Оцінка якості стратегії України за останні 10 років

     Висновки

     Сучасне соціально-економічне положення України  характеризується істотною структурною  деформацією вітчизняного виробництва, посиленням сировинної спрямованості  експорту з незначною долею доданої  вартості, великою залежністю економіки від зовнішніх джерел енергоносіїв, істотним зменшенням національного багатства з одночасним прискоренням збільшення боргової залежності держави, посиленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів. У країні наголошуються критично низька народжуваність і надмірно висока смертність, підвищення демографічного навантаження на населення працездатного віку, низькі матеріальний рівень і якість життя громадян, зростання бідності, значне поширення практики протиправної діяльності суб'єктів господарювання, пов'язане з украй високим рівнем корупції і зловживань суб'єктів, наділених владними повноваженнями при виконанні ними державних функцій. Зупиняється робота колись передових потужних підприємств, приходять в занепад цілі галузі, практично зруйнована соціальна сфера, приходить в занепад сіло і селянство.

     Велику  стурбованість викликає світова  фінансова криза, безпрецедентна по масштабах і глибині. Найбільш відчутними проявами фінансової кризи в Україні  стали: "параліч" платіжно-розрахункової  системи і криза банківської ліквідності, зменшення доходів бюджету і валютних вступів при значному накопиченні зовнішньої і внутрішньої заборгованості, прискорений спад виробництва, об'ємів ВВП і інвестицій, скорочення імпорту і експорту, істотне зниження реальних доходів і рівня життя населення. На тлі такого різкого спаду економічної активності вступу до бюджету забезпечувалися значною мірою підвищенням ставок непрямих податків і зборів і за рахунок критичного накопичення державного боргу. Звичним явищем стало неконтрольоване і безпідставне зростання цін на енергоносії, споживчі товари і послуги.

     Хоча в Україні на законодавчому рівні проголошений курс на інвестиційно-інноваційний розвиток, ухвалено близько 15 законів і декілька десятків концептуальних підзаконних актів по питаннях розвитку освіти, наукових досліджень, фінансово-організаційної підтримки інновацій, а також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 680 схвалена Концепція розвитку національної інноваційної системи, фактичний стан справ в цій сфері залишається незадовільним.

     Низька  ефективність державної інноваційної політики пояснюється недосконалістю і фрагментарністю існуючого  законодавства, незадовільним виконанням ухвалених відповідних законів. Формування інноваційної інфраструктури відбувається повільно, безсистемно, без належного обґрунтування; при цьому відсутні чіткі розмежування завдань і повноважень у сфері реалізації інноваційної політики між центральними і місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядуванні. Не отримує належної державної підтримки діяльність винахідників, раціоналізаторів, учених, які мають завершені науково-технічні розробки, не створюються центри трансферів технологій. На низькому рівні реалізуються освітній і науковий потенціали, перш за все вищих учбових закладів, у сфері інформаційно-комунікаційних високих технологій, а також інформаційні ресурси системи науково-технічної і економічної інформації, зокрема бази даних по питаннях технологій, науково-технічних досліджень.

     Гармонійний розвиток України як суверенної держави, яка просувається до побудови цивільного суспільства і конкурентоздатної економіки на основі демократичних цінностей, неможливе без ефективного і стабільного розвитку кожного її регіону.

     Сьогодні, на жаль, місцева влада - як представницька, так і виконавча - має для цього вельми обмежені можливості, особливо фінансові. Надмірна централізація розподілу ресурсів країни, жорсткий податковий тиск, "ручне", часто непрофесійне управління економікою зверху, направлене не на стратегічну перспективу, а на латання перманентних дір, гальмують ініціативу місцевої влади. Істотний негативний вплив на економіку регіонів, як і на рівні центральних органів державної влади, має поширення корупції.

