Нацыональний товаровиробник

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 20:42, магистерская работа

Описание

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз чинного законодавства України в частині регулювання суспільних відносин у сфері захисту національного товаровиробника, висвітлення теоретичних та практичних проблем у цій сфері, розробка та обґрунтування рекомендацій та пропозицій по вирішенню наявних проблем.

Содержание

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИЦТВА
Поняття та види національного товаровиробництва
Особливості національного бренду
Шляхи виживання національних виробників за умов економічної кризи
Організаційно-правове забезпечення становлення та розвитку товаровиробництва

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА

2.1 Загальна характеристика вітчизняної політики по захисту товаровиробника

2.2 Аналіз підходів до проблеми захисту вітчизняного товаровиробника

2.3 Членство України у СОТ - це екзамен на зрілість вітчизняного виробництва

РОЗДІЛ 3 ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту

3.2. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту

3.3. Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

Ніціональний товаровиробник.doc

— 492.50 Кб (Скачать документ)

     Закон про захист національного товаровиробника  від демпінгового імпорту застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом  демпінгу, але за умови, що такий  імпорт заподіє шкоду національному  товаровиробнику подібного товару.

     Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в Україні його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

     Демпінг - це ввезення на митну територію  України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. При цьому:

     порівнянною ціною є ціна подібного товару у країні експорту, що практикується у звичайних торговельних операціях;

     подібним  товаром є ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, який не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, дуже подібні до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування [10];

     країною експорту є країна походження товару, що імпортується в Україну. Країною експорту може вважатися також країна-посередник (митний союз або економічне угруповання), за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в ній не виробляється або в цій країні немає порівнянної ціни для цього товару.

     Сума, на яку нормальна вартість товару перевищує його експортну ціну, становить  демпінгову маржу.

     З   метою   визначення   демпінгової   маржі  здійснюється порівняння  між  нормальною  вартістю,  та експортною ціною, визначеною відповідно.  Таке порівняння здійснюється на  основі однакових  базисних умов поставки (як правило,  франко-завод) щодо продажу,  здійсненого  за  найближчою  датою,  стосовно   якої   є відповідна   інформація.   Базисні   умови  поставки  визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів - "ІНКОТЕРМС"  у  редакції, яка діє на дату ввезення товару в країну імпорту.   При   цьому   здійснюється   необхідне   коригування  з

     відповідним   урахуванням   величин   різниць,  які  впливають  на порівнян-ність  цін,  тобто різниць, обчислених під  час коригування факторів.

     У   разі,   якщо  визначені  відповідно  до   Закону «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» нормальну  вартість  та  експортну  ціну  не   можна   порівнювати, здійснюється коригування на величини різниць,  обчислених під час коригування факторів, про наявність    яких   у   процесі   антидемпінгового   розслідування

     заінтересовані  сторони стверджують  та  доводять,  що  ці  фактори 

     впливають  на  ціни  і  на їх порівнянність.  При здійсненні таких коригувань не повинні повторюватися коригування  у знижках, обсягах і базисних умовах поставки.  У  разі,  якщо  заінтересована  сторона вимагає здійснення коригування, вона повинна довести, що її вимога є обґрунтованою.

     Коригування щодо розрахунку величин різниць  у  зазначених

     нижче факторах,  які впливають на порівнянність  цін,  здійснюється за таки-ми правилами  щодо:

  • фізичних характеристик - нормальна вартість та експортна ціна  коригуються  відповідно на  суми,  що відповідають прийнятним величинам різниць у ринковій вартості товару,  який  є  об'єктом  розгляду,  залежно  від  його фізичних характеристик;
  • податків і зборів (обов'язкових платежів),  що сплачуються при імпорті [10];
  •   знижок та обсягів продажу - знижки (цінові  та  інші  торгові знижки,  пільги тощо),  які використовуються  для стимулювання  збуту та   збільшення обсягів продажу,  враховуються,  якщо вони справді застосову-вавлися або можна довести,  що існують достатні підстави вважати,  що вони

     надаються   та  безпосередньо  стосуються  продажу  товару,  що  є об'єктом  розгляду;

