Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

  

довому  порядку у випадку порушення  вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією, цим -   та іншими законами України.

  Заборона  діяльності політичної партії має наслідком  припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

  Відповідно  до ст. 18 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" діяльність профспілок, їх об'єднань, яка порушує Конституцію та закони України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїнських і республіканських та об'єднань профспілок з відповідним статусом — лише за рішенням Верховного Суду України.

  Вимога  про примусову ліквідацію юридичної  особи може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

  Рішенням  суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

  Якщо  вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до ст. 51 цього Закону якщо вартості майна боржника — юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

  Невиконання цих вимог є підставою для  відмови у внесенні запису про  ліквідацію юридичної особи в  Єдиний державний реєстр. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення, несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника.

  Особливості ліквідації банків встановлені гл. 16 Закону "Про банки і банківську діяльність".

 

  

Порядок ліквідації юридичної особи включає  такі етапи.

1. Прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи. Одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію доцільно вирішувати питання про склад ліквідаційної комісії. Здійснення ліквідації іншими органами та особами ст. 111 ЦК не передбачає.
2. Повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи. Повідомлення повинно містити відомості про:

 

• найменування  юридичної особи;
• ідентифікаційний код юридичної особи;
• місцезнаходження юридичної особи;
• підставу для прийняття рішення щодо припинення (злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації) юридичної особи;

  • місце та дату внесення запису про прийняття рішення 
засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом 
про припинення юридичної особи;

• дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо);
• порядок і строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється.

  3. Подання документів до Управління державної реєстрації 
для внесення запису до Єдиного державного реєстру. Необхідні 
документи:

• нотаріально посвідчена копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
• документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації;
• додатково пред'являються паспорт та документ, що посвідчує повноваження довіреної особи;

  • документ, що посвідчує повноваження особи, яка подає 
документи.

  4. Погодження ліквідаційної комісії, порядку та строків лік 
відації з державним реєстратором не пізніше двох робочих днів з 
дати надходження документів, шляхом подання (надсилання ре 
комендованим листом) йому відповідного рішення.

  Не  пізніше наступного робочого дня  від дати надходження відповідного рішення державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо).

 

  

  Повідомлення  підлягає опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом 10 днів з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

  5. Повідомлення ДШ про прийняття рішення про ліквідацію. 
У триденний термін від дати внесення до Єдиного державного 
реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у 
процесі припинення, необхідно подати:

• заяву про зняття з обліку платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП;
• оригінал довідки за формою № 4-ОГШ;
• копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;
• копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;
• ліквідаційну картку органів державної статистики (для кожної філії за наявності у платника податків — юридичної особи філій).

   У 10-денний термін з дня подання  заяви за ф. № 8-ОПП необхідно скласти  ліквідаційний баланс у формі  річного звіту (на дату прийняття  рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу державної податкової служби.

6. Розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше 2 місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню органом реєстрації у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом 10 днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
7. Вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
8. Складання проміжного ліквідаційного балансу. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами (не менше 2 місяців) складає проміжний ліквідаційний баланс. У ньому зазначаються відомості про склад майна юридичної особи (у вартісному вимірі), що встановлюється шляхом
 

інвентаризації, яка є обов'язковою; перелік пред'явлених кредиторами вимог (їх сума або грошовий еквівалент), результати їх розгляду (задоволено або відхилено).

  Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

  9. Проведення розрахунків із кредиторами. Виплата грошових 
сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадить 
ся у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК, відповідно 
до проміжного ліквідаційного балансу. Виплати провадяться 
лише тим кредиторам, вимоги яких визнані ліквідаційною 
комісією і внесені до проміжного ліквідаційного балансу. При 
цьому учасники товариства не вважаються його кредиторами. 
Учасник може бути кредитором лише у тих випадках, коли 
зобов'язання виникло з підстав, не пов'язаних із участю у то 
варистві (наприклад, за договором оренди, позики, внаслідок 
заподіяння шкоди та ін.).

  Вимоги  кредиторів погашаються шляхом виплат грошових сум. Ця форма розрахунку є пріоритетною. Розрахунки можливі у будь-якій формі (готівкові або безготівкові) та із застосуванням будь-яких розрахункових документів (платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, заліком взаємної заборгованості), а також переказними векселями. За згодою кредитора задоволення вимог можливе шляхом передачі йому у власність майна юридичної особи, що ліквідується.

  Виплати розпочинаються від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу, за винятком кредиторів четвертої (останньої) черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

  У разі недостатності у юридичної  особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи. Продаж майна здійснюється в порядку, визначеному органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

  10. Складання ліквідаційного балансу. Після завершення роз 
рахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідацій 
ний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи 
або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної 
особи. Ліквідаційний баланс затверджується у тому випадку, 
коли задоволені визнані вимоги усіх кредиторів.

  Після проведення відповідно до чинного законодавства  ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію підприємства) заходів щодо ліквідації у ліквідаційному балансі відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення

 

  

(списання) зобов'язань, що має призвести  до відсутності активів, власного капіталу і зобов'язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу¹.

  Майно юридичної особи, що залишилося після  задоволення вимог кредиторів, передається  її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

  У підприємницьких товариствах майно, що залишилося після ліквідації, розподіляється між учасниками пропорційно до їх часток у статутному капіталі, якщо інший порядок не передбачено в установчих документах. Звертаю увагу на диспозитивність цього положення.

  У непідприємницьких товариствах  і установах майно, що залишилося після ліквідації, використовується на досягнення мети, яку мала ліквідована  юридична особа, або на благодійні цілі. Це положення, навпаки, є імперативним.

  Відповідно  до ч. 5 ст. 21 Закону "Про об'єднання громадян" кошти та інше майно об'єднань громадян, у тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятися між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в дохід держави.

  Відповідно  до ч. 2 ст. 23 Закону "Про політичні  партії в Україні" одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

   Відповідно  до ч. 2 ст. 18 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію з'їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об'єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.

11. Складання акта ліквідатора (ліквідаційної комісії).
12. Закриття рахунків у банку. Необхідні документи:

 
  

• рішення суду про ліквідацію юридичної особи (оригінал або копія, посвідчена в установленому порядку);
• картка із зразками підписів і відбитка печатки, посвідчена нотаріально. До цієї картки включаються зразки підписів ліквідатора (уповноважених членів ліквідаційної комісії) і відбитка печатки юридичної особи, що ліквідується. Інші рахунки, вияв-