Визначення поняття конфлікту та його характеристики

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………1

Розділ I   Визначення поняття конфлікту та його характеристики ….2

 

Розділ II Політичний конфлікт. Влада, як суб’єкт конфлікту………..17

 

Висновки……………………………………………………………….32

Список використаної літератури ……………………………………..34

Додаток…………………………………………………………………36

 

 Вступ

 

Конфлікт — це процес різкого загострення протиріччя і боротьби двох або більшої кількості  учасників в рішенні проблеми, яка має особливу значимість для  кожного з них. Конфлікт це явище, яке є характерно для будь-якого суспільства, це явище, яке присутнє у житті кожної людини і з яким ми постійно і безуспішно боремось. В основному конфлікт має негативне значення для людської свідомості, оскільки він несе в життя людини та суспільства невпевненість, деструкцію та суб’єктивізм. Проте якщо детальніше дослідити явище конфлікту в суспільстві, то побачимо, що воно несе більше позитивного ніж негативного. Проте позитивні сторони конфлікту є прихованими для нас і без детального аналізу ситуації ми не зможемо побачити позитивної діяльності конфлікту. Однак все ж таки конфлікт виконує в суспільстві такі позитивні функції як: інформаційну, диференційну, сигнальну, динамічну, прогресивну, демаскуючу та багато інших.

Метою нашої роботи було всебічно розглянути явище конфлікту в суспільстві, використовуючи при цьому історію конфліктологічної теорії, класифікацію конфліктів, їх функції та стадії протікання. Свідомо ми намагалися уникнути такої важливої частини конфліктологічної теорії, як розв’язання конфліктів, оскільки вважаємо, що ця частина конфліктології має власне, незалежне наукове існування, крім того теорія розв’язання конфліктів є занадто громіздкою для того, щоб її можна було всебічно розглянути у нашій роботі. Другим завданням, яке ми перед собою ставили було розглянути відношення влади до конфліктності в суспільстві та з’ясувати яку роль відіграють конфлікти у відношенні влади до суспільства.

Тема конфлікту є  широко розглянута та добре досліджена у літературі. Її досліджували починаючи  від античності і закінчуючи сьогоденням. За цей час було створено безліч поглядів та теорії конфліктології, деякі з яких ми пізніше розглянемо у роботі. Потрібно зазначити, що роль конфліктів у відношеннях влада — суспільство та  конфлікт — суспільство є надзвичайно великим та важливим. За допомогою конфліктів не тільки регулюється суспільне життя, але й вирішується хід історії, як одної країни так і цілої світу. Вибрана мною тема є актуальною для сучасного етапу історичного розвитку України. Конфлікт в політичному житті України відіграє дуже важливу, якщо не вирішальну роль. Якщо глянути на теперішню ситуацію в українській політиці, то побачимо, що саме конфлікт став визначальною формою її буття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I  Політичний конфлікт. Влада, як суб’єкт конфлікту.

Визначення конфлікту в соціологічній думці сучасності.

Щоб надалі не виникало розбіжностей в розумінні , спробуємо якомога  однозначніше визначити саме поняття  “конфлікт”.

Конфлікт — (від латинського conflictus — зіткнення) крайнє загострення суперечностей сторін, пов’язане із відмінностями їхнього становища в суспільстві і пов’язаної з цим реальної чи надуманої суперечності інтересів, цілей і цінностей; зіткнення та протиборство різних систем.  Конфлікт виникає завжди випадково, але коли ймовірність його виникнення є дуже великою, то більш обґрунтовано вважати, що він виникає закономірно ¹. 

В сучасній західній літературі поняття конфлікту має достатньо  багато визначень, серед яких найбільше  визнання отримало визначення, яке  запропонував Л.Козер. Під конфліктом він розуміє боротьбу за цінності і претензії на певний соціальний статус, владу та недостатні для всіх матеріальні і духовні блага; боротьбу, в якій цілями її учасників є нейтралізація, нанесення відчутної шкоди чи знищення суперника.

