Організація економічного співробітництва та розвитку

      Організація економічного співробітництва та розвитку 

      Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена у 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади у рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.

      Ядром цієї організації спочатку були країни Європи та Північної Америки. Сьогодні ОЕСР об'єднує 31 країну: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія, Чилі.

      Від самого початку існування цієї організації її діяльність спрямовується на зміцнення й підвищення ефективності економік держав-членів, покращення соціально-економічних умов та ситуації з зайнятістю, забезпечення економічного зростання як індустріально розвинутих країн, так і тих, що розвиваються.

      ОЕСР - це „клуб багатих країн”, які  поділяють ідеї демократії та принципи ринкової економіки. Країни-члени організації  виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей  та послуг.

      У рамках організації керівництво  та представники урядів проводять неформальні дискусії зі своїми колегами з інших держав-членів щодо спільних економічних проблем та шляхів їхнього вирішення. В ОЕСР не видаються зобов’язуючі резолюції, натомість розробляються рекомендації для урядів держав світу щодо удосконалення соціально-економічної політики. Ці рекомендації поєднують у собі позитивний досвід, допомагають знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та зовнішню політику.

      Дискусії  у рамках ОЕСР спонукують уряди держав-членів до укладення угод щодо застосування єдиних "правил гри" у питаннях міжнародного співробітництва, наприклад, щодо боротьби з корупцією, експортних кредитів, руху капіталів, прямих іноземних інвестицій. На підставі проведених ОЕСР досліджень і аналізів розробляються норми та моделі міжнародної фіскальної політики чи рекомендації і директиви щодо захисту навколишнього середовища.

      ОЕСР  також активно співпрацює з державами  світу, які не є членами організації, у рамках спеціалізованих програм, міжнародних заходів тощо. 

      Офіційними  мовами ОЕСР є англійська і французька.

      ОЕСР  має свою сторінку в Інтернеті: www.oecd.org.

      Структура ОЕСР

      Вищим органом ОЕСР є Рада, до складу якої входять по одному представнику від  кожної країни-члена ОЕСР та представник  Європейської Комісії. Щороку Рада збирає міністрів країн-членів ОЕСР для обговорення поточних проблем, чутливих з точки зору громадськості, та визначають пріоритети діяльності організації на наступний рік.

      Секретаріат ОЕСР розміщується у Парижі. Керує  Секретаріатом Генеральний секретар, якому допомагають 4 його заступники. Генеральний секретар головує в Раді ОЕСР, забезпечуючи таким чином зв'язок між національними делегаціями та секретаріатом.

      Генеральний секретар ОЕСР - Ангель Гурріа (з 1 червня 2006 року).

      Робота  Секретаріату організовується у директоратах за напрямами, аналогічними напрямам роботи міністерств в урядах (директорати з питань фінансів, сільського господарства та рибальства, захисту навколишнього середовища, освіти, зайнятості тощо), та у тісному контакті з офіційними чинниками країн, які потім використовують у своїй роботі результати проведених аналізів. 

      Функціональними структурними підрозділами ОЕСР є комітети, до складу яких у якості експертів  входять представники галузевих  міністерств та відомств держав-членів, а також не членів ОЕСР. У рамках комітетів створюються робочі групи зі спеціалізованих питань, наприклад, Робоча група з суднобудування, Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.

      Організаційно до ОЕСР входять також напівавтономні структури, зокрема, Міжнародне енергетичне агентство, Агентство ОЕСР з ядерної енергетики, Європейська конференція міністрів транспорту, Центр розвитку,  Центр з питань досліджень та інновацій в галузі освіти, Клуб Саеля.

      Фінансування  ОЕСР забезпечується країнами-членами організації. Розмір внеску кожної з країн до бюджету визначається за формулою, яка враховує "вагу економіки" цієї країни. Найбільшим контрибутором ОЕСР є США, які формують 25% бюджету цієї організації, на другому місці за розміром членського внеску – Японія (16%).

        За погодженням з Радою, країни  можуть також фінансувати окремі програми та проекти. Необхідний обсяг річного бюджету організації та програма її роботи визначаються країнами-членами ОЕСР на засіданні Ради.

