Нацыональний товаровиробник

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 20:42, магистерская работа

Описание

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз чинного законодавства України в частині регулювання суспільних відносин у сфері захисту національного товаровиробника, висвітлення теоретичних та практичних проблем у цій сфері, розробка та обґрунтування рекомендацій та пропозицій по вирішенню наявних проблем.

Содержание

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИЦТВА
Поняття та види національного товаровиробництва
Особливості національного бренду
Шляхи виживання національних виробників за умов економічної кризи
Організаційно-правове забезпечення становлення та розвитку товаровиробництва

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА

2.1 Загальна характеристика вітчизняної політики по захисту товаровиробника

2.2 Аналіз підходів до проблеми захисту вітчизняного товаровиробника

2.3 Членство України у СОТ - це екзамен на зрілість вітчизняного виробництва

РОЗДІЛ 3 ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту

3.2. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту

3.3. Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

Ніціональний товаровиробник.doc

— 492.50 Кб (Скачать документ)

     У разі, якщо заявник вважає, що деякі  розділи і таблиці, або ж вся інформація, що міститься в Скарзі, має конфіденційний характер, заявник повинен підготувати як конфіденційну так і не конфіденційну версії Скарги. Інформація, яка надається на конфіденційній основі, вважається Міністерством конфіденційною, якщо для цього надається достатньо доказів. У зв’язку з цим, якщо заявник дійсно вважає деякі пункти конфіденційними, в додатках до Скарги необхідно надати докази, які б підтверджували, що така інформація є конфіденційною. При цьому, в разі, якщо заявник наполягатиме на конфіденційності інформації без надання Міністерству зазначених доказів, така інформація не буде враховуватись при проведенні розслідування [12].

     Зразкова  структура скарги стосовно запровадження  сплати компенсаційного мита повинна  містити:

  1. Розділ “Інформація про заявника”
  2. Розділ “Інформація про товар, який має бути об’єктом антидемпінгового розслідування, товар який виробляє заявник.”

     3) Розділ “Інформація про відповідача”

     4) Розділ “Інформація та докази  про субсидування”

     5) Розділ “Інформація та докази про шкоду (величину шкоди)”

     6) Розділ “Інформація та докази  про загрозу заподіяння істотної  шкоди”

     7) Розділ “Інформація та докази  про істотне перешкоджання створен-ню  чи розширенню національним товаровиробником  виробництва подібного товару”

     8) Розділ “національні інтереси”

     У ході антисубсидиційної процедури  Міністерство розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антисубсидиційного розслідування.

     Антисубсидиційне  розслідування порушується з метою визначення, чи є специфічними субсидії, про які стверджується, що вони мають місце. Антисубсидиційне розслідування може також порушуватися щодо легітимних субсидій з метою встановлення, чи відповідають вони умовам, визначеним у ст. 9 Закону (тобто вимогам, що висуваються до легітимних субсидій).

     Міністерство  подає до Комісії звіт про результати проведення антисубсидиційної процедури. Рішення про порушення антисубсидиційного розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30 денний строк від дати подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антисубсидиційної процедури [11].

     У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антисубсидиційної процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обґрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

     Відповідно  до рішення Комісії Міністерство розпочинає антисубсидиційне розслідування і проводить його разом и іншими органами виконавчої влади в Україні.

     Антисубсидиційне  розслідування проводиться з  метою встановлення наявності субсидування та шкоди. За період розслідування, як правило, береться останній звітний рік реципієнта (суб'єкта господарювання, який отримує субсидію), але може братися і інший строк мінімальною три валістю шість місяців, який безпосередньо передує порушенню антисубсидиційного розслідування і щодо якого є надійні фінансові та інші дані. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством. В окремих випадках період розслідування може перевищувати один рік. Інформація, яка не стосується зазначеного періоду розслідування, як правило, не враховується [11].

     Міністерство  разом з повідомленням про порушення антисубсидиційного розслідування направляє відомим експортерам, імпортерам, іншим сторонам антисубсидиційного розслідування, яких воно вважає за необхідне залучити до участі в антисубсидиційному розслідуванні, або компетентним органам країни експорту запитальники з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антисубсидиційного розслідування. Відповіді на запитальник направляються Міністерству у 30-денний строк з дати його отримання.

     Міністерство  має право:

     - одержувати від органів виконавчої  влади в Україні інформацію, документи,  матеріали, необхідні для проведення антисубсидиційного розслідування;

     - для виконання рішень Комісії  доручати іншим органам виконавчої влади в Україні здійснювати перевірки або заходи контролю за діяльністю імпортерів, продавців та українських виробників;

     - здійснювати в інших країнах  перевірки інформації, одержаної  від заінтересованих сторін антисубсидиційного  розслідування, за згодою відповідної  заінтересованої сторони та за відсутності заперечення з боку офіційно повідомлених компетентних органів заінтересованої країни.

     Заінтересовані  сторони, які повідомили Мінекономіки про свою заінтересованість, мають  право звертатися до М іністерства  з вимогою щодо проведення слухань  з питань антисубсидиційного розслідування [11].