  • базисних умов поставки - такими поставки для  мети  коригування вважаються умови франко-завод.  Коригування на суму різниць у базисних умовах поставки здійснюється у разі, якщо:  встановлюється, що   для   збутової  мережі  на  двох  ринках експортна   ціна,   включаючи   конструйовану   експортну    ціну, практикується на  основі  різних  базисних умов поставки стосовно нормальної вартості; така різниця у зазначених базисних умовах поставки впливає на порівнянність цін,  що доводиться  наявністю постійних і чітких відмінностей  у функціях  і різниці у цінах продавців у зв'язку з різними базисними умовами поставки на  внутрішньому  ринку  країни експорту. Нормальна вартість та експортна ціна  коригуються  відповідно на  суми,  що  відповідають  встановленим  таким  чином різницям у ринковій вартості товару, який є об'єктом розгляду [10];
  • витрат   на   транспортування,  страхування,  навантаження (розвантаження) та додаткових витрат: нормальна вартість  та  експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах,  що безпосередньо  стосуються  товару, який є об'єктом розгляду,  та підлягають сплаті за доставку товару від складських приміщень експортера до першого незалежного покупця лише у разі,  якщо ці витрати включено до відповідних цін.  До цих витрат  включаються  витрати  на   транспортування, страхуван-ня, навантаження (розвантаження) та додаткові витрати;
  • витрат на пакування: нормальна вартість  та  експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць у витратах,  безпосередньо пов'язаних з пакуванням товару, який є об'єктом розгляду;
  • витрат по кредиту: нормальна вартість  та  експортна ціна коригуються відповідно на  суми  різниць  вартості  кредиту,  наданого  для  відповідного продажу  товару,  у  разі,  якщо  цей фактор буде використаний при встановленні ціни на цей товар;
  • витрат після продажу: нормальна вартість та експортна ціна  коригуються  відповідно на  суми  різниць у  прямих витратах, безпосередньо пов'язаних з наданням    поручительства,    гарантій,    технічної     допомоги

     (консультацій) та послуг,  що передбачаються  законодавством країни

     експорту   (походження   або   порівняння) та угодою купівлі-продажу;

  • витрат на комісійні винагороди: нормальна вартість  та  експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць комісійних винагород,  сплачених у процесі продажу товару, який є об'єктом розгляду;
  • витрат, пов'язаних з перерахунком валют: якщо для порівняння цін необхідно провести перерахунок валют, такий перерахунок здійснюється з використанням валютного курсу  на дату продажу товару, який є об'єктом розгляду.
  • суми коригувань: сума коригувань розраховується на основі фактичних даних,  що стосуються   певного  антидемпінгового  розслідуван-ня  та  періоду розслідування, або фактичних даних останнього фінансового року.

     В результаті порівняння нормальної вартості та  експортної ціни визначається  демпінгова  маржа,  величина  якої  становить різницю, на яку  нормальна вартість перевищує експортну ціну. У  разі,   якщо   демпінгові   маржі   є   різними,   може розраховуватися середньозважена величина демпінгової маржі.

     Наявність демпінгової маржі протягом періоду розслідування

     визначається, як правило, шляхом порівняння:

     1) середньозваженої   величини   нормальної    вартості    із 

     середньозваженою  величиною  цін всіх експортних операцій в країні

     імпорту [10];

     2) або  індивідуальної  нормальної вартості з індивідуальними

     експортними цінами в країні імпорту за кожною операцією.

     У  разі  якщо  товар  імпортується в країну імпорту не з країни  походження,  а  з  країни  експорту,  експортна ціна цього товару може порівнюватись  з  ціною  на  внутрішньому  ринку  цієї країни  експорту.  Однак  у разі якщо товар перевозиться транзитом через країну або такий товар не виробляється  у  країні  експорту, або  для  нього  відсутня  порівняльна  ціна  в  країні  експорту, порівняння  може  здійснюватись  із  ціною  в  країні   походження товару.

     Шкода може заподіюватися національному  товаровиробнику в одній із таких форм:

     а) істотна шкода, заподіяну національному  товаровиробнику;

     б) загроза заподіяння істотної шкоди  національному товаровиробнику;

     в) істотне перешкоджання створенню  чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару.

     Розслідування з метою  встановлення  наявності  та  впливу демпінгу,  про  який  стверджується,  що  він  має  місце,  а також величини  демпінгової   маржі   розпочинається   Міністерством   з порушення    антидемпінгової   процедури   за   скаргою,   поданою національним товаровиробником або  від  його  імені,  за  винятком випадку, передбаченого у частині восьмій цієї статті.

     Скарга  подається у письмовій формі заявником -  національним

     товаровиробником  чи  фізичною  або  юридичною  особою,  що діє від імені національного  товаровиробника.

     Скарга  надсилається до Міністерства економіки  України рекомендованим  листом  або   здається   до   Міністерства  під  розписку  про  одержання.

