Райгород. Історія фольклорної балади

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 22:03, курсовая работа

Описание

Мета роботи - через класифікаційний, історико-літературний та народознавчий аспекти , простежити історію, місце і значення фольклорної балади Райгорода; систематизувати балади та їх модифікації за сюжетно-тематичними групами та циклами. Для досягнення цієї мети ставилися такі основні завдання:
• з’ясувати специфічні ознаки та національну своєрідність балад;
• записати балади, які побутують на селі;
• вияснити умови побутування;

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І Райгород. Історія фольклорної балади……..………...6
1.1 Історія виникнення та походження назви села Райгород………….6
1.2 Балада в українській літературі……………………………………..12
РОЗДІЛ ІІ Баладна традиція Райгорода………….…………….16
ВИСНОВКИ……………………………………………………………....39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………....

Работа состоит из  1 файл

Баладна традиція Райгорода.doc

— 167.50 Кб (Скачать документ)

 «Не вибереш  льону, то не йди додому!»

Не вибрала  льону, не пішла додому – 

У чистому полі та й заночувала, 

До білого світу  билиною стала.

Як вернув  же син з путі, із дороги,

Вклонився матусі низенько у ноги:

«Мати ж моя, мати, щось маю казати:

Не бачив тополі, як на своїй ниві:

Тонка, та висока, та листям широка»

 «Ой вигостри, сину, гострую сокиру

Да поїдь у  поле, ізрубай тополю,

Тонку, та високу, та листям широку».

Як приїхав  син же до тії тополі,

Як став нахилятись – стала промовляти

«Ой я не билина, а я твоя мила...

Се ж твоя матуся таке поробила:

Що тебе послала  у путь, у дорогу,

А мене послала в поле брати льону.

Ой як посилала, да ще й приказала:

«Не вибереш  льону, то не йди додому!».

Не вибрала  льону, не пішла додому – 

У чистому полі та й заночувала, 

До білого світу  тополею стала...» 
 

Записано  зі слів: Касян Валентини Степанівна

Вік: 85 р.

Освіта: 10 класів

В даному населеному пункті проживає: з народження

Опитування  провела  студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна

 
 
 
 

  «Ой чиє ж то жито»

Ой чиє ж  то жито, чиї ж то покоси,(2)

Чия ж то дівчина  розпустила коси. 

Коси розпустила, ні з ким не ходила,(2)

Молодого хлопця навік полюбила. 

Виряджала мати сина у солдати,(2)

Молоду невістку в поле жито жати.  

Жала вона, жала, жала-вижинала,

Доки до схід сонця тополею стала.  

Прийшов син  з солдатів, здрастуй, рідна мати ,(2)

Де ж моя  дружина, чом не йде стрічати. 

Не питай мій  сину про твою дружину,(2)

Бери топір  в руки, рубай тополину. 

Як ударив перше, вона й похилилась ,(2)

Як ударив вдруге, вона й попросилась.  

Не рубай тополю, я ж твоя дружина,(2)

На моєму листі  спить твоя дититна. 

Бодай тобі, мати, так тяжко вмирати, (2)

Як мені сьогодні    тополю рубати. 

Ой чиє ж  то жито, чиї ж то покоси,(2)

Чия ж то дівчина  розпустила коси.

«Оженила  сина»

      

Оженила сина, сина Васелина

Та  взяла невістку, 2 р
та  й не полюбила
 
 

    Сина посилає  в далеку дорогу,

нелюбу  невістку –  2 р
в поля брати льону.
 
 
 
    А як посилала, то ще й приказала:
Не  вибереш льону, 2 р
то  й не йди додому
 
 
    Брала вона, брала, так і не добрала.
До  білої ночі 2 р
тополею стала.
 
 

Записано зі слів:

П

а

в

л

і

ч

е

н

к

о

 

О

д

а

р

к

и

С

т

е

п

а

н

і

в

н

и

Вік:

88

р

.

Освіта:

7

к

л

а

с

і

в

В даному населеному пункті проживає:

з

 

1948,

і

з

Р

і

в

н

е

н

щ

и

н

и

Опитування провела

 

с

т

у

д

е

н

т

к

а

 

II

-

В

 

к

у

р

с

у

 

ф

а

к

у

л

ь

т

е

т

у

 

у

к

р

а

ї

н

с

ь

к

о

ї

 

ф

і

л

о

л

о

г

і

ї

 

т

а

 

ж

у

р

н

а

л

і

с

т

и

к

и

 

Ч

е

р

к

а

с

ь

к

о

г

о

 

н

а

ц

і

о

н

а

л

ь

н

о

г

о

 

у

н

і

в

е

р

с

и

т

е

т

у

 

і

м

е

н

і

 

Б

о

г

д

а

н

а

 

Х

м

е

л

ь

н

и

ц

ь

к

о

г

о

 

Т

и

м

о

ш

е

н

к

о

 

А

н

а

с

т

а

с

і

я

 

М

и

к

о

л

а

ї

в

н

а 

 

«У містечку Богуславку» 

У

м

і

с

т

е

ч

к

у

Б

о

г

у

с

л

а

в

к

у

К

а

н

і

в

с

ь

к

о

г

о

п

а

н

а,

Т

а

м

г

у

л

я

л

а

Б

о

н

д

а

р

і

в

н

а,

Я

к

 

п

и

ш

н

а

я

 

п

а

в

а. 

