Аналіз витрат з організації виробництва і управління

План  

1. Показники,  джерела і завдання аналізу

2. Загальна  оцінка собівартості продукції

3. Аналіз  витрат з організації виробництва  і управління

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Показники, джерела і завдання аналізу

  Важливою  умовою підвищення ефективності господарської діяльності сільськогосподарського підприємства та його підрозділів є зниження собівартості виробництва продукції.

  Під собівартістю продукції розуміють  витрати на її виробництво, виражені у грошовій формі. Собівартість сільськогосподарської продукції складається з витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва сільськогосподарських угідь, машин, механізмів та інших основних засобів, матеріальних і трудових виробничих ресурсів. Собівартість продукції відображається показниками величини витрат на всю продукцію, на одиницю продукції фізичної ваги та на 1 тис. грн. валової продукції.

  Собівартість  продукції впливає на підвищення прибутковості кожного підприємства, збільшення виробничого нагромадження, що набуває особливого значення в умовах господарського розрахунку і посилення на цій основі ролі економічних стимулів розвитку сільськогосподарського виробництва.

  У собівартості продукції знаходять  своє відображення ступінь використання виробничих ресурсів, рівень організації і технології виробництва, обсяг виробленої продукції. Тому собівартість вважають важливим якісним показником роботи підприємства, який великою мірою впливає на рівень рентабельності виробництва та величину чистого доходу.

  Собівартість  продукції, як одна з важливих сторін діяльності господарства, відображається системою показників. У процесі виробництва формується технологічна собівартість, яка складається із основних прямих виробничих витрат, пов’язаних безпосередньо з технологією виробництва продукції, матеріальних витрат (на придбання насіння і садивного матеріалу, добрив, кормів, сировини), оплати праці та інших прямих витрат.

  Крім  технологічних витрат у собівартість виробництва продукції входять витрати з організації виробництва і управління, які безпосередньо не відносяться до технології виробництва окремого виду продукції і мають характер накладних витрат. Собівартість продукції з урахуванням прямих і накладних витрат називають виробничою собівартістю. При цьому слід враховувати, що величина накладних витрат у собівартості одиниці продукції залежить від абсолютної їх суми, а також від розподілу цих витрат між окремими видами виробництва продукції, особливо значні відхилення по накладних витратах на одиницю продукції можна спостерігати при порівняльному аналізі собівартості продукції різних господарств. Такі відхилення на одиницю продукції вуалюють величину прямих витрат, пов’язаних з технологією виробництва, і таким чином не точно відображають собівартість продукції.

  По  реалізованій продукції визначають повну собівартість, яка складається з виробничої собівартості та витрат з реалізації продукції. Витрати з реалізації включають вантажні і транспортні витрати, із сортування та упаковки, приймання і реалізації продукції, не відшкодовані закупівельними організаціями тощо.

  На  рівні підприємства зазначені показники  використовуються при аналізі собівартості виробництва та реалізації продукції  за окремими її видами, загального рівня  собівартості продукції по господарству в цілому.

  З урахуванням вищезазначеного, при аналізі собівартості продукції господарства доцільно використовувати такі показники:

  1. Виробнича, у тому числі технологічна, собівартість одиниці окремих  видів продукції по галузях  господарства.

  2. Показники загального рівня витрат  на одиницю вартості валової продукції по господарству в цілому, по виробничих підрозділах, по галузях (рослинництву і тваринництву).

  3. Повна собівартість одиниці окремих  видів реалізованої продукції.

  4. Показники загального рівня витрат  на одиницю вартості товарної продукції по господарству в цілому, по виробничих підрозділах, по галузях (рослинництву і тваринництву).

  5. Показники загального рівня матеріальних  витрат на одиницю вартості валової продукції орендних підрозділів, фермерських господарств тощо.

  6. Цехова собівартість окремих видів продукції орендних підрозділів і фермерських господарств.

  При аналізі можливе вивчення всіх цих  показників, проте основну увагу приділяють вивченню виробничої собівартості, особливо в частині технологічних витрат, а також показників цехової собівартості продукції по внутрішньогосподарських підрозділах. Це дає можливість з’ясувати основні причини зміни собівартості і виявити резерви зменшення витрат на виробництво.

  Джерелами даних для аналізу є форми  річного звіту № 7-АПК «Реалізація продукції», № 9-АПК «Виробництво і собівартість продукції рослинництва», № 13-АПК «Виробництво і собівартість продукції тваринництва», № 6-АПК «Основні показники діяльності підприємства»

  Через відсутність у річному звіті  даних про витрати по статтях і видах продукції останні для аналізу беруть з аналітичного обліку витрат.

  Джерелом  даних про витрати і продукцію  по орендних підрозділах господарства слугують форми № 82-АПК «Книга обліку доходів і витрат орендаря», № 83-АПК «Особовий рахунок орендаря», «Договір трудового колективу на виробництво продукції при орендних відносинах».

  Планові дані для аналізу беруть з відповідних  таблиць плану господарства, в  якому передбачається інформація про  виробничу і повну собівартість продукції за видами, витрати на виробництво, собівартість валової і товарної продукції.

  Аналіз  собівартості проводиться для оцінки досягнутих результатів і здійснення контролю за формуванням витрат. Аналіз зміни собівартості у звітному році, який передує обґрунтуванню її показників у планах підприємства, передбачає вивчення факторів організації виробництва, поліпшення організації обслуговування виробництва, удосконалення управління виробництвом, покращення використання основних засобів, організації матеріально-складського господарства, зменшення транспортних витрат, уникнення зайвих витрат.

  При аналізі виявляють вплив на собівартість зміни структури і якості продукції, відносне скорочення постійних витрат на одну тисячу карбованців валової  продукції, що зумовлено зростанням обсягу виробництва.

  Особливу  увагу звертають на співвідношення зростання продуктивності та оплати праці, використання виробничих ресурсів і потужностей, форми організації виробництва й праці.

  У процесі аналізу з’ясовують причини  відхилень фактичних витрат від  планових по їх елементах і статтях, по галузях виробництва і основних видах продукції залежно від урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, інших факторів виробництва.

  Результати  аналізу використовуються для розробки заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, робіт і послуг, підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в майбутньому періоді.

  Таким чином, аналіз собівартості продукції  є важливим засобом виявлення резервів підвищення ефективності виробництва. До завдань аналізу входить оцінка виконання плану і досягнутого рівня по собівартості кожного виду і всієї продукції, виявлення сум економії і перевитрат коштів, причин їх утворення, пошук невикористаних можливостей і додаткових резервів зменшення витрат на виробництво. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Загальна оцінка  собівартості продукції

  Собівартість  сільськогосподарської продукції  визначається і аналізується по закінченні року. Аналіз доцільно починати з проведення загальної оцінки рівня собівартості всієї продукції господарства.

  Собівартість  товарної продукції. Кінцевим показником собівартості виробленої і реалізованої продукції є повна її собівартість, яка відображає той її рівень, з яким підприємство вступає у взаємовідносини з державою та іншими покупцями, від якого залежить рентабельність і прибуток підприємства.

  Загальна  оцінка собівартості товарної продукції  підприємства проводиться за допомогою  показника витрат на 1 грн. виручки  від реалізації.

  Рівень  витрат на 1 грн. виручки розглядається  при аналізі як результат впливу на нього насамперед трьох факторів: 1) обсягу і структури продукції з урахуванням каналів реалізації; 2) реалізаційних цін; 3) повної собівартості окремих видів продукції. Тому при аналізі важливо виявити величину зміни даного показника за рахунок кожного з цих факторів.

  У разі необхідності аналізують повну  собівартість одиниці окремих видів  реалізованої продукції. Цей показник визначають як відношення загальної  повної собівартості до кількості реалізованої продукції відповідного виду. Він залежить від виробничої собівартості та витрат з реалізації. Крім цього важливо проаналізувати повну собівартість одиниці продукції не лише в натурі, а й у заліковій вазі з урахуванням її якості.

  При аналізі визначають відхилення показників повної собівартості одиниці продукції, а також загальні суми економії або перевитрат коштів, які в даному випадку рівнозначні додатковому прибутку чи збитку відповідно, за рахунок підвищення собівартості реалізованої продукції.

  Собівартість  валової продукції. Основну увагу при аналізі слід приділити вивченню витрат на виробництво продукції та виявленню можливостей раціонального їх використання. Зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції є одним з важливих напрямів підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. При аналізі важливо дати оцінку досягнутому рівню і виконанню плану по собівартості, з’ясувати вплив на неї окремих факторів, виявити раціональні та нераціональні суми витрат і на цій основі запропонувати шляхи підвищення ефективності виробництва.

  Загальний рівень собівартості виробництва продукції  господарства відображається показником витрат на 1 грн. валової продукції у порівняльних цінах, який визначають як відношення загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах.

  Від рівня витрат на 1 грн. валової продукції  залежить в основному і показник витрат на 1 грн. виручки. Однак при цьому враховують, що загальний рівень собівартості товарної продукції може відхилятися від собівартості валової продукції за рахунок додаткових витрат на реалізацію, а також різниці в структурі товарної та валової продукції.

  Рівень  витрат на 1 грн. валової продукції  в порівняльних цінах залежить насамперед від двох факторів: 1) обсягу і структури продукції; 2) виробничої собівартості окремих видів продукції.

  Для аналізу використовують умовний  показник витрат на 1 грн. продукції при фактичному обсязі продукції і плановому (базисному) рівні собівартості окремих видів продукції.

  Разом із завданням економії витрат у кожній галузі виробництва важливою умовою зниження собівартості продукції є збільшення обсягу її виробництва. Залежність собівартості від обсягу валової продукції зумовлюється тим, що розмір постійних витрат господарства (таких, як витрати з організації виробництва і управління, на амортизацію та ремонт основних засобів тощо) з розрахунку на 1 грн. валової продукції зменшується. Треба зазначити, що собівартість продукції сільськогосподарських підприємств залежить від розмірів виробництва та інтенсивності його ведення.

  Збільшення  розмірів і підвищення рівня виробництва  у сільськогосподарських підприємствах зумовлює зниження собівартості не лише за рахунок постійних витрат, а й кращого використання робочої сили, виробничих фондів, кормових ресурсів тощо. Таким чином зменшуються змінні витрати на одиницю продукції. Саме цим пояснюється зниження витрат на 1 грн. валової продукції у кращих господарствах. Проте, враховуючи загальні тенденції зміни собівартості продукції залежно від обсягу її виробництва, важливо дотримуватися режиму економії праці та коштів на виробництво продукції у кожній галузі господарства.

  Методика  аналізу витрат на 1 грн. продукції  застосовується як для оцінки досягнутого  рівня собівартості окремих господарств при порівняльному аналізі, так і при внутрішньогосподарському аналізі виконання плану за розглянутими показниками.