Поняття лікарського контролю та його значення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2013 в 19:59, реферат

Описание

Основною підставою для проведення фізичного виховання є його оздоровча спрямованість, що забезпечується організацією роботи з фізичного виховання, зокрема обов'язковістю проведення лікарського контролю.
Лікарський контроль - це комплексне медичне обстеження фізичного розвитку та функціональної підготовленості людей, котрі займаються фізичними вправами. Мета лікарського контролю - вивчити стан здоров'я та вплинути на організм фізичними навантаженнями.
Основна форма лікарського контролю - лікарське обстеження, що дає можливість своєчасно виявити відхилення стану здоров'я, і навіть спланувати тренувальні навантаження в такий спосіб, щоб не зашкодити здоров'ю людей, котрі займаються фізкультурою.

Содержание

Вступ 3
1. Завдання і зміст фізичного виховання в школі 5
2. Роль лікаря в організації фізичного виховання учнів 10
2.1 Лікарсько-педагогічний контроль 10
2.2 Лікарське обстеження школярів, які займаються фізичною культурою 11
2.3 Анамнез 11
2.4 Об'єктивне обстеження 13
3. Медичний висновок 17
3.1 Необхідність у медичному висновку 17
3.2 Розподіл на медичні групи 17
4. Лікарсько-педагогічні спостереження в процесі фізичного виховання 21
4.1 Зміст лікарсько-педагогічних спостережень 21
4.2 Профілактика спортивних травм і надання першої допомоги 24
Висновки 26
Перелік літератури: 27

Работа состоит из  1 файл

Реферат Лікарський контроль(Кругла Я.В.).docx

— 81.65 Кб (Скачать документ)

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ФАКУЛЬТЕТ ХІМІЧНИЙ

 

 

Реферат з  фізичного виховання

на тему:

 

Поняття лікарського контролю та його значення

 

 

Виконала: студентка 1 курсу

101 групи

спец. “Хімія”

Кругла  Я.В.

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці - 2013

Зміст

Вступ 3

1. Завдання і зміст фізичного виховання в школі 5

2. Роль лікаря в організації фізичного виховання учнів 10

2.1 Лікарсько-педагогічний контроль 10

2.2 Лікарське обстеження школярів, які займаються фізичною культурою 11

2.3 Анамнез 11

2.4 Об'єктивне обстеження 13

3. Медичний висновок 17

3.1 Необхідність у медичному висновку 17

3.2 Розподіл на медичні групи 17

4. Лікарсько-педагогічні спостереження в процесі фізичного виховання 21

4.1 Зміст лікарсько-педагогічних спостережень 21

4.2 Профілактика спортивних травм і надання першої допомоги 24

Висновки 26

Перелік літератури: 27

 

 

Вступ

Організм  здорової людини має високий ступінь опору до впливу різноманітних чинників довкілля, зокрема і до хвороботворних мікроорганізмів. З іншого боку, органи нашого тіла мають великий запас міцності - величезний функціональний резерв, який організм використовує у різних важких ситуаціях (захист від ушкоджень кісток та підтримання нормальних умов життєдіяльності), тобто задля збереження здоров'я. Відхилення від норми здоров'я відбуваються у тому випадку, коли природні захисні та пристосувальні реакції організму недостатньо активні, і тому його опірність будь-яким шкідливим впливам знижена. Характер захворювання та його локалізація значною мірою визначаються конкретними особливостями даного організму. Отже, наявність природних захисних реакцій є однією з найголовніших умов життя людини на землі. Вони лежать у основі пристосовуваності - здібності живих органів зберігати й удосконалювати свої функції. Захисні реакції можуть бути специфічними і неспецифічними. Специфічні - це імунітет, вироблений організмом на певну інфекцію. Наприклад - імунітет після перенесених захворювань - кір, віспа тощо.

Основною  підставою для проведення фізичного виховання є його оздоровча спрямованість, що забезпечується організацією роботи з фізичного виховання, зокрема обов'язковістю проведення лікарського контролю.

