Планування технічного розвитку та організації виробництва

      , (2)

     де  - обсяг виробництва продукції у планованому і базисному періоді, тис.руб.;

      - витрати праці на 1 000 руб. i-го  виду продукції в базисному  періоді, норм-год, чол-год.

     1.3. Запровадження прогресивної технології, модернізації та автоматизації виробничих процесів 

     Планування  впровадження прогресивної технології механізації та автоматизації виробництва  тісно пов'язане, як правило, з виконанням заходів технічного характеру, і складається за трьома напрямками: прогресивна технологія, комплексна механізація, автоматизація виробництва.

     Автоматизація виробництва – це комплекс організаційно-технічних  заходів, які у сукупності дають  можливість вести виробничий процес без участі в ньому працівника.

     Кількісне вплив нової технології, механізації  та автоматизації виробництва на ряд техніко-економічних показників визначається за формулами:

     а) зменшення чисельності робітників на ділянках впровадження нових технічних  засобів оснащення  визначається за формулою

      , (3)

     де  і - трудомісткість одиниці продукції до і після впровадження нових технічних засобів оснащення, нормо-год;

      - планований обсяг виробництва  i-го виду продукції, що виготовляється  на даній ділянці, шт;

     б) зростання продуктивності праці  на підприємстві за рік q m (%) визначається за формулою

      , (4)

     де  - середня середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу в базисному році, чол .;

      - обсяг товарної продукції,  грн.;

      - плановане зменшення чисельності  промислово-виробничого персоналу  за рахунок впровадження засобів  механізації, де l - кількість заходів;

     в) зниження собівартості продукції під  впливом впроваджених заходів або  річна економія на витратах виробництва дорівнює

      , (5)

     де  - собівартість одиниці продукції у базисному і плановане році;

     г) приріст балансової прибутку від  впровадження засобів механізації  К n (%) дорівнює:

      , (6)

     д) зміна капіталовкладень, викликаних впровадженням нових технічних  засобів  , дорівнює

      , (7)

     де  - питомі (на одиницю продукції) капіталовкладення в технічні засоби, руб.;

      - річні обсяги виробництва;

     е) економія матеріальних витрат у результаті підвищення рівня механізації виробництва  дорівнює

      , (8)

     де  і - матеріальні витрати на одиницю продукції в базисному і плановане році, руб.

     Планування  заходів щодо вдосконалення управління, систем планування і організації  виробництва включає найважливіші роботи, спрямовані на спеціалізацію виробничих підрозділів, механізацію та автоматизацію управління виробництва, удосконалення організації підготовки виробництва і матеріального забезпечення, форм і методів внутрішньозаводського госпрозрахунку.

     1.4. Зведені техніко-економічні результати здійснення заходів технічного розвитку 

     Головна мета науково-дослідної роботи в матеріальному виробництві, а це пов‘язано з організацією наукової підготовки виробництва, зводиться до обґрунтування можливих напрямів розвитку принципово нової техніки, технології та організації виробництва, підвищенню конкурентоспроможності продукції. Критеріями ефективності досягнення зазначеної мети виступають мінімум витрат часу, усіх видів ресурсів на пошук і обґрунтування нових, конкурентоспроможних рішень в галузі науки і техніки при мінімальних витратах коштів на розробку, виробництво та експлуатацію у замовника, споживача нової чи модернізованої продукції.

     Результатами науково-дослідної роботи слід вважати: наукові відкриття, формулювання та пояснення наукових законів, класифікація явищ та їх елементів, наукові гіпотези, розробки, положення, методики, рекомендації.

     Основою інноваційного процесу, тобто процесу  перетворення наукового знання в  інновацію, який можна представити  як послідовний ланцюжок подій від генерування ідей до створення продукту, технології, послуги, є процес створення та освоєння нової техніки (технології) – ПСОНТ. Він передбачає наступні стадії: фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, проектно-конструкторські розробки, проектування, будівництво, освоєння, промислове виробництво.

     Завершальним  етапом планування техніко-економічного розвитку і вдосконалення організації  виробництва є план техніко-економічного рівня виробництва і продукції, що випускається, що характеризується наступними показниками, що узагальнюють, такими як:

     - продукція, техніко-економічні показники  якої перевершують або відповідають  вищих досягнень вітчизняної  або зарубіжної науки і техніки  (вища категорія) - кількість видів  і найменувань до загального  числа найменувань;

     - обсяг виробництва цієї продукції  - тис.руб., відсоток до загального  обсягу товарної продукції;

     - продукція, техніко-економічний  показник якої не відповідає  вимогам тимчасовим, яка морально  застаріла і підлягає зняттю  з виробництва або модернізації;

     - обсяг виробництва цієї продукції  - тис.руб., відсоток до загального  обсягу товарної продукції;

     - застаріла продукція, знімається  з виробництва;

     - продукція, освоювана виробництвом  в Росії;

     - зниження собівартості товарної  продукції і зростання продуктивності праці за рахунок підвищення технічного рівня виробництва.

