Іншомовні слова в сучасній періодиці

Запозичення з тюркських мов. Запозичання слів з тюркських мов, здебільшого татарської і турецької, відбувалося усним шляхом, тому тюркізми добре засвоєні українською мовою і не сприймаються нині як іншомовні слова. До української мови протягом XIV— XVII ст. потрапили тюркізми таких тематичних груп:

• назви, пов'язані з побутом, одягом та будівлями: батіг, казан, кочерга, торба, чарка, башлик, каблук, каптан, ковпак, шапка, сарай, шатро;
• військова лексика: аркан, барабан, бунчук, кайдани, орда, осавул, отаман, сагайдак, табір;
• назви представників соціальних груп: бурлака, гайдамака, козак, султан, хан, чабан, чумак;
• назви фінансово-економічних та адміністративних понять: аршин, базар, кабала, ярлик;
• назви фауни і флори: баран, бабак, беркут, борсук, бугай, кабан, лелека, отара, сазан, судак, табун, тарган, айва, гарбуз, кавун, качан, кизил, лобода, тютюн;
• назви кулінарних виробів та напоїв: балик, ковбаса, кумис;
• інші назви: байрак, буланий, карий, туман, чалий.

Лексеми, запозичені з латинської мови. Із XV ст. латинська мова стала предметом викладання в українських школах та академіях, що спричинило проникнення до словникового складу української мови значної частини латинізмів. Ці слова запозичувалися переважно через польську, частково через чеську та німецьку мови або безпосередньо з латинських текстів. Оскільки латина була книжною мовою, книжний характер більшості латинізмів зберігався і в українській мові, лише деякі з них стали широковживаними і в розмовному мовленні. Напр.: арешт, гонор, гумор, календар, капелюх, оксамит, ризикувати, тестамент, турбувати, цвинтар.

До запозичень з латинської мови належать такі групи слів:

• суспільно-політична і правнича лексика: акт, апеляція, арешт, артикул, герб, декларувати, колегія, конституція, матрикул, реляція, реєстр, статут, цивільний, цидулка;
• шкільна лексика: аудиторія, бакаляр, бурса, вакації, вірш, ректор, студент;
• побутова лексика: дзиґлик, ґрати, капелюх, кубок, окуляри;
• інша лексика: аматор, бестія, брутальний, бульба, гумор, колір, костел, мул, нафта, помпа, рація, термін, фальш, цвинтар.

Протягом XIV—XVII ст. до української мови потрапили  з латинської мови і деякі власні імена людей, напр.: Марко, Мотря, Павло.

Запозичення з грецької мови. У зв'язку із запровадженням вивчення грецької мови у вищих школах України в цей період запозичено з неї до української мови чимало термінів з різних галузей знань, напр.: граматика., лексикон, синтаксис, драма, історія, логіка, математика, філософія, мелодія, ода, хор, театр, планета, бібліотека, школа.

Слова, запозичені з інших мов. Протягом XIV—XVII ст. до української мови запозичено деякі чеські слова, зокрема бавовна, брама, вагатися, влада, власний, ганити, ганьба, гасло, єдваб, замок, наглий, постать, потворний, праця,рихлий, чекати. Як правило, вони засвоєні за посередництвом польської мови. Певна кількість лексем потрапила в українську мову з французької: амністія, артилерія, атакувати, інженер, квартира, компанія, перука, претензія,регламент тощо. Окремі слова запозичено з арабської мови: алкоголь, атлас, візир, гарем, угро-фінських мов: сани, угорської мови гайдук та ін.

Нові  запозичення. У XVIII—XIX ст. до української мови запозичення потрапляли, як правило, за посередництвом російської мови, оскільки Україна увійшла до складу Росії. Унаслідок реформ Петра І до російської мови, а через неї також до української почали проникати слова з європейських мов — латинської, грецької, німецької, французької, англійської, голландської, італійської, тюркських та ін.

