський птахокомбінат” 30
3. Шляхи вдосконалення якостей менеджера виробництва
3.1. Шляхи вдосконалення якостей менеджера виробництва 35
3.2. Посадова інструкція 40
Висновки 44
Список використаної літератури 45

Работа состоит из  1 файл

вершигора.doc

— 269.50 Кб (Скачать документ)
  1. Особисті якості менеджера. Менеджеру необхідно мати:
  • спрагу знань, професіоналізм, новаторство і творчий підхід до роботи;
  • завзятість, впевненість у собі і відданість справі;
  • нестандартне мислення, винахідливість, ініціативність і здатність генерувати ідеї;
  • психологічні здібності впливати на людей;
  • коммунікабельність і почуття успіху;
  • емоційну урівноваженість і стресостійкість;
  • відкритість, гнучкість і легку приспособляємість до змін, що відбуваються;
  • ситуаційне лідерство й енергію особистості в корпоративних структурах;
  • внутрішню потребу до саморозвитку і самоорганізації;
  • енергійність і життєстійкість;
  • схильність до успішного захисту і настільки ж ефективному нападу;
  • відповідальність за діяльність і за прийняті рішення;
  • потреба працювати в колективі і з колективом.

3. Етичні норми менеджера. Менеджер  у своїй діяльності з колегами  і партнерами керується загальноприйнятими моральними правилами і нормами: випливати методам чесної конкуренції; не використовувати «брудні гроші» у своїй діяльності; «грати у відкриту», якщо партнер робить також, намагатися виконати дане їм обіцянка при будь-яких умовах, використовувати тільки чесні методи при спробі впливати на підлеглих, бути вимогливим, але не ображати достоїнство, бути уважним і попереджувальної.

4. Особисті ресурси менеджера.  Основними ресурсами менеджера  є: інформація й інформаційний  потенціал, час і люди, уміло  використовуючи які керівник забезпечує одержання високих результатів, постійно підвищуючи конкурентноздатність керованої їм організації.

5. Навички і здібності менеджера  ефективно керувати. На ефективність  керування можуть впливати:

  • здатність управляти собою;
  • чіткі особисті цілі;
  • завзятий постійний особистий ріст;
  • навички і завзятість вирішувати проблеми;
  • винахідливість і здатність до інновацій;
  • висока здатність впливати на навколишніх;
  • знання сучасних управлінських підходів;
  • уміння навчати і розвивати підлеглих;

6. Обмеження саморозвитку менеджера.

До таких недоліків варто  віднести:

  • невміння керувати собою;
  • розмиті особисті цінності;
  • неясні особисті цілі;
  • зупинений саморозвиток;
  • недостатність навички вирішувати проблеми;
  • недолік творчого підходу;
  • невміння впливати на людей і їх консультувати;
  • недорозуміння особливостей, процесів керування;
  • слабкі навички керування людьми і ресурсами;
  • невміння навчати і установлювати вимога на саморозвиток;
  • низька здатність формувати колектив.

На ефективне управління робить дія оперативна інформація, комунікації, тобто здатність обмінюватися інформацією. Менеджер повинний розуміти важливість комунікації, постійно удосконалювати комунікацію. Існує кілька способів удосконалювання інформаційного обміну:

1. Регулювання інформаційних потоків. Керівники на всіх рівнях організації повинні розуміти потреби в інформації свої власні, своїх начальників і підлеглих, повинні навчитися оцінювати якісно і кількісно сторони інформаційних потреб.

2. Управлінчеські дії. Планування, реалізація і контроль формують додаткові можливості управління в удосконалюванні інформаційного обміну. Обговорення і прояснення нових планів, варіантів стратегії, цілей і призначень, контроль ходу роботи, звіти за результатами такого контролю – от додаткові дії, підвладні керівнику.

3. Системи зворотного зв'язку. Такі  системи складають частину системи  контрольно-управлінської інформаційної  в організації. Один з варіантів  – переміщення людей з однієї  частини організації в іншу  з метою обговорення визначених  чи питань опитування працівників з метою одержання інформації від керівників і працівників.

4. Системи збору пропозицій. Розроблені  з метою полегшення надходження  інформації наверх. Найчастіше реалізується  у виді шухляд для пропозицій, куди працівники можуть анонімно  подавати свої чи пропозиції розгорнути приватну телефонну мережу, куди працівники можуть анонімно дзвонити, задавати чи питання подавати пропозиції.

5. Інформаційні бюлетені, публікації  і відеозаписи організації. Вони  випускаються і реалізуються  для того, щоб усі працівники одержували інформацію про події в житті організації.

6. Сучасна інформаційна технологія. Останні досягнення в області  інформаційної технології можуть  сприяти удосконалюванню комунікації.  Персональний комп'ютер впливає  на інформацію, електронна пошта дає можливість зменшити невичерпний потік телефонних розмов, останні нововведення в системах телефонного зв'язку, відеоконференції, система «Інтернет» і багато інших видів зв'язку дозволяють менеджеру одержувати важливу інформацію оперативно.

Для підвищення особистих якостей менеджера слід поліпшувати робочу оточення. Таким чином у результаті проведення противошумових заходів (установка шумоглушників), що дозволили знизити шум з 94 – 108 дб до 70 – 71 дб, підвищилася питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого часу (у середньому по ділянці).

Таким чином, питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого часу до впровадження заходу склав 0,47%, після  – 0,62%. Річний випуск продукції ділянкою до впровадження заходу склав 800000 грн., після – 821200 грн. При цьому питома вага робітників даної ділянки в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу складає 5%, умовно-постійні витрати в с/с річного випуску продукції – 160000 грн., а вартість технологічного устаткування – 100000 грн.

