Оцінка потреб молоді при працевлаштуванні
Практическая работа, 16 Июня 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание
Актуальність: у будь-якій цивілізованій країні освіта є однією з головних функцій держави. Саме тому Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, інтелектуального, духовного і культурного розвитку.
Студентство сьогодні володіє необхідним потенціалом, реалізація якого найближчим часом може істотно поліпшити економічне, соціальне становище суспільства. Людина з вищою освітою є більш конкурентоспроможною на ринку праці
Работа состоит из 1 файл
Інна драгунова спсс.docx
— 358.30 Кб (Скачать документ)Висновок
Молодь перебуває в центрі міжнародних, соціальніх, економічних і політичних подій. Одним з перспективних напрямків залучення молоді в суспільні процеси країни є забезпечення молоді робочими місцями. Вихід молоді на ринок праці, відбувається, переважно, після закінчення навчання. Саме на цьому етапі виникає багато проблем. Існують наявні недоліки в сучасному механізмі державного впливу на процеси працевлаштування молоді, що призводять до високого рівня безробіття.
Проблеми молоді на ринку праці обумовлені певними особливостями соціального стану і трудової поведінки: досить високим освітнім рівнем; низькою адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного й соціального середовища; підвищеними вимогами щодо працевлаштування (престижу, заробітку), до змісту, характеру і умов праці.
З результатів проведеного
- для більшості молоді є важливою висока оплата праці (частка цих респондентів складає 97,2 % респондентів від загальної сукупності);
- більшості молодим українцям подобається власна робота (27,6% респондентів, що працюють за фахом та задоволені власною роботою);
- більшість молодих українців працює на повну ставку (39,6 % респондентів);
- більшість українських жінок відносяться позитивно до важких фізичних навантажень на роботі (частка цих респондентів складає 7,0%).
- з’ясували, що причини звільнення з роботи не залежать від відсутності соціальних пільг (26,3% респондентів) та відсутності перспективи кваліфікаційного росту (23,7 %).
- більшість української молоді з повною вищою освітою задоволені комфортними умовами праці, це стверджує 6,7% респондентів.