     Ефективність  заходів щодо розвитку техніки і  організації виробництва виражається  в економії наведених витрат і  розраховується за загальноприйнятою  методикою визначення ефективності капіталовкладень. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

     «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА» 

     2.1. Аналіз створення  ,освоєння і підвищення  якості продукції, що виготовляється на «Дніпропетровській паперовій фабриці» 

       Дніпропетровська паперова фабрика  була заснована в 1914 році в місті Єкатеринославі на лівому березі Дніпра фабрикантами Г. Кофманом і Я. Фурманом. Спочатку вироблявся обгортковий і толевий папір приблизно 1000 т в рік. Початковою сировиною служили солома, макулатура і ганчір'я місцевих заготівель. У 1946 р. з Німеччини було отримано устаткування репарації папероробної машини фірми "Фюльнер" і дерево-масний завод. З 1964 р. на базі устаткування, поставленого польською фірмою "Фампа", була проведена реконструкція обох папероробних машин, що дозволило збільшити потужності виробництва паперу з 17 тис. т до 28 тис. т. З 1971-1975 рр. тривало технічне переозброєння фабрики за допомогою заводу "Днепротяжбуммаш" ім. Артема. У 1971 році введений в експлуатацію цех розпуску целюлози із складом для зберігання волокнистих матеріалів, що дозволило забезпечити збереження сировини і значно скоротити важку ручну працю як на вивантаженні залізничних вагонів, так і на завантаженні кіп целюлози в гідророзбивачі.

         Починаючи з 1992 р. із-за розвалу  Союзу були зруйновані що складені  виробничі і корпоративні зв'язки, виникли перебої з постачанням целюлози, що привело до зупинки підприємства.

         З 1998 р. почався період відновлення  виробництва паперу. Була запущена  у виробництво німецька лінія  Belomatic по різанню на формати  рулонного паперу. Змонтовані і  запущені макулатурні лінії для білого і рудого потоку. Змонтована лінія по виробництву зошитів. У 2003 р. прийнято рішення і розпочато будівництво цеху під папероробну машину для випуску паперу.

         ВАТ "Дніпропетровська паперова  фабрика" є одним з інтенсивно  працюючих підприємств паперової промисловості України і практично єдиним виробником офсетного паперу. Асортимент продукції включає також лайнер, лайнер з білим верхом, флютинг, папір обгортковий, зошити шкільні, а також іншу бумажно-білову продукцію.

         Якість паперу, що випускається, постійно покращується, і ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика" займає міцне місце на ринку України. Сегмент ринку, займаний ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика", щорічно збільшується. Загальний об'єм продукції складає більше 18000 тонн паперу, щорічний приріст - 20%.

        ВАТ "Дніпропетровська паперова  фабрика" безперервно модернізує  існуюче устаткування, розвиває  виробництво. Для досягнення високої  якості паперу отримуються за  кордоном хімікати виробництва  фірм Ciba(Німеччина) і Kemira(Фінляндія).

     2.2. Планування науково-технічного  прогресу на підприємстві 

     Напрямки в розвитку нової техніки і технології на підприємствіздійснюються в наступних формах:

     1. Оновлення і вдосконалення форм і методів управління виробництва.

     2. Вироблення товарної політики, зміна товарного асортименту повинна підвищувати прибутковість підприємства.

     3. Вдосконалення і створення нових знарядь праці.

     4. Впровадження досконаліших технологій виробництва.

     5. Створення нових матеріалів і видів енергії.

     6. Підвищення якості наявних матеріалів.

     Особливе  місце в НТП належить нововведенню, інновації. Інноваційна діяльність включає: випуск і поширення нової техніки, технології, реалізацію нових до наукових і виробничих програм.

     План  по новій техніці і передовій  технології включає:

      - впровадження нової техніки,  вдосконалення нових машин, апаратури,  нового вигляду сировини і  матеріалів;

       - механізація і автоматизація трудомістких і ручних процесів;

      - вдосконалення організації праці  і управління виробництвом;

      - впровадження нових високо виробничих систем розробки схем обробки деревини, що забезпечують поліпшення якості сировини і економію транспортних і матеріальних ресурсів.

     План  по новій техніці включає показники:

     - об'єм впровадження в натуральних  показниках;

      - об'єм витрат на впровадження;

      - відносне вивільнення чисельності  від впровадження;

      - економію ФОТ;

      - приріст прибутку і річний  економічний ефект.

     1. Зниження трудомісткості і вивільнення чисельності.

     

; (9)

     м – кількість місяців роботи підприємства з використанням нової техніки.

     

, (10)

     Т_эф –економний час праці кожної людини.

2. Экономія ФОП.

     

, (11)

     Зниження  собівартості 

, (12)

     ΔТ – трудомісткість.

     

, (13)

     2.3. Запровадження прогресивної технології, модернізації та автоматизації виробничих процесів на «Дніпропетровській паперовій фабриці» 

     Нинішні темпи науково-технічного розвитку визначають необхідність освоєння нових  видів продукції у найбільш стислі терміни. Вирішення цієї проблеми значною мірою залежить від обраного методу організації переходу на випуск нових виробів. При цьому можливі такі варіанти (рис.2.):

• тимчасове припинення випуску традиційної продукції (a);
• паралельний перехід на випуск нової продукції (б);
• без припинення випуску продукції (в);
• поступове збільшення випуску нових виробів з паралельним зменшенням випуску традиційних виробів (г).