Світовий досвід організації анімаційних послуг в готелях

· віку учасників або глядачів;

· рівня освіти;

· статі;

· етнічної приналежності;

· настрою на момент реалізації даної програми тощо. 

Успішність  анімаційної програми у певній мірі залежить від ступеня

раціональності  організації рекламної кампанії. Реклама, як відомо, це

інформація  про споживчі властивості товарів  і види послуг з метою їх реалізації і створення попиту на них. Це інструмент, за допомогою якого споживачу надається інформація щодо змісту, особливостей, привабливості конкретної анімаційної програми з метою зацікавити його прийняти у ній участь. Для організації рекламної кампанії необхідно:

– розрахувати витрати на рекламу;

– визначити потенційних споживачів (цільову аудиторію) скласти

їх характеристику за демографічними (віком, статтю), етнічними

ознаками, соціальному  статусу, рівню доходів та ін.;

– виявити конкурентів і визначити переваги власних програм, на

які можна  звернути увагу в рекламі;

– вибрати канали і способи поширення реклами.

У готельних  комплексах на видних місцях вивішуються  стенди з

інформацією про розваги, де зазначені анімаційні заходи, час їх проведення й

інші необхідні  повідомлення. Анімаційну програму дня  необхідно повідомляти ранком по готельному радіо. Також у деяких готелях з метою привернути додаткову увагу гостей до анімаційних програм, наприклад, по території комплексу ходить клоун у різнобарвному костюмі та в дружелюбно - розважальній манері запрошує гостей прийняти участь в анімаційному заході. 

Розділ ІІІ. Світовий досвід організації анімаційних  послуг в готелях 

За останні  роки закордонні курорти вдало переорієнтувалися  з

обслуговування  традиційних груп споживачів – людей  похилого віку – на

інші вікові категорії за рахунок впровадження широкого спектру

розважальних (анімаційних) програм (табл. 3), що пропагують здоровий

спосіб життя [17, с.200]. Цей досвід сьогодні активно  запозичений

українськими  готелями.

Таблиця 3 – Схема анімаційних послуг у закордонних курортних готелях

 

Функції анімаційних  програм - організація та керівництво  культурними, оздоровчими і спортивними заходами, їх подальше поширення серед туристів. 

 У період формування анімаційної програми її організаторам слід запитання: кому робиться програма, де визначається:                                                             

- вік й підлога майбутніх глядачів (якщо це сімейний готель, якою її контингент, чи буде дивитися нашу програму діти, люди старшого покоління і т.д.);

- соціальне ситуацію і професійну зайнятість (чи є наш готель закритим клубом для аристократів і обраної частини бізнесменів чи ж це молодіжний табір для студентів) національність (особливості культур і традиций);

- стиль життя які у готелі людей (класичний, экстремальный, «домострой»,и т.д.);

- стан здоров'я (особливо це з розробки спортивно- оздоровчих програм); 2. що основою анімаційної програми (головна уваги ідея і цілі в досягнення); 3. як побудувати анімаційне событие. 

 Зазвичай, із початком сезону шеф аніматорів за сприяння команди розробляє й запевняє анімаційну програму все сезон. Кожного дня тижня (щогодини) складається точне розклад заходів, і кожного члена команди покладаються певні обов'язки з їхньої проведению. 

 Загальна програма анімації готується в такий спосіб ,щоб розважальні і спортивні елементи були різноманітні за своєю формою, цікаві туристам і щоб у проведених заходах були задіяні як значно більше участников. 

 Вечірні шоу повинні повторюватися не частіше, ніж раз на два тижні, з розрахунку зазвичай двотижневого перебування гостей у готелі. Сценарій, музика, світло, хореографія, костюми – все чітко продумується і організується членами команди, і керівником, який часто сама бере що у шоу- программах. 

 Під час обіду і для вечерею аніматори зустрічають гостей біля входу до ресторан, бажають смачного, знайомляться з новоприбулими гостями, спілкуються з тими, з ким сьогодні грали ,підсаджуються за столики ,і ,намагаючись недопущення паузи у розмові, розважають гостей і запрошують брати участь у іграх і розважальних шоу після обіду. А зайняті в вечірньому шоу аніматори проводять репетиції вечірнього спектакля. 

 Усі аніматори, незайняті у виставі, беруть участь у підготовці вечірніх шоу і розважальних програм: готують декорації, костюми, інший реквізит, гримируют акторів, допомагають їм одягтися і т.д. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

1. Анімаційна послуга дозволяє залучити туриста до активних дій

шляхом особистого контакту аніматора з туристом.

2. У команді аніматорів повинні бути професійні танцюристи,

хореографи, спортсмени, музиканти.

29

3. Службу анімації у висококатегорійних готелях очолює головний

менеджер служби анімації.

4. Програми анімації складають заздалегідь відповідно до

можливостей матеріально-технічної бази засобу розміщення,

наявністю спеціалістів з анімації, відповідно до запитів

відпочиваючих (туристів). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ 

1. ДСТУ 4268:2003 Національний стандарт України „Послуги

туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги”

(tour.pp.net.ua/_fr/0/10749232.doc)

2. ДСТУ 4269:2004 Національний стандарт України „Послуги

туристичні. Класифікація готелів. Загальні вимоги”.

3. Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення

та надання  готельних послуг, затверджені Наказом  Державної

туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року N 19

(http://www.leonorm.com.ua/p/NL_DOC/UA/200401/Nakaz19.htm).

4. Алабин В., Андрущенко В., Барская Н., Василец Ю., Перевозник В.

150 подвижных игр для юных спортсменов. – Харьков, 1998.

5. Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму.

Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне

забезпечення  турпродукту: Навчальний посібник. –  К.: Альтерпрес,

2004. – 288 с.

6. Байлик С.И. Введение в анимацию гостеприимства: Учеб. пособие. –

Харьков: «Прапор», 2006. – 160 с.

7. Булыгина И.И., Гаранин Н.И. Об анимационной деятельности в

туристских  и спортивно-оздоровительных учреждениях // Теория и

практика физической культуры.– 2000.-№ 11.–С.26-29.

8. Гальперина Т.И. Актерское мастерство в деятельности менеджера

туристской  анимации: Учебно-методическое пособие. – М.: РИБ

«Турист», 2004.

9. Гаранин Н.И., Булыгина И.Н. Менеджмент туристской и гостиничной

анимации: Учеб. пособие. – М.: Советский спорт, 2004. – 128 с.

10.Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2003.

– 320 с.

11.Котлер Ф. Боун Дж. Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и

туризм: Учебник  для вузов. – М: ЮНИТИ, 2006. – 318 с.

12.Ленерт Г., Лахман И. Спортивные игры и упражнения. – М., 1977.

13.Приезжева Е. М. Организация и методы игровой деятельности в

туризме: учебно-методическое пособие. – М.: Советский спорт, 2005. –

129 с.

14.Приезжева Е.М. Социально-культурная анимация в туризме: Учебно-

методическое  пособие. – М.: РИБ «Турист», 2003.

15.Протоковило В., Стрельникова Е. Развитие физических качеств с

использованием  подвижных игр. – Харьков, 2002.

16.Радулов В. 100 игр в уроках по гимнастике. – София, 1988.

17.Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес,

2006. – 264 с.: Картосхеми __________15. – С. 200.

18.Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учеб. пособие / Пер. с англ.

– 2-е изд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 607 с.

196

19.Уокер Дж. Р. Управление гостеприимством. Вводный курс: Учебник