Запозичення з латинської мови. Латинізми у цей час було запозичено через французьку, німецьку, польську і російську мови. До них належать здебільшого терміни різних галузей науки і техніки, зокрема:

• суспільно-політична лексика: агітація, агресія, актив, архів, демонстрація, декрет, депутат, губернатор, диктатура, імператор, імперія, інструкція, республіка, секретар;
• правнича термінологія: адвокат, алібі, нотаріус, прокурор, цивільний, юрист, юстиція;
• медична та біологічна термінологія: абсцес, ампула, ампутація, вегетація, галюцинація, депресія, інстинкт, компрес, корпус;
• технічна термінологія: агрегат, апарат, генератор, колектор, конденсатор;
• математична, фізична та хімічна термінологія: абсциса, коефіцієнт, лінія, радіус, синус, формула, вібрація, індукція, вакуум, абсорбція, амоній;
• мовознавча термінологія: адвербіалізація, акут, акцент, алітерація, асиміляція, інфінітив, префікс, суфікс;
• лексика освіти: абітурієнт, атестат, декан, інститут, клас, лекція, університет;
• адміністративно-ділова лексика: атестація, директор, дисципліна, документ, резолюція, фактор, циркуляр;
• лексика культури та мистецтва: аквамарин, грація, декламація, дикція, диригент, овація, цирк.

Латинізмами є також власні імена: Валентина, Валерій, Віктор, Вікторія, Віталій, Марина, Юлія та ін.

Латинська мова була літературно-писемною мовою для  всієї Західної Європи, тому латинізми  відіграли помітну роль у збагаченні української лексики, особливо в  галузі науки.

Лексеми, запозичені з грецької мови. У XVIII—XIX ст. фактично не о прямих запозичень з грецької мови. У процесі розвитку науки і техніки па ґрунті грецьких основ найчастіше утворювалися наукові й технічні терміни у французькій та німецькій мовах. З них через посередництво інших мов або безпосередньо штучні грецизми потрапляли й до української мови. Виокремлюють такі групи грецизмів:

• суспільно-політична лексика: автономія, аристократія, анархізм, антагонізм, гегемонія, економія, олігархія, політика, утопія, хартія;
• астрономічна та географічна термінологія: астероїд, галактика, Арктика, клімат, гідросфера, паралель, полюс, тропіки;
• медична та біологічна термінологія: анемія, атеросклероз, бактерія, біологія, мікроб;
• математична, фізична та хімічна термінологія: гіпотенуза, катет, призма, теорема, тригонометрія, енергія, термометр, хронометр, азот, барій, бром, ге лій, йод, калій, каталіз;
• мовознавча та літературознавча термінологія: афоризм, дифтонг, метафора, метонімія, морфема, парадигми, сигма, критика, фантазія;
• спортивна лексика: атлет, атлетика, гімнаст, гімнастика.

Грецизми, як і  запозичення із латинської мови, стали  підґрунтям для широкого творення наукових і технічних термінів у інших  мовах, з яких вони потрапили до української  мови.

Слова, запозичені з німецької мови. Лексичні запозичення цієї доби з німецької мови охоплюють такі тематичні групи:

• технічна та будівельна лексика: амортизація, анкер, борт, грейдер, домкрат, зумер, кахель, клейстер, клапан, кран, лобзик, муфта, стамеска, центрифуга, шайба, шерхебель, шланг, шлюз, штабель, штанга, штатив, штепсель, штукатур;
• військова лексика: бруствер, гаубиця, гауптвахта, мундир, офіцер, солдат, рота, фланг, шріт, штаб, штурм;
• лексика культури та мистецтва: балетмейстер, валторна, гастролі, камертон, капельмейстер, клавіатура, лейтмотив, обертон, танець, туш, флейта, мольберт, ландшафт;
• лексика друкарства: абзац, кегль, форзац, формат, шмуцтитул, шпон, шрифт;
• медична лексика: бинт, курорт, лазарет, пластир, фельдшер, шприц;
• гірнича лексика: шахта, шлак, шихта, шпур, штольня, штрек, шурф
• Спортивна лексика:  гантелі, гросмейстер, кеглі, фехтувати;
• торговельна та управлінська лексика: бухгалтер, вексель губернатор, касир, маклер, поштамт, формуляр фрахт штамп, штемпель, штраф;
• хімічна термінологія: вісмут, нікель, цинк;
• побутова лексика: бакенбарди, бутерброд, вафлі, галстук, картуз, квасоля, кітель, кнопка, крендель, кухня, мундштук, обшлаг, паштет, портвейн, траур, фартух фарш, феєрверк, футляр, хура, циферблат,ширма, штопор;
• інша лексика: вальдшнеп, страус, шенкель, шпат, шпинат, шпора, штрих.

Німецька лексика  потрапляла до української, як і до інших слов'янських мов, у зв'язку з тим, що Німеччина була однією з  найрозвинутіших країн Західної Європи, мала значні наукові, технічні та культурні надбання. 

