Оцінка якості стратегії України за останні 10 років

   Міжнародні  стратегії економічного розвитку

   Іванієнко Карина

   студентка 5 курсу 1 групи

   факультету  МЕО

   Оцінка якості стратегії України за останні 10 років

     За часів існування Радянського Союзу Україна володіла потужним промисловим потенціалом, основу якого складали добре розвинені машинобудування, металургія і металообробка, а також ряд інших галузей. У період з 1992-1999 в українській економіці спостерігалося падіння виробництва у всіх галузях, а реальний ВВП країни скоротився на 55.4%. І лише в кінці 1999 року було відмічено позитивне зростання економіки і з цієї миті економіка України демонструє стійке зростання. У 2000 році ВВП зріс на 5.9%, в 2001 році - на 9.2%, в 2002 році - на 5.2%. Наглядно динаміка ВВП України в процентах у 1990—2010 роках на підставі даних Всесвітнього банку приведена на Рис 1.

     Рис. 1. Динаміка ВВП України в процентах  у 1990—2010 роках 

(Джерело: на підставі даних Всесвітнього банку)

      Динаміка основних макроекономічних показників в 2002 році сповільнилася майже удвічі в порівнянні з попереднім роком. Це обумовлено в першу чергу несприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою ринку і низькими темпами модернізації економіки. В Україні були проведені економічні реформи ліберального характеру, але вони не дали позитивних результатів, що очікувалися. Лібералізація, приватизація, фінансова стабілізація в частині монетарних і бюджетних обмежень не привели до підвищення української економіки, до появи нових чинників ефективного зростання. Приріст промислового виробництва в 2002 році склав близько 7.0% (у 2001 році - 8.8%). (Рис. 2) При цьому близько 60% загального зростання промисловості забезпечили галузі, орієнтовані на внутрішній ринок. Так, згідно з даними держкомстату, приведених у Додатку 2, найбільше зростання спостерігається на підприємствах по виробництву коксу і продуктів нафтопереробки, що обумовлене стабільною роботою нафтозаводів після продажу пакетів акцій інвесторів, зокрема російським. Далі слідує деревообробна промисловість і машинобудування. На останньому місці металургійна і легка промисловість. Починаючи з другого півріччя 2002 роки покращала ситуація на зовнішніх ринках. Українські експортери отримали конкурентні переваги на світових ринках зважаючи на девальвацію гривні в умовах дефляції в Україні при значному зростанні цін в країнах - торгівельних партнерах.

Рис. 2. Темп росту промислового виробництва за 2000-2010 рр. (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

     (Джерело: Держкомстат, Додаток 2)

     Крім того, продовжувався процес диверсифікації зовнішньої торгівлі України і переорієнтації ринків збуту. Зокрема, доля США і Росії в українському експорті скоротилася, тоді як країни Азії, Африки і ЄС збільшили свою частину в структурі експорту (Додаток 3). Приріст експорту товарів склав 7.9%, таке збільшення здійснювалося за рахунок поліпшення зовнішніх умов на ринках металів і збільшення експорту зернових.

Рис. 3. Експорт товарів за 2000-2009 рр., млн. дол. США

     (Джерело: Держкомстат, Додаток 3)

     У 2002 році практично не піднімалися тарифи на електроенергію, газ і комунальні послуги, що стало однією з причин дефляції, яка склала 0.6%, не дивлячись на те, що в 2001 році інфляція склала 6.1%. Однією з основних причин дефляції Мінекономіки України вважали зниження цін на продовольчі товари на 2.3%, що було викликане адміністративним впливом на початку року на місцеві органи для контролю за динамікою цін і зростанням цін на сільськогосподарську продукцію на 10%.

     Президентські вибори, що відбулися в жовтні - грудні 2004 року в Україні призвели до серйозної політичної кризи і масових акцій громадянської непокори, що отримали назву «Помаранчева революція». Осінь - зиму 2004 року пов'язують з політичною кризою в Україні, в яку були залучені не лише провідні політичні і суспільні діячі, політичні партії і всі гілки законодавчої, виконавчої та судової влади, але і також практично все населення країни.

