Формування продуктивності гороху залежно від впливу агротехнічних факторів в умовах ДГ “Бохоницьке” Інституту кормів УААН

ЗМІСТ

                                                                                                                       стор.

РЕФЕРАТ…………………………………………………………………..      6

ВСТУП……………………………………………………………………...      7

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ          

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)…………………………………………………...      8

1.1.Народногосподарське значення  гороху та його біологічні особливості…………………………............................................................      8

1.2.Формування  продуктивності гороху залежно  від системи удобрення…………………………………………………………………..      11

1.3.Особливості агротехніки вирощування гороху……………………...      15

РОЗДІЛ 2. УМОВИ  ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ..      19 

2.1 Місце проведення  експериментальної роботи, мета  та завдання досліджень………………………………………………………………….      19

2.2. Характеристика  кліматичних умов зони та погодних  умов в роки проведення досліджень……………………………………………………      23

2.3. Характеристика  ґрунтового покриву дослідної ділянки……………      29 

2.4. Характеристика  досліджуваного сорту……………………………...      29

2.5. Методика  проведення досліджень…………………………………...      30

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГОРОХУ             ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ІНОКУЛЯЦІЇ ТА НОРМ                                     МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ………………………………………………...      33

3.1. Тривалість  між фазних періодів вегетації  рослин гороху залежно

 від впливу  інокуляції і мінеральних добрив……………………………..      33

3.2.Динаміка висоти  рослин гороху залежно від  впливу інокуляції і мінеральних  добрив………………………………………………………..      35

3.3.Кількість  та маса активних бульбочок  на коренях рослин гороху 

залежно від  впливу інокуляції та мінеральних добрив………………….      36 
 

3.4.Урожайність  зерна гороху залежно від впливу  інокуляції та 

мінеральних добрив………………………………………………………..      39

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ 

ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО  ВІД ВПЛИВУ МНЕРАЛЬНИХ І 

БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ……………………………………………...      42

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..      46

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ…………………………………………..      48

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..      49

ДОДАТКИ………………………………………………………………….      53 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

     Випускна  дипломна робота виконана на 54 сторінках друкованого тексту, за темою досліджень опрацьовано - 45 літературних джерел. В ній міститься 13 таблиць, 1 додаток.

     Тема  дипломної роботи: “Формування продуктивності гороху залежно від впливу агротехнічних факторів в умовах ДГ “Бохоницьке” Інституту кормів УААН”

     Об’єкт  дослідження: процеси росту, розвитку та формування продуктивності гороху залежно від впливу інокуляції та мінеральних добрив.

     Мета  досліджень. Встановити вплив інокуляції та мінеральних добрив на ріст, розвиток та рівень урожайності гороху в умовах Вінницької області.

     Методи  досліджень: візуальний – проведення фенологічних спостережень; біометричний – визначення висоти рослин гороху; метод “монолітів” – для визначення кількості та маси активних бульбочок; метод пробного снопа – для визначення індивідуальної продуктивності і структури врожаю; метод поділянкового збирання – для визначення урожайності посівів гороху; дисперсійний – для визначення вірогідності отриманих результатів досліджень; порівняльно-розрахунковий – визначення економічної ефективності моделей технологій вирощування та рівня їх конкурентоспроможності.

       За  результатами досліджень, встановлено, що продуктивність посівів гороху значною мірою залежить від інокуляції насіння та внесення мінеральних добрив. Максимальний рівень урожайності зерна гороху в 2009 році. – 3,36 т/га було відмічено у варіантах досліду де проводили інокуляцію насіння ризоторфіном, вносили в основне удобрення мінеральні добрива в нормі N₃₀P₆₀K₆₀ і проводили позакореневе підживлення кристалоном коричневим (5 кг/га) у фазі бутонізації, що на 0,65 т/га більше порівняно з контролем. Проте економічно вигідною є технологія яка передбачала лише проведення інокуляції насіння ризоторфіном, що забезпечило 1484 грн/га чистого прибутку при рівні рентабельності – 107,5%.

       Ключові слова: горох, інокуляція, мінеральні добрива, симбіотична фіксація азоту, урожайність.

ВСТУП 

      Для формування високопродуктивних посівів  необхідне регулювання дії багатьох факторів, які визначають величину біологічного та господарського врожаю сільськогосподарських культур, в  тому числі і гороху. Передусім  це регулювання процесів симбіотичної фіксації, росту і диференціації вегетативних та генеративних органів і процесів, що визначають кількість утвореної сухої речовини і її накопичення в органах рослин, особливо в насінні [1,2].

      У сучасних умовах з метою удосконалення  існуючих елементів технологій вирощування зернобобових культур необхідно виявити і оптимізувати рівень комплексної дії та взаємодії основних компонентів, які впливають на формування урожаю зерна і встановити як зміни одного або ж комплексу факторів впливають на продуктивність такої складної системи як агрофітоценоз культури [3].

      У зерновому балансі України вагоме місце відводиться зернобобовим культурам, зокрема гороху, оскільки він забезпечує досить високі та стабільні  урожаї зерна порівняно з іншими бобовими культурами, високу його якість. Горох є одним з кращих попередників  озимих культур. Попри ці позитивні якості, посівні площі гороху останніми роками не уклінно скорочуються. Однією з головних причин цього є зниження врожайності гороху, що свідчить про недостатню вивченість біологічних особливостей та сортової специфіки на ряду з недосконалістю зональних технологій вирощування. Тому розробка нових та удосконалення існуючих елементів технологій вирощування інтенсивних сортів гороху з використанням мінеральних і бактеріальних добрив, що забезпечують формування високої фотосинтетичної, симбіотичної та зернової продуктивності в умовах регіону, є актуальним завданням науки і має важливе народногосподарське значення.

     Метою дипломної роботи було вивчення впливу інокуляції та норм мінеральних добрив на формування продуктивності гороху. 

РОЗДІЛ 1.

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ 

(ОГЛЯД  ЛІТЕРАТУРИ) 

     

1. Народногосподарське значення гороху і  його біологічні особливості

 

      Горох – є однією з найпоширеніших  культур в Європі. Середня урожайність  його в  Франції сягає 4,5 т/га, Англії  5,0-5,5 т/га, в Голландії – до 7,0 т/га. В Україні урожайність зерна гороху менша, але окремі господарства при вирощуванні за інтенсивними технологіями збирають до 4,0-5,0 т/га [4, 5].

      Нема  іншої зернобобової культури, яка б в Україні замінила горох. Це пояснюється його цінними продовольчими і кормовими якостями та високою врожайністю, сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами вирощування [6].

      В насінні гороху міститься 23-30% білку, 50,2-53,3% вуглеводів, 1,25-1,53%жирів, 5,71-5,88% клітковини, 11,8-14,1% води, 2,8-3,3% мінеральних речовин, представлених солями калію, кальцію, натрію, йоду, фосфору, заліза тощо. Насіння містить багато вітамінів: 0,49-0,56 мг каротину, 0,68-0,81 мг вітаміну В₁, 0,15-0,18 мг вітаміну В₂, 2,1-2,4 мг вітаміну РР, 0,16-0,19 мг вітаміну В₆, 0,085-0,12 мг вітаміну Вс, 20-40 мг вітаміну С, 0,27-0,29 мг вітаміну К, 5-6 мг вітаміну Е, 200-220 мг інозиту [7].

      В зерні гороху міститься значна кількість  протеїну, до складу якого входять  незамінні амінокислоти – лізин, цистин, терозин, метіонін, триптофан. Білки водорозчинні та легко засвоюються в організмі. В 1 ц зерна міститься 12,7 корм. од., забезпеченість перетравним протеїном 170 г, в 1 ц соломи відповідно 32,5 корм. од. та 105 г протеїну [8,9].

      Горохове борошно використовують при виробництві концентрованих кормів. Тваринам згодовують також зелену масу, сіно, солому, кормова поживність яких завдяки високому вмісту білка значно вища, ніж злакових культур.