Лікарський  контроль - це комплексне медичне обстеження фізичного розвитку та функціональної підготовленості людей, котрі займаються фізичними вправами. Мета лікарського контролю - вивчити стан здоров'я та вплинути на організм фізичними навантаженнями.

Основна форма лікарського контролю - лікарське обстеження, що дає можливість своєчасно виявити відхилення стану здоров'я, і навіть спланувати тренувальні навантаження в такий спосіб, щоб не зашкодити здоров'ю людей, котрі займаються фізкультурою.

Первинне обстеження передбачається до початку занять фізичним вихованням (на 1 курсі).

Повторне  обстеження необхідно проводити раз на рік, а для людей, котрі займаються спортом - залежно від виду спорту, кваліфікації спортсменів - 3-4 рази на рік. Студенти, віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, повинні проходити повторний медичний огляд не рідше 1 разу на семестр.

В умовах спортивної діяльності застосовуються методи: визначення впливу тренувального заняття, використовуючи показники частоти пульсу, частоти  дихання, кров'яного тиску, динамометрії, спірометрії. ваги тіла і додаткові інструментальні методи; випробування з повторними навантаженнями, використовуючи показники пульсу і частоти дихання, визначення кров'яного тиску, реєстрація зовнішніх ознак втоми, облік показників працездатності, облік суб'єктивних відчуттів і додаткові інструментальні методи. 

Медичне обстеження охоплює всіх студентів вузів і проводиться відповідно до інструкції про організацію лікарського контролю за фізичним вихованням студентів вузів країни, введеної в дію в 1972 році.  
На початку навчального року студенти в обов'язковому порядку проходять медичний огляд, антропометричні вимірювання. Окремі студенти за призначенням лікаря або викладача проходять медичні огляди повторно. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Завдання і зміст фізичного виховання в школі

Завданнями  фізичного виховання дітей шкільного  віку є:  
а) зміцнення здоров'я, загартовування учнів, сприяння їх правильному фізичному розвитку і підтримці високого рівня розумової працездатності;  
б) виховання фізичних якостей (спритності, сили, швидкості, витривалості, гнучкості) і формування життєво необхідних рухових умінь і навичок (ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння, стройова підготовка, лижна підготовка, вправи), що роблять правильну поставу , точність і координацію рухів,відчуття ритму і темпу, навички колективних дій і т. д.); забезпечення підготовки школярів до виконання нормативних;  
в) повідомлення доступних спеціальних знань і прищеплення організованих навичок в галузі фізичної культури, а також навичок особистої і громадської гігієни і звичок культурної поведінки у зв'язку із заняттями фізичними вправами; виховання інтересу і любові до фізичної культури і спорту; формування вміння самостійно тренуватися з метою особистого фізичного вдосконалення і для проведення занять з групою учнів. 

У процесі  занять фізичною культурою і спортом  у школярів виховуються, крім того, вкрай необхідні суспільству вольові якості: цілеспрямованість, ініціативність, рішучість, сміливість, наполегливість, дисциплінованість, витримка і самовладання, а також почуття товариства, дружби і колективізму. 

При здійсненні завдань, що стоять перед фізичним вихованням школярів, враховуються стан здоров'я, вік, стать, ступінь фізичного розвитку та рівень фізичної підготовленості  учнів різних класів, забезпечується взаємосполученням фізичного виховання зі всієї навчально-виховною роботою в школі. 

Фізичне виховання в школі здійснюється системою взаємопов'язаних форм:  
- Уроки з фізичної культури ;  
- Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилини на уроках, ігри та фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);  
- Позакласна спортивно-масова робота в школі (гуртки фізичної культури, спортивні секції, туристичні походи, спортивні змагання, спортивні свята - дні здоров'я);  
- Позашкільна спортивно-масова робота (за місцем проживання учнів, заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, палацах піонерів, дитячих туристських станціях, спортивних товариствах, самостійні заняття школярів фізичними вправами в сім'ї, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах, у парках та ін.). 