     Диспропорції  в соціально-економічному і культурному розвитку регіонів, що склалися в процесі централізованого, перш за все галузевого, управління економікою, вимагають невідкладних істотних змін в регіональній політиці. Наявність таких диспропорцій ускладнює проведення єдиної державної політики соціально-економічних перетворень, збільшує загрозу виникнення кризисних явищ на рівні регіонів, що безпосередньо заподіюватиме шкоду правам і інтересам громадян.

     Враховуючи  це, складовими «стратегії зростання» для України повинні стати розробка і реалізація стимулів економічного зростання в грошово-кредитній і бюджетно-податковій сфері, які безпосередньо впливають на повсякденну діяльність суб'єктів господарювання, зокрема:

     - формування податкових стимулів зростання і структурної перебудови і дієздатного бюджету розвитку;

     - розробка і реалізація державної  інвестиційної стратегії, орієнтованої  на формування національного  інвестиційного потенціалу і  його напрям на капіталовкладення  в національну економіку, а  також стратегії інноваційного  розвитку, погодженої з інвестиційною стратегією і орієнтованої на забезпечення інноваційної спрямованості інвестиції;

     - сприяння створенню організаційно-інституційної  системи національної економіки,  орієнтованої на концентрацію  ресурсів, на мету зростання (збалансованого співвідношення великого, середнього і малого бізнесу, фінансово промислових груп, національної і транснаціональної корпорації, регіональних консорціумів, кластерів і тому подібне);

      - реалізація заходів щодо захисту  внутрішнього ринку, направлених  на адаптацію національної економіки до діяльності в умовах міжнародної конкуренції;

     - розробка і реалізація державної  політики доходів, направленої  на поширення ефекту економічної  динаміки на соціальну сферу,  запобігання надлишковому розшаруванню  доходів і стимулювання економічної активності і розвитку людського капіталу; 

     - забезпечення регіональної збалансованості  соціально-економічного розвитку  і розширення ініціативних прав  регіонів в стимулюванні економічного  зростання.

     Використана література 

1. http://www.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики України
2. http://web.worldbank.org/ -  Всесвітній банк
3. http://www.me.gov.ua/control/uk/index - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
4. http://www.bank.gov.ua/Statist/index.htm - Національний банк України
5. http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main- Міністерство фінансів України
6. http://www.cisstat.com/ - Міждержавний Статистичний Комітет СНД
7. http://epp.eurostat.ec.europa.eu – Eurostat
8. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/ - Всемирная книга фактов ЦРУ, Центральное разведывательное управление США
9. http://old.niss.gov.ua/Monitor/oktober08/18.htm - Національний інститут стратегічних досліджень
10. www.ukrdzi.com – Держзовнішінформ
11. http://www.unian.net/rus/news/news-375526.html - Госдолг Украины перевалил за 41 миллиард долларов, 05.05.2010
12. http://www.rian.ru/trend/Ukraine_economic_political_crisis/
13. http://www.fifact.ru/2010-08-30-07-36-38/77-ekonomika-ukrainy-sostoyanie-i-perspektivy.html - Экономика Украины: состояние и перспективы, 15.03.2011
14. http://www.kommersant.ua/doc.html - Украина теряет инвесторов, Юрій Панченко
15. http://www.segodnya.ua/news/14067568.html - 24 Июля, 2009, Украина стала мировым лидером по инфляции
16. http://zet.in.ua/ - Z-Украина, Статистика, экономика, тенденции
17. http://www.analitik.org.ua - Экономическая ситуация в Украине и других странах СНГ, 12.06.09
18. www.metalika.ua/articles/- Внешние приоритеты сбыта, Артем Ильин, 14.07.2009
19. http://www.appletonmayer.com/data/research/2009/1029/ - Investment climate in Ukraine: Global Survey of Foreign Investors, October 2009, НОЯБРЬ 2009,  Вильям Эпплтон, Сергей Гурьев, Оливия Моррисон, Джеймс Эдвардс, Максим Коваленко
20. Эксперт: Отечественная экономика полностью адаптировалась к статусу сырьевой периферии // Зеркало недели, 5-12 февраля 2010
21. "Экономика Украины" №3, 2010 , с. 42-48