Юридичний аналіз складу злочину: "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспорт

 

Судом чітко було встановлено, які порушення допустив винний, про що він не заперечував. Судом також було встановлено стан алкогольного сп’яніння, що є обтяжуючою обставиною, про що винний також не заперечував. Крім того суд взяв до уваги, позитивну характеристику винного за місцем роботи, наявність у винного двох дітей, власне зізнання – засудив винного за ч. 2 ст. 286 ККУ, як порушення правил безпеки дорожнього або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого та керуючись ст. 69 ККУ призначив покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті 286 ч. 2 КК України. А саме призначив йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. [18]

 

Таким чином на підставі наведених судових рішень можна зробити чіткий висновок, що завжди слід встановлювати, які саме порушення правил дорожнього руху допустив винний та підтвердження їх доказами. В кожному випадку суд встановлював обставини, які обтяжують та пом’якшують відповідальність, що є важливою гарантією у призначенні і застосуванні правильної санкції, яка буде відповідати особі винного та характеру вчиненого діяння

 

Висновки

 

 За результатами роботи  можна зробити такі висновки.

 

 Криміналізація діяння, що виражалось в порушення  правил безпеки дорожнього руху  та експлуатації транспорту відбулось  на ґрунті збільшення транспортної  мережі та високої суспільної  небезпечності цього діяння. Суспільна  небезпечність цього діяння виражається  в тому що воно вчиняється  джерелом підвищеної небезпеки, а саме транспортним засобом та заподіює тілесні ушкодження, матеріальну шкоду та загибель людей.

 

 Порушення Правил безпеки  руху та експлуатації транспорту  полягає в дії або бездіяльності,  пов'язаній з невиконанням однієї чи кількох вимог Правил дорожнього руху або інших нормативних актів, що регламентують безпеку руху та експлуатацію транспорту, з боку особи, яка керує транспортним засобом. Інструкції та інші нормативні акти, що стосуються особливостей перевезення спеціальних вантажів, експлуатації окремих видів транспортних засобів, руху на закритих територіях, повинні ґрунтуватися на вимогах Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху. Не можна розглядати як такі різні правила, що випливають з життєвого чи професійного досвіду водіїв, але не зафіксовані у відповідних нормативних актах.

 

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, полягає  в: а) порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто  в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом  правил; б) настанні суспільне небезпечних наслідків – заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху і в) причинному зв'язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту та спричиненими наслідками.

 

 Суб'єктивна сторона  злочину характеризується необережною  формою вини, що визначається  характером ставлення до наслідків. Сама ж дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.

 

 Суб'єктом злочину,  передбаченого ст. 286 КК України,  може бути фізична осудна особа,  яка на момент його вчинення  досягла 16-річного віку і фактично  керувала транспортним засобом,  допустивши порушення Правил  безпеки руху та експлуатації  транспорту. Особа є такою, що керує транспортним засобом незалежно від того, чи вона професіонал, чи аматор, чи працює за наймом, є його власником чи орендарем, керує ним за дорученням чи самовільно захопивши або угнавши його. Не мають значення обставини, пов'язані з відсутністю в особи прав на керування транспортним засобом або факт позбавлення такого права в адміністративному чи іншому порядку.

 

 Аналіз судової практики вказує що в кожному випадку для правильного вирішення справи, для з’ясування істини у справі, слід встановлювати яких саме порушень правил дорожнього руху допустився винний. І як наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України в кожному випадку також слід встановлювати обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. Призначаючи додаткове покарання суду слід виходити також з обставин, які істотно зменшують ступінь суспільної тяжкості вчиненого злочину, і з урахуванням особи винного.

 

Список використаної літератури

 

Нормативні акти

 

 

 Кримінальний кодекс  України: Офіційний текст. –  К. Юрінком Інтер, 2001.

 

 

 Повітряний кодекс  України від 4 травня 1993 p. // Закони  України. – Том 5. – К, 1996. –  с. 128–136.

 

 

 Закон України «Про  дорожній рух» від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – №31. – Ст. 338.

 

 

 Закон України «Про  транспорт» від 10 листопада 1994 p. // Закони України. – Том 7. – К., 1997. – с. 393–405.

 

 

 Правила дорожнього  руху України. – Харків: Світлофор, 2001.

 

6. Постанова Пленуму Верховного  Суду України від 23.12.2005 №14 «Про  практику застосування судами  України законодавства у справах  про деякі злочини проти безпеки  дорожнього руху та експлуатації  транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті.»

 

Навчальна література

 

 

 Александров Ю.В., Андрушко  П.П., Антипов В.І., Клименко В.А., Матишевський  П.С. Науково-практичний коментар  до Кримінального кодексу України:  За станом законодавства і  постанов Пленуму Верховного  Суду України на 1 грудня 2001 р. / С.С. Яценко (відп.ред.). – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.

 

 

 Бажанов М.І., Баулін  Ю.В., Борисов В,І., Гавриш С.Б., Дорош  Л.В. Кримінальне право України.  Особлива частина: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / М.І. Бажанов (ред.). – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 494 с.

 

 

 Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К., Дудоров О.О., Мельник  М.І. Науково-практичний коментар  Кримінального кодексу України  від 5 квітня 2001 року / М.І. Мельник  (ред.), М.І. Хавронюк (ред.). – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.

 

 

 Коржанський М.Й. Кримінальне  право і законодавство України.  Частина Особлива: Курс лекцій / М.Й.  Коржанський (ред.). – К.: Атіка, 2001. – 542 с.

 

 

 Коржанський М.Й. Науковий  коментар Кримінального кодексу  України. – К.: Атіка, 2001. – 656 с.

 

 

 Научно-практичний коментар  Кримінального кодексу України.  Особлива частина. / Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К.: Форум, 2001. – 942 с.

 

 

Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под редакцией заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора юридических наук, профессора Е.А. Стрельцова. – Х.: Одиссей, 2002. – 672 с.

 

 

Уголовный кодекс Украины. Комментарий: Под редакцией Ю.А. Карамазина и  Е.А. Стрельцова. – Х.: Одиссей, 2001. – 960 с.

 

Спеціальна література

 

 

 Коржанський М.Й., Мисливий  В.А. Кваліфікація автотранспортних  злочинів. – К., 1996.

 

 

 Климчук М.П. Розслідування  злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів (криміналістичні та процесуальні аспекти): Монографія. – Львів: ЛьвДУВС видавництво «Край», 2008. – 216 с.

 

 

 Мисливий В.А. Злочини  проти безпеки дорожнього руху  та експлуатації транспорту: Монографія. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. Мін-ва  внутр. Справ, 2004. – с. 105

 

Інтернет джерела

 

18 www.reyestr.court.gov.ua