Аналіз роботи Т. Мальтуса «Дослідження закону народонаселення» та її значення для соціальної географії

     Мальтузіа́нство (Malthusianism) пояснює становище населення перш за все природним законом народонаселення, в якому йдеться про те, що населення має тенденцію зростати в геометричній прогресії, тоді як засоби існування можуть збільшуватися тільки в арифметичній прогресії.

     У цілому, теорія Мальтуса продемонструвала свою високу пояснювальну здатність стосовно доіндустріальних товариств, хоча ніхто не ставить під сумніви той факт, що для ефективного використання її для пояснення динаміки сучасного суспільства (навіть у країнах третього світу), вона потребує найсерйозніших модифікацій. Втім, з іншого боку, теорія Мальтуса продемонструвала саму високу здатність адаптуватися до подібних модифікацій і вбудовуватися в них.

     Вчення  Т. Мальтуса щодо народонаселення отримало назву мальтузіанство, а її сучасних прихильників називають неомальтузіанцями. Спираючись на статистичні дані сучасні мальтузіанці стверджують, що ситуація у світі постійно погіршується. Ще сто років тому чисельність населення Землі була трохи більше 1,5 мільярда, а у 2007 р. – становила майже 6,6 мільярда, тобто зросла майже вчетверо. Найбільше жителів в Китаї (приблизно 20%, або 1,3 мільярда) та Індії (17% – 1,1 мільярда).

           На думку неомальтузіанців, треба  негайно обмежити процес зростання  народонаселення. Вважається, що  є тільки два шляхи, які можуть  стримати процес зростання населення. Перший – великий підйом смертності (СНІД, загроза війни з використанням зброї масового знищення, штучно викликаних епідемій, екологічних катастроф тощо). Альтернативний шлях – зменшення народжуваності. Це головне завдання державної політики зайнятості, спосіб саморегуляції, причому більш гуманний. Китай, наприклад, пішов саме таким шляхом; тут завдяки тому, що діє державна програма скорочення народжуваності, у відповідності з якою проводиться лінія „Одна дитина в родині”, коефіцієнт народжуваності упав до 1,3. За другу і кожну наступну дитину треба заплатити державі разовий податок в розмірі 30 тис. юаней (приблизно $3600). Крім цього, починаючи з другої дитини, у батьків збільшується на 5% податок і до робочого графіка на підприємстві додається півтори години неоплачуваного часу. Однак, в деяких селах діє закон, згідно якого якщо перша дитина – дівчинка, то можна народжувати наступного малюка без податку – до появи сина”. В Індії також почали здійснювати національну програму планування родини.

     У 1974 р. Всесвітня конференція з  проблем народонаселення вперше визнала планування сім'ї необхідною складовою офіційної державної  політики. За оцінками спеціалістів, з  початку 60-х і до 90-х років XX ст. така політика дала змогу уникнути небажаного дітонародження майже на 400 млн осіб у слаборозвинутих країнах. Планування сім'ї надзвичайно актуальне для цих країн, оскільки майже 250 млн дітей тут хронічно недоїдають, а від голоду щорічно помирають понад 40 млн осіб.

     На  зростання населення впливають різні агрегатні показники. Зокрема, швидкий приріст населення планети при високому рівні забруднення довкілля, густоті заселення у певній країні та інші фактори можуть загрожувати існуванню цивілізації загалом. Усвідомлення цього змусило уряди деяких країн в останні десятиліття проводити активну демографічну політику. Вперше за її проведення висловився Т. Мальтус, що було позитивною стороною його концепції. Так, на початку 50-х років XX ст. Індія та Японія вперше запровадили заходи з обмеження зростання населення, які базуються на діях щодо зниження народжуваності 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури: 

1. Касьян  В.І. Філософія: Відповіді на питання  екзаменаційних білетів: Навч. посіб. — 3-тє вид. перероб. і доп. — К.: Знання, 2005. — 333 — (Вища освіта XXI століття).
2. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ -Академія", 1999. — 656 с.
3. Жоль К.К. Социология (в систематическом изложении): Учеб. пособ. для ВУЗов. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: ЮННТА — ДАНА, 2004. — 431 с.
4. Опыт о законе народонаселения или изложение прошедшего и настоящего действия этого закона на благоденствие человеческого рода, с приложением нескольких исследований о надежде на отстранение или смягчение причиняемого им зла. СПб.: типография И. И. Глазунова, 1868.
5. Мальтус Т.Р., Опыт закона о народонаселении, Перевод И.А. Вернера М., 1895
6. http://ru.wikipedia.org/wiki/ Томас_Роберт_Мальтус
7. http://bibliotekar.ru/istoria-economicheskih-ucheniy-2/28.htm
8. http://www.people.su/ua/70047