      Співробітництво з країнами, які не є членами  ОЕСР

      ОЕСР  постійно розширює географічне поле своєї діяльності, встановлюючи прямі контакти з країнами, які не є членами організації. Ці контакти направлені на сприяння економічній інтеграції шляхом передачі цим країнам досвіду ОЕСР, а також знань та позицій держав-членів з найважливіших питань міжнародного співробітництва.

      Після розпаду радянського блоку у 1989 році ОЕСР започаткувала програму допомоги країнам Центральної та Східної  Європи. Приблизно в цей же час  була започаткована структурована  програма взаємодії з неєвропейськими  країнами, економіка яких почала динамічно розвиватися. В Азії це - Гонконг, Китай, Малайзія, Сінгапур, Таїланд; у Латинській Америці - Аргентина, Бразилія, Чилі.

      У 1998 році у рамках ОЕСР був створений  Центр зі співробітництва з державами, що не є членами організації.

      Співробітництво між Україною та ОЕСР

      Співробітництво між Україною та ОЕСР започатковано  у 1997 році шляхом підписання КМУ та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території  України. Угоду було ратифіковано Верховною  Радою України у липні 1999 року (Закон України від 07.07.99 № 850-XIV).

      З того часу представницькі делегації  України на постійній основі беруть участь у заходах, що проводяться  ОЕСР для країн, що не є членами  цієї організації.

      Співробітництво між Україною та ОЕСР здійснюється відповідно до Плану дій, який переглядається та затверджується щороку Координаційною радою у зв’язках з ОЕСР. Відповідальним за співробітництво України з ОЕСР центральним органом виконавчої влади визначене Міністерство економіки України.

      Співробітництво України з ОЕСР на сьогодні здійснюється у рамках наступних підрозділів:

      Комітет зі сталі Директорату науки, технологій та промисловості ОЕСР. 14 грудня 2006 року ОЕСР прийнято рішення про надання  Україні статусу повноправного  члена Комітету зі сталі. Наразі в  Україні тривають внутрішньодержавні процедури з набуття чинності Угодою між Урядом України та ОЕСР щодо участі в роботі Комітету зі сталі. Однак, враховуючи позицію Мінфіну щодо необхідності визначення реальних джерел подальшої сплати щорічних внесків, відповідні внутрішньодержавні процедури не завершені. Тим часом, Україна бере участь у засіданнях Комітету зі сталі у якості спостерігача.

      § Комітет з державного управління ОЕСР. Україна має статус спостерігача у цьому комітеті з квітня 2008 року. 

      § Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва Комітету з питань економічного та соціального розвитку на місцевому рівні ОЕСР. Україна має статус спостерігача у цій Робочій групі з жовтня 2008 року.

      Рішенням  Ради ОЕСР від 16 листопада 2009 року Україну прийнято до складу членів Схем ОЕСР з сортової сертифікації та контролю за рухом насіння у міжнародній торгівлі, зокрема, до Схеми по насінню зернових (пшениці та ячменю) і Схеми по насінню кукурудзи та сорго в рамках Директорату у справах торгівлі та сільського господарства ОЕСР. Україна стала 58 країною-членом Схем сортової сертифікації. 23 грудня 2009 року рішенням секретаріату Міжнародної організації з контролю якості насіння (далі - ІСТА) лабораторії Української державної насіннєвої інспекції присвоєно статус „Акредитованої лабораторії ІСТА”.

      Завдяки цим рішенням Україна отримала можливість повноцінної участі у міжнародній  торгівлі насінням. Впровадження в  Україні сортової сертифікації насіння  за Схемами ОЕСР, можливість оформлення єдиних сортових документів на насіння та акредитація лабораторії в ІСТА мають велике значення для збільшення урожайності основних сільськогосподарських культур, відкривають шлях українським селекційним сортам на світовий ринок насіння.   

      У листопаді 2009 року експертами ОЕСР у рамках Євразійської програми конкурентоспроможності започатковано проект, покликаний забезпечити розвиток конкурентоздатності низки секторів української економіки та покращити інвестиційну привабливість України. Презентація цього проекту ОЕСР для України відбулася 24 листопада 2009 року у Києві.