      Горох є цінним компонентом травосумішок з однорічними травами. Його зелена маса добре підходить для використання на сидерати.

      Агротехнічне  значення гороху полягає в тому, що він збагачує ґрунт ціною органічною масою і азотом, поповнює орний  шар фосфором, калієм, кальцієм, є  добрим фітосанітаром, покращує структуру ґрунту і підвищує його родючість. Залежно від рівня врожайності залишає з соломою і рослинними рештками орієнтовно 60-90 кг/га азоту, 15-25 кг/га фосфору, 20-30 кг/га калію. Коренева система гороху характеризується високою засвою- вальною здатністю, використовує елементи живлення з важкорозчинних сполук. Горох підвищує рухомість фосфору в ґрунті, а це поліпшує фосфорне живлення наступних культур. Він є одним з кращих попередників для більшості культур сівозміни і цінною сидеральною культурою.

      Горох можна вирощувати без застосування азотних добрив, на долю яких припадає до 30% енергозатрат в інтенсивних  технологіях. Необхідно врахувати, що коефіцієнт використання азоту з  мінеральних добрив становить лише 50-80%, тобто значна частина їх забруднює нітратами ґрунтові води, а біологічний азот повністю утилізується живими організмами. З урожаєм зерна гороху 30 ц/га виноситься з ґрунту 150 кг азоту. Оскільки азотних добрив не вносимо, то таким чином економиться понад 4 ц аміачної селітри [6].

     Горох належить до роду Pisum L., який поділяється на шість видів, з яких найпоширенішим є горох культурний (посівний) – P. sativum L. Підвидами є горох звичайний посівний – ssp. sativum і горох польовий (пелюшка) – ssp. arvense [10,11].

     Горох холодостійка, відносно маловимоглива до тепла культура. Насіння починає проростати за температури 1-2⁰С. Проте біологічний мінімум для одержання дружніх сходів гороху становить 4-5⁰С. За нижчої температури сходи з’являються лише через 15-25 днів, знижується польова схожість та енергія росту рослин. З підвищенням температури до 10⁰С насіння проростає швидше, сходи з’являються за 5-7 днів. Сходи можуть витримувати приморозки до мінус 5-7⁰С. Оптимальна температура для утворення вегетативних органів гороху – 12-16⁰С, генеративних – 16-20⁰С. Температура понад 26⁰С негативно впливає на величину і якість урожаю.

     Горох вимогливий до вологи. Для набубнявіння і проростання насінню потрібно 110-115%, а мозкових сортів до 150% води від  його маси. Найкращі умови для росту  складаються при випаданні 450-600 мм опадів за рік, а вологість ґрунту становить 70-80% найменшої вологоємкості. Найбільш вимогливі рослини гороху до забезпечення вологою у фазі бутонізації, цвітіння і формування бобів.

     У посушливі роки тривалість вегетації  гороху може скорочуватись у півтора рази. Найстійкіші проти посухи ранньостиглі сорти, які встигають сформувати урожай, використовуючи зимові запаси вологи в ґрунті. Разом з тим, надмірна вологість під час цвітіння і утворення плодів призводить до надмірного росту вегетативної маси, взаємозатінення рослин, внаслідок чого насіння формується дрібним.

     За  посухостійкістю горох переважає  боби, вику і люпин, але поступається сочевиці, нуту і чині. Незважаючи на те, що горох не належить до посухостійких  культур, його можна вирощувати у відносно посушливих умовах. Це можливо завдяки глибокому проникненню добре розвинутої стрижневої кореневої системи. Транспіраційний коефіцієнт 400-600. Внесення фосфорних і калійних добрив скорочує витрати води на 6-10%.

     Горох – світлолюбна культура і належить до рослин довгого дня. Недостатня кількість світла дуже пригнічує його розвиток. Стебла витягуються, вилягають, слабше розвивається коренева система, менше зав'язується плодів, зменшується врожайність. Фотоперіодична реакція гороху тісно пов’язана з спектральним складом світла. У світлі довгого дня переважають довгохвильові промені, що сприяє прискореному розвитку гороху, значно підвищує його врожай.