Нацыональний товаровиробник

     2) факту (фактів) заподіяння значної  шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;

     3) наявності причинно-наслідкового  зв'язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди [7].

     У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.

     Якщо  стверджується, що має місце загроза  заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації.

     Період  розслідування становить, як правило, від одного до трьох років. В окремих випадках цей строк може перевищувати три роки. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством.

     Строк проведення спеціального розслідування  не повинен перевищувати 270 днів від дати його порушення. За надзвичайних обставин цей строк може бути продовжено Комісією до 330 днів [7].

     Комісія розглядає:

     - заяву та (або) інформацію, які подані їй Міністерством;

     - докази, наведені в заяві, або  об'єктивну інформацію, доступну  для розгляду в Комісії, щодо  зростання імпорту в Україну  товару та заподіяння значної  шкоди або наявності загрози  заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.

     Якщо  за результатами такого розгляду Комісія  дійшла висновку про достатність  доказів зростання імпорту в  Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування [53, c.334].

     Якщо  Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати Держмитслужбу, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки.

     Рішення про порушення або недоцільність  порушення спеціального розслідування  приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви [12].

     Міністерство  має право вимагати від Служби та інших органів виконавчої влади в Україні, заінтересованих сторін надання інформації, необхідної для проведення спеціального розслідування. Така вимога є обов'язковою для органів виконавчої влади та заінтересованих сторін і підлягає виконанню ними у строк, встановлений Міністерством.

     Заінтересовані  сторони, які повідомили Мінекономіки про свою заінтересованість, мають  право звертатися до Міністерства з  вимогою щодо проведення слухань  з питань спеціального розслідування.

     Комісія за висновками Міністерства може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування. Зазначене рішення мис ґрунтуватися на недостатності доказів стосовно необхідності проведення такого розслідування.

     Під час проведення спеціального розслідування  Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та заходів нагляду.

     Попередні спеціальні заходи  застосовуються, якщо Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому [7].

     Строк застосування попередніх спеціальних  заходів не може перевищувати 200 днів та строку проведення спеціального розслідування.

     Попередні спеціальні заходи застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита. У рішенні Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів визначається ставка спеціального мита, що сплачується імпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які справляються при імпорті в Україну.

     Наприкінці  строку застосування попередніх спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про результати їх застосування.

     Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку:

     1) прийняття рішення про те, що  внаслідок імпорту в Україну  товару, який є об'єктом спеціального  розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; Відповідні рішення Комісії можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита;

     2) або прийняття рішення про  застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V Закону (тобто остаточних спеціальних заходів).

     Якщо  у процесі спеціального розслідування  Мінекономіки встановлюється загроза заподіяння значної шкоди, Комісія під час проведення цього розслідування за поданням Міністерства приймає рішення про застосування заходів нагляду (статті 14, 15 Закону).

     Комісія може прийняти рішення про запровадження:

     а) режиму нагляду за імпортом на всій території України;

     б) режиму регіонального нагляду за імпортом в Україну в одному або кількох регіонах України, якщо встановлено недоцільність запровадження режиму нагляду на всій території України [7].

     Строк застосування заходів нагляду є  обмеженим і не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.

     Ввезення  на митну територію України товару, стосовно якого прийнято рішення, що він є об'єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду за імпортом в Україну, здійснюється у разі подання відповідному митному органу України дозволу на імпорт, який видається Міністерством у встановленій ним формі протягом семи робочих днів від дати подання заінтересованим імпортером відповідної заяви за встановленою Міністерством формою.

     Ввезення  на митну територію України товару, що є об'єктом застосування заходів  нагляду або регіонального нагляду, здійснюється лише за умови встановлення митними органами України, що:

     1) загальна вартість чи обсяг  товару в цілому не перевищує більше ніж на п'ять відсотків вартість або обсяг, зазначені у дозволі на імпорт;

     2) товар, що ввозиться, строки  та умови такого ввезення відповідають іншим відомостям, які містяться в дозволі на імпорт.

