Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 22:03, курсовая работа
Мета роботи - через класифікаційний, історико-літературний та народознавчий аспекти , простежити історію, місце і значення фольклорної балади Райгорода; систематизувати балади та їх модифікації за сюжетно-тематичними групами та циклами. Для досягнення цієї мети ставилися такі основні завдання:
• з’ясувати специфічні ознаки та національну своєрідність балад;
• записати балади, які побутують на селі;
• вияснити умови побутування;
ВСТУП…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І Райгород. Історія фольклорної балади……..………...6
1.1 Історія виникнення та походження назви села Райгород………….6
1.2 Балада в українській літературі……………………………………..12
РОЗДІЛ ІІ Баладна традиція Райгорода………….…………….16
ВИСНОВКИ……………………………………………………………....39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………....
и
Ч
е
р
к
а
с
ь
к
о
г
о
н
а
ц
і
о
н
а
л
ь
н
о
г
о
у
н
і
в
е
р
с
и
т
е
т
у
і
м
е
н
і
Б
о
г
д
а
н
а
Х
м
е
л
ь
н
и
ц
ь
к
о
г
о
Т
и
м
о
ш
е
н
к
о
А
н
а
с
т
а
с
і
я
М
и
к
о
л
а
ї
в
н
а
«Ой на горі больниця
стояла»
|
Ой на горі больниця стояла,
Ой хто ж мені зіллячка дістане,
Обізвався козак молоденький
Першим конем до моря доїду.
|
Третім конем
на тім боці стану.
Ой став козак зіллячко копати.
Ой не копай козаченьку зілля,
Оце ж тобі, Марусе, весілля,
|
Записано зі слів: Поліщук Марії Корніївни
Вік: 95 р.
Освіта: 7 класів
В даному населеному пункті проживає: з народження
Опитування провела студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна
«Нездужала Маруся»
Нездужала Маруся лежала,
Чорненьким сіяє, головку в’язала.
Приїхали три козаки з полку,
Розв’язали Марусі головку.
Один каже: я Марусин буду,
Другий каже: я сватати буду.
- Ой хто ж мені зіллячка дістане,
Той зі мною на рушничок стане.
Обізвався козак молоденький:
- Єсть у мене коник вороненький.
Я з-за моря зіллячка дістану.
Я з Марусей на рушничок стану.
Одним конем до моря доскочу,
Другим конем море перескочу,
Третім конем на камені стану.
Я з-за моря зіллячка дістану.
Став же козак зіллячко копати,
Приліта зозуля та й стала кувати:
Не копай же, козаченько, зілля,
Бо в твоєї Марусі сьогодні весілля.
Їде козак понад берегами,
Зустріча Марусю із подружечками.
В козака шабля заблєстєла,
А в Марусі головка злєтєла.
- Оце ж тобі, Марусе, ця шабля,
Шоб ти знала коли в тебе свадьба.
Оце ж тобі, Марусе, це зілля,
Шоб не
справляла без мене весілля.
Записано зі слів: Мірошніченко Ганни Андріївна
Вік: 82 р.
Освіта: вища, учитель біології
В даному населеному пункті проживає: з 1952, приїхала із Західної України
Опитування провела студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна
«Чорна хмара»
Чорна хмара над морем стояла,
Там Маруся пшениченьку
жала. )2р.
Там Маруся пшениченьку жала,
Вона собі пальці
порізала. )2р.
Вона собі пальці порізала –
Три годочки
в больниці лежала. )2р.
«Ой хто мені зіллячка дістане,
Той зі мною на рушничок
стане.» )2р.
Обізвався козак молоденький:
«Єсть у мене три
коні вороні. )2р.
Першим конем до моря доїду,
Другим конем
море переїду. )2р.
Третім конем на каміння стану,
Та й Марусі
зіллячка достану.»)2р.
Їде козак понад бережками,
Зустрічає Марусю
з дружками. )2р.
Подружечок шапочку знімає,
До Марусі шаблю
винімає )2р.
У козака шабля задзвеніла –
У Марусі головка
злетіла. )2р.
«Оце ж тобі, Марусю, весілля:
Не посилай козака по зілля.» )2р.
Тимошенко Анастасія Миколаївна
«А
в неділю рано-пораненьку»
А в неділю рано-пораненьку
Проганя син та й рідную неньку:
«Іди, нене, ти тепер й од мене,
Будуть гості тепереньки в мене,
Будуть гості, брати-побратими,
А ти, нене, в латаній свитині».
«Єсть у тебе, синку, друга хатка,
То ти скажеш, що я твоя прядка.
Буду тобі білий кужіль прясти,
Буду твоє дитя колихати».
«Ой, ти, мати, кужеля засмичеш,
А дитини мені не вколишеш».
Пішла мати… пішла толокою…
Стрічається з рідною дочкою.
«Чого, мати, ти тута блукаєш?
Десь ти, мати, господи не маєш».
«Поки, доню, дітей годувала,
То доти я і господу мала.
А тепер дітей подружила,
То я себе і господи лишила».
«Іди, нене, тепера до мене,
Тільки, нене, лиха доля в мене».
Не за великий час, за малу годину
Ой іде син до матері прохати:
«Іди, нене, тепера до мене,
Бо лихая година й у мене,
Тепер в мене лихая година,
Вмерла жінка, зосталась дитина».
«Хоч би, брате, й хата в тебе горіла,
То б
матері гасить не пустила».
Записано зі слів: Свердленко Степаниди Трохимівни
Вік: 91 р.
Освіта: вища, учитель молодших класів
В даному населеному пункті проживає: з народження
Опитування провела студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна
«Ой не піду я за другого»
Ой не піду я за другого,
Та пішла заміж за п’ятого,
За того п’яницю проклятого.
А п’яниця все п’є та п’є,
А прийде додому – то мене б’є.
Ой не бий мене, мужу, та не карай,
Бо покину тобі діток, а сама
Піду втоплюся у тихий Дунай.
Та й пішла утопилась у тихий Дунай,
Та й прийшов п’яниця до ріки проситься:
«Ой Дунає,Дунаєчку,
Верни ж мою хазяєчку,
Буду її целувати,
Буду її шанувати.»
Недавно я сиротою стала,
Та багато горенька
зазнала.
Записано зі слів:Гордієнко Раїси Микитівни
Вік: 68р.
Освіта: 10 класів
В даному населеному пункті проживає:корінна
Опитування провела студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна