Формування продуктивності гороху залежно від впливу агротехнічних факторів в умовах ДГ “Бохоницьке” Інституту кормів УААН

     Для боротьби з такими шкідниками, як зерноїд, застосовують різноманітні хімічні препарати. Рослини у фазі бутонізації та цвітіння обробляють такими препаратами: Карате (150 г/га), БІ-58 новий (0,9 л/га), Фастак (0,1 л/га). Проти таких шкідників, як бульбочкові довгоносики, застосовують передпосівне протруювання насіння, за один-два дні до появи сходів гороху здійснюють хімічну обробку країв посівів препаратами: Карате (200 г/га), Бі-58 новий (1 л/га) або Фастак (0,1 л/га). Такою самою дозою обприскують горох після появи сходів. Проти горохової плодожерки ефективні своєчасна глибока оранка зябу, знищення залишків урожаю в місцях обмолоту. Хімічну обробку здійснюють тими самими препаратами, що й проти зерноїда [33,36].

     Боби  гороху дозрівають нерівномірно –  спочатку нижні, потім у верхніх  ярусах. Строки збирання визначають, зважаючи на стан дозрівання (пожовтіння) 60-75% нижніх і середніх бобів на рослинах, у яких формується найкрупніше, добірне насіння. Починають збирання, коли насіння в пожовклих нижніх і середніх бобах матиме вологість 30-35%, набере форми й забарвлення, типових для сорту.

     Збирають  горох переважно роздільним способом. Скошують  косарками КС-2,1, КЗН-2,1, які обладнують пристроями ПВ-2,1 і  здвоювачами валків ПБ-4 або жатками  ЖРБ-4,2. На третій-четвертий день після  скошування і підсихання валків, коли вологість зерна сягає 16-19%, їх підбирають і обмолочують зерновими комбайнами [10].

     Оскільки  в країні впроваджено нові сорти  та гібриди, які не вилягають та які  не треба скошувати у валки (вусаті сорти), роздільне комбайнування  не застосовують, а збирають переважно напряму з одночасною десикацією посівів (Реглон, Раундап, Ураган).

     Збирання  прямим  комбайнуванням за вологості  зерна 16-18% з попередньою десикацією Реглоном (за 7 днів до збирання) дає  можливість значно скоротити втрати врожаю. Норма витрати препарату – від 2 до 3 кг/га залежно від густоти й засміченості посівів [37].

     Очищене зерно можна зберігати за вологості  не більше 14-15% шаром завтовшки 1,5 метра [38]. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2

     УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 

     2.1 Місце проведення експериментальної роботи, мета та завдання досліджень 

     Польові дослідження проводились протягом 2009 року на дослідному полі ДГ «Бохоницьке» Інституту кормів НААНУ, яке розміщене  в північній провінції Лісостепу  правобережного (с. Бохоники Вінницький район, Вінницької області).

     Відстань  від господарства ДП ДГ «Бохоницьке» до обласного центру  м. Вінниці  становить 9 км. Залізнична станція  м. Вінниця знаходиться на віддалі 19 км, м. Гнівань – 15 км. Відстань  до комбінату хлібопродуктів     (м. Вінниця) – 24 км.

     За  господарством закріплено 1779 га землі, в тому числі: 1441 га сільськогосподарських  угідь, з них 970 га ріллі, з якої 320 га використовується під досліди  наукових відділів. (табл. 2.1).

     Таблиця 2.1

     Структура землекористування  ДП ДГ «Бохоницьке», станом на 01.01.2009 р.

      

     Господарство безпосередньо підпорядковане Інституту кормів НААНУ.

     ДП  ДГ «Бохоницьке» спеціалізується на виробництві насіння зернових і  кормових культур, зерна, цукру, м'яса  та молока.

     У таблиці 2.2 наведено структуру посівних площ ДП ДГ «Бохоницьке».

     Таблиця 2.2

     Структура посівних площ ДП ДГ «Бохоницьке»

     Тваринництво  спеціалізується на відгодівлі молодняка  ВРХ і свиней. Поголів’я тварин в господарстві налічується 200 голів  ВРХ, з них 50 голів – корови і 150 голів молодняка, з яких 114 голів  ВРХ молочного напрямку, 86 голів м'ясного. Також, є 209 голів свиней, 7 коней та 18 бджолиних сімей. Для утримання тварин використовуються шість корівників, три телятники і один свинарник.

     На  даний час в господарстві існує  три сівозміни: польова, кормова  і сінокісно - пасовищна.

     Схема польової сівозміни:

     1. Конюшина 

     2. Озима пшениця

     3. Цукровий буряк

     4. Кукурудза на зерно, соняшник

     5. Ярий ячмінь

     6. Кукурудза на зерно

     7. Горох

     8. Озима пшениця

     9. Цукровий буряк

     10. Ярий ячмінь + конюшина

     Схема кормової сівозміни  така:

1. Багаторічні трави

2. Багаторічні  трави

3. Кукурудза  на силос і зелений корм

4. Озима  пшениця

5. Картопля

6. Кукурудза  на силос і зелений корм

7. Озима  пшениця + багаторічні трави

Схема сінокосно – пасовищної сівозміни наступна:

1. Багаторічні трави
2. Багаторічні трави
3. Багаторічні трави
4. Багаторічні трави
5. Озима пшениця
6. Ячмінь на зерно, літній посів лучних багаторічних трав.

      Слід  зазначити, що вище наведені схеми діючих сівозмін у господарстві, постійно дещо коректуються залежно від попиту на с.-г. культури на ринках збуту та кліматичних умов.

      Основні економічні показники господарства ДП ДГ «Бохоницьке» за останні три  роки наведенні в таблиці 2.3.

      Таблиця 2.3

      Реалізація  сільськогосподарської  продукції та фінансові  результати ДП ДГ «Бохоницьке», тис.грн.

 

      Продовження таблиці 2.3

 

      Згідно  економічних показників таблиці 2.3 можна зробити висновок, що в ДП ДГ «Бохоницьке» рентабельним є лише рослинництво (41,5-43,3%). При цьому прибуток отриманий від нього йде на перекриття збитків тваринництва, як результат, коштів які були б задіяні на розвиток господарства не вистачає.    
 

     2.2 Характеристика кліматичних  умов зони та  погодних умов  в роки проведення  досліджень 

     Рівень  урожайності зерна гороху значною  мірою залежить від погодних умов року, які мають значні коливання. Найбільший вплив на продуктивність гороху в усіх ґрунтово-кліматичних зонах справляє температура повітря та умови зволоження від сходів до дозрівання.