Структура та зміст кожного уроку визначаються навчальною програмою з фізичної культури, яка враховує вік, стан здоров'я  та рівень фізичної підготовленості  учнів. Відповідальність за виконання навчальної програми, за оволодіння учнями на уроках необхідними знаннями, вміннями і навичками несе вчитель фізичної культури. Він же забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог, прийняття заходів, що попереджають спортивні травми і нещасні випадки, і веде систематичний контроль за рівнем фізичної підготовленості учнів за допомогою експрес-тестів (2-3 рази на рік), враховуючи при цьому результати поточних і додаткових медичних оглядів.

Гімнастика до занять є одним з оздоровчих заходів і заходом боротьби з дефіцитом рухів, які спостерігалися у сучасних школярів. Вона надає сприятливу дію насамперед на центральну нервову систему: поліпшується настрій школярів, вони стають більш активними, бадьорими і дисциплінованими. Крім того, регулярна гімнастика зміцнює м'язову систему, підсилює обмін речовин і підвищує діяльність внутрішніх органів, особливо серця і легенів. Гімнастика повинна проводитися щодня перед уроками протягом 7-10 хв. У гарну погоду обов'язково проводити її на відкритому повітрі (на шкільному дворі, спортивному майданчику), а в погану погоду і в холодну пору року - в актовій залі, вестибюлях, рекреаціях, коридорах або класах за умови хорошого провітрювання і вологого прибирання приміщень. Робити гімнастику перед уроками зобов'язані всі учні основної і підготовчої груп, за винятком тих, хто переніс хворобу або травму. Більшість школярів спеціальної медичної групи також можуть займатися вступної гімнастикою, однак лише після додаткового медичного огляду і дозволу лікаря. 

Показано, що після фізкультурної паузи посилюється дихання і кровообіг, зменшуються застійні явища в судинах нижніх кінцівок і порожнини тазу; підвищуються увагу і розумова працездатність, підвищується м'язовий тонус і покращується постава. При проведенні фізкультхвилинки повинен бути забезпечений доступ свіжого повітря. Для виконання вправ учень встає в прохід між столами, розстібає комір і послаблює пояс. Фізкультурна пауза триває 2-3 хв. і включає 3-4 простих вправи для кінцівок і тулуба. Вправи фізкультурної паузи періодично видозмінюються, проте завжди обов'язковою є вправа в потягуванні. Фізкультурні паузи слід робити і при виконанні домашніх завдань. 

Ігри  на перервах мають велике оздоровче  значення і є важливим чинником у  боротьбі з гіпокінезією. Ігри знімають почуття втоми, підвищують емоційний  тонус і рівень розумової працездатності учнів. На звичайних перервах необхідно  створювати умови для вільних  ігор учнів у шкільному дворі, коридорах , а на великих перервах слід організовувати силами вчителів, спортивного активу проведення цілеспрямованих, колективних ігор. Якщо після гри діти приходять на загальноосвітній урок збудженими, відзначаються сміх, розмови і т. п., можна дати вправу на увагу, після якого учні швидко заспокоюються. 

Фізичні вправи в режимі груп продовженого дня підвищують рівень рухової активності та розумову працездатність дітей. Важко  переоцінити велике значення для  школярів і для сімей організації  груп продовженого дня, кількість яких неухильно зростає. Однак збільшення часу цілеспрямованого педагогічного  впливу таїть в собі небезпеку  перевантаження нервової системи учнів, подальшого зниження рухової активності, зниження розумової та фізичної працездатності. Це може негативно вплинути на здоров'я  і на успішність школярів. З допомогою  фізичних вправ і рухливих ігор, організованих у відведений для  відпочинку та прогулянок час, можна  з успіхом не тільки протидіяти згаданим вище негативним чинникам, а й сприяти  зміцненню здоров'я дітей, розвитку їхніх рухових здібностей, підвищенню розумової й фізичної працездатності й успішній підготовці до здачі норм фізкультурного комплексу. Досвід свідчить про те, що ефективність фізичних вправ і рухливих ігор вище, якщо вони проводяться на свіжому повітрі. 