П

р

и

й

ш

о

в

д

о

н

е

ї

 

п

а

н

 

К

а

н

ь

о

в

с

ь

к

и

й

,

Т

а

 

й

 

п

о

ч

а

в

 

ц

і

л

у

в

а

т

и.

Т

а

 

й

 

п

о

ч

а

л

а

Б

о

н

д

а

р

і

в

н

а

П

а

н

о

в

і

 

к

а

з

а

т

и: 

«

О

й

н

е

г

о

д

е

н

 

п

а

н

 

К

а

н

ь

о

в

с

ь

к

и

й

М

е

н

е

 

ц

і

л

у

в

а

т

и,

А

л

и

ш

 

г

о

д

е

н

 

п

а

н

 

К

а

н

ь

о

в

с

ь

к

и

й

М

е

н

е

 

р

о

з

з

у

в

а

т

и

.

» 

О

й

 

я

к

ц

е

є

 

Б

о

н

д

а

р

і

в

н

а

П

а

н

о

в

і

 

с

к

а

з

а

л

а

,

В

и

с

т

р

і

л

и

в

п

а

н

 

К

а

н

ь

о

в

с

ь

к

и

й

 

Б

о

н

д

а

р

і

в

н

а

 

в

п

а

л

а

.

                                    

З

а

п

и

с

а

н

о

 

в

 

с

е

л

і

С

т

е

б

л

і

в

                                    

К

о

р

с

у

н

ь-

Ш

е

в

ч

е

н

к

і

в

с

ь

к

о

г

о

 

р

а

й

о

н

у

                                    

Ч

е

р

к

а

с

ь

к

о

ї

 

о

б

л

а

с

т

і

.

                                    

З

а

п

и

с

а

н

о

 

з

і

с

л

і

в

                                    

С

е

м

е

н

к

о

К

а

т

е

р

и

н

и

У

с

т

и

м

і

в

н

и

,

                                    

10.12.1923

р

.

н

.

                                    

В

о

й

ц

и

х

 

А

н

т

о

н

і

н

а

Н

е

с

т

о

р

і

в

н

а,

                                    

28.10.1931

р

.

н

.

                                    

О

п

и

т

у

в

а

н

н

я

 

п

р

о

в

е

л

а

                                    

с

т

у

д

е

н

т

к

а

II

-

В

к

у

р

с

у

                                    

ф

а

к

у

л

ь

т

е

т

у

 

у

к

р

а

ї

н

с

ь

к

о

ї

                                    

ф

і

л

о

л

о

г

і

ї

т

а

ж

у

р

н

а

л

і

с

т

и

к

и

                                    

Ч

е

р

к

а

с

ь

к

о

г

о

н

а

ц

і

о

н

а

л

ь

н

о

г

о

 

у

н

і

в

е

р

с

и

т

е

т

у

                                    

і

м

е

н

і

Б

о

г

д

а

н

а

 

Х

м

е

л

ь

н

и

ц

ь

к

о

г

о

                                                 

Т

и

м

о

ш

е

н

к

о

 

А

н

а

с

т

а

с

і

я

 

М

и

к

о

л

а

ї

в

н

а 
 

«Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці,» 

О

й

,

н

е

х

о

д

и,

Г

р

и

ц

ю

,

т

а

й

 

н

а

в

е

ч

о

р

н

и

ц

і,

                  

Б

о

 

н

а

в

е

ч

о

р

н

и

ц

я

х

д

і

в

к

и

 

ч

а

р

і

в

н

и

ц

і

!

                  

К

о

т

р

а

я

 

д

і

в

ч

и

н

а

 

ч

о

р

н

і

 

б

р

о

в

и

 

м

а

є

,

                  

Т

о

 

т

а

я

 

д

і

в

ч

и

н

а

 

у

с

і

 

ч

а

р

и

з

н

а

є.(2) 

                  

У

н

е

д

і

л

ю

р

а

н

о

з

і

л

л

я

ч

к

о

к

о

п

а

л

а,

                  

А

у

 

п

о

н

е

д

і

л

о

к

 

п

е

р

е

п

о

л

о

с

к

а

л

а

                  

П

р

и

й

ш

о

в

в

і

в

т

о

р

о

Информация о работе Райгород. Історія фольклорної балади