     Рішення Комісії про застосування заходів  нагляду за імпортом в Україну  може передбачати подання заінтересованим імпортером митним органам України сертифіката про походження товару, що є об'єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду [53, c. 245].

     Якщо  зростання обсягу імпорту в Україну  відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких  умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:

     1) запровадження режиму квотування  імпорту в Україну, що є об'єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;

     2) установлення спеціального мита  щодо імпорту в Україну, який є об'єктом спеціального розслідування.

     Встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну [7].

     Спеціальне  мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту.

     Квотування  імпорту в Україну товарів, які є об'єктом спеціальних заходів, здійснюється шляхом видачі Мінекономіки спеціальних ліцензій. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 1 серпня 2002 р. № 232 затверджений Порядок ліцензування імпорту товарів в Україну, які є об'єктом застосування спеціальних заходів.

     У разі встановлення квоти Комісією враховуються інтереси підтримки традиційних товаропотоків та (або) обсяги продажу за контрактами, укладеними на імпорт в Україну, про який Мінекономіки та Держмитслужба інформували Комісію.

     Застосування  заходів нагляду зупиняється  від дати прийняття Комісією рішення про застосування спеціальних заходів.

     Спеціальні  заходи можуть застосовуватися щодо імпорту товару, що є об'єктом спеціального розслідування, на всій території України або в одному, або кількох її регіонах. Якщо цей товар уже доставляється в Україну, ввезення його на митну територію України дозволяється за таких умов:

     1) цей товар не буде переадресовуватися  імпортером;

     2) цей товар ввозитиметься в  Україну при пред'явленні митному  органу України імпортером дозволу  на імпорт цього товару, виданого відповідно до ст. 15 Закону.

     У ході проведення розслідування Комісія  може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів [7].

     Спеціальні  заходи застосовуються протягом періоду, необхідного для запобігання або усунення наслідків значної шкоди та полегшення процесу економічного пристосування національного товаровиробника до умов конкуренції. Цей період не може перевищувати чотирьох років. Однак строк застосування спеціальних заходів може бути продовжений за рішенням Комісії, якщо буде встановлено, що:

     - продовжує існувати потреба в  застосуванні заходів для запобігання  або усунення наслідків значної  шкоди;

     - є докази того, що заінтересований  національний товаровиробник перебуває  в процесі адаптації до умов  конкуренції.

     Щодо  країн - членів СОТ строк застосування спеціальних заходів продовжується  за наявності двох зазначених умов.

     Підводячи підсумки, варто зазначити, що спеціальні заходи, строк застосування яких продовжується, не можуть бути більш обмежувальними, ніж це передбачалося попереднім рішенням Комісії.

     У разі коли строк застосування спеціальних  заходів перевищує один рік, такі заходи повинні бути поступово лібералізовані через регулярні (рівні) інтервали протягом строку їх застосування.

     Загальний строк застосування спеціальних заходів, включаючи строк застосування попередніх спеціальних заходів, строк початкового застосування спеціальних заходів та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вісім років. 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАИХ ДЖЕРЕЛ 

     1. Конституція України із змінами  та доповненнями внесеними згідно  із Законом України від 08.12.2004 № 2222-IV: від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

     2. Господарський кодекс України  16 січня 2003 року №436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – N 18, N 19-20, N 21-22. – Ст. 144.

     3. Господарський процесуальний кодекс  України 06 листопада 1991 року №  1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

     4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – NN 40-44. – Ст. 356.

     5. Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань:  Закон України від 22 листопада  1996р.№543/96-ВР// Відомості Верховної  Ради України. – 1997. –  N 5. – Ст. 28.

     6. Про державну податкову службу  в Україні: Закон України в  редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ // Відомості Верховної  Ради УРСР. – 1991. – N 6. – Ст. 37.