Позакласна  робота з фізичного виховання  організовується і здійснюється вчителями з фізичної культури, організатором позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми та радою шкільного колективу фізичної культури, які спираються у своїй роботі з розгортання спортивно-масових і оздоровчих заходів у школі на весь педагогічний колектив, фізкультурний актив.  
Шкільний колектив фізичної культури працює за Положенням, затвердженим Міністерством освіти, і має наступні завдання:  
- Залучення якомога більшої кількості школярів до занять фізичною культурою, спортом і туризмом;  
- Поглиблення вмінь і навичок, отриманих учнями на уроках фізкультури;  
- Сприяння формування у школярів військово-прикладних знань і навичок;  
- Організація внутрішньо шкільних змагань та фізкультурних свят;  
- Організація підготовки школярів до районних (міських) спортивних заходів.  
Вчителі фізичної культури не лише спрямовують роботу шкільного колективу фізичної культури і ведуть заняття в спортивних секціях, а й готують громадських інструкторів і суддів зі спорту з числа учнів і максимально приваблюють їх у доступних формах до проведення різних фізкультурно-оздоровчих занять та заходів. В позакласній роботі слід ширше використовувати метод завдань додому, а також самостійних тренувань за графіком, складеним учителем фізкультури. Важливо не припиняти спортивно-масову і оздоровчу роботу в період шкільних канікул. Робота в канікули проводиться за планами, у складанні яких бере активну участь лікар. 

Позашкільна робота з фізичного виховання  учнів включає в себе заняття  спортом і туризмом в позашкільних установах, а також різні заняття  з фізичної культури і спорту в  сім'ї. Заняття в позашкільних установах  проводяться висококваліфікованими  фахівцями в певному виді спорту на основі положень про відповідні установи і мають одне з основних завдань - спортивне вдосконалення школярів. 

Значення  уроків з фізичної культури та позакласної  роботи особливо зростає тепер, коли проводяться нові масові змагання школярів. Фізичне виховання школярів у сім'ї здійснюється батьками шляхом постійного і активного сприяння виконанню учнями наступних умов: дотримання режиму дня, правил гігієни та загартовування; щоденне виконання ранкової гімнастики; виховання звички до регулярних занять фізичними вправами; контроль за виконанням завдань вчителя фізичної культури, заохочення різноманітних рухливих та спортивних ігор, особливо ігор на повітрі, купання і плавання, систематичних занять спортом. 

Безпосереднє  керівництво фізичним вихованням учнів  покладається на директора школи; заступник  директора з навчально-виховної роботи відповідає за виконання навчальних програм і якість викладання фізичної культури і забезпечує систематичний контроль за проведенням уроків з фізкультури, а також занять зі школярами, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. У фізичному вихованні учнів приймає участь весь педагогічний колектив школи, піонерська та комсомольська організації, але особливо важлива роль належить лікареві.  
 

2. Роль лікаря в організації фізичного виховання учнів

2.1 Лікарсько-педагогічний контроль

Роль  лікаря в організації фізичного  виховання учнів дуже велика. Лікар  проводить первинні, повторні і додаткові  медичні огляди; розподіляє учнів  на медичні групи; реєструє і аналізує динаміку стану здоров'я і фізичного розвитку школярів, на основі чого пропонує вчителю вносити відповідні корективи в педагогічний процес. Він проводить контроль за рішенням оздоровчих завдань фізичного виховання, за дотриманням гігієнічних умов на заняттях фізичною культурою і спортом і відповідністю обладнання і спортивного інвентарю фізичному розвитку учнів. Лікар контролює заходи, спрямовані на попередження спортивного травматизму, надає консультативну допомогу вчителю фізкультури у складанні і проведенні гімнастики до уроків, фізкультурних хвилин на уроках, ігор та фізичних вправ на перервах, індивідуальних домашніх завдань. 

В обов'язок лікаря входить забезпечувати медичний контроль на шкільних спортивних змаганнях, готувати з числа учнів санітарний актив, який контролює дотримання гігієнічних умов і надає першу допомогу при травмах і нещасних випадках, перш за все в туристичних походах; організувати роботу по санітарній освіті. 

Информация о работе Поняття лікарського контролю та його значення