На підставі цих даних  зробимо розрахунок економічної  ефективності.

  1. Приріст продуктивності праці по ділянці:

 

               0,62   -   0,47    х  100  х  0,20


П     =     0,47   +   1                               =     2,04%

 

Приріст продуктивності праці по підприємству:

П     =     2,04  х  0,05     =     0,1%

2. Приріст обсягу виробництва  по ділянці (10):

 

               41060   -   40000     х   100


Р     =               40000                                 =     2,65%

 

3. Економія по ділянці  на умовно-постійних витратах (11):


                 160000   х     821200   -   800000


Еуп    =                                     800000                      =     4240 грн.

 

4. Економія від поліпшення  використання устаткування (13):

 

                  0,15   х   100000   х   2,65


Еку     =                     100                         =    397,5 грн.

 

5. Річна економія:

 

Ер     =     4240   +   397,5   =   4637,5 грн.

 

 

3.2. Посадова інструкція менеджера

 

Оцінка якостей менеджера  виробництва визначається наявністю  в посадовій інструкції необхідних зобов’язань. Тому слід розглянути посадову інструкцію менеджера, який забезпечує централізоване керівництво обліком, аналізом, плануванням, звітуванням, контролем і структурі управління та застосування новітніх ефективних методів.

Посадова інструкція менеджера (головного інженера) з питань виробництва роздробляється на підставі штатного розкладу підприємства, затверджується керівником і узгоджується з профспілковим комітетом.

Менеджер повинен координувати діяльність підприємства з питань механізації, контролю та газифікації виробництва на підприємстві та забезпечувати безперебійну діяльність виробництва. Посадова інструкція узгоджується головою профспілкового комітету та затверджується директором підприємства.

Назва посади. Менеджер з питань механізації та контролю виробництва

Прізвище працівника. Саранчук В.А.

Посадова інструкція менеджера  з механізації та контролю виробництва

1.1. Менеджер з механізації та контролю зобов'язаний:

1.1.1. Здійснювати керівництво роботою по економічному обліку, аналізу та плануванню рівня механізації та контролю виробництва, по обгрунтуванню та спрямованню організації на раціональну і прибуткову господарську діяльність, виявлення і використання показників для підвищення механізації та контролю виробництва з метою досягнення найбільшого економічного ефекту.

1.1.2. Визначати можливість підвищення механізації та контролю виробництва від впровадження нових організаційно-технічних заходів.

1.1.3. Координувати діяльність всіх підрозділів підприємства, зайнятих плануванням, обліком та аналізом механізації та контролю виробництва; підтримувати зв'язки з цими підрозділами.

1.1.4. Впроваджувати нові (адаптовані до ринкових умов нашої країни) методи планування та аналізу механізації та контролю виробництва, а також здійснювати методичне керівництво при впровадженні цих методів.

1.1.5. Контролювати правильність і своєчасність виконання робіт працівниками відділу, а також обгрунтованість розрахунків механізації та контролю виробництва.

1.1.6. Забезпечувати своєчасне надання і одержання інформації про плановий та фактичний рівні механізації та контролю виробництва, в тому числі одержання інформації про результати аналітичного дослідження ринку.

1.1.7 Конкретизувати свою аналітичну інформацію і на її основі приймати рішення про доцільність виробництва того чи іншого виду продукції та обсяги його випуску; приймати участь у затвердженні виробничої програми.

1.1.8. Своєчасно надавати необхідну інформацію у вищі по підлеглості органи підприємства (начальнику економічного відділу, заступнику директора з маркетингу та фінансів, директору підприємства)

1.2. Менеджер з механізації та контролю виробництва повинен знати:

— законодавчі акти з  питань функціонування підприємства та розвитку ринкових відносин;

— принципи маркетингу та менеджменту;

— економіку та організацію виробництва;

— технічні характеристики виконуємих робіт, сфери їх застосування та технологію виконання;

— основи трудового та господарського законодавства;

— організацію статистичного обліку, планово-облікову документацію, строки та порядок складання звітності;

— методи економічного аналізу кількісних та якісних показників діяльності підприємства;

— порядок визначення собівартості товарної продукції,  розробки нормативів матеріальних витрат та витрат праці, оптових та договірних цін;

— методи визначення економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, наукової організації праці, раціоналізаторських пропозицій та виноходів.

2. Права Менеджер по механізації та контролю виробництва має право:

2.1. Вимагати від працівників всіх цехів, відділів та служб підприємства надавати необхідних інформаційних матеріалів для проведення аналітичної роботи щодо рівня механізації та контролю виробництва.

2.2. Доручати відділам, цехам та посадовим особам вивчення і підготовку питань, пов'язаних з плануванням, обліком та аналізом механізації та контролю виробництва, а також перевіряти, спрямовувати і здійснювати методичне керівництво цією діяльністю.

2.3. Вносити пропозиції щодо перегляду методики планування і аналізу механізації та контролю виробництва і наближення їх до вимог ринкової економіки.

2.4. Організовувати і проводити наради з питань управління механізації та контролю виробництва.

2.5. Вносити пропозиції керівнику підприємства про призначення чи звільнення з посад у встановленому порядку працівників відділу, які зайняті питаннями механізації та контролю виробництва, а також застосування до них заходів заохочення.

2.6. Узгоджувати проекти наказів та розпоряджень по підприємству ї питань управління механізації та контролю виробництва.

2.7. Надавати рекомендації та брати активну участь у прийнятті рішень щодо випуску того чи іншого виду продукції, а також у затвердженні виробничої програми підприємства.

Информация о работе Оцінка якостей менеджера виробництва