Запозичення з французької мови. Особливо велика кількість запозичень у XVIII—XIX ст. припадає на французьку мову. Це зумовлене значними політичними культурними і технічними досягненнями Франції, а також формуванням міжнародного статусу французької мови.

До запозичень із французької мови належать такі тематичні і лексико-семантичні групи:

• суспільно-політична термінологія: абсолютизм, імперіалізм, інтрига, кар'єра, мораль, парламент, політика, режим;
• лексика мистецтва та літератури: акомпанемент, актор, альбом, антракт, артист, афіша, балет, бемоль, бюст, ваза, гравюра, грим, ескіз, роль, силует. суфлер, тембр, шедевр, жанр, сюжет;
• військова та мореплавська лексика: авангард, армія, атака, база, батальйон, батарея, бомба, бригада, гарнізон, гвардія, дезертир, фронт, демобілізація, кавалерія, калібр, канонада, лейтенант, маршал, міна, сапер, капітан, абордаж, команда, корпус, флот;
• фінансово-економічна термінологія: аванс, акциз, акціонер, баланс, банк, тариф;
• технічна термінологія: екіпаж, ресора, шасі;
• лексика будівництва: бельетаж, бульвар, кабінет, тераса, тротуар, фасад;
• назви одягу й тканин: блуза, вуаль, костюм, краватка, пальто;
• назви предметів побуту: абажур, браслет, брильянт, канапа, люстра, маскарад, одеколон, парасолька, пудра, трюмо, туалет;
• кулінарна лексика: антрекот, вінегрет, гарнір, десерт, делікатес, желатин.

Запозичання українською  мовою слів з французької мови зумовлені високим рівнем розвитку у Франції суспільно-політичних наук, мистецтва, літератури тощо.

Лексичні  запозичення з інших мов. Протягом XVIII—XIX ст. з інших мов до української потрапила невелика кількість слів. Так, до англійських запозичень належать: аврал, блокада, бойкот, буфер, ватерлінія, дрейф, ром, трап, шквал, шрапнель тощо. З голландської мови запозичено здебільшого терміни мореплавства та суднобудування: боцман, вахта, вимпел, гавань, гарпун, каюта, камбуз, кіль, матрос, лоцман, трюм, фарватер, шлюпка, шкіпер, шторм, штурвал. Словами італійського походження є, як правило, музичні, і сценічні терміни, а також деякі фінансово-економічні та інші терміни: адажіо, акорд, алегро, альт, анданте, віолончель, дует, інтермецо, кантата, капела, квартет, клавесин, кларнет, мандоліна, опера, соло, сопрано, тенор, унісон, арка, банк, бароко, кавалер, мозаїка, паста, торт, фонтан. Значно менше, ніж за XVI— XVII ст., до української мови потрапило слів тюркського походження: айва, аксакал, аул, бай, балик, бархан, бек, кинджал, кишлак, сургуч, таз, тапчан, тюбетейка, урюк, халат, чавун, чалма, шашлик, юрта тощо. Окремі слова запозичені до української мови з португальської: кашалот, кобра, макака, іспанської: сигара, норвезької: акула, ісландської: гейзер, фіно-угорських мов: нарти, салака, севрюга, сьомга, тундра, угорської: гуляш, гусар, чардаш, румунської: бринза, кукурудза, мамалига, грузинської: сакля, тамада, китайської: чай, чесуча тощо.

Новітні запозичення. У XX ст. найінтенсивніше запозичувалася до української мови лексика англійського та російського походження, з інших мов слова потрапляли рідше.

Слова запозичені в англійської мови. Запозичання слів з англійської мови можна поділити на два періоди: радянський і період існування незалежної України.

Запозичення радянського  періоду з англійської мови охоплюють  такі групи лексики:

• технічна лексика: блюмінг, бульдозер, диспетчер, ескалатор, комбайн, конвеєр, крекінг, радар, телетайп, трактор, трамвай, тролейбус, фільм;
• мореплавська та військова лексика: мічман, танкер, яхта, док, браунінг, бункер, джип, танк;
• політична, економічна, торговельна лексика: бізнес, бос, бюджет, гангстер, демпінг, долар, трест;
• спортивна лексика: аут, бокс, волейбол, гол, матч, раунд, рекорд, спорт, спортсмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;
• назви одягу і тканин: джемпер, піджак, піжама, смокінг, вельвет;
• назви їжі та напоїв: біфштекс, кекс, пудинг,ростбіф, сандвіч, пунш;
• лексика культури тощо: джаз, фокстрот, клуб, комфорт, сквер, тент, хол.