     Впродовж усього 2005 року Україна отримала ряд шоків: окрім політичного також мали місце бензиновий, м'ясний, цукровий, реприватизаційний. Внаслідок цього в 2005 році помічався спад в промисловості України, уповільнення темпів зростання економіки, погіршала ситуація майже у всіх галузях промисловості. (Рис. 1,2) Зростання ВВП склало лише 2.6% а промислове зростання лише 3%.(Додаток 1,2) Погіршала ситуація з експортом металургійної промисловості. Посилилася переорієнтація імпорту з інвестиційних товарів на товари споживчого призначення. Але, не дивлячись на це, в 2006 році тенденції стали зворотними. Посилився зовнішній попит на світових ринках, прискорився приплив іноземних інвестицій. ВВП склав 7%, а промислове зростання 6%. (Додаток1,2) Слід відзначити, що з 1 лютого 2006 року Україна є країною з ринковою економікою, що сприятливо вплинуло на її зовнішньоекономічні зв'язки з іншими країнами.

     Чорна металургія - одна із стратегічних галузей для України, що забезпечує наповнення торгівельного балансу. У період з 2002 по 2007 роки чорна металургія демонструє зростання, за ці роки виручка в середньому на металургійних підприємствах збільшилася на 158%. На це, в першу чергу, вплинуло зростання цін на світовому ринку. Необхідно відмітити, що в СНД ціни не завжди слідують за світовими. Динаміка цін в Україні не є показовою і часто реагує не на економічні, а на політичні події в країні. Цікаво також відзначити, що Україна має величезний потенціал практично всіх видів поновлюваних джерел енергії. За бажання в найближчих 10 років можна вирішити питання електроенергії і теплопостачання за рахунок енергії сонця, вітру, гідроенергетичних ресурсів і таке інше.

     Понад 2/3 загального об'єму промислової продукції приходиться на галузі, що виробляють сировину, матеріали і енергетичні ресурси. Доля продукції соціальної орієнтації складає 1/5 загального обсягу промислового виробництва.(Додаток 4) Майже зникає легка промисловість (1999 р. — 1,6%, 2008 р. — 0,9, 2009 р. — 0,8%). Галузь машинобудування хоч і додала в темпах розвитку впродовж 1999—2007 рр., але її доля в структурі промисловості із-за кризи знизилася до 10,3%, що майже в 3—4 рази менше рівня розвинених країн.   Неефективна структура і висока енергоємність промислового виробництва в Україні, зростання цін на енергоносії підштовхнули підприємців до пошуку способів підвищення ефективності господарської діяльності. Не утрудняючи себе пошуком резервів технологічної модернізації виробництва, в більшості галузей прибігли до підвищення цін. Починаючи з 1999 р. і по 2009 р. індекс цін виробників промислової продукції виріс в 4,2 разу.(Додаток 5)

     Таким чином, після розвалу Радянського Союзу Україна пережила десять років падіння, унаслідок чого ВВП знизився до 40,8%, а за подальші дев'ять років зростання ледве досяг 74,1% від рівня 1990 р. Результати порівняльного аналізу свідчать, що протягом 2001—2004 рр. темпи зростання ВВП України були вищі середніх по країнах СНД, але вже з 2005 р. цей показник знизився. Серед країн СНД нижчими, ніж в Україні, темпами в 2005—2008 рр. розвивалася лише економіка Киргизстану.(Табл.1)

     Таблиця1.

     Динаміка реального ВВП країн СНД за період 2000 - 2009 рр.

      (прирости в % до попереднього року)

     (Джерело: Статистичний довідник Статистичного Комітету СНД)

     У порівнянні з 1991 р. реальні доходи населення у розпорядженні спочатку знизилися до 32,9% в 1999 р., а потім виросли до 101,3% в 2008 р. (Додаток 6) Результатами економічного зростання різні верстви населення країни скористалися по-різному, зокрема, все більше ресурсів концентрувалися в руках відносно нечисленної групи.