Для В. Оберта конфлікт є різновидом психологічної напруги між учасниками, яка викликана відкритими антагонізмами і ворожістю.²

П.Кандель вважає, що конфлікт — такий спосіб взаємодії людей, соціальних спільнот і інститутів при якому дії одної сторони зіткнувшись із протидіями іншої, перешкоджають реалізації її цілей ³

Розширене визначення конфлікту  через перерахунок найважливіших  його ознак пропонують Р. Макк і Р. Снайдер на їх думку конфлікт не існує, якщо немає частини його основних при знаків. Всього вони називають 8  таких ознак, але основними вони пропонують вважати перші п’ять

Термін конфлікт, — відзначає Р. Дарендорф, — може бути використаний при характеристиці суперечок, суперництва, дискусій і напруженості так само як і для гострих соціальних сутичок... Конфлікт може приймати форму громадянської війни чи парламентських дебатів..⁴.

На думку  А.Здравомислова Конфлікт - є одночасне  розгортання дії і контрдействия. Це реалізація намірів і разом  з тим подолання опору, що неминуче зустрічається в ході цієї реалізації. Це винятково складна спільна дія, щонайменше, двох сторін, об'єднаних протистоянням. ⁵

Існує безліч визначень і тлумачень  конфлікту. Класики теоретичної  конфліктології не дають чіткого  визначення поняття конфлікт. Лише по їхніх загальних висловленнях можна сформулювати деякі підходи до того що ж таке конфлікт.

Одна група вчених-соціологів вважаєте що конфлікт повинний включати особливу змінну — протиріччя (Дарендорф). Відповідно до думки інших учених-соціологів конфлікт існує в тих випадках, коли в наявності є переборні протиріччя чи протиріччя інтересів (Томас Аксельрод) Для третіх представників соціологічної конфліктології конфлікт виникає в тих випадках, коли протиріччя припускають протиставлені типи поведінки (Козер, Шмідт).

Згідно з біхевіориською (поведінковою) психологічною концепцією конфлікт розуміється як усвідомлене протиборство індивідів чи груп із суперечливими інтересами з метою здійснення власного інтересу за рахунок інтересів інших.

Соціально-психологічна наукова течія  має на увазі під конфліктом анормальний, деформований стан почуття установок і відносин між різними сторонами.

 

 

Визначення соціального конфлікту 

В даному розділі ми плануємо розглянути соціальні конфлікти  та їх види, зосереджуючи увагу на політичному  конфлікті, а також характеристики, джерела виникнення.

На думку Ю. Запрудського соціальний конфлікт — це явний чи прихований стан протиріччя об’єктивно протилежних інтересів, цілей і тенденцій розвитку соціальних суб’єктів, пряма чи опосередкована сутичка соціальних сил на підґрунті протидії існуючому суспільному порядку.⁶    

Він вважає, що конфлікт потрібно розглядати як наслідок розвитку протиріччя. На його думку, через соціальний конфлікт приховане до певного часу протиріччя набуває характеру невідповідності протиріч, яка проявляється, в ньому перебуває поляризація протидіючих сил, очищення соціального протиріччя, що сприяє його усвідомленню і відкритому проголошенню⁷

Ю. Запрудський вважає, що небажання бачити за конфліктом суспільні протиріччя, що його породжують, бажання погасити конфлікт шляхом ідеологічного впливу на свідомість його учасників або будь-яке його замовчування є поверховим підходом до вирішення конфліктної ситуації. Ігноруючи нагальні проблеми така політика перстає бути стимулятором суспільного прогресу⁸      

 

Сучасні підходи, які пояснюють виникнення соціального конфлікту.

Ентоні Гіденс про  конфлікт Під Конфліктом я маю  на увазі реальну боротьбу між діючими людьми чи  групами, незалежно від того, які джерела цієї боротьби, її способи і засоби, що мобілізуються кожною зі сторін.⁹  він вважає що для появи конфлікту є необхідною наявність таких факторів як: усвідомлення обома сторонами антагонічності власних інтересів і відповідна мотивація поведінки.

 В підході Пітіріма  Сорокіна до проблеми конфлікту  прослідковується спроба вивести соціальну напругу із рівня задоволення базових потреб людей і соціальних груп.  Так говорячи про причини соціальних конфліктів і революцій він зазначає, що безпосередньою причиною будь-якої революції завжди є збільшення подавлених базових інстинктів більшості населення, а також не можливість їх мінімального задоволення ¹⁰

Важливою відправною точкою для розгляду виникнення конфліктів є питання соціальної нерівності. Положення людей в суспільстві  і рівень соціальних претензій, що випливає з цього визначається порівнянням між собою людей. Тут важливими є не самі потреби, але й засоби їх задоволення, доступ до відповідних видів діяльності, які обумовлені певною соціальною організацією суспільства.