Значна кількість  англіцизмів потрапила до української  мови за роки існування незалежної України, що спричинене розвитком новітніх технологій у США, а також, відкритістю українського суспільства. До української мови протягом 90-х років XX ст. та на початку XXI ст., як правило, через засоби масової інформації було запозичено приблизно 750 слів (без урахування вузькоспеціалізованих термінів, насамперед банківсько-фінансової сфери, інформатики і комп'ютерної техніки), що становить 91% від усіх попередніх запозичень з англійської мови. Частка англіцизмів щодо всіх іншомовних слів збільшилася нині до 8% з 3% у 70-ті роки. Натепер 80% запозичень з англійської мови потрапляють до української мови безпосередньо усним і письмовим шляхом. Здебільшого це іменники (понад 90%), невелика частина прикметників і дієприкметників (приблизно 5%), дієслів (майже 2%) та інших частин мови.

Виокремлюють такі тематичні  та лексико-семантичні групи англіцизмів періоду існування незалежної України:

• економічна, фінансово-банківська, торговельна лексика: асистанс, аудит, бай-бек, бакси, бартер, бартерний, бізнесвумен, бізнес-центр, бренд, брокер, ваучер, венчурний, ґрант, дедлайн, дистриб'ютор, дисконтний, єврокард, єврочек, інжиніринг, клайм, консалтинговий, кріейтор, крос-курс, леді-бос, лейбл, менеджер, ньюс-реліз, офшорний, прайс, провайдер, рекетир, рейтинг, ріелтор, спонсор, спонсорувати, стайлінг, стенд-бай, таймінг, траст, трейдинг, фліпер, ф'ючерс, чартерний;
• лексика сфери культури, розваг тощо: бай, байкер, бой-френд, боулінг-клуб, брейк, брейкданс, брейн-ринг, бумер, вау!, відео-арт, віп-кафе, джек-пот, джентльмен-шоу, овертайм, о'кей!, петинг, плей-стейшн, попса, попсовий, постер, промоутер, промоушн, ремікс, репер, римейк, саунд-трек, супер!, техно-поп, ток-шоу, топ-модель, транс-формер, хай!, шоп-тур, шоумен;
• лексика інформатики та комп'ютерної техніки: броузер, веб-адреса, веб-сайт, відеоплеєр, вінчестер, геш-пам'ять, ґеймер, джойстик, директорія, драйвер, екс-плорер, інтерактивний, Інтернет, Інтернет-домен, Інтернет-портал, Інтернет-сервер, картридж, компакт-диск, модем, ноутбук, онлайн, пейджер, принтер, сайт, сервер, слот, тонер, утиліти, факсувати, чип, юзер;
• спортивна лексика: айсинг, армрестлінг, байк, бодибілдинг, дайвінг, дартс, джампер, джоґінг, панчер, пауерліфтинг, пейнтбол, пласирувати, плей-оф, сквош, скейт, сноубординг, сокер, софтбол, фітнес, фітнес-клуб, фристайл, шейпінг;
• суспільно-політична лексика: афіліація, бодиґард, віп, гендер, гендерний, грин-кард, джет-сет, імідж-мейкер, іміджмейкерський, імпічмент, кілер, кілерський, паблікрилейшнз, Піар, Піарити, саміт;
• лексика пов'язана з побутом: бедж, блендер, ейр-кондакшн, кейс, коктейль-шейкер, кондишн, мульти-лок, паркінг, пірсинг, секс-шоп, спрей, тримінг, фаст-фуд, фризер, шопінг;
• лексика пов'язана з їжею та напоями: біґ-мак, брендікола, гамбургер, лайм, лайт, лонгер, поп-корн, спрайт, хотдог, чизбургер, шейк;
• лексика на позначення одягу і тканин: блейзер, денім, памперси, топ, топік;
• лексика на позначення осіб: байкер, барбі, гендлер, ґерл-френд, грумер, джобер, екшнмен, інсайдер, тинейджер,тур-оператор, фрек;
• медичні та біологічні терміни: арт-терапія, лонгіт'юд, мас-скринінг, парамедик, скринінговий, трансген, трансгенний.