     Міністерство  надсилає копію скарги до Міжвідомчої  комісії з міжнародної торгівлі ,  яка  ознайомлює  з нею  всіх членів Комісії [13].

     Наступний день  після  одержання  та  реєстрації   скарги   у 

     Міністерстві  вважається першим робочим днем подання скарги.  Якщо   скаргу   не   було   надіслано   безпосередньо   до Міністерства у зазначеному порядку або  при наявності у відповідного органу виконавчої влади в країні імпорту  відповідних  доказів  демпінгу і шкоди, відповідний орган зобов'язаний терміново надіслати чи подати скаргу до Міністерства.

     Таке  ж  право  на  подання  до  Міністерства  скарги  у  порядку, встановленому  у  цій  статті,  має  професійна спілка працівників  підпри-ємств національного товаровиробника.

     Скарга, що подається заявником повинна  містити докази наявності демпінгу і шкоди,  про  які   стверджується,   що   вони   мають   місце,   і причинно-наслідкового зв'язку між  ними.  Скарга  повинна  містити 

     відомості,  якщо  вони  є або мають бути у розпорядженні заявника, зокрема, про:

     1) заявника   та   осіб,   які   входять   до   його  складу, підтвердження  відповідної   дієздатності  цих  осіб,   обсяги   та вартість  виробництва   ним в країні імпорту подібного  товару. Якщо скарга  подається   від  імені національного товаровиробника, в ній зазначаються: відомості про національного товаровиробника,  від імені якого ця  скарга  подається,  обсяг і вартість його виробництва в країні імпорту подібного товару; або перелік усіх  відомих українських виробників  подібного товару  (або об'єднань українських виробників подібного товару) та при можливості обсяг і вартість  виробництва  цими  виробниками  в країні імпорту подібного товару [9];

      2) товар   (включаючи   його   повний   опис),    про    який стверджується,  що  він є об'єктом демпінгу,  назву країни походження або експорту, яка (які) є об'єктом скарги;

     3) кожного відомого експортера  або іноземного виробника разом 

     з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних),  що  імпортують

     товар, який є об'єктом скарги;

     4) ціни,  за якими товар,  який  є об'єктом скарги, продається  для споживання на внутрішньому  ринку країни (країн) походження  або 

     експорту (або,  якщо відомо,  ціни,  за якими  товар  продається  з країни  (країн)  походження  або експорту в одну або кілька третіх країн,  або про конструйовану вартість товару),  та про  експортні ціни   або   про   ціни,  за  якими  товар  вперше  перепродається незалежному покупцю в країні імпорту;

     5) обсяги та динаміку імпорту,  про який стверджується, що  він

     є демпінговим,  вплив цього імпорту  на ціни  подібного  товару  на ринку   країни   імпорту,  а  також  наслідок  цього  імпорту  для національного  товаровиробника,  який  є  результатом дії цих  двох факторів.   Це   підтверд-жується  факторами  та  показниками,  які впливають на становище наці-онального товаровиробника [10].

     Після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частин першої - третьої  цієї статті,  Міністерство порушує  антидемпінгову процедуру,  в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою  визначення,  чи  є  ці  докази  достатніми  для   порушення антидемпінгового  розслідування.

     Розслідування відповідно до частин першої -  третьої  цієї статті   порушується   у   разі,  якщо  Міністерством  і  Комісією встановлено,  що скаргу було подано національним  товаровиробником або   від  його  імені.  Скарга  вважається  поданою  національним товаровиробником або  від  його  імені,  якщо  вона  підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального  обсягу  вироб-ництва  подібного товару, виробленого     тією     частиною     підприємств    національного товаровиробника,  яка підтримує скаргу або висловлює заперечення [10].

     Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво вироб-ників, які  підтримують  скаргу,  становить  менше   ніж   25   відсотків загального   обсягу   виробництва  подібного  товару  національним товаро- виробником.  У  цьому  разі,  якщо  на   дату   подання   до Міністерства скарги   заявника   підтримують   виробники,  сукупне виробництво яких становить  25  або  більше  (але  менше  ніж  50) відсотків  загального  виробництва  подібного  товару національним товаровиробником,  цей заявник  повинен  протягом  антидемпінгової процедури  одержати  під-тримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того,  щоб до  дати порушення антидемпінгового  розслідування було  встановлено,  чи підтримується або ні скарга виробниками,  сукупне виробництво яких становить понад  50  відсотків  загального  виробництва подібного товару національним товаровиробником [10].

Информация о работе Нацыональний товаровиробник