     Сторонам, які повідомили Міністерство про свою заінтересованість, а також компетентним органам на їх запит надається можливість провести консультації із стороною, яка подала відповідну скаргу або має протилежні інтереси. Відмова сторін від участі у консультаціях не тягне ніяких наслідків.

     Строк проведення антисубсидиційного розслідування  не повинен перевищувати одного року з дня прийняття рішення про його порушення. Такий строк може бути продовжений за рішенням Комісії, але не може бути більшим, ніж 14 місяців.

     У разі, якщо у ході антисубсидиційного розслідування Мінекономіки зробило  попередній позитивний висновок, що товар, який імпортується в Україну, користується пільгами від нелегітимної субсидії, внаслідок чого національному товаровиробнику заподіюється шкода, можуть застосовуватися попередні компенсаційні заходи.

     Попередні компенсаційні заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж  через 60 днів і не пізніше ніж  через дев'ять місяців від дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування [7].

     Попередні компенсаційні заходи полягають  у запровадженні справляння попереднього компенсаційного мита. Розмір ставки попереднього компенсаційного мита встановлюється відповідним рішенням Комісії і не повинен перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та повинен бути нижчим, ніж ця сума за умови, що така ставка мита буде достатньою для запобігання шкоді, заподіяної національному товаровиробнику.

     Попереднє компенсаційне мито справляється незалежно від сплати інших податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів, які справляються при ввезенні на митну територію України певних товарів.

     Попередні компенсаційні заходи застосовуються протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути продовжено Комісією ще на два місяці, але загальний строк їх застосування не повинен перевищувати шести місяців.

     Застосування  попередніх компенсаційних заходів  не повинно створювати перешкод для  здійснення митного оформлений товару, що є об’єктом антисубсидиційне розслідування може зупинятися без застосування попереднього або остаточного компенсаційного мита у разі прийняття добровільного та достатнього зобов'язання експортера щодо припинення субсидованого імпорту.

     Рішення про припинення антидемпінгового розслідування без застосування антидемпінгових заходів приймається Комісією за поданням Міністерства також у разі, коли застосування компенсаційних заходів не є необхідним і відмова від застосування не викликає заперечення з боку членів Комісії [11].

     Якщо  у процесі антисубсидиційного розслідування  Мінекономіки зробило остаточний позитивний висновок стосовно наявності нелегітимної субсидії та шкоди, яка є її наслідком, та за умови, що цього потребують національні  інтереси, застосовуються остаточні компенсаційні заходи.

     Остаточні компенсаційні заходи полягають  у запровадженні справляння остаточного компенсаційного мита. Розмір ставки остаточного компенсаційного мита встановлюється у відповідному рішенні Комісії і не повинен перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та може бути нижчим, ніж ця сума, за умови, що така ставка є достатньою для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.

     Остаточне компенсаційне мито сплачується  незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну.

     Компенсаційні заходи застосовуються згідно з відповідним рішенням Комісії тільки протягом строку та у розмірі, необхідних для усунення дії нелегітимної субсидії, що заподіює шкоду.

     Рішення про застосування компенсаційних заходів  втрачає чинність через п'ять  років від дати їх застосування або  через п'ять років від дати винесення Комісією останнього рішення  про перегляд компенсаційних

     заходів, результатом якого було одночасне  встановлення факту надання субсидії та заподіяння шкоди. 

     3.3. Застосування спеціальних заходів  щодо імпорту в Україну 

     Законом України від 22 грудня 1998 р. «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

     Спеціальні  розслідування здійснюються за фактами  зростаючого імпорту, під яким розуміється здійснення імпорту в обсягах та за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів. На відміну від демпінгового та субсидованого імпорту зростаючий імпорт не є проявом недобросовісної конкуренції в ЗЕД [7].

     У разі, якщо тенденція зростання обсягів  імпорту в Україну може викликати  необхідність застосування передбачених Законом заходів, Державна митна служба України, відповідний орган виконавчої влади в Україні інформує про це Міністерство економіки України. Міністерство може за власною ініціативою зібрати таку інформацію. Національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну спеціальних заходів.

     Зазначені інформація або заява повинна містити обґрунтовані докази наявності таких факторів:

     1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту  значною мірою зростав у період  розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

     2) ціна імпорту в Україну цього  товару (товарів), якщо у період  спеціального розслідування мало  місце значне зниження його  ціни стосовно ціни подібного  товару в Україні.

     Міністерство  подає цю інформацію та копії заяви  Кабінету Міністрів України та членам Комісії у п’ятиденний строк  від дати одержання інформації або  заяви [7].

     Таким чином, на відміну від антидемпінгового та анти-субсидиційного розслідування, спеціальне розслідування може ініціюватися не лише галуззю вітчизняної промисловості, а й компетентними державними органами України.

     Спеціальне  розслідування проводиться з  метою визначення, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.

     У процесі спеціального розслідування  Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об'єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема:

     1) тенденцій імпорту в Україну, що є об'єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту;

Информация о работе Нацыональний товаровиробник