          Саме в такому взаємозв’язку  постає питання не тільки рівності і нерівності в певному рівні благоустрою але і співставлення життєвих шансів у різни х соціальних групах. Нерівність в суспільстві не тільки неможливо викорінити вона ще й має великий позитивний момент, оскільки є одним з головних джерел конфліктності, що стимулює суспільний прогрес, несе із собою необхідність соціальних змін.

Причиною в такій  соціальної нерівності Р. Дарендорф  вбачає у владі та боротьбі за ресурси. Боротьба за ресурси, як засоби досягнення соціальних цілей є також важливим джерелом конфліктності. Розглядаючи цю потенційну сферу виникнення конфліктів необхідно зазначати важливу роль влади, яку вона відіграє у перерозподілі самих ресурсів. Тому нерідко боротьба за ресурси переходить з економічної площини в політичну. Р. Дарендорф розглядаючи взаємозв’язок влади та ресурсів вважає, що саме у функції влади, як однієї групи людей, перерозподіляти ресурси і таким чином визначати становище інших груп, закладений центральне джерело системної кризи і глобального конфлікту у суспільстві.

Родоначальники наступного — нормативно-ціннісного підходу  до з’ясування джерел виникнення соціальних конфліктів є Е. Дюркгейм та Т.Парсонс. Вони вважали, що саме неспівпадіння  цілей та інтересів людей чи відповідних  груп є головною причиною виникнення конфліктності в суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 11.  Визначення понятть політичного конфлікту та влади.

 

Політичні конфлікти  — різновид соціальних. Під останнім розуміється зіткнення протилежних поглядів, неспівпадання інтерсів і дій окремих людей та їх спільностей — професійних і соціальних груп, класів, етносів, конфесійних та інших організацій і груп, держав, їх блоків, регіонів та ін. ¹¹

Політичний  конфлікт — один із видів соціального  конфлікту, зіткнення політичних суб’єктів з приводу владних відносин.¹²

Політичний  конфлікт — це таке зіткнення протилежних  сил, поглядів, яке зумовлене взаємодією пролітичних інтересів і цілей. Суб’єктами цих інтересів є держави, класи, соціальні групи, політичні  партії, рухи, етноси та окремі особи. Поняття політичний конфлікт включає в себе взаємну боротьбу цілих суспільств, суспільно-економічних формацій.¹³

Серед дослідників політичного  конфлікту найвідомішими є Макіавеллі, Токвіль, Маркс та Вебер. Незважаючи на багато протиріч у їх поглядах стосовно політичного конфлікту для всіх них характерною є згода в розумінні таких тез як:

• політичний конфлікт є постійно діюча форма боротьби за владу в конкретному суспільстві.
• Сама влада представляє собою інтитуціонально оформлену можливість визначати і контролювати масові форми поведінки людей. У відношені до цього все суспільство ділиться на дві групи: тих, хто бере участь у владі — управляюча група, і тих, хто не бере участь у її здійсненні.
• Влада разом з там має притягаючу силу для людей. Вона є потужнім джерелом мотивації (хоча найчастіше це прихована прагнення до панування) і сфера особистого самоствердження.
• Спосіб розгортання політичного конфлікту в багатьох випадках визначається функціональним розподілом обов’язків і прав серед пануючого слою суспільства. А цей розподіл являє собою серцевину того, що називається політичним устроєм, який склався в даному суспільстві. Політичний устрій спираючись на легітимні засоби формує політичний простір, який включає також і правила гри в  конкретній політичній системі.
• Боротьба за владу у всякому суспільстві обгортається в ідеологічні форми, причому опорними компонентами ідеології є поняття загального добробуту і справедливості.
• В боротьбі за владу на практиці під різними оправдуваннями, в основному заради вищих цінностей та загального блага, допускаються різні форми обману і насилля.

       Одна  із особливостей політичного  конфлікту полягає в тому, що  він безпосередньо чи опосередковано  заторкує інтереси великих соціальних  груп. Тому суб’єкти політичного  конфлікта завжди виступають від імені певної соціальної спільноти. Тому політичний конфлікт — це завжди організований, інституйований конфлікт.

Другою особливісттю політичних конфліктів є те, що боротьба, яка відбувається в політичному, чи в будь-якому іншому полі буття суспільства, завжди відбувається за владу.