     Впродовж 1999—2009 рр. формування однієї з основних макроекономічних пропорцій, а саме — співвідношення між рівнем оплати праці і валовим прибутком/змішаним доходом в структурі ВВП, не було стійкою тенденцією. Так, в 2001 р. спостерігалося перевищення питомої ваги валового прибутку в порівнянні з оплатою праці. Проте в 2002 р. співвідношення цих складових доходу істотно змінилося на користь оплати праці. Впродовж 2003—2004 рр. відбувалося поступове вирівнювання розподілу доходу, але в 2005 р. унаслідок зростання рівня заробітної плати її доля у ВВП збільшилася до 49,1%, що супроводжувалося відповідним стрімким скороченням питомої ваги валового прибутку. (Додаток 7) Можна констатувати, що в Україні відбувається гіпертрофоване нарощування оплати праці, що зумовлює деформації макроекономічних пропорцій ВВП і обмежує можливості подальшого економічного розвитку.

Рис. 6. Структура валового внутрішнього продукту за категоріями доходу в 2000-2008рр., %

     (Джерело: Держкомстат, Додаток 7)

     Економічні перетворення 1990-х рр., що супроводжувалися різким падінням рівня виробництва і платоспроможності на тлі високих темпів інфляції, відрізнялися неухильним зниженням інноваційної активності промислових підприємств, яке сьогодні набуло необоротного характеру. Некеровані структурні інституційні зміни привели до значного погіршення результативності науково-технологічної сфери, до втрати якісного ядра її потенціалу. Так, якщо в 1997 р. питома вага підприємств, що впроваджували інновації, в загальній кількості промислових підприємств складав 17%, в 2000 р. — 18,0%, то в 2004 р. — 13,7%, в 2005 р. — 11,9%, в 2006 р. — всього 11,2%, в 2007 р. — 14,2%, в 2008 р. ця цифра склала 13%. (Додаток 8) Для порівняння, серед країн Європейського Союзу мінімальні показники інноваційної активності в Португалії — 26% і Греції — 29%, але і вони в два рази вище, ніж в Україні. А в порівнянні з країнами-лідерами, такими, як Нідерланди (62%), Австрія (67%), Німеччина (69%), Данія (71%) і Ірландія (74%), розрив складає три-чотири рази.

     Структурна динаміка промисловості України за технологічними устроями з 2003-го по 2008 р. майже не зазнала жодних змін, п'ятий технологічний устрій займає близько 6-7%; третій знизився 49-53%, четвертий — близько 40% (Табл. 2), що свідчить про відсутність результативної структурної політики держави.

     Статистичний аналіз свідчить про посилення тенденції придбання технологій в 2006—2007 рр. і уповільнення цього процесу в 2008 р. Ситуація з передачею нових технологій — катастрофічна. За даними офіційної статистики, загальна кількість придбаних нових технологій в Україні за період з 2000-го по 2007 р. склало 5633. При цьому на результати власних досліджень і розробок доводиться в середньому 13,6% (764 технології) від загальної кількості отриманих технологій. (Додаток 9) Цей показник — украй низький для країни, що декларує інноваційно-інвестиційну дорогу розвитку за умови створення відповідної інфраструктури національної інноваційної системи. 
 
 
 
 

     Таблиця 2.

     Структура галузей промислового комплексу України за технологічними укладами виробництва у розрізі регіонів

     (Джерело: Національний інститут стратегічних досліджень)

     Лобіювання інтересів імпортерів і іноземних компаній призвело до появи значного негативного сальдо в зовнішній торгівлі товарами, а з часом — негативного сальдо платіжного балансу. Погіршення стосунків з Росією зруйнувало колишню систему домовленостей про постачання природного газу. Перманентна запекла політична боротьба привела до змагання політичних сил в соціальному популізмі, що супроводжувалося зростанням бюрократичного втручання в економіку.

     Після «помаранчевої революції» Україна нестримно нарощувала валовий зовнішній борг: на початку 2004 року він складав $23 811 млн, а на початок жовтня 2008 року валовий зовнішній борг України складав вже $105 429 млн. 
 

Таблиця 3.

Динаміка державного